Рішення

від 02.10.2013 по справі 911/2617/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2013 р. Справа № 911/2617/13

Господарський суд Київської області у складі колегії суддів Бабкіної В.М. - головуючий, суддів Горбасенка П.В., Зайця Д.Г. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київобленерго»

до Вишгородського районного споживчого товариства

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Київська регіональна спілка споживчої кооперації

про внесення змін до договору про постачання електричної енергії

секретар судового засідання: Калиновський Ю.С.

за участю представників:

від позивача: Васильєва О.О. (довіреність № 89 від 20.05.2013 р.)

від відповідача: не з'явились

від третьої особи: Ситенок О.Д. (довіреність № 01-446 від 21.12.2012 р.)

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Київобленерго» (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Вишгородського районного споживчого товариства (далі - відповідач, Вишгородське РайСТ) про внесення змін до договору про постачання електричної енергії.

Предметом позовних вимог ПАТ «Київобленерго» є внесення змін до договору № Т003 від 16.12.2011 р. про постачання електричної енергії, укладеного між позивачем та відповідачем, яким передбачено обов'язок позивача постачати електричну енергію на об'єкти відповідача, в тому числі - розташовані за адресою: Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденка, 15.

На виконання вимог п. 5.4 Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ) під час укладення договору № Т003 між ПАТ «Київобленерго» та Вишгородським районним споживчим товариством, відповідачем було надано свідоцтво про право власності на приміщення ринку, розташованого за адресою: м. Вишгород, вул. Шолуденка, 15, від 15.05.2002 р., видане Комунальним підприємством «Вишгородське бюро технічної інвентаризації» . Як зазначено у свідоцтві, свідоцтво було видане на підставі розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 13.05.2002 р. № 151.

До ПАТ «Київобленерго» неодноразово зверталась Київська регіональна спілка споживчої кооперації із заявою про укладення договору про постачання електричної енергії за адресою: Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденка, 15, якою на виконання вимог п. 5.4 ПКЕЕ позивачеві було надано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 28.12.2012 р. та витяг з державного реєстру про реєстрацію права власності від 04.01.2013 р. на будівлю ринку за вказаною адресою, з яких вбачається, що новим власником приміщення є Київська регіональна спілка споживчої кооперації.

Як наголошує позивач, пунктом 7 статті 24 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що енергопостачальник, який здійснює постачання електричної енергії на закріпленій території, не має права відмовити замовнику (споживачу), електроустановки якого розташовані на такій території, в укладенні договору про постачання електричної енергії.

Позивач листом № 188 від 05.06.2013 р. звертався до Вишгородського РайСТ із пропозицією щодо укладення додаткової угоди до договору № Т003 від 16.12.2011 р., за якою з переліку об'єктів електропостачання відповідача виключався Вишгородський ринок, однак відповідачем було відмовлено в укладенні такої додаткової угоди, у зв'язку з чим позивач і звернувся з даним позовом, в якому просить суд внести зміни до договору про постачання електричної енергії № Т003 від 16.12.2011 р., укладеного між ПАТ «Київобленерго» та Вишгородським районним споживчим товариством шляхом викладення договору в редакції ПАТ «Київобленерго», що додається.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.07.2013 р. за вказаним позовом було порушено провадження у даній справі.

Розгляд справи відкладався.

До господарського суду Київської області 29.07.2013 р. ПАТ «Київобленерго» були подані письмові пояснення б/н від 26.07.2013 р., згідно з якими позивач просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Київську регіональну спілку споживчої кооперації.

Ухвалою господарського суду від 29.07.2013 р. зазначену заяву було задоволено, Київську регіональну спілку споживчої кооперації було залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

До господарського суду Київської області 12.08.2013 р. ПАТ «Київобленерго» були подані письмові пояснення б/н від 09.08.2013 р. (вх. № 17144 від 12.08.2013 р.)

До господарського суду Київської області 12.08.2013 р. ПАТ «Київобленерго» було подано заяву б/н від 09.08.2013 р. (вх. № 17143 від 12.08.2013 р.) про зміну предмету позову, яка була залишена судом без розгляду з огляду на наступне.

Згідно з приписами частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Як зазначено у п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви. Заяви про зміну предмета або підстави позову, які подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

З огляду на викладене, оскільки у судовому засіданні 29.07.2013 р. розгляд справи був розпочатий по суті, що підтверджується, зокрема, протоколом судового засідання та ухвалою господарського суду за наслідками судового засідання 29.07.2013 р., заява позивача про зміну предмету позову залишається судом без розгляду.

До господарського суду Київської області 12.08.2013 р. ДП «Сузір'я» було подано заяву № 137 від 12.08.2013 р. про залучення підприємства до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, яку було залишено судом без задоволення з огляду на таке.

Відповідно до приписів ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора.

Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Як встановлено пунктом 1.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (із змінами і доповненнями), ГПК передбачає можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору, якщо рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін (стаття 27 ГПК). Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

З урахуванням викладеного та враховуючи, що заявником у вказаному клопотанні не наведено обставин на підтвердження наявності передбачених законом підстав для залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, зокрема, в частині того, яким чином рішення суду у даній справі впливатиме на права й обов'язки заявника, щодо якої із сторін даної справи та в який спосіб, клопотання ДП «Сузір'я» було залишене судом без задоволення.

До господарського суду Київської області 12.08.2013 р. Вишгородським районним споживчим товариством подано відзив № 277 від 12.08.2013 р., згідно з яким відповідач зазначає, що Вишгородське РайСТ є власником майнового комплексу Вишгородського ринку, приміщення ринку ним не звільнено, а платежі за використану електроенергію товариство сплачує у строки, передбачені договором.

Отже, відповідач вважає, що позовні вимоги ПАТ «Київобленерго» є передчасними та такими, що ґрунтуються на неповно з'ясованих фактичних обставинах, оскільки Вишгородське районне споживче товариство з 1990 року є власником Вишгородського ринку, розташованого в м. Вишгород, вул. Шолуденка, 15. Вишгородський ринок був побудований за рахунок державних коштів Мінатоменерго СРСР та коштів Вишгородської райспоживспілки, правонаступником якої є Вишгородське РайСТ. Згідно Актів робочої комісії на правах державної ринок було введено в експлуатацію та передано у власність Вишгородської райспоживспілки. Передача будівлі ринку відбулася у відповідності з постановою Ради Міністрів УРСР від 28.04.1980 р. № 285, якою міністерствам, держкомітетам та відомствам надано право передавати кооперативним організаціям будинки (споруди) безоплатно.

Також відповідач наголошує, що майновий комплекс Вишгородського ринку за роки свого існування неодноразово був предметом спору, і в різні часи на цей комплекс претендували Вишгородська міська рада, Київська облспоживспілка, Київська регіональна спілка споживчої кооперації.

Водночас, 15.05.2002 р. Вишгородське РайСТ отримало свідоцтво про право власності на будівлю ринку. 16.04.2003 р. постановою правління Вишгородського РайСТ було створено ДП «Сузір'я», до статутного фонду якого передано майновий комплекс критого ринку. У відповідності до п. 48 діючого Статуту Вишгородського РайСТ Вишгородський ринок є власністю споживчого товариства.

На підставі викладеного відповідач наполягає на тому, що Вишгородське районне споживче товариство отримало у власність будівлю критого ринку у відповідності до чинного на той час законодавства та нормативних актів органів державної влади і є власником до цього часу.

Крім того, у зазначеному відзиві відповідача останнім заявлено клопотання про зупинення провадження у даній справі, мотивоване наступним.

20 грудня 2012 року виконком Вишгородської міської ради ухвалив рішення про оформлення Київській регіональній спілці споживчої кооперації права власності на цілісний майновий комплекс Вишгородського ринку, який розташований за адресою: Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденка, 15. Одночасно вирішено Вишгородському бюро технічної інвентаризації оформити та видати свідоцтво про право власності Київській регіональній спілці споживчої кооперації (Регіонспоживспілка).

Вишгородське районне споживче товариство оскаржило до господарського суду Київської області вказане рішення виконкому і господарським судом було прийнято рішення у справі № 911/649/13-г.

На даний час справа № 911/649/13-г знаходиться на касаційному розгляді у Вищому господарському суді України, отже, Вищим господарським судом України ще не розглянута касаційна скарга Вишгородського РайСТ та не поставлена остаточна крапка у спорі, предметом якого є право власності на Вишгородський ринок.

Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

Як слідує з приписів статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідачем до вказаного клопотання про зупинення провадження у справі не додано доказів на підтвердження викладених у ньому обставин, зокрема, щодо розгляду Вищим господарським судом касаційної скарги Вишгородського РайСТ.

Водночас суд зазначає, що згідно з приписами частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Між тим, у даному випадку рішенням господарського суду Київської області у справі № 911/649/13-г було відмовлено Вишгородському РайСТ у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради № 311 від 20.12.2012р. та визнання права власності на майновий комплекс Вишгородського ринку за Вишгородським РайСТ. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 р. зазначене рішення було залишено без змін.

Відповідно, рішення суду у справі № 911/649/13-г набрало законної сили і на даний час є чинним, відтак підстави для зупинення провадження у даній справі № 911/2617/13 на час розгляду зазначеного клопотання про зупинення провадження є відсутніми.

У засіданні суду було оголошено перерву до 02.09.2013 р.

30.08.2013 р. відповідачем було подано до господарського суду клопотання б/н від 30.08.2013 р. про залучення ДП «Сузір'я» до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача, в якому також було заявлено клопотання про зупинення провадження у даній справі у зв'язку із оскарженням судових рішень у справі № 911/649/13-г до Вищого господарського суду України.

Зазначені клопотання відповідача були залишені судом без задоволення з аналогічних наведеним вище підстав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.09.2013 р. на підставі ст. 4 6 Господарського процесуального кодексу України було призначено колегіальний розгляд даної справи.

Розпорядженням Голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. № 232-АР від 02.09.2013 р. для розгляду справи № 911/2617/13 було призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бабкіна В.М., судді Горбасенко П.В., Ярема В.А.

Ухвалою від 04.09.2013 р. справу № 911/2617/13 було прийнято до провадження зазначеною колегією суддів та призначено розгляд справи на 02.10.2013 р.

24.09.2013 р. позивачем було подано до господарського суду заяву б/н від 20.09.2013 р. про зміну предмету позову, за якою товариство просить суд про внесення змін до договору про постачання електричної енергії № Т003 від 16.12.2011 р. а саме - до пунктів 1.1, 2.2.2 договору та додатків №№ 1, 2, 3, 7 до договору шляхом виключення з договору про постачання електричної енергії № Т003 від 16.12.2011 р. об'єкта «Вишгородський ринок».

Зокрема, позивач просить суд викласти пункт 1.1 договору в наступній редакції: « 1.1. Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 415 кВт, а Споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього Договору», викласти підпункт 2.2.2 пункту 2.2 договору в наступній редакції: « 2.2.2. Продавати (постачати) Споживачу електричну енергію, як товар з врахуванням його особливих якостей та фізико-технічних характеристик:

в межах 415 кВт дозволеної потужності, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (Додаток № 2 «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та Субспоживачу»);

згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених у Додатку № 3 «Режими постачання електричної енергії»;

із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами України (Додаток № 10 «Узгоджені показники якості електричної енергії на межі балансової належності»).», внести зміни до додатку № 1 до договору «Загальна однолінійна схема електропостачання» шляхом виключення креслення № 5 - схема електропостачання «ринок м. Вишгород» (стор. 1 додатку № 1), внести зміни до додатку № 1 до договору «Загальна однолінійна схема електропостачання» шляхом виключення з таблиці 4.1 «Перелік точок продажу електроенергії Споживачу» точок продажу, що забезпечували електропостачання об'єкта Вишгородський ринок, а саме: Оп.11 Л-3 ТП-548, напругою 0,4кВ, найменування /клас тарифу-непромисловий/ІІ; Оп.65 ПЛ 0,4 кВ Л-2 ТП-387, напругою 0,4кВ, найменування/клас тарифу-непромисловий/ІІ; 3. Оп.1 ПЛ 0,4 кВ Л-1 ТП-62, напругою 0,22кВ, найменування/клас тарифу-непромисловий/ІІ, внести зміни до додатку № 2 до договору «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та Субспоживачу» шляхом виключення з таблиці «Обсяги електроенергії, що постачається за місяцями на 2013 рік, тис.кВт. год» об'єкта № 16 «Ринок Вишгород», внести зміни до додатку № 3 до договору «Режими постачання електричної енергії» шляхом виключення з таблиці 1 «Перелік об'єктів споживача» об'єкта «ринок м.Вишгород», внести зміни до додатку № 7 до договору «Розрахункові засоби обліку та порядок їх експлуатації» шляхом виключення з таблиці 7.1 «Перелік засобів обліку» засобу обліку - лічильник типу НІК 2301 АП-3, 2011 року, що забезпечує облік електроенергії, спожитої Вишгородським ринком.

У зв'язку з відпусткою судді Яреми В.А., розпорядженням Голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. № 256-АР від 30.09.2013 р. було здійснено заміну у складі колегії суддів з розгляду справи № 911/2617/13, суддю Ярему В.А. замінено на суддю Зайця Д.Г.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.10.2013 р. справу було прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Бабкіна В.М., судді Горбасенко П.В., Заєць Д.Г.

Розглянувши вказану вище заяву ПАТ «Київобленерго» б/н від 20.09.2013 р. про зміну предмету позову, колегія суддів дійшла висновку щодо її прийняття, оскільки розгляд справи по суті судом у новому складі не розпочато, у зв'язку з чим на підставі приписів ст. 22 ГПК України позовні вимоги розглядаються в редакції заяви позивача від 20.09.2013 р.

У судовому засіданні 02.10.2013 р. представники позивача та третьої особи позовні вимоги про внесення змін до договору підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача у засідання суду не з'явився.

У судовому засіданні 02.10.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Вишгородське районне споживче товариство є споживачем електричної енергії згідно договору про постачання електричної енергії № Т003 від 16.12.2011 р., укладеного між споживачем та постачальником - ПАТ «Київобленерго».

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 801 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами договору.

Під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (далі - ПКЕЕ) (п. 2.1 договору).

Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією передбачено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Згідно з п. 5.4 ПКЕЕ для укладення договору про постачання електричної енергії споживач має надати постачальнику електричної енергії копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об'єкта).

На виконання вимог п. 5.4 ПКЕЕ, під час укладення договору № Т003 між ПАТ «Київобленерго» та Вишгородським районним споживчим товариством, останнім, серед іншого, було надано позивачеві свідоцтво про право власності на приміщення ринку, розташованого за адресою: м. Вишгород, вул. Шолуденка, 15, від 15.05.2002 р., видане Комунальним підприємством «Вишгородське бюро технічної інвентаризації» на підставі розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 13.05.2002 р. № 151.

Як встановлено судом, постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2003 р. у справі № 102/19-02 було визнано недійсним розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації № 151 від 13.05.2002 р. «Про оформлення права власності на ринок в м. Вишгород», за яким право колективної власності на приміщення ринку по вул. Шолуденка, 15, у м. Вишгород було оформлене за Вишгородським районним споживчим товариством.

Пунктом 2.5 договору № Т003 та п. 6.18 ПКЕЕ встановлено, що у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно. Постачальник електричної енергії зобов'язаний припинити постачання електричної енергії за договором з заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією.

У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем постачальника електричної енергії про звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів, виходячи з умов відповідних договорів.

Пунктом 6.18 ПКЕЕ передбачено, що з новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема, цих Правил та нормативно-технічних документів після розірвання договорів із споживачем, який звільняє приміщення.

Зміна або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України (п. 5.23 ПКЕЕ).

Як наголошував позивач, до ПАТ «Київобленерго» неодноразово зверталась третя особа - Київська регіональна спілка споживчої кооперації із заявою про укладення договору про постачання електричної енергії за адресою: Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденка, 15 (копії звернень від 28.02.2013 р., 11.03.2013 р., 19.06.2013 р., 01.07.2013 р. долучені до матеріалів справи ).

На виконання вимог п. 5.4 ПКЕЕ Київською регіональною спілкою споживчої кооперації було надано ПАТ «Київобленерго» свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 28.12.2012 р. та витяг з державного реєстру про реєстрацію права власності від 04.01.2013 р. на будівлю ринку, розташовану за адресою: Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденка, 15 .

Пунктом 7 статті 24 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що енергопостачальник, який здійснює постачання електричної енергії на закріпленій території, не має права відмовити замовнику (споживачу), електроустановки якого розташовані на такій території, в укладенні договору про постачання електричної енергії.

Постачальник листом № 188 від 05.06.2013 р. звернувся до відповідача із пропозицією щодо укладення додаткової угоди до договору № Т003 від 16.12.2011 р., за якою з переліку об'єктів електропостачання відповідача виключався об'єкт Вишгородський ринок, однак Вишгородським РайСТ було відмовлено постачальникові в укладенні такої додаткової угоди листом № 120 від 25.06.2013 р .

Як встановлено судом, запропоновані постачальником споживачеві зміни до договору № Т003 від 16.12.2011 р. полягали у виключенні зі змісту договору об'єкту Вишгородський ринок, у зв'язку з чим зменшувалося значення приєднаної потужності на величину, що споживалась Вишгородським ринком, а саме - з 801 кВт до 415 кВт, а також виключалися з додатків до договору відповідна схема електропостачання по даному об'єкту та точки продажу і засіб обліку.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Приписами ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України. Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 7 статті 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За приписами ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Поряд з цим, відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (ч. 2 ст. 188 ГК України).

Згідно з ч. 3 ст. 188 ГК України, сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Частиною 4 ст. 188 ГК України встановлено, що у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Поряд з цим, згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

Як слідує з приписів статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем належними та допустимими доказами в розумінні наведених приписів процесуального закону не доведено суду наявності на час розгляду даної справи у Вишгородського районного споживчого товариства права власності на спірний об'єкт, що унеможливлює вважати обґрунтованим існування у відповідача з позивачем у даній справі договірних відносин з постачання електричної енергії Вишгородському ринку.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги ПАТ «Київобленерго» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до приписів ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Внести зміни до договору № Т003 від 16.12.2011 р. про постачання електричної енергії, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Київобленерго» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б, код 23243188) та Вишгородським районним споживчим товариством (07330, Київська обл., Вишгородський р-н, смт. Димер, вул. Леніна, 34, код 01755309):

пункт 1.1 договору викласти в наступній редакції:

« 1.1. Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 415 кВт, а Споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього Договору».

підпункт 2.2.2 пункту 2.2 договору викласти в наступній редакції:

« 2.2.2. Продавати (постачати) Споживачу електричну енергію, як товар з врахуванням його особливих якостей та фізико-технічних характеристик:

в межах 415 кВт дозволеної потужності, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (Додаток № 2 «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та Субспоживачу»);

згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених у Додатку № 3 «Режими постачання електричної енергії»;

із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами України (Додаток № 10 «Узгоджені показники якості електричної енергії на межі балансової належності»).»

внести зміни до додатку № 1 до договору «Загальна однолінійна схема електропостачання» шляхом виключення креслення № 5 - схема електропостачання «ринок м. Вишгород» (стор. 1 додатку № 1).

внести зміни до Додатку № 1 до договору «Загальна однолінійна схема електропостачання» шляхом виключення з таблиці 4.1 «Перелік точок продажу електроенергії Споживачу» точок продажу, що забезпечували електропостачання об'єкта Вишгородський ринок, а саме:

1. Оп.11 Л-3 ТП-548, напругою 0,4кВ, найменування /клас тарифу-непромисловий/ІІ;

2. Оп.65 ПЛ 0,4 кВ Л-2 ТП-387, напругою 0,4кВ, найменування/клас тарифу- непромисловий/ІІ;

3. Оп.1 ПЛ 0,4 кВ Л-1 ТП-62, напругою 0,22кВ, найменування/клас тарифу- непромисловий/ІІ.

внести зміни до додатку № 2 до договору «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та Субспоживачу» шляхом виключення з таблиці «Обсяги електроенергії, що постачається за місяцями на 2013 рік, тис.кВт. год» об'єкта № 16 «Ринок Вишгород».

внести зміни до додатку № 3 до договору «Режими постачання електричної енергії» шляхом виключення з таблиці 1 «Перелік об'єктів споживача» об'єкта «ринок м.Вишгород».

внести зміни до додатку № 7 до договору «Розрахункові засоби обліку та порядок їх експлуатації» шляхом виключення з таблиці 7.1 «Перелік засобів обліку» засобу обліку - лічильник типу НІК 2301 АП-3, 2011 року, що забезпечує облік електроенергії, спожитої Вишгородським ринком.

3. Стягнути з Вишгородського районного споживчого товариства (07330, Київська обл., Вишгородський р-н, смт. Димер, вул. Леніна, 34, код 01755309) на користь Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б, код 23243188) 1147 (одну тисячу сто сорок сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 07.10.2013 р.

Головуючий суддя Бабкіна В.М.

Суддя Горбасенко П.В.

Суддя Заєць Д.Г.