Рішення

від 02.10.2013 по справі 910/17221/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17221/13 02.10.13

За позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства

Дніпровського району м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИНІК +»

про стягнення 6 131,98 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

від позивача - Турченко Д.Л. - по дов. №64-6459 від 04.10.2012р.

від відповідача - не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (далі - позивач ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИНІК+" (далі - відповідач) про стягнення 6 131,98 грн. заборгованості за спожиті комунальні послуги.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови договору №3/408-К про надання комунальних послуг від 01.03.2008 р. щодо повноти та своєчасності внесення оплати за комунальні послуги відповідно до додатку № 1 до цього договору за період - січень 2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2013 р. порушено провадження у справі №910/17221/13 та призначено її до розгляду на 02.10.2013 р.

У судовому засіданні 02.10.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив. Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвалу суду про порушення провадження у справі представник відповідача отримав 16.09.2013р.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

У пункті 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року N 18 зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду. Відповідно до витягу з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" представник відповідача ухвалу суду отримав 19.07.2013р.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Оскільки наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

01.03.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 3/408-К про надання комунальних послуг (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору позивач на підставі укладених договорів з виробниками і постачальниками комунальних послуг (ВАТ АК "Водоканал", АТ "Київенерго", СП "Укр-Кан-Пауер") зобов'язується транспортувати по внутрішньобудинковим мережам нежитлового приміщення площею 241,00 кв. м. за адресою: м. Київ, бульвар Перова, 15-В комунальні послуги, виставляти споживачеві до оплати платіжні документи за договором, приймати на власний розрахунковий рахунок кошти від споживача та перераховувати їх постачальним організаціям.

Згідно з п. 1.2. Договору споживач відповідно до даного договору зобов'язується прийняти комунальні послуги та своєчасно їх оплатити.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що облік споживання відповідачем комунальних послуг за відсутності приладів обліку проводиться розрахунковим способом. При цьому підприємство не несе відповідальності за якість комунальних послуг та їх кількість, що виставлена постачальниками комунальних послуг в табуляграмах та груп рахунках.

Відповідно до п. 2.2. Договору споживач повинен до 10 числа поточного місяця сплатити за комунальні послуги поточного місяця в сумі, що визначається на рівні сум минулого місяця.

Додатком № 1 до Договору встановлений перелік комунальних послуг та порядок їх розрахунку. Відповідач споживає наступні комунальні послуги: центральне опалення, холодне водопостачання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору надав відповідачу комунальні послуги в січні 2009 року на загальну суму 6024, 50 грн. та здійснено перерахунок в сумі 107,48 грн., що підтверджується розборками по групрахункам та табуляграмами.

Відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті наданих комунальних послуг за січень 2009 року та не здійснив оплату перерахунку, що зроблений позивачем, у зв»язку з чим виник борг в сумі 6131,98 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності у відповідача заборгованості за отримані комунальні послуги за січень 2009р. З урахуванням перерахунку в розмірі 6131,98 грн. перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 6 131,98 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИНІК + " (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 2-Б, код 30867446) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9Г, код 03366612) борг за отримані комунальні послуги в сумі 6 131 грн. 98 коп основного боргу, 1 720 грн. 50 коп витрати по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.10.2013р.

Суддя Трофименко Т. Ю.