Рішення

від 07.10.2013 по справі 913/2352/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

07 жовтня 2013 року Справа № 913/2352/13

Провадження №15/913/2352/13

За позовом Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" , м.Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельне підприємство "Норд-Сервіс", м.Луганськ

про стягнення 2984 грн. 71 коп.

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Дрожанова О.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - Семендяєв О.С. - юрисконсульт юридичного відділу, довіреність № 113-д від 11.12.2012;

від відповідача - не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором на постачання теплової енергії № 464 від 11.10.2004 у сумі 2008 грн. 91 коп., інфляційних збитків у сумі 547 грн. 16 коп. та 3% річних у сумі 671 грн. 30 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 06.09.2013 розгляд справи призначений на 23.09.2013.

Заявою б/н від 20.09.2013 позивач збільшив розмір позовних вимог в частині стягнення інфляційних збитків до 870 грн. 85 коп.

Вказана заява не була направлена відповідачеві у встановленому порядку, а тому залишена судом без розгляду.

Заявою б/н від 27.09.2013 позивач зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення 3% річних з 671 грн. 30 коп. до 542 грн. 10 коп. та в частині стягнення інфляційних збитків з 547 грн. 16 коп. до 433 грн. 70 коп.

Враховуючи приписи ст.22 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається з урахуванням вказаної заяви.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 17193041 місцезнаходженням відповідача є: вул.Херсонська, б.22А, м.Луганськ. На вказану адресу господарський суд і надсилав поштову кореспонденцію.

Відповідно до п.3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст.17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Згідно з ст.18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 № 755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, не забезпечив явку представника у судове засідання, ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.

Згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 23.09.2013 розгляд справи відкладений на 07.10.2013.

У судовому засіданні 07.10.2013 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

11.10.2004 між Луганським міським комунальним підприємством "Теплокомуненерго" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельне підприємство "Норд-Сервіс" (відповідач, споживач) був укладений договір №464, за яким постачальник взяв на себе зобов'язання подавати споживачу теплову енергію необхідної якості і в необхідних розрахункових або договірних об'ємах (п.1 договору).

Відповідно до п.2.2 договору початок і закінчення опалювального періоду визначаються погодними умовами і встановлюється постачальником на підставі винесеного рішення виконкому міської ради при середньодобовій температурі зовнішнього повітря не менше +8 0С протягом 3-х діб.

Споживач теплової енергії зобов'язаний оплачувати рахунки за теплову енергію в 10-денний строк з дня його отримання (п.3.2.9 договору).

В п.6.1 договору сторони передбачили, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються в грошовій формі відповідно з затвердженими тарифами на підставі виставлених постачальником рахунків, які направляються споживачу поштою або вручаються під підпис.

Відповідно до п.6.3 договору, оплата здійснюється не пізніше 10 числа наступного місяця за розрахунковим.

Згідно п.7.2.3 договору споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 0,5%, підлягаючої до оплаті суми за кожен день прострочки, але не більше 2-х облікових ставок НБУ.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його розірвання не буде заявлено письмово однією із сторін (п.10.3 договору).

Свої договірні зобов'язання позивач виконував своєчасно та в повному обсязі, але відповідач оплату отриманої теплової енергії у період з січня 2010 року по лютий 2012 року здійснював частково, внаслідок чого за ним виникла заборгованість у сумі 2008 грн. 91 коп., за стягненням якої позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1, ч.2 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Статтями 24, 25 Закону України "Про теплопостачання" передбачена обов'язковість укладення договору на постачання теплової енергії між енергоспостачальником і споживачем.

Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В п.3.2.9 договору сторони встановили, що споживач теплової енергії зобов'язаний оплачувати рахунки за теплову енергію в 10-денний строк з дня його отримання.

Факт надання позивачем послуг відповідачу підтверджений матеріалами справи, в т.ч. актами на включення (відключення) опалення від 12.10.2010, від 18.04.2011, від 19.10.2011, від 10.04.2012 (а.с.43-46).

Відповідачу були виставлені відповідні рахунки (а.с.47-73), які направлені на адресу відповідача поштою, що підтверджується реєстрами поштових відправлень (а.с.74-123, 187) та реєстром видачі рахунків споживачам за березень 2012 року (а.с.124).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 464 від 11.10.2004 за період з січня 2010 року по лютий 2012 року у сумі 2008 грн. 91 коп. та про їх задоволення.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 16.10.2010 по 31.07.2013 у сумі 542 грн. 10 коп. та інфляційних збитків за період з листопада 2010 року по липень 2013 року в сумі 433 грн. 70 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю, оскільки надані позивачем розрахунки інфляційних збитків (а.с.168-171) та 3% річних (а.с.172-173) зроблені відповідно до діючого законодавства, з урахуванням умов договору № 464 від 11.10.2004 та даних первинних документів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідач позов не оспорив, доказів відсутності боргу суду не подав.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов Луганського міського комунального підприємства „Теплокомуненерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельне підприємство "Норд-Сервіс" задовольнити повністю .

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельне підприємство "Норд-Сервіс", вул.Херсонська, б.22-а, м.Луганськ, ідентифікаційний код 24188511, на користь Луганського міського комунального підприємства „Теплокомуненерго", вул.Куракіна, б.23а, м.Луганськ, ідентифікаційний код 24047779 , заборгованість за надані послуги з поставки теплової енергії в сумі 2008 грн. 91 коп., 3% річних у сумі 542 грн. 10 коп., інфляційні збитки в сумі 433 грн. 70 коп., судовий збір у сумі 1720 грн. 50 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.10.2013.

Суддя С.В. Смола