Рішення

від 30.09.2013 по справі 910/15649/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15649/13 30.09.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИК-ПЛЮС» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Хоризонт-Україна» простягнення 78 357,23 грн. Суддя Балац С.В.

Представники сторін:

від позивача:Агафович І.В., дов. б/н від 2.08.2013 р. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИК-ПЛЮС» (надалі - ТОВ «ЛОГІСТИК-ПЛЮС») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хоризонт-Україна» (надалі - ТОВ «Хоризонт-Україна») про стягнення 78 357,23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.06.2012 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання складських логістичних послуг №2706-12 в порушення умов якого відповідач неналежним чином виконав взяте на себе грошове зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг, у зв'язку із чим за ним виникла заборгованість у розмірі 77 783,93 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 573,30 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.08.2013 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 02.09.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.09.2013 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали суду від 16.08.2013 р., розгляд справи відкладено до 30.09.2013 р.

В судове засідання 30.09.2013 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання від 30.09.2013 р. не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи підтверджується відміткою про відправку на зворотній стороні ухвали суду від 02.09.2013 р., яка була надіслана за адресою вказаною в позовній заяві.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши доводи представника позивача по суті даного спору та дослідивши докази наявні в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.06.2012 р. між ТОВ «ЛОГІСТИК-ПЛЮС» (виконавець) та ТОВ «Хоризонт-Україна» (замовник) було укладено договір про надання складських логістичних послуг №2706-12 (надалі - «Договір»).

Згідно п. 2.1 Договору виконавець зобов'язується надати замовнику складські логістичні послуги самостійно або із залученням третіх осіб, зокрема по організації зберігання та обробки товару за умови наявності заявки, наданої в письмовому вигляді, належним чином оформленої та дотриманням графіку, а замовник зобов'язується оплачувати послуги виконавця в порядку та на умовах визначених договором.

В пункті 2.2 Договору визначено, що підтвердженням наданих послуг виконавцем за звітний період є акт виконаних робіт.

Відповідно до п. 9.1 Договору оплата логістичних послуг, вказаних в договорі та заявці відбувається згідно з тарифами зазначеними в додатку №01. Тарифи та порядок розрахунків за послуги, що не вказані в договорі на момент підписання, зазначаються шляхом внесення змін до дійсних додатків або шляхом підписання нових (п. 9.2 Договору). Розрахунок за логістичні послуги, що не був вивезений замовником зі складу виконавця до дати припинення дії договору, ведеться відповідно до тарифів в додатку №01 (п. 9.3 Договору).

Розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковій формі в національній валюті, шляхом перерахування грошових коштів з рахунку замовника на поточний рахунок виконавця чи навпаки (п. 9.6 Договору).

Пунктом 9.7 Договору встановлено, що розрахунки за надані виконавцем логістичні послуги, проводяться після закінчення кожного звітного періоду або для проведення остаточних розрахунків в разі припинення дії договору і цілковитого вивезення товару замовника зі складу виконавця.

Згідно п. 9.8 Договору підставою для розрахунків за договором є рахунок виконавця на оплату наданих логістичних послуг, оформлений виконавцем відповідно до підписаного сторонами акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 9.10 Договору замовник сплачує рахунок протягом п'яти банківських днів з моменту його отримання.

Пунктом 5.2.1 Договору визначено, що замовник зобов'язаний своєчасно направляти виконавцю заявки на здійснення логістичного обслуговування із зазначенням відповідних послуг і в повному об'ємі оплачувати послуги виконавця, що надаються ним відповідно до договору та заявки.

Згідно п.п. 14.1, 14.2 Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом одного року. Якщо за тридцять днів до закінчення терміну дії, кожна із сторін не заявить про припинення дії договору, його дія вважається продовженою на наступний календарний рік.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем та відповідачем за період з грудня 2012 р. по червень 2013 р. було погоджено та підписано наступні акти здачі-приймання робіт (надання послуг): акт №1644 від 29.12.2012 р., №100 від 31.01.2013 р., №290 від 28.02.2013 р., №294 від 06.03.2013 р., №479 від 29.03.2013 р., №654 від 30.04.2013 р., №760 від 31.05.2013 р., №784 від 31.05.2013 р. та №910 від 30.06.2013 р. на загальну суму 92 783,93 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 10.07.2013 р. та 22.07.2013 р. було здійснено часткову оплату наданих послуг у розмірі 15 000,00 грн. Таким чином, неоплаченими залишилися послуги на суму 77 783,93 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із невиконанням, на думку позивача, відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг у період з січня по червень 2013 р вартість яких становить 77 783,93 грн.

Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Вказаний договір є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та приписів п. 9.10 Договору строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг за Договорами на момент розгляду справи настав.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов'язання позивач звертався до відповідача з претензією №137 від 20.05.2013 р. в якій просив погасити існуючу заборгованість. Проте, відповідач відповіді на вказану претензію не надав заборгованості у розмірі 77 783,93 грн. не погасив.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 77 783,93 грн. грн. підтверджується матеріалами справи. Доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Хоризонт-Україна» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовна вимога ТОВ «ЛОГІСТИК-ПЛЮС» про стягнення з ТОВ «Хоризонт-Україна» заборгованості у розмірі 77 783,93 грн. є правомірною та обґрунтованою.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 573,30 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з березня по липень 2013 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та погоджується з наданими позивачем розрахунками 3% річних, а тому вимога позивача про стягнення 3% річних у розмірі 573,30 грн. підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ТОВ «ЛОГІСТИК-ПЛЮС» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИК-ПЛЮС» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хоризонт-Україна» (02090, м. Київ, вул. Новаторів, 9; ідентифікаційний код 33345358) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИК-ПЛЮС» (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 23-А; ідентифікаційний код 35945717) основний борг у розмірі 77 783 (сімдесят сім тисяч сімсот вісімдесят три) грн. 93 коп., 3% річних у розмірі 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 30 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07 жовтня 2013 року.

Суддя С.В. Балац