Постанова

від 01.10.2013 по справі 911/1076/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2013 р. Справа№ 911/1076/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі Кобець М.О.

за участю представників:

від позивача: Савчук М.Ю. - представник за довіреністю від 25.04.2013 року;

від відповідачів: 1) не з'явились;

2) не з'явились;

3) не з'явились;

4) Малина І.В. - представник за довіреністю від 08.05.2013 року,

розглянувши у відкритому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Калинівка Інвест»

на рішення Господарського суду Київської області від 12.06.2013 року

у справі № 911/1076/13 (суддя Заєць Д.Г.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Бровари Пропертіз»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрім Хаус України»

3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Калинівка Констракт»

4) Товариства з обмеженою відповідальністю «Калинівка Інвест»

про стягнення 6 424 507, 06 дол. США

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Піреус Банк МКБ» звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бровари Пропертіз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрім Хаус України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Калинівка Констракт» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Калинівка Інвест» про стягнення 6 424 507, 06 доларів США.

В ході розгляду справи, позивачем заявлена заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість за кредитом у розмірі 1 535 279, 88 доларів США, заборгованість за процентами у розмірі 793 350, 34 доларів США, пеню за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 28 167, 07 доларів США та пеню за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі 102 989, 66 доларів США.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Калинівка Інвест" умов кредитного договору №К/08-14/КД від 27 березня 2008 року, та неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Бровари Пропертіз", Товариством з обмеженою відповідальністю "Дрім Хаус України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Калинівка Констракт" умов договорів поруки, за якими зазначені відповідачі виступають поручителями Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівка Інвест" перед позивачем за кредитним договором №К/08-14/КД від 27 березня 2008 року.

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.06.2013 року у справі № 911/1076/13 (суддя Заєць Д.Г.) позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач 4 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскільки позивач з метою відшкодування заборгованості відповідача 4 за кредитним договором № К/08-14/КД від 27.03.2008 року завершив стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі застереження, що міститься у п. 6.2 договору іпотеки № І/08-14/КД від 27.03.2008 року та здійснив відчуження предмету іпотеки на підставі договору купівлі-продажу, в порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку», то будь-які подальші вимоги позивача щодо виконання відповідачем 4 основного зобов'язання за кредитним договором № К/08-14/КД від 27.03.2008 є недійсними. Враховуючи, що вимоги позивача до відповідача 4 за кредитним договором є недійсними, то і вимоги до відповідача 1, відповідача 2 та відповідача 3 як поручителів, так само є недійсними.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Калинівка Інвест» по справі № 911/1076/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Дідиченко М.А.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2013 року сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 911/1076/13 колегію суддів у складі Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2013 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю прийнято до свого провадження колегією суддів: Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю. та призначено до розгляду на 10.09.2013 року.

У судове засідання 10.09.2013 року представник відповідача 3 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представники відповідача 1 та відповідача 2 у судове засідання 10.09.2013 року не з'явились, однак через відділ документального забезпечення суду подали письмові пояснення, якими підтримують доводи апеляційної скарги в повному обсязі.

Представник відповідача 4 у судовому засіданні 10.09.2013 року підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

У судовому засіданні 10.09.2013 року представники позивача не погоджувались з доводами апеляційної скарги, просили суд відмовити у її задоволенні та надали пояснення обгрунтовуючи свою правову позицію.

Крім того, представники позивача та відповідача 4 подали клопотання про продовження строку розгляду спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

У зв'язку із зазначеним, колегія суддів задовольнила клопотання позивача та відповідача 4 про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 року відкладено розгляд справи до 01.10.2013 року.

Представник позивача у судовому засіданні 01.10.2013 року надав докази, що підтверджують сплату ТОВ «Солум» грошових коштів ПАТ «Піреус Банк МКБ» на підставі договорів купівлі-продажу майна за реалізацію заставленого майна.

Представники сторін у судовому засіданні 01.10.2013 року надали додаткові пояснення по справі, якими підтримали свої правові позиції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 27.03.2008 року Публічне акціонерн товариство «Піреус Банк МКБ» (надалі - банк) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Калинівка Інвест" (надалі - позичальник) уклали кредитний договір за №К/08-14/КД.

Згідно пункту 2.1 договору (в редакції додаткової угоди №10 від 25 березня 2011 року) за умови виконання вимог п. 5.1 договору, банк відкриває позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію в сумі 5500000,00 доларів США терміном з 27 березня 2008 року по 28 червня 2014 року, із сплатою процентів відповідно до умов п. 4.1 договору.

Відповідно до пункту 2.4 договору в якості забезпечення своїх зобов'язань за цим договором позичальник передає, а банк приймає в іпотеку нерухоме майно, а саме: земельну ділянку (кадастровий номер 3221283200:05:003:0002), загальною площею 8,0279 га, яка розташована за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Калинівка, в порядку та на умовах, викладених в договорі іпотеки №І/08-14/КД від 27 березня 2008 року.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що позичальник зобов'язується повернути кредит у повному обсязі згідно ст. 3 договору не пізніше 26 березня 2013 року.

Пунктом 3.3 договору сторони погодили, що погашення основної суми кредиту, виданої в рамках кредитної лінії, здійснюється позичальником рівними квартальними виплатами з першою виплатою на 15-тий місяць з дня підписання договору.

Згідно пункту 4.1 договору відсотки за кредит нараховуються щомісячно: в перший місяць дії кредитної угоди - з дня видачі кредиту (або його частини) по останній календарний день місяця, а в подальшому - з 1-го по останній календарний день місяця на фактичний залишок кредитної заборгованості за ставкою LIBOR (для тримісячних депозитів у доларах США) +5,75% річних за методом "факт/360". Позичальник сплачує відсотки щоквартально в останній робочий день кварталу. Відсотки сплачуються в валюті кредиту.

Додатковою угодою №10 від 25 березня 2011 року пункт 4.1 договору викладено в наступній редакції: "Сторони домовились, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись плаваюча процентна ставка. Процентна ставка за цим договором є змінною (плаваючою). Проценти за користування кредитом нараховуються наступним чином: суми процентів, що підлягають сплаті, нараховуються щоденно з 25 числа, що слідує за датою завершення попереднього процентного періоду по 24 число місяця після сплину періоду з дати завершення попереднього процентного періоду в доларах США, виходячи з процентної ставки LIBOR (для одномісячних депозитів у доларах США) +8% річних за методом "факт/360", на фактичну суму заборгованості позичальника за кредитом і за фактичну календарну кількість днів користування кредитом і яка діє до 24 червня 2011 року. Починаючи з 25 червня 2011 року по 24 грудня 2011 року проценти нараховуються щоденно, виходячи з процентної ставки LIBOR (для шестимісячних депозитів у доларах США) +8% річних за методом "факт/360". З 25 грудня 2011 року та до повного виконання позичальником своїх боргових зобов'язань за цим договором проценти нараховуються щоденно, виходячи з процентної ставки LIBOR (для одномісячних депозитів у доларах США) +8% річних за методом "факт/360". Пункт 4.1.1 договору: сплата процентів, що нараховані в порядку, визначеному п. 4.1 договору здійснюється позичальником щомісячно в строк до 25-го числа по останній робочий день місяця, а для останнього процентного періоду - в день повного погашення заборгованості за кредитом. Проценти сплачуються у валюті кредиту. Сторони дійшли згоди, що проценти, нараховані за період з 25 червня 2010 року по 24 лютого 2011 року сплачуються в строк з 25 березня 2011 року по 31 березня 2011 року, проценти, нараховані за період з 25 лютого 2011 року по 24 червня 2011 року, сплачуються в строк з 25 червня 2011 року по 30 червня 2011 року, а проценти, нараховані за період з 25 червня 2011 року по 25 грудня 2011 року сплачуються в строк з 25 грудня 2011 року по 31 грудня 2011 року. Починаючи з 1 січня 2012 року проценти сплачуються згідно першого абзацу п.4.1.1.".

На виконання умов договору позивач надав Товариству з обмеженою відповідальністю "Калинівка Інвест" кредит у розмірі 5 500 000, 00 доларів США, що підтверджується меморіальними ордерами №205847 від 27 березня 2008 року, №255726 від 15 квітня 2008 року, №339043 від 21 травня 2008 року та №479773 від 17 липня 2008 року наявними в матеріалах справи.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №К/08-14/КД від 27 березня 2008 року, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бровари Пропертіз" укладено договір поруки №ІІ/08-14/1/КД.

Згідно умов даного договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Бровари Пропертіз" поручилось перед позивачем за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Калинівка Інвест" усіх взятих на себе зобов'язань за кредитним договором №К/08-14/КД від 27 березня 2008 року.

Крім того, з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №К/08-14/КД від 27 березня 2008 року, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дрім Хаус Україна" укладено договір поруки №ІІ/08-14/2/КД.

Відповідно до умов даного договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Дрім Хаус Україна" поручилось перед позивачем за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Калинівка Інвест" усіх взятих на себе зобов'язань за кредитним договором №К/08-14/КД від 27 березня 2008 року.

Також, з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №К/08-14/КД від 30 червня 2009 року, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Калинівка Констракт" укладено договір поруки №ІІ/08-14/3/КД (том 1, а.с. 60).

Згідно умов даного договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Калинівка Констракт" поручилось перед позивачем за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Калинівка Інвест" усіх взятих на себе зобов'язань за кредитним договором №К/08-14/КД від 27 березня 2008 року.

У зв'язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов'язань за кредитним договором №К/08-14/КД від 27 березня 2008 року, позивач 30 травня 2012 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівка Інвест" надіслав повідомлення про порушення основного зобов'язання та вимагав протягом 30-ти календарних днів після отримання зазначеного повідомлення повернути позивачу кредит у повному обсязі зі сплатою усіх сум, належних до сплати за кредитним договором.

Зазначене повідомлення Товариство з обмеженою відповідальністю "Калинівка Інвест" отримало 6 червня 2012 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним в матеріалах справи.

Крім того, 22 січня 2013 року позивач на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бровари Пропертіз", Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрім Хаус України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівка Констракт" надіслав вимоги від 21 січня 2013 року. В зазначених листах позивач вимагав виконати взяті на себе зобов'язання за договорами поруки та сплатити заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівка Інвест".

Колегією суддів встановлено, що в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором №К/08-14/КД від 27 березня 2008 року позивачем було продано Товариству з обмеженою відповідальністю "Солум" майно, що перебувало в іпотеці та належало Товариству з обмеженою відповідальністю "Калинівка Інвест" на загальну суму 3 964 720, 12 доларів США.

Зазначені грошові кошти позивачем зараховано в рахунок погашення основного боргу.

Таким чином, станом на день прийняття рішення судом першої інстанції непогашеною залишилась заборгованість у розмірі 1 535 279, 88 доларів США.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 2 ст. 10561 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідачі заборгованість за кредитом у розмірі 1 535 279, 88 доларів США та заборгованість зі сплати процентів у розмірі 793 350, 34 доларів США не погасили. Зазначений факт відповідачами не спростовано. А тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позовна вимога про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом у розмірі 1 535 279, 88 доларів США та заборгованості зі сплати процентів у розмірі 793 350, 34 доларів США є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Водночас, звертаючись із апеляційною скаргою, апелянт зазначає, що оскільки, в позасудовому порядку позивач задовольнив свої вимоги за рахунок продажу майна, що належало Товариству з обмеженою відповідальністю "Калинівка Інвест", яке перебувало в іпотеці на підставі договорів іпотеки №І/08-14/КД та №І/08-15/КД від 27 березня 2008 року, у позивача на підставі ч. 4 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" відсутнє право на будь-які вимоги до боржника.

Однак, колегія суддів не погоджується з даними твердженнями апелянта враховуючи наступне.

Частиною 4 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобовязання є недійсними.

Згідно із ч. 4 ст. 591 ЦК України встановлено, що якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до ст.. 112 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 10.2 кредитного договору, у випадку, якщо отримана від позичальника або від реалізації предметів забезпечення, сума коштів виявиться недостатньою для погашення повної суми заборгованості, банк має право стягнути її у черговості згідно із п. 6.2.2, якщо інше не погоджено між сторонами.

Отже, у кредитному договорі на підставі ст.. 591 ЦК України сторони передбачили, що у випадку, якщо отримана від реалізації предмету іпотеки, сума коштів виявиться недостатньою для погашення повної суми заборгованості, відповідач має право стягнути її у черговості, передбаченій вказаним договором.

Таким чином, не зважаючи на те, що заборгованість за кредитним договором частково погашена за рахунок вартості предмета іпотеки, на який позивач звернув стягнення відповідно до умов договору іпотеки, позивач має право стягнути з відповідачів згідно із кредитним договором та договорами поруки залишок заборгованості за кредитним договором.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 7.2 договору встановлено, що за несвоєчасне перерахування коштів (повність або частково) на погашення кредиту або сплати відсотків, винна сторона сплачує потерпілій стороні пеню за кожен день порушення виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент такої плати.

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем, колегія суддів встановила, що він є обґрунтованим та вірним, а отже, суд першої інстанції підставно задовольнив вимоги щодо стягнення пені.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Київської області від 12.06.2013 року у справі № 911/1076/13 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Калинівка Інвест» на рішення Господарського суду Київської області від 12.06.2013 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 12.06.2013 року у справі № 911/1076/13 - без змін.

3. Матеріали справи № 911/1076/13 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Дідиченко М.А.

Судді Пономаренко Є.Ю.

Руденко М.А.