Постанова

від 01.10.2013 по справі 910/12645/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2013 р. Справа№ 910/12645/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі Вершути О.П.

за участю представників:

від позивача - не з`явився

від відповідача - Шинкарук М.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лімімпорт» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2013 року (суддя Головатюк Л.Д.)

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лімімпорт»

про стягнення 15900 грн. ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ФОП ОСОБА_3 звернувся до Господарського суду міста Києва за позовом до ТОВ «Лімімпорт» про стягнення боргу за здійсненні перевезення.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.08.2013 року позовні вимоги були задоволені повністю.Стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг в розмірі 15900 грн. та 3% річних в розмірі 477 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій вказує, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 06.08.2013 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 04.09.2013 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд у складі суддів: головуючий Шапран В.В., судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

В судове засідання з`явився представник відповідача та дав усні пояснення по справі.

Від позивача до суду надійшов лист, в якому він просить справу розглядати в його відсутність, оскільки він не може прибути в судове засідання за своїм станом здоров`я.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

18.07.2012 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лімімпорт» був уклдений договір на транспортне обслуговування № 085/07/12.

Відповідно до п.1 договору перевізник здійснює перевезення вантажів наданих експедитором, а експедитор сплачує кошти за перевезення.

Згідно з п. 2.1.5. договору експедитор зобов`язаний оплатити перевізнику вартість транпортних послуг, які зазначаються у заявці на перевезення вантажів.

Відповідно до підписаної сторонами заявки № 500044/12 від 17.01.2013 року на перевезення вантажів автомобільним транспортом, експедитор ФОП ОСОБА_3 з залученням транспортного засобу д.н. НОМЕР_1 н/п НОМЕР_3 за замовленням ТОВ «Лімімпорт» надав міжнародні транспортно-експедиційні послуги з автомобільних перевезень Польща-Україна відповідно з м. Малкінія (Польща) до м.Чорнобиль (Україна).

Відповідно до заявки № 500044/12 від 17.01.2013 року оплата послуг ФОП ОСОБА_3 у розмірі 15900 грн. мала бути здійснена ТОВ «Лімімпорт» через 7-10 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів, які підтверджують факт перевезення вантажу.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представником відповідача, позивачем перевезення було виконано належним чином, що також підтверджується даними транспортної накладної CMR №027103.

Як зазначалося вище, оплата за виконані перевезення у відповідача настає після отримання оригіналів документів від позивача.

З матеріалів справи вбачається, що всі необхідні документи були надіслані відповідачу 07.02.2013, але акту виконаних робіт від ТОВ «Лімімпорт» не було підписано та оплату послуг не здійснено.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 908 ЦК України визначено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі статтею 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до п. 1. ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідачем по справі не заперечувався факт виконання позивачем своїх обов`язів за заявкою № 500044/12 від 17.01.2013 року належним чином та в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи на момент розгляду спору в суді першої інстанції, відповідач оплатив послуги надані позивачем ФОП ОСОБА_3 в повному об`ємі.

Даний факт підтверджується квитанцією № 8053.130.2 від 31.07.2013 року на суму 15900 грн., в якій вказано, що дана оплата проводиться за транспортні послуги згідно рахунку № 425.

Вказане не заперечувалось і позивачем ФОП ОСОБА_3

Згідно ч.1 п. 1-1 ст. 80 Господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, оскільки на момент винесення рішення Господарським судом міста Києва від 06.08.2013 року предмет спору був відсутній, то, відповідно до норм чинного законодавства України, провадження по справі в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 15900 грн. підлягає припиненню.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст.103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю чи частково.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання своїх зобов`язань штрафні санкції у вигляді 3% річних в сумі 477 грн.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Оскільки відповідачем була сплачена основна сума боргу позивачу ФОП ОСОБА_3, це підтверджує виконання належним чином та у встановленому порядку зобов`язань позивача зі свого боку, а отже він вправі вимагати сплати штрафних санкцій за неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань.

Перевіривши розрахунок позивача, колегія суддів приймає його як належний та вважає, в даній частині позовні вимоги підлягаючими задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Лімімпорт» підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 06.08.2013 року у справі № 910/12645/13 - частковому скасуванню.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 49, 99, 101, п. 3 ст. 103, ч.1 п.1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лімімпорт» - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2013 року по справі № 910/12645/13 - скасувати в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лімімпорт» на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 основної суми боргу в розмірі 15900 грн. В цій частині провадження по справі припинити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (33027, АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лімімпорт» (04070, м. Київ, Подільський район, вул. Ігорівська, 12а, код ЄДРПОУ 36866872) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 835,19 грн.

Видати судовий наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва

Матеріали справи № 910/12645/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Шапран В.В.

Судді Андрієнко В.В.

Буравльов С.І.