Рішення

від 03.10.2013 по справі 922/3367/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2013 р.Справа № 922/3367/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тракшина плюс", смт.Солоницівка до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Харків про стягнення 25660,00 гривень за участю представників:

позивача - Максюка І.Л. (довіреність №б/н від 25 липня 2013 року)

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

09 серпня 2013 року Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тракшина плюс", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (Відповідача) суми заборгованості у розмірі 25660,00 гривень. Заявлену вимогу обґрунтував неналежним виконанням Відповідачем умов договору поставки №ПН-180413/1, укладеного між сторонами 18 квітня 2013 року (далі-договір). Крім того, Позивач просив суд стягнути з Відповідача 1720,50 гривень судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 серпня 2013 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі було порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19 вересня 2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 вересня 2013 року було відкладено розгляд справи на 03 жовтня 2013 року, у зв'язку з неявкою Відповідача.

Представник Позивача у відкритому судовому засіданні 03 жовтня 2013 року підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач у відкрите судове засідання 03 жовтня 2013 року свого представника не направив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить телефонограма та поштове повідомлення від 03 жовтня 2013 року.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів, покладений на сторони, а тому суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи без участі Відповідача, за наявними в ній матеріалами, в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника Позивача, встановив наступне.

18 квітня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тракшина плюс», в особі директора Гончара Дениса Сергійовича, та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір поставки товару №ПН -180413/1.

Відповідно до вимог договору, Позивач зобов'язався передати у власність Відповідачу товар (автошини до вантажної, сільськогосподарської або спецтехніки) в асортименті, кількості і за ціною в українській гривні, згідно з заявкою Відповідача, який зобов'язався прийняти та оплатити його на умовах зазначеного договору.

Позивач, виконуючи свої зобов'язання за договором, поставив Відповідачу товар, а саме: шини НкШЗ И-368 R20 12,00 18 сл. з камерою без. обод.стрічки, у кількості 10 шт., на загальну суму 30660,00 гривень. Доказом, підтверджуючим поставку Відповідачу товару, є видаткова накладна №195 від 26 квітня 2013 року, на суму 30660,00, копія якої, завірена належним чином, знаходиться у матеріалах справи (а.с.10).

Відповідно до п.10.1 договору, накладні по яких передається товар по договору, підписані уповноважними представниками сторін вважаються невід'ємною частиною договору.

Згідно з п.4.3. договору, оплата товару здійснюється на підставі договору та на підставі видаткових накладних до нього, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача протягом 14 календарних днів з моменту поставки.

Згідно з п.2.2. договору, моментом поставки вважається момент підписання представником покупця (відповідача) видаткової накладної за поставлений товар.

Датою і фактом оплати вважається дата надходження грошових коштів на поточних рахунок Позивача (п. 4.3.1 договору).

Відповідач прийняв вищезазначений товар, що підтверджується матеріалами справи, а саме: видатковою накладною №195 від 26 квітня 2013 року, підписаною з обох сторін, та скріпленою печатками сторін, чим здійснив подальше схвалення договору, незалежно від наявності чи відсутності заявки.

26 квітня 201З року Відповідач перерахував на поточний рахунок Позивача 5000,00 гривень, в якості часткової оплати товару, згідно рахунку в„–395 від 18 квітня 2013 року, що підтверджується випискою з особового рахунку за 26 квітня 2013 року (копія в матеріалах справи), чим здійснив подальше схвалення договору.

З метою досудового врегулювання спору, Позивач направив 19 липня 2013 року Відповідачу претензію з вимогою здійснити оплату в сумі 25660,00 гривень за поставлений товар, але відповіді на неї не отримав.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, Відповідач виконав своє зобов'язання щодо оплати отриманого товару за спірним договором частково, а саме у розмірі 5000,00 гривень, внаслідок чого, у Відповідача перед Позивачем утворилась заборгованість у розмірі 25660,00 гривень, яка до цього часу не погашена.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст.526 Цивільного кодексу України, згідно з якою зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

До того ж, частина 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлює те, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором, або законом.

Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Вимоги ст.692 Цивільного кодексу України передбачають, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 ЦК України, ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк ( термін) його виконання, то воно підлягає виконання у цей строк (термін).

Враховуючи вищевикладене, те, що позовні вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача суми основного боргу у розмірі 25660,00 гривень, правомірні, обґрунтовані, доведені матеріалами справи, та не спростовані Відповідачем, суд приходить до висновку про повне задоволення позову.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на Відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.129 Конституції України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 530, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 4, 12, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, юридична адреса: 61072, АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_2; р/р НОМЕР_3, AT «ПІРЕУС БАНК МКБ» м. Київ, МФО 300658, свідоцтво платника ПДВ №100134242) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тракшина плюс» (код 36922456, адреса: 62370, Харківська обл., Дергачівський район, смт.Солоницівка; р/р 26003000694377 у банку ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» м.Київ, МФО 322001) 25660,00 гривень боргу та 1720,50 гривень судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.10.2013 р.

Суддя Аріт К.В.

справа №922/3367/13