Постанова

від 30.09.2013 по справі 801/8812/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 вересня 2013 р. 11:18 Справа №801/8812/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р. , при секретарі Габової Н.Г., за участю

представника позивача - Казанцевої З.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Джанкойської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів в АР Крим

до Сільского комунального підприємства "Елена"

про стягнення 71 578,04 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Джанкойської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів в АР Крим до Сільского комунального підприємства "Елена" про стягнення заборгованості у сумі 71578,04 грн., а саме: із податку на прибуток у сумі 873 грн. 46 коп.; із плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі 432 грн. 58 коп.; із податку на додану вартість у сумі 70 272 грн. 00 коп.

Адміністративний позов мотивований тим, що СКП «Елена» станом на день звернення позивача з позовом не сплачен податок на прибуток приватних підприємств у сумі 873,46 грн., плата за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 432,58 грн. та податок на додану вартість у сумі 70 272 грн., на загальну суму 71 578, 04 грн. та що стало підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалами суду від 10.09.2013 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні, яке відбулося 30.09.2013 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

У судове засідання відповідач не з'явився, повідомлений належним чином про час, дату судового розгляду, про причини неявки суд не повідомив.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Джанкойська об'єднана Державна податкова інспекція Головного Управління Міндоходів в АР Крим під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом.

Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Сільске комунальне підприємство "Елена" є юридичною особою, яка зареєстрована 03.08.2000 р. Джанкойською районною державною адміністрацією АР Крим, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 14.08.2013 року.

Сільске комунальне підприємство "Елена" зареєстровано платником податків у Джанкойської ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим з 14.08.2000 р. за №П-1051.

Таким чином, судом встановлено, що Сільске комунальне підприємство "Елена" є суб'єктом господарювання, юридичною особою, платником податків, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту -ПК України).

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46. 1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49 ПК України).

Відповідно до п. 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 31.11 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Статтею 34 Податкового кодексу України встановлено, що податковим періодом може бути календарний рік, календарний квартал, календарний місяць, календарний день.

Порядок, підстави та строки сплати податку на додану вартість в 2013 році передбачені Податковим кодексом України № 2755-VI від 2 грудня 2010 року.

Відповідно до п. 200.1 ст.. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно зі ст..203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п.202.1 ст. 202 ПК України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей: а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Судом встановлено, що податковий період для СКП «Елена» дорівнює місяцю, тому воно зобов'язано щомісячно протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового місяця, подавати до Джанкойської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів в АР Крим декларації з податку на додану вартість.

Судом встановлено, що СКП «Елена» надало до Джанкойської ОДПІ АР Крим ДПС наступні декларації з податку на додану вартість:

- декларація з податку на додану вартість №1300005709 від 18.05.13 р. за квітень 2013 року на суму 54 527,00 грн., частково сплачено 179,30 грн., сума до стягнення становить 54 347, 70 грн.

- декларація з податку на додану вартість №1300006150 від 19.06.13 р. за травень 2013 р. на суму 163,00 грн., сума до стягнення становить 163, 00 грн.

- декларація з податку на додану вартість №9043495459 від 19.07.13 р. за червень 2013 р. на суму 15745,00 грн., сума до стягнення становить 15745, 00 грн.

Судом встановлено, що відповідачем заборгованість в розмірі 70 255, 70 грн. не погашена в повному обсязі, що підтверджується особовим рахунком, дослідженим в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 09.07.2013 р. Джанкойської ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим відносно СКП «Елена» було проведено камеральну перевірку з питань несвоєчасності сплати податку на додану вартість по декларації за квітень 2013 р.. На підставі зазначеної перевірки позивачем було складено акт про результати камеральної перевірки з питання несвоєчасної сплати податку на додану вартість №1813/1502/31072908 від 09.07.2013 р., згідно якого позивачем встановлено порушення пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 р.1, ст..57 р.2, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.203.2 ст.203 р.5 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно сплачено податок на додану вартість по декларації за квітень 2013 р.

Відповідно до ст..126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

На підставі акту перевірки №1813/1502/31072908 від 09.07.2013 р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0007451502 від 24.07.2013 р., яким до відповідача на підставі статті 126 ПК України застосовані штрафні санкції в розмірі 16 грн. 30 коп.

Податкове повідомлення-рішення отримано директором СКП «Елена» 24.07.2013 р., про що свідчить корінець податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що податкову заборгованість в розмірі 16, 30 грн. відповідачем не сплачено.

Судом встановлено, що податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 70 272, 00 грн. розраховане позивачем вірно, узгоджене відповідачем, але своєчасно ним не сплачено.

Порядок, підстави та строки сплати податку на прибуток, надання податкової звітності передбачені Податковим кодексом України № 2755-VI від 2 грудня 2010 року.

Згідно з п.133.1 ст.133 ПК України платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.152.1. ст.. 152 податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

Відповідно до п.152.9. ст..152 ПК України для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал або календарний рік у разі сплати щомісячних авансових внесків, у порядку, визначеному пунктом 57.1 статті 57 цього Кодексу.

Згідно з п.п.152.9.1. п.152.9 ст.152 ПК України звітний податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду.

Згідно з вимогами статті 49 ПКУ податкова декларація платниками податку на прибуток підприємств, за винятком виробників сільськогосподарської продукції, визначених ст. 155 ПКУ, подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного періоду. Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 ПКУ).

Отже, платник податків зобов'язаний сплатити суму податку на прибуток підприємств, зазначену у поданій ним декларації з податку на прибуток, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання декларації.

Судом встановлено, що на підставі податкової декларації з податку на прибуток підприємства №17703 від 21.01.2013р. за 2012 рік, наданою СКП «Елена» до Джанкойської ОДПІ АР Крим ДПС, відповідачем самостійно визначена сума податку до сплати - 903 грн., частково сплачено у сумі 29 грн. 54 коп.

Судом встановлено, що станом на час розгляду справи відповідачем самостійно визначене податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 903 грн. не сплачено частково, залишок податкового боргу становить 873 грн. 46 коп., що підтверджується особовим рахунком, дослідженим в судовому засіданні.

Судом встановлено, що податкове зобов'язання в розмірі 873,46 гривень розраховане позивачем вірно, узгоджене відповідачем, але своєчасно ним не сплачено, що підтверджується особовим рахунком, дослідженим в судовому засіданні.

Порядок, підстави та строки плати за користування надрами для видобування корисних копалин передбачені Податковим кодексом України № 2755-VI від 2 грудня 2010 року.

Відповідно до п.п. 263.1.1 п.263.1 ст.. 263 платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

Відповідно до п.п. 263.11.1. п.263.11 ст.263 ПК України платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, до закінчення граничного строку подання податкових розрахунків, визначеного розділом II цього Кодексу, та за формою, встановленою відповідно до статті 46 цього Кодексу, подають за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, а при видобуванні вуглеводневої сировини, що дорівнює календарному місяцю, податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин до контролюючого органу: за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України; за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Згідно з п.п.263.11.3. п. 263.11 ст.263 ПК України податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин подаються платником, починаючи з календарного кварталу, а при видобуванні вуглеводневої сировини з календарного місяця, що настає за кварталом/місяцем, у якому такий платник отримав спеціальний дозвіл.

Відповідно до п.п. 263.12.1. п.263.12 ст.263 ПК України платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачують податкові зобов'язання у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ними контролюючому органу: за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України; за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Отже, платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин зобов'язаний сплатити плату за користування надрами для видобування корисних копалин, зазначену у поданому ним розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період.

Судом встановлено, що СКП «Елена» до Джанкойської ОДПІ АР Крим ДПС наданий податковий розрахунок за четвертий квартал 2012 р. №17707 від 21.01.2013 р. на суму814 грн. 45 коп., частково сплачено у сумі 381 грн. 87 коп. Таким чином залишок несплаченого боргу становить 432 грн. 58 коп.

Судом встановлено, що податкове зобов'язання в розмірі 432 грн. 58 коп. розраховане позивачем вірно, узгоджене відповідачем, але своєчасно ним не сплачено, що підтверджується особовим рахунком, дослідженим в судовому засіданні.

Отже, сума податкового боргу Сільского комунального підприємства "Елена" з податку на додану вартість, податку на прибуток приватних підприємств та плати за користування надрами для видобування корисних копалин складає 71 578, 04 гривень ((54 347,70+163,00+15745,00+16,30) + 873,46 + 432,58).

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п.59.4 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби виносить податкову вимогу на суму такого податкового боргу.

Згідно з п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Судом встановлено, що позивачем було виставлено відповідачеві податкову вимогу на суму податкового боргу 36 352, 28 грн. №258 від 28.03.11 р., яку було вручено відповідачу 07.04.2011 р., про що свідчить повідомлення про вручення листа, досліджене в судовому засіданні.

Пунктом 95.1 ст.95 ПК України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.4 ст.95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів в рахунок погашення податкового боргу.

Приймаючи до уваги, що податковий борг в розмірі 71 578,04 гривень відповідачем станом на день розгляду справи не сплачений, позивачем повністю дотриманий порядок стягнення такого боргу, визначений Податковим кодексом України, суд відповідно до п.20.1.18 п.20.1 ст.20, ст. 95 Податкового кодексу України вважає необхідним задовольнити позов шляхом стягнення з Сільского комунального підприємства "Елена" коштів в рахунок погашення податкового боргу в сумі 71 578,04 гривень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У зв'язку зі складністю справи судом 30.09.2013 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 02.10.2013 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Сільского комунального підприємства "Елена" (ЄДРПОУ 31072908) кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 71 578, 04 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.