Рішення

від 01.10.2013 по справі 910/15285/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15285/13 01.10.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Тао"

до Приватного акціонерного товариства

"Спільне Українсько-Болгарське підприємство "Богдан"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Ільєнко О.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: Крупський Р.М. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явилися.

В судовому засіданні 01 жовтня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

08 серпня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Пан Тао" (позивач) подало до канцелярії Господарського суду міста Києва на розгляд судом позовну заяву б/н від 07.08.2013р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Спільне Українсько-Болгарське підприємство "Богдан" (відповідач) заборгованості в сумі 241 177,81 грн. з них основного боргу - 210 000,00 грн. (двісті десять тисяч гривень), 3% річних - 18 157,81 грн. (вісімнадцять тисяч сто п'ятдесят сім гривень 81 копійка) та індексу інфляції - 13 020,00 грн. (тринадцять тисяч двадцять гривень).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Боржник, своїх обов'язків за договором про надання консультаційно-інформаційних послуг № 01/05-10/П від 16 листопада 2009 року не виконав, зокрема, не перерахував боргових грошових коштів на рахунок позивача, як Цесіонарія, який набув право вимоги виконання грошового зобов'язання щодо сплати 210 000,00 грн. на підставі договору відступлення права вимоги № ВПВ/01/05-10/П від 01 березня 2010 року, у зв'язку з чим позивач і звертається до суду з вимогами стягнути з відповідача відповідну суму заборгованості та санкцій в судовому порядку.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)» передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 05.09.2013 року.

05 вересня 2013 року через канцелярію до суду від позивача надійшли для залучення до матеріалів справи додаткові документи, оформлені супровідним листом, які долучено судом до матеріалів справи № 910/15285/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2013 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 01.10.2013 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

16 листопада 2009 року між ТОВ «Укрзембуд» (надалі - Виконавець) та відповідачем (далі по тексту - Замовник) було укладено договір про надання консультаційно-інформаційних послуг № 01/05-10/П (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір-1 або Договір послуг), згідно п. 1.1. якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику за плату консультаційно-інформаційні послуги за напрямками, визначеними в Договорі-1, з інвестиційного проекту по будівництву житлового будинку по вул. Волгоградській, 10-А у Солом'янському районі м. Києва, а Замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору-1 Виконавець надав Замовнику узгоджені сторонами в Договорі послуги на загальну суму 210 000,00 грн.

Як вказує позивач, що 01 березня 2010 року між ТОВ «Укрзембуд» (по тексту - Цедент), позивачем (далі - Цесіонарій) та відповідачем (далі по тексту - Боржник) було укладено договір відступлення права вимоги № ВПВ/01/05-10/П (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір-2 або Договір відступлення), у відповідності до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених Договором-2, Цедент з моменту підписання цього договору відступає Цесіонарію право вимоги виконання грошового зобов'язання - сплати Боржником суми виконаних робіт згідно Договору № 01/05-10/П про надання консультаційно-інформаційних послуг від 16.11.2009р. (далі - Основний договір) в сумі 210 000,00 грн.

Позивач стверджує, що відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати послуг за Договором-1 в строк до 20.09.2010р. не виконав, коштів не перерахував, у зв'язку з чим Цесіонарій, з урахуванням набуття права вимоги на стягнення 210 000,00 грн. згідно Договору-2, має достатні підстави для стягнення з Боржника існуючого боргу.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за неналежне виконання умов щодо оплати послуг.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вже було встановлено судом, 16 листопада 2009 року між ТОВ «Укрзембуд» та відповідачем укладено договір про надання консультаційно-інформаційних послуг № 01/05-10/П відповідно п. 1.1. якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику за плату консультаційно-інформаційні послуги за напрямками, визначеними в Договорі-1, з інвестиційного проекту по будівництву житлового будинку по вул. Волгоградській, 10-А у Солом'янському районі м. Києва, а Замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

З матеріалів справи вбачається, що в підтвердження надання Виконавцем послуг за Договором-1 та отримання їх Замовником між останнім та ТОВ «Укрзембуд» в січні 2010 року було складено Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 210 000,00 грн. (належним чином засвідчена копія акту міститься в матеріалах справи). Акт виконаних робіт підписаний обома сторонами та скріплений печатками Замовника та Виконавця.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про підтвердження та доведеність позивачем факту надання Виконавцем Замовнику послуг за Договором-1 на відповідну суму.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За п. 4.1. Договору-1 Замовник виплачує Виконавцю плату за надання консультаційно-інформаційних послуг у розмірі 210 000,00 гривень (двісті десять тисяч грн. 00 коп.), в т.ч. ПДВ - 35 000,00 грн., шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця, підписання сторонами Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) в строк до 20.09.2010 року.

Позивач зазначає, а відповідачем не спростовано, що вартість послуг за Договором-1 Замовник Виконавцю у визначеному Договором послуг порядку та строки не перерахував, Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) не оплатив.

Частиною 1 статті 513 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи слідує, що 01 березня 2010 року між ТОВ «Укрзембуд» та сторонами укладено договір відступлення права вимоги № ВПВ/01/05-10/П згідно п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених Договором-2, Цедент з моменту підписання цього договору відступає Цесіонарію право вимоги виконання грошового зобов'язання - сплати Боржником суми виконаних робіт згідно Договору № 01/05-10/П про надання консультаційно-інформаційних послуг від 16.11.2009р. (далі - Основний договір) в сумі 210 000,00 грн.

За таких обставин, укладаючи Договір відступлення з боку позивача, як Цесіонарія, та ТОВ «Укрзембуд», як Цедента, було дотримано встановлених ч. 1 ст. 513 та ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України вимог відносно вчинення правочину щодо заміни кредитора у зобов'язанні у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання.

Право вимоги згідно договору переходить від Цедента до Цесіонарія з моменту підписання договору та Боржник стає зобов'язаний виконати свої зобов'язання по Основному договору перед Цесіонарієм (п. 3.3. Договору-2).

З статті 514 Цивільного кодексу України випливає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, ТОВ «Укрзембуд», в силу ст.ст. 512-520 Цивільного кодексу України, передало, а позивач отримав права вимоги належного виконання зобов'язань за Основним договором щодо оплати послуг в сумі 210 000,00 грн.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Позивач вказує, а відповідачем не спростовано, що послуг Боржник не оплатив.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 09.08.2013р. та 05.09.2013р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам вказаних ухвал контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів оплати послуг по Договору-1, станом на жовтень 2013 року, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Цесіонарія про стягнення з Боржника боргу за Договором-1 по оплаті послуг в сумі 210 000,00 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, за прострочення виконання Замовником грошового зобов'язання щодо оплати послуг за Договором-1, стягненню з відповідача, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, на користь позивача підлягає 18 157,81 грн. 3% річних та 12 877,30 грн. втрат від інфляції, що становить:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 21.09.2010 - 07.08.2013 210000.00 1.061 12877.30 222877.30 Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягненню 241 035,11 грн. з них основного боргу - 210 000,00 грн. (двісті десять тисяч гривень), 3% річних - 18 157,81 грн. (вісімнадцять тисяч сто п'ятдесят сім гривень 81 копійка) та індексу інфляції - 12 877,30 грн. (дванадцять тисяч вісімсот сімдесят сім гривень 30 копійок).

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 4 820,65 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Спільне Українсько-Болгарське підприємство "Богдан" (ідентифікаційний код 32664113, адреса: 04074, м. Київ, вул. Лугова, буд. 2 (Літера А)), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Тао" (ідентифікаційний код 32067946, адреса: 08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, буд. 51), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 210 000,00 грн. (двісті десять тисяч гривень), 3% річних - 18 157,81 грн. (вісімнадцять тисяч сто п'ятдесят сім гривень 81 копійка), індексу інфляції - 12 877,30 грн. (дванадцять тисяч вісімсот сімдесят сім гривень 30 копійок) та судові витрати - 4 820,65 грн. (чотири тисячі вісімсот двадцять гривень 65 копійок). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 910/15285/13.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 07.10.2013р.

Суддя О.В. Котков