Рішення

від 03.10.2013 по справі 910/16568/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16568/13 03.10.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський міськбуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Депо-Фенестра"

про стягнення 637 814,50 грн. основного боргу, 349 084,72 грн.- пеня

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін:

Від позивача Степанець Т.О.(дов. № 239 від 29.05.2013)

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

27.08.2013 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява № 291 від 22.082013 Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський міськбуд" (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Депо-Фенестра" (надалі - відповідач) про стягнення 637 814,50 грн. основного боргу, 349 084,72 грн.- пеня.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/16568/13, розгляд справи призначено на 16.09.2013.

В судове засідання, призначене на 16.09.2013, з'явився представник позивача та надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

В судове засідання, призначене на 16.09.2013, представник відповідача, не з'явився, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Ухвалою від 16.09.2013 розгляд справи відкладено на 03.10.2013.

В судове засідання, призначене на 03.10.2013, з'явився представник позивача та надав документи по справі.

В судове засідання, призначене на 03.102013, представник відповідача, не з'явився, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.10.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський міськбуд" (надалі за текстом - підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Депо-Фенестра" (надалі за текстом - замовник) був укладений договір на виконання субпідрядних робіт № 20/10/09-1 (далі за текстом - контракт)(належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до п. 2.1 договору підрядник зобов'язується, в порядку та на умовах, визначених чим Договором, та відповідно до проектно-кошторисної документації виконати власними силами комплекс буівельно-монтажних, санітарно-технічних та електро-технічних робіт по ІІІ секції об'єкту, здати їх експлуатаційним організаціям та Замовнику, а Замовник зобов'язується надати Підряднику фронт робіт, передати Підряднику необхідну для виконання робіт документацію, прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх.

Відповідно до п.4.1 ціна договірна ціна виконуваних Підрядником робіт по Договору є орієнтовною та складає 1 859 929,20 грн.

За твердженням позивача всього робіт за Договором було здійснено на 1 450 814,50 грн., що підтверджується підписаними актами виконаних робіт (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Як вбачається з матеріалів справи відповідач провів розрахунки частково на суму 813 000, що підтверджується платіжними дорученнями (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Отже несплаченою залишилась сума в розмірі 637 814,50 грн.

Претензією від 26.06.2012 позивач звернувся до відповідача про необхідність сплати суми заборгованості за договором підряду № 20/10/09-1 від 20.10.2009 в сумі 637 814,50 грн.

Водночас, як зазначено позивачем та неспростовано відповідачем, останній на заяву не відреагував, грошових коштів в порядку регресу не перерахував.

Суд наголошує, що договір є дійсним, укладений правочин є підставою для настання відповідних прав та обов'язків між сторонами. Позивачем було надано послуги в строк передбачені договором та надавались вчасно і якісно, ніяких заперечень (претензій) від відповідача не надходило.

Виходячи з вище викладеного, суд приходить до висновку про те, що відповідачем неналежно було виконано грошове зобов'язання по сплаті по договору підряду за надані послуги, він умисно не сплатив рахунок за отримані послуги, тим самим спричинивши заборгованість перед позивачем.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем, про що свідчить розрахунок боргу.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи яких доказів оплати заборгованості за контрактом, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за контрактом підряду №20/10/09-1 від 20.10.2009 в сумі 637 814,50 грн.

Окрім того позивач просить стягнути з відповідача 349 084,72 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, що встановлено п.13.4 Договору.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано .

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Суд здійснив перерахунок розміру суми пені за період шість місяців з 01.01.2010 по 01.06.2010

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 637814.5 01.01.2010 - 07.06.2010 158 10.2500 % 0.056 %* 56599.48 637814.5 08.06.2010 - 01.07.2010 24 9.5000 % 0.052 %* 7968.31 Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 64 567.80 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 1 404,98 коп.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Депо-Фенестра" (03127, м. Київ, пр.-т 40-річчя Жовтня, буд. 120, корп. 1; ідентифікаційний код: 31627259) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення користь на Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський міськбуд" (09114, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Глиняна, буд. 45А; ідентифікаційний код 14352286) 637 814 (шістсот тридцять сім тисяч вісімсот чотирнадцять) грн. 50 коп. - основного боргу, 64 567 (шістдесят чотири тисячі п'ятсот шістдесят сім) грн. 80 коп. - пені та 1 404 (одна тисяча чотириста чотири) грн. 98 коп. - судового збору за подання позовної заяви.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

дата підписання рішення 08.10.2013

Суддя М.О. Лиськов