Рішення

від 07.10.2013 по справі 756/12422/13-ц

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

07.10.2013 Справа № 756/12422/13-ц

Справа пр. №2/756/4640/13

ун. №756/12422/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2013 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Шумейко О.І.,

при секретарі - Острянко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

У вересні 2013 року позивач звернувся до суду у порядку цивільного судочинства з позовом до ПАТ трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього про стягнення коштів, а саме: витрат на оплату проживання та харчування особи, яка супроводжує позивача до санаторно-курортного закладу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що він є інвалідом І групи, відповідач відшкодовує завдану його здоров'ю шкоду з 1974 року у зв'язку із виробничою травмою. Такий обов'язок відповідача встановлений судовими рішеннями, які набрали законної сили.

ОСОБА_1 зазначив, що він потребує щорічного санаторно-курортного лікування у літній період в Криму в санаторії спинального профілю, зокрема в ДП "Спеціалізований спинальний санаторій ім. академіка М.Н. Бурденка", зі супроводженням в обидва кінці.

З цих підстав позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на оплату проживання та харчування супроводжуючої особи у санаторному закладі в 2013 році у сумі 15073 грн., застосувавши, при цьому, положення ст. 367 ЦПК України про негайний допуск до виконання судового рішення. Позивач просив покласти на відповідача витрати, пов'язані з перерахуванням грошових коштів, стягнутих за рішенням суду, а кошти стягнути або на свій рахунок, або на рахунок санаторно-курортного закладу.

У судовому засіданні 30 вересня 2013 року позивач до початку розгляду справи по суд заявив про зміну предмету позову. У своїй заяві просив суд стягнути з позивача на свою користь витрати на оплату путівки на одну особу для санаторно-курортного лікування за 2013 рік у розмірі 28556 гривень та витрати на оплату проживання та харчування супроводжуючої особи у санаторно-курортному закладі у сумі 30146 грн. за 2013 рік. Вказані кошти позивач просить перерахувати або на свій рахунок, або на рахунок санаторно-курортного закладу - ДП "Спеціалізований спинальний санаторій ім. академіка М.Н. Бурденка". Крім того, ОСОБА_1 просив покласти на відповідача витрати, пов'язані з перерахуванням грошових коштів, стягнутих за рішенням суду, та застосувати положення ст.367 ЦПК України щодо негайного допуску до виконання судового рішення.

Під час розгляду справи позивач вказав, що просить стягнути з відповідача витрати на оплату путівки до санаторно-курортного закладу для ОСОБА_1 та витрати на проживання та харчування для супроводжуючої його особи на 2013 рік. При цьому, позивач вказав, що йому рекомендовано строк лікування у санаторії 90 днів. Підкреслив, що він не отримує соціальної допомоги по інвалідності від держави за рахунок бюджетних коштів, в системі державних органів охорони здоров'я відсутній орган, уповноважений визначати строк лікування особи у санаторії, такий строк визначається у кожному випадку індивідуально.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог. Зазначив, що питання щодо санаторно-курортного лікування ОСОБА_1 у 2013 році вже вирішено, у зв'язку з чим відповідачем було перераховано на рахунок зазначеного санаторію 28556 гривень для придбання путівки для позивача до санаторію ім. М.Н. Бурденко строком на 45 днів, а на користь позивача перераховані кошти у сумі 5708 гривень на транспортні витрати. Представник відповідача вказує, що ОСОБА_1, зловживаючи своїм правом на безоплатне щорічне забезпечення санаторно-курортною путівкою, намагається за рахунок відповідача придбати для себе ще одну путівку на 2013 рік строком на 45 днів. Представник відповідача посилається на статтю 38 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», за приписами якої порядок та умови забезпечення інвалідів і дітей-інвалідів лікарськими, технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення, санаторно-курортними путівками, автомобілями, а також переліки техніки технічних та інших засобів реабілітації і виробів медичного призначення визначає Кабінет Міністрів України. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 187, якою затверджено Порядок забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорії громадян органами праці та соціального захисту населення», відповідно до якого інваліди I та II групи забезпечуються путівками до санаторіїв спінального профілю з лікуванням строком на 45 днів у порядку черговості в міру надходження путівок. Отже, на думку відповідача, ОСОБА_1 безпідставно просить суд стягнути грошові кошти фактично на дві санаторно-курортні путівки строком на 45 днів кожна

Крім того, представник відповідача вказує, що особам, які супроводжують інвалідів І та II групи до санаторіїв спінального профілю, путівки не видаються, лише оплачується проїзд (двічі до санаторію і двічі у зворотному напрямку) у транспорті загального користування (залізничному та автомобільному) згідно з поданими проїзними квітками. Діючими нормами законодавства України не передбачено відшкодування інваліду вартості путівки на санаторно-курортне лікування для супроводжуючої особи.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14 лютого 1974 року ОСОБА_1 в результаті нещасного випадку отримав виробничу травму та йому було встановлено першу групу інвалідності довічно. Нещасний випадок з позивачем стався з вини БУ-2 тресту "Київміськбуд-1", який був підрозділом тресту "Київміськбуд-1", правонаступником якого є ПАТ трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього.

Згідно з ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обов'язок з відшкодування шкоди, завданої здоров'ю позивача, покладено на відповідача, що підтверджується рішеннями судів, які набрали законної сили, зокрема, рішенням Ленінградського районного суду м. Києва від 18 лютого 1980 року у справі №2-305/1980 року, ухвалою Ленінградського районного суду м. Києва від 10 жовтня 1996 року у справі №23020/1996 року, рішенням Ватутінського районного суду м. Києва від 04 червня 1997 року у цивільній справі №2-1209/1997 року, рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11 березня 2005 року №2-809/2005 року, копії яких містяться в матеріалах справи. Крім того, такі обставини не заперечувалися представником відповідача у судовому засіданні.

За приписами ч.1 ст.1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Частиною 2 статті 1202 ЦК України передбачено, що стягнення додаткових витрат, передбачених ч.1 ст.1195 цього Кодексу, може бути здійснене наперед у межах строків, встановлених на основі висновку відповідної лікарської експертизи, а також у разі необхідності попередньої оплати послуг і майна (придбання путівки, оплата проїзду, оплата спеціальних транспортних засобів тощо).

За довідкою до акту огляду МСЕК, серія 10 ААА № 807208, виданою Центральною МСЕК № 1 від 07 березня 2013 року, ОСОБА_1 встановлено І групу інвалідності (підгрупа Б), причина інвалідності - трудове каліцтво, інвалідність встановлена безстроково. У висновках про умови та характер праці зазначено, що ОСОБА_1, зокрема, потребує постійного стороннього догляду, санаторно-курортного лікування зі супроводженням в обидва кінці та на весь терміну лікування. (а.с. 8-9)

Відповідно до довідок, виданих Центральною лікарською консультативною комісією від 28 серпня 2013 року № 358 та від 12 червня 2013 року № 201, позивач потребує щорічного санаторно-курортного лікування у літній період з супроводжуючим в обидва кінці на весь термін лікування довічно та індивідуального догляду: постійного стороннього, спеціального медичного, побутового. (а.с. 12, 13)

У довідці від 28 серпня 2013 року № 943, за формою № 070/о, виданій Центральною поліклінікою Деснянського району м. Києва, зазначено, що ОСОБА_1 рекомендоване санаторно-курортне лікування у літній період в Криму в санаторії спинального профілю, зокрема у ДП «Спеціалізований спинальний санаторій ім. академіка М.Н. Бурденка». (а.с. 11)

При цьому, визначення тривалості санаторно-курортного лікування хворих не відноситься до компетенції лікарсько-консультативних комісії закладу охорони здоров'я, що підтверджується відповідями Київського міського центру медико-соціальної експертизи Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради від 21 березня 2013 року № 87 та Центральної районної поліклініки Деснянського району м. Києва від 18 вересня 2013 року № 1261. (а.с. 161, 163)

За правилами ч.4 ст.23 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» індивідуальна програма реабілітації має для інваліда, дитини-інваліда рекомендаційний характер. Інвалід (законний представник дитини-інваліда) має право відмовитися від будь-якого виду, форми та обсягу реабілітаційних заходів, передбачених його індивідуальною програмою реабілітації, або від усієї програми в цілому. Інвалід (законний представник дитини-інваліда) самостійно вирішує питання про вибір та забезпечення конкретними засобами чи послугами реабілітації, включаючи засоби пересування, вироби медичного призначення, друковані видання зі спеціальним шрифтом, звукопідсилювальну апаратуру, санаторно-курортне лікування тощо в межах його індивідуальної програми реабілітації.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебував на лікуванні у ДП «Спеціалізований спинальний санаторій ім. академіка М.Н. Бурденка» у період з 16 липня 2012 року по 29 серпня 2012 року, позивачу рекомендовано повторний курс санаторно-курортного лікування в умовах спинального санаторію строком на 90 днів.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 15 травня 2013 року, яке набуло законної сили та виконано відповідачем, стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на санаторно-курортне лікування ОСОБА_1 у 2013 році строком на 45 днів у сумі 28556 гривень. (а.с. 135-140)

За довідкою від 10 червня 2013 року, виданої ДП «Спеціалізований спинальний санаторій ім. академіка М.Н. Бурденка», під час перебування в санаторії особі не забезпечується індивідуальний медичний догляд, а поза корпусом санаторію не забезпечується постійний сторонній нагляд. (а.с. 14)

Відповідно до рахунку-фактури від 18 липня 2013 року № С-00000367 проживання та харчування особи, яка супроводжує ОСОБА_1, на 2013 рік строком на 45 днів складає 15073 грн. (а.с. 17) Отже, вартість проживання та харчування супроводжуючої особи на 2013 рік строком на 90 днів становить 30146 гривень. (а.с. 17)

Згідно з рахунком-фактурою від 19 березня 2013 року № С/М-000027 вартість путівки для спинального хворого строком на 90 днів становить 57112 грн. (а.с. 159)

Суд не погоджується з посиланням відповідача на те, що позивача має право на санаторно-курортну путівку лише терміном на 45 днів, виходячи з наступного.

Кабінетом Міністрів України у постанові від 22 лютого 2006 р. N 187 затверджено порядок забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян органами праці та соціального захисту населення.

Вказаний порядок визначає механізм забезпечення органами праці та соціального захисту населення санаторно-курортними путівками до санаторно-курортних закладів відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань" та "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Пунктом 2 порядку встановлено, що органи праці та соціального захисту населення забезпечують за рахунок коштів державного бюджету безплатними путівками до санаторно-курортних закладів інвалідів усіх категорій за рахунок коштів, передбачених Мінсоцполітики.

Інваліди I та II групи із захворюваннями нервової системи (з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку) забезпечуються путівками до санаторіїв спінального профілю з лікуванням строком на 45 днів (відповідно до медичних рекомендацій) у порядку черговості в міру надходження путівок. (п. 10 порядку)

У відповідності до п. 11 порядку путівками без лікування (крім санаторіїв, що належать до сфери управління Мінсоцполітики) забезпечуються особи, що супроводжують інвалідів I групи (за винятком інвалідів з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку), яким за висновком лікувально-профілактичного закладу необхідна постійна стороння допомога. Якщо інвалід I групи здатний обслуговувати себе самостійно, видається довідка про це лікувально-профілактичного закладу.

Однак, ОСОБА_1 не є особою, застрахованою у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, соціальної допомоги за рахунок коштів державного бюджету не отримує, а тому на нього не можуть поширюватися положення Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян органами праці та соціального захисту населення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи те, що позивач є інвалідом внаслідок трудового каліцтва, особою, винною у завданні шкоди каліцтвом, є відповідач, позивач потребує постійного стороннього догляду та щорічного санаторно-курортного лікування з супроводженням в обидва кінці на весь термін лікування, позивачу рекомендовано санаторно-курортне лікування строком на 90 днів, суд вирішує стягнути з відповідача на користь позивача витрати на оплату путівки на одну особу для санаторно-курортного лікування за 2013 рік у розмірі 28556 гривень, за вирахуванням раніше вже стягнутої суми коштів, та витрати на оплату проживання та харчування особи, яка супроводжує ОСОБА_1, за 2013 рік строком на 90 днів у сумі 30146 гривень, покласти витрати, пов'язані з переказом грошових коштів, стягнутих рішенням суду, покласти на відповідача.

У відповідності до роз'яснень, викладених у п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", при стягненні додаткових витрат на протезування, придбання путівки на санаторно-курортне лікування, автомобіля суд повинен зазначити в рішенні, що присуджені суми підлягають перерахуванню відповідній організації, яка має надати ці послуги потерпілому.

Таким чином, суд вирішує, що грошові кошти, стягнуті на користь позивача, підлягають перерахуванню на розрахунковий рахунок Дочірнього підприємства "Спеціалізований спинальний санаторій ім. академіка М.Н. Бурденка" закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця".

Статтею 367 ЦПК України не передбачено негайного допуску до виконання судових рішень у справах про стягнення додаткових витрат, викликаних необхідністю санаторно-курортного лікування, а тому не підлягає задоволенню вимога позивача про допуск рішення до негайного виконання.

У відповідності до ст.88 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь державного бюджету судовий збір пропорційно до задоволених вимог у сумі 587,02 грн.

Керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього про стягнення коштів - задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього (код ЄДРПОУ 04012655) на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, витрати на оплату путівки на одну особу для санаторно-курортного лікування за 2013 рік у розмірі 28556 (двадцять вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят шість) гривень та витрати на оплату проживання та харчування особи, яка супроводжує ОСОБА_1, за 2013 рік у сумі 30146 (тридцять тисяч сто сорок шість) гривень, які підлягають перерахуванню Дочірньому підприємству "Спеціалізований спинальний санаторій ім. академіка М.Н. Бурденка" закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця" (ідентифікаційний код 32369954, р/р 26007704106202 в КРД ПАТ "РайффайзенБанк Аваль" м.Київ, МФО 380805).

Витрати, пов'язані з переказом грошових коштів, стягнутих рішенням суду, покласти на публічне акціонерне товариство трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього.

У задоволенні вимог про застосування негайного допуску до виконання судового рішення - відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього (код ЄДРПОУ 04012655) судовий збір у сумі 587 (п'ятсот вісімдесят сім) гривень 02 копійки у дохід держави.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.І. Шумейко