Рішення

від 03.10.2013 по справі 913/2306/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

03 жовтня 2013 року Справа № 913/2306/13

Провадження №4/913/2306/13

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "МП Груп 2000", м. Ужгород

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 13300 грн. 00 коп.

Суддя Старкова Г.М

Секретар судового засідання Макаренко В.А.

У засіданні брали участь:

від позивача - не прибув;

від відповідача - не прибув.

Суть спору : позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості на підставі договору - заявки транспортного експедирування в сумі 13300 грн. 00 коп.

Відповідач витребувані судом документи не представив, участь своїх представників у судових засіданнях 19.09.2013, 03.10.2013 не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялись за адресою, які є офіційним місцезнаходженням підприємств та підтверджені довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті.

Отримання ухвал відповідачем підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас, до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача 20.09.2013 надіслав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та надав до нього додаткові пояснення з додатками. Клопотання про розгляд справи без участі представника позивача судом розглянуте та задоволене, разом з додатковим поясненням залучене до матеріалів справи.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви та долучені до справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для вирішення спору, суд -

в с т а н о в и в :

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 20 червня 2012 року між ТОВ «МП Груп 2000» (позивач) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) було укладено договір-заявка транспортного експедирування № б/н від 15.07.2013 (надалі - Договір-заявка), відповідно до умов договору - заявки позивач виконав міжнародне перевезення вантажу на замовлення відповідача сполученням м. Зволен (Словаччина) - м. Київ (Україна), що підтверджується міжнародною товарно транспортною накладною (CMR).

Відповідач повинен був здійснити повністю оплату на протязі одного банківського дня після отриманню оригіналів документів відповідно до умов вище зазначеного Договору -заявки.

Позивач у позові зазначив, що ним 20.07.2013 на виконання умов Договору-заявки відповідачу були надіслані рекомендованим листом з повідомленням на юридичну адресу ( 94000, Луганська обл., м. Стаханов, вул. 29 Поселення, 89) оригінали документів для оплати, які 25.07.2013 були отримані відповідачем, тому 26.07.2013 наступив день оплати за надані послуги з перевезення вантажу.

Таким чином, позивачем, покладені на нього відповідно до умов Договору-заявки, обов'язки щодо перевезення були виконані у повному обсязі, що підтверджено матеріалами справи.

Але, відповідач умови Договору-заявки не виконав, тому відповідач допустив заборгованість перед позивачем за зобов'язаннями згідно умов Договору -заявки транспортного експедирування № б/н від 15.07.2013 не оплативши вартість перевезення вантажу за договором на суму 13 300,00 грн.

З метою вжиття заходів досудового врегулювання спору 09.08.2013 позивач звернувся до відповідача з претензією в якій вимагав оплатити суму заборгованості за наданні послуги з перевезенні вантажу. Претензія отримана відповідачем 15.07.2013 , але відповідач відповідь на претензію не надав, оплату за надані послуги не провів (а.с.12).

У зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язків, прийнятих за договором - заявки транспортного експедирування № б/н від 15.07.2013 в частині повного розрахунку за надані послуги, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги в сумі 13300 грн. 00 коп. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на умови договору - заявки транспортного експедирування № б/н від 15.07.2013 та положення ст.ст. 538, 691,6 92, ч.1 ст. 693 Цивільного кодексу України, та ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав та не скористався своїми правами брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу.

Оцінивши докази у їх сукупності, подані до справи, доводи представника позивача, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договору даного виду, а також ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання (майнової) матеріальної та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Разом з цим, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 916 Цивільного кодексу України, за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Договір - заявка транспортного експедирування № б/н від 15.07.2013 за своєю правовою природою є договором транспортного експедирування.

Відповідно до ч.1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з переченням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно- правовими актами (ч.3 ст. 929 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Правова норма викладена у ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обумовлює розгляд справи за наявними в ній матеріалами у випадку якщо відповідачем не надано відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір -заявка транспортного експедирування № б/н від 15.07.2013 (надалі - Договір-заявка) про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом (а.с.7),який підписаний сторонами за договором та скріплений печатками.

Пунктом 7 договору -заявки транспортного експедирування № б/н від 15.07.2013 зазначено, що факсимільна копія договору-заявки або укладена шляхом зв'язку через електронні носії (Інтернет) мають юридичну силу

Як вбачається, Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 (відповідач) та ТОВ «МП Груп 2000»(позивач) 15.07.2013 уклали договір -заявку транспортного експедирування за маршрутом із Зволень, Словакія до Київ, Україна. Перевезення повинно було бути здійснено автомобілем RENO державний номер НОМЕР_2, НОМЕР_3. Вартість перевезення складала 13300,00 грн., та повинна була проведена на протязі одного дня після отримання оригіналів документів.

Відомості в пункті 1 CMR - де зазначається відправник та пункті 4 CMR - місце завантаження: ТОВ БУЧИНА ДДД (Bucina DDD, spoI.sr.o.) Лученецка цеста (Lucenecka cesta), 1335/21, 960 96 Зволен (Zvolen), Словацька республіка. Відомості в п. 2 CMR - де зазначається одержувач та пунктах 3, 24 CMR - місце розвантаження: ТОВ «Бучина Україна» (ЄДРПОУ 30518204), 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 1.

Документальним підтвердженням надання послуг з перевезення ФОП ОСОБА_1, як експедитору, - є Міжнародна товарно-транспортна накладна( CMR) де, в пункті 18 якої, вказано реєстраційні номери транспортного засобу перевізника (НОМЕР_2, НОМЕР_3) та Договір - заявка транспортного експедирування від 15.07.2013, де також зазначається марка замовленого транспортного засобу (НОМЕР_2, НОМЕР_3) з печаткою та підписом ФОП ОСОБА_1, та відбитком печатки одержувача в пункті 24 CMR, - оскільки відправлений експедитору акт виконаних робіт ним не підписаний, не заперечений і не повернутий перевізнику ( докази надсилання оригіналів документів для оплати а саме: оригінал CMR у двох екземплярах, акт виконаних робіт, рахунок)(а.с.9-11)

Факт надання послуг перевезення позивачем та виконання прийнятих на себе зобов'язань за Договором-заявкою підтверджено міжнародною товаротранспортною накладною (СМR) (а.с.8), яка містить підтвердження отримання вантажоодержувачем вантажу.

Матеріалами справи, а саме, повідомленням про вручення поштового відправлення 94005 0481924 9 (а.с.9), підтверджується надання відповідачу міжнародної товаротранспортної накладної (СМR), акт виконаних робіт №346 від 18.07.2013 та рахунку-фактури № СФ-346 від 18.07.2013 на суму 13300,00 грн. з ПДВ.

Також, позивачем на адресу відповідача 31.07.2013 направлено претензію № 398-13 з вимогою про сплату заборгованості за надані послуги в сумі 13300 грн. 00 коп., відповідач відповідь на претензію не надав, оплату за надані послуги не провів(а.с.12).

Таким чином, позивачем, покладені на нього відповідно до умов Договору- заявки, обов'язки щодо перевезення вантажу були виконані у повному обсязі, що підтверджено матеріалами справи, але відповідач свої зобов'язання щодо оплати за надані послуги не провів, тому не сплаченої заборгованості за Договором-заявкою транспортного експедирування від 15.07.2013 та виданої на її підставі рахунку-фактури № СФ-346 від 18.07.2013 складає 13300,00 грн. з ПДВ.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до Договору-заявки перевезення повинно було бути здійснено автомобілем RENO державний номер НОМЕР_2, НОМЕР_3. Вартість перевезення складала 13300,00 грн., та повинна була проведена на протязі одного дня після отримання оригіналів документів.(а.с.7).

Факт належного виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань щодо надання послуг автомобільного перевезення за договором -заявкою транспортного експедирування від 15.07.2013 підтверджується матеріалами справи. Так, надання послуг перевезення позивачем встановлено при дослідженні міжнародної товаротранспортної накладної (СМR) (а.с.8), яка містить підтвердження отримання вантажоодержувачем (ТОВ «Бучина Україна» (ЄДРПОУ 30518204)) вантажу.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання за умовами Договору -заявки транспортного експедирування від 15.07.2013 щодо перевезення вантажу виконав у повному обсязі, що підтверджено матеріалами справи, але відповідач в порушення умов Договору-заявки не здійснив розрахунок в продовж одного банківського дня з моменту отримання повного пакету документів, та не перерахував позивачу вартість наданих послуг за Договором -заявкою та виданої на її підставі рахунку-фактури № СФ-346 від 18.07.2013 на суму 13300 грн. 00 коп.

Також слід зазначити, що позивачем на адресу відповідача 31.07.2013 направлено претензію № 398-13 з вимогою про сплату заборгованості за надані послуги в сумі 13300 грн. 00 коп. Відповідач відповідь на претензію не надав, оплату за надані послуги не провів (а.с.12).

Суд вважає, вимоги позову про стягнення з відповідача заборгованість за надані послуги автомобільного перевезення на загальну суму 13300 грн. 00 коп. такими, що підлягають задоволенню повністю, оскільки вони підтверджені матеріалами справи, та підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

У судовому засіданні 03.10.2013 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору в сумі 1720 грн. 50 коп. покладається на відповідача .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МП Груп 2000", вул. Собранецька,18/2, м. Ужгород, код ЄДРПОУ 36132332, заборгованість за надані послуги в сумі 13300 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1720 грн. 50 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Повне рішення складено і підписано - 08.10.2013.

Суддя Г.М. Старкова