Рішення

від 01.10.2013 по справі 910/14229/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14229/13 01.10.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-Текстиль"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью текстиль лайн"

2. Приватного підприємства "Екотекс-3"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Ільєнко О.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: Голованьов В.В. (директор);

від відповідачів: не з'явилися.

В судовому засіданні 01 жовтня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

25 липня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-Текстиль" (позивач) подало до канцелярії Господарського суду міста Києва на розгляд судом позовну заяву № 19/07/13-02Ю від 19.07.2013р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства " Екотекс-3" (відповідач-2) заборгованості за договором поставки № 17/04/13-55ПО від 17.04.2013р. в сумі 23 516,56 грн., з яких: основного боргу - 18 540,25 грн. (вісімнадцять тисяч п'ятсот сорок гривень 25 копійок), 3% річних /п. 6.4. договору/ - 58,79 грн. (п'ятдесят вісім гривень 79 копійок), пені /п. 6.3. договору/ - 282,45 грн. (двісті вісімдесят дві гривні 45 копійок) та штрафу у розмірі 25% від загальної суми заборгованості /п. 6.3. договору/ - 4 635,07 грн. (чотири тисячі шістсот тридцять п'ять гривень 07 копійок) та про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью текстиль лайн" (відповідач-1) розміру поруки /п. 3.2. договору поруки/ в сумі 500,00 грн. (п'ятсот гривень).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-2, як Покупець, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором поставки № 17/04/13-55ПО від 17 квітня 2013 року, виконання якого забезпечене договором поруки № 13/06/13-01Ю від 13.06.2013р., зокрема, не здійснив в повному обсязі оплату вартості поставленого йому позивачем, як Постачальником, товару, внаслідок чого у відповідача-2 утворилась заборгованість перед позивачем. Окрім того, позивачем заявлені вимоги щодо стягнення 500,00 грн. боргу з відповідача-1, як поручителя відповідача-2, так як згідно договору поруки № 13/06/13-01Ю від 13.06.2013р. відповідач-1 зобов'язався перед позивачем відповідати за виконання зобов'язань відповідачем-2, що виникли з договору поставки № 17/04/13-55ПО від 17 квітня 2013 року.

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, 01.10.2013р. через канцелярію подав до суду заяву № 30/09/13-01Ю від 30.09.2013р. «Про зменшення позовних вимог» в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-Текстиль" уточнило свої вимоги та просить суд стягнути з відповідача-2 грошові кошти: основного боргу - 11 140,25 грн., пені - 282,45 грн., 3% річних - 58,79 грн. та штрафу у розмірі 25% від загальної суми заборгованості - 4 635,07 грн., а з відповідача-1 - 500,00 грн.

Відповідачі відзиву на позовну заяву до суду не надали, участь своїх представників в судові засідання не забезпечували. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2013 року по справі № 910/14229/13 (суддя Чебикіна С.О.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 12.08.2013 року.

Розпорядженням № 04-1/502 від 09.08.2013р., у зв'язку із тривалим лікарняним судді Чебикіної С.О., призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/14229/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 05.09.2013 року.

15 квітня 2013 року через канцелярію до суду від позивача надійшло клопотання № 29/08/13-01Ю від 29.08.2013р. про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке долучено судом до матеріалів справи № 910/14229/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2013 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідачів було відкладено до 01.10.2013 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2013 року між позивачем (надалі - Постачальник або Продавець) та відповідачем-2 (далі по тексту - Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено договір поставки № 17/04/13-55ПО (належним чином засвідчена копія правочину міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити та передати Покупцю текстильну продукцію, а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість на умовах визначених у Договорі.

13 червня 2013 року між позивачем, як Кредитором, та відповідачем-1 (по тексту - Поручитель) укладено договір поруки № 13/06/13-01Ю (належним чином засвідчена копія правочину міститься в матеріалах справи, надалі - Договір поруки), згідно п.п. 1.1., 3.2. якого в порядку та на умовах, визначених Договором, Поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором за своєчасне виконання всіх зобов'язань приватного підприємства "Екотекс-3" за Договором поставки, зокрема в сумі 500,00 грн.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму - 29 840,25 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець лише частково розрахувався за товар, а відтак, за розрахунками позивача, відповідач-2, як боржник за Договором, має заборгованість за Договором поставки в розмірі 11 140,25 грн. Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача-2 санкції за невиконання умов Договору щодо оплати товару.

Позивач також вказує, що оскільки згідно умов Договору поруки відповідач-1 зобов'язався перед позивачем відповідати за виконання зобов'язань відповідачем-2 в межах суми в розмірі 500,00 грн., що виникли з Договору поставки, Продавцем заявлені позовні вимоги і до Поручителя про стягнення відповідної суми.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги, з урахуванням поданих уточнень, підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 17 квітня 2013 року між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поставки № 17/04/13-55ПО згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити та передати Покупцю текстильну продукцію, а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість на умовах визначених у Договорі.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору в період з квітня по червень 2013 року позивач передав товар на суму 29 840,25 грн., що підтверджується видатковими накладними №№: ПО-1704-001, ПО-2304-001 та ПО-1106-003 (належним чином засвідчена копія накладної міститься в матеріалах справи), а відповідач-2 отримав товар, що підтверджується підписом та відбитком печатки Отримувача на відповідних накладних.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що розрахунки за договором здійснюються на умовах відстрочення платежу, який складає 15 (п'ятнадцять) календарних днів з дати підписання відповідної накладної та/або виставлення рахунку-фактури.

З матеріалів слідує, що на суму 18 900,00 грн. Покупець частково оплатив отриманий по Договору товар, що підтверджується банківськими виписками (копії виписок містяться в справі).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 12.08.2013р. та 05.09.2013р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам вказаних ухвал контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Враховуючи викладене, а також те, що доказів оплати товару у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві з урахуванням поданих уточнень, станом на жовтень 2013 року, до суду не представлено, стягненню з Покупця на користь Продавця підлягає заборгованість в розмірі 10 440,25 грн. з розрахунку 29 840,25 грн. (загальна вартість товару) - 18 900,00 грн. (частково оплачений товар) - 500,00 грн. (сума зменшених позовних вимог за заявою № 30/09/13-01Ю від 30.09.2013р.).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

З пункту 6.3. Договору випливає, що у випадку порушення Покупцем п.п. 3.2. та/або 8.1. Договору, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 25 (двадцяти п'яти) відсотків від загальної суми заборгованості, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від несвоєчасно сплаченої суми, за кожний день такого прострочення.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбечено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного, за неналежне виконання Покупцем своїх обов'язків по Договору щодо оплати товару, стягненню з Покупця на користь Продавця підлягає 4 635,06 грн. штрафу /18 540,25 грн. (борг за заявленим позовом № 19/07/13-02Ю від 19.07.2013р.) Х 25%/ та 282,45 грн. пені.

За п. 6.10. Договору відповідальність сторін, не передбачена договором, регулюється чинним законодавством України.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, за прострочення Покупцем виконання грошового зобов'язання щодо оплати товару, в межах заявленого періоду нарахування, стягненню з відповідача-2 на користь позивача підлягає 58,79 грн. 3% річних.

Серед іншого, судом також встановлено, що 13 червня 2013 року між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір поруки № 13/06/13-01Ю відповідно до п.п. 1.1., 3.2. якого в порядку та на умовах, визначених Договором, Поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором за своєчасне виконання всіх зобов'язань приватного підприємства "Екотекс-3" за Договором поставки, зокрема в сумі 500,00 грн.

З матеріалів слідує, що Продавець, внаслідок неоплати Покупцем в повному обсязі суми отриманого по Договору товару, 05.07.2013р. звернувся до відповідача-1 з вимогою № 05/07/13-01 щодо оплати заборгованості в розмірі 500,00 грн. (копія вимоги в справі). Позивач стверджує, а відповідачем-1 не спростовано, що боргу за Договором в межах визначеного розміру поруки від Поручителя Продавцю не надходило.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача-1, а також те, що доказів оплати товару по Договору у більшому розмірі, а ніж вказано позивачем, станом на жовтень 2013 року, до суду не представлено, з урахуванням того, що в силу п. 3.2. Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за невиконання боржником зобов'язань за основним Договором згідно ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України в визначеній сторонами сумі 500 (п'ятсот) грн., обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 заборгованості в розмірі 500,00 грн.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги, з урахуванням поданої позивачем заяви № 30/09/13-01Ю від 30.09.2013р. «Про зменшення позовних вимог» підлягають частковому задоволенню про стягнення 15 916,55 грн. з них з відповідача-2 грошові кошти: основного боргу - 10 440,25 грн., пені - 282,45 грн., 3% річних - 58,79 грн. та штрафу у розмірі 25% від загальної суми заборгованості - 4 635,06 грн., а з відповідача-1 - 500,00 грн.

Щодо господарських витрат у справі № 910/14229/13.

В інформаційному листі від 20.10.2006р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року» Вищий господарський суд України з приводу запитання: «Якими є правові наслідки зменшення розміру позовних вимог?» довів до відома Господарським судам України наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством.

Загальна сума ціни позову, з урахування поданої позивачем заяви про зменшення позовних вимог, становить - 16 616,56 грн.

Таким чином, судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 648,07 грн. (1 596,28 грн. + 51,79 грн.) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Екотекс-3" (ідентифікаційний код 37306129, адреса: 36009, м. Полтава, вул. Зіньківська, буд. 51А, р/р 2600100105091 в ВАТ «КБ «Глобус», МФО 380526), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-Текстиль" (ідентифікаційний код 37826977, адреса: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 8, р/р 26009010167140 в ПАТ ВТБ Банк, МФО 321767), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 10 440,25 грн. (десять тисяч чотириста сорок гривень 25 копійок), пені - 282,45 грн. (двісті вісімдесят дві гривні 45 копійок), 3% річних - 58,79 грн. (п'ятдесят вісім гривень 79 копійок), штрафу - 4 635,06 грн. (чотири тисячі шістсот тридцять п'ять гривень 06 копійок) та судові витрати - 1 596,28 грн. (одна тисяча п'ятсот дев'яносто шість гривень 28 копійок). Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью текстиль лайн" (ідентифікаційний код 35756306, адреса: 03039, м. Київ, вул. Кіровоградська, буд. 4, оф. 3, р/р 26000301014484 ВАТ ВТБ Банк в м. Києві, МФО 321767), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс-Текстиль" (ідентифікаційний код 37826977, адреса: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, р/р 26009010167140 в ПАТ ВТБ Банк, МФО 321767), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 500,00 грн. (п'ятсот гривень) та судові витрати - 51,79 грн. (п'ятдесят одну гривню 79 копійок). Видати наказ.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Копію даного рішення направити відповідачам у справі № 910/14229/13.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 07.10.2013р.

Суддя О.В. Котков