Ухвала

від 05.12.2006 по справі 5/1159-13/147а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/1159-13/147А

       ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

05.12.06                                                                                           Справа  № 5/1159-13/147А

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого - судді                                                  Галушко Н.А.

Суддів                                                                      Юрченко Я.О.

                                                                                Процик Т.С.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ХХХ»,  м. Львів (далі ТзОВ «ХХХ», м. Львів)

на постанову Господарського суду Львівської області від 13.07.2006 року

у справі № 5/1159-13/147А

за позовом: ТзОВ «ХХХ», м. Львів

до відповідача: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі     м. Львова, м. Львів (далі ДПІ у Шевченківському районі м. Львова)

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення

за участю представників сторін:

від позивача –ХХХ - представник, ХХХ –представник

від відповідача –ХХХ - головний державний податковий інспектор юридичного відділу

Права та обов'язки представникам сторін відповідно до ст.ст. 49, 51 КАС України роз'яснено.

Постановою Господарського суду Львівської області від 13.07.2006 року у справі № 5/1159-13/147А частково задоволено позовні вимоги ТзОВ «ХХХ»,      м. Львів: визнано недійсним податкове повідомлення –рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова № 0006012320/2/4036 від 20.01.2006 року в частині включення до валових витрат 600,00 грн. орендної плати за серпень-жовтень 2004 року, в задоволені решти позовних вимог - відмовлено.

Постанова господарського суду першої інстанції мотивована тим, що акти виконаних робіт, підписані позивачем з ПП Гаврилів М.П. та ПП Козак Р.Р., виходячи з вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не можуть бути підставою для віднесення до валових витрат вартості таких робіт і ці витрати рахуються такими, що не підтверджені відповідними документами; непідписання актів про оренду дома-вагончика не є підставою вважати про завищення валових витрат в розмірі сплати орендної плати, оскільки Законом України «Про оренду державного і комунального майна», ст.ст. 283 - 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 759, 761, 762 Цивільного кодексу України, договором № 26 від 09.08.2004 р. визначено, що хід оренди об'єкта не підтверджується двохсторонніми актами.

ТзОВ «ХХХ», м. Львів подано апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду частково скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги повністю, посилаючись на те, що господарським судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті постанови порушено норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

ДПІ у Шевченківському районі м. Львова проведено планову документальну перевірку фінансово –господарської діяльності ТзОВ «ХХХ», м. Львів, про що складено акт № 459/23-0/32893635 від 20.10.2005 року.

На підставі даного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення –рішення № 0006012320/0/30512 від 03.11.2005 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на суму 53257,90 грн..

За результатами апеляційного оскарження державною податковою інспекцією винесено нові податкові повідомлення –рішення від 20.01.2006 р.             № 0006012320/1/1095/23-034 та від 20.02.2006 р. № 0006012320/2/4036, якими позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на суму 53248,90 грн..

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень рішень є порушення позивачем пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме завищено склад валових витрат на загальну суму 151962,00 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, підрядником –ТзОВ «ХХХ»велось будівництво АЗС (с. Красів Миколаївського району Львівської області) згідно ліцензії серіїї АА № 768241 від 22.04.2004 року.

Позивачем, на підставі договорів № 1 від 15.08.2004 р., № 2 від 15.08.2004 р., № 5 від 15.07.2005 р., № 1 від 01.04.2005 р., № 6 від 03.09.2004 р., № 5 від 03.09.2004 р., № 4 від 01.04.2005 р, виконання окремих робіт по будівництву АЗС доручено фізичним особам –підприємцям Гаврилів М.П. та Козак Р.Р., які не мають на таке будівництво дозволу у формі ліцензії. Однак, в договірних зобов'язаннях не окреслено видів робіт, їх об'ємів та вартості проектом і кошторисом, які є обов'язковими, згідно п. 1.1 цих договорів, чим допущено порушення    ст. 875 ЦК України.

Відповідно до ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Виходячи з вимог ст.877 ЦК України, незалежно від того, хто –замовник чи підрядник - готує технічну документацію, а також кошторис, обидва ці документи підлягають обов”язковому узгодженню сторонами і після цього залишаються, як правило, незмінними до завершення будівництва.

Згідно з п. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Пунктом 1 наказу Державного комітету статистики України від 21.06.2002 року № 237/5 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві»визначено, що типовими формами первинних облікових документів з обліку на будівництві є КБ-2в «Акт приймання виконаних підрядних робіт».

Відповідно до пп. 2.2.5 вищенаведених договорів, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом (форма КБ-2в).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що до договорів з фізичними особами не приєднано постатейного переліку витрат щодо виконання робіт і робочої документації, чим порушено положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Тобто право платника податків на віднесення до складу валових витрат Законом прямо ставиться в залежність від того, чи є в наявності первинний документ, який відображає факт здійснення певної господарської операції (дії або події, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства). Акт прийому - передачі виконаних робіт, будучи первинним документом та підставою формування валових витрат у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, повинен містити відомості про дії та події, оформлені цим документом. Про це прямо вказує п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський обліку та фінансову звітність в Україні», згідно якої первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наведене свідчить, що при виконанні договорів про надання послуг та виконанні робіт первинний документ (в даному випадку акт прийому передачі) повинен містити інформацію про конкретні послуги, які надані замовнику, їх вартість, одиниці виміру і т.п.

Норма пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлює чітко, що до валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті Закону.

Отже, первинний документ, в даному випадку акт приймання-передачі робіт, повинен містити інформацію про те, за які конкретно послуги перераховано кошти, тобто містити інформацію про те, що такі послуги пов'язані з веденням виробництва замовником, оскільки до складу валових витрат можуть бути віднесені тільки витрати, які вказані у п. 5.2.1    п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Отже, враховуючи викладене, суд першої інстанції зробив вірний висновок, що не може бути взяте до уваги посилання позивача на те, що здавання-прийняття об'єкта будівництва не оформляється актами приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в, оскільки субпідрядниками являються фізичні особи-підприємці Гаврилів М.П. та Козак Р.Р., що є платниками єдиного податку і що ТзОВ «ХХХ»не є підприємством, заснованим на державній формі власності і що акти укладаються тільки юридичними особами.

Як вбачається з матеріалів справи, представлені до перевірки акти виконаних робіт не відповідають вимогам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та договірним зобов'язанням, відповідно, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що дані акти не можуть бути підставою для віднесення до валових витрат таких робіт і ці витрати рахуються такими, що не підтверджені відповідними документами.

В акті перевірки зазначено, що згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включено суми, сплачені ВАТ «Миколаївський будівельник»за оренду вагончика згідно договору № 26 від 09.08.2004 року.

Позивачем до перевірки надано акти виконаних робіт ВАТ «Миколаївський будівельник»№ 30/09 за серпень 2004 року на суму 200,00 грн.; № 30/09 за вересень 2004 року на суму 200,00 грн.; № 30/09 за жовтень 2004 року на суму 200,00 грн. Дані акти виконаних робіт не скріплені підписами та печатками.

На підставі даного факту відповідачем зроблено висновок про завищення позивачем валових витрати за серпень –жовтень 2004 року на 600,00 грн.

В цій частині судове рішення не оскаржується, однак судова колегія вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про те, що не підписання актів про оренду дома -  вагончика не є підставою вважати про завищення валових витрат в розмірі сплати орендної плати, оскільки згідно Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 283-286 Господарського кодексу України та ст.ст. 759, 761, 762 Цивільного кодексу України двохсторонніми актами підтверджується не хід оренди об'єкта, а факт передачі об'єкта в оренду та його повернення власнику.

Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Скаржником не подано судовій колегії доказів, які б стали підставою для скасування судового рішення.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що постанова Господарського суду Львівської області прийнята з дотримання норм чинного законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 69, 71, 86, 198, 199, 200, 205, 206 КАС України, -

Львівський апеляційний господарський суд У Х В А Л И В:

1.          Залишити без змін постанову Господарського суду Львівської області від 13.07.2006 року у даній справі, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.          Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку, згідно із ст. 212 КАС України.

Головуючий-суддя                                                                      Галушко Н.А.

Суддя                                                                                          Процик Т.С.

Суддя                                                                                          Юрченко Я.О.