Справа №345/1873/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07.10.2013 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі: головуючого - судді Бойка М.Я.
секретаря - Пукіш В.В.
з участю : позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Калуші справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Такелаж СервісВ» про стягнення матеріальної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку,
в с т а н о в и в :
що позивач звернувся до суду із зазначеним позовом. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що працював у відповідача вантажником на підставі Наказу № 7 - к від 30.11.2011 року. 02.01.2013 року був звільнений у зв’язку зі скороченням штату Наказом відповідача № 197 - к від 28.12.2012 року. Однак відповідач не провів з ним повного розрахунку. Тому просить, збільшивши розмір позовних вимог, стягнути з відповідача 13 289,75 грн. матеріальної допомоги та 25 459,44 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку, і витрати за надання правової допомоги адвоката.
У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позов та підтвердили наведене.
Представники відповідача у судове засідання не з’явилися повторно, хоча завчасно і належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи. Причин неявки у судові засідання суду не повідомили.
Суд вважає, що справу слід розглянути у відсутності представників відповідача на підставі наявних у справі доказів, яких достатньо для вирішення спору по суті.
Суд, вислухавши доводи позивача та представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи із наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що позивач працював у відповідача вантажником на підставі Наказу № 7 - к від 30.11.2011 року. 02.01.2013 року був звільнений у зв’язку зі скороченням штату Наказом відповідача № 197 - к від 28.12.2012 року (а.с. 41).
Згідно Угоди про врегулювання правовідносин щодо соціального захисту від 01.12.2011 року та Додаткової угоди (а.с. 3, 59), відповідач зобов’язується, що в разі звільнення працівника за скороченням штатів в термін до двох років проводити виплату працівникам матеріальної допомоги в розмірі п’яти заробітних плат конкретного працівника.
У судовому засіданні встановлено, що Наказом відповідача від 02.01.2013 року № 2 (а.с. 47), позивачу було нараховано і виплачено матеріальну допомогу у розмірі двох місячних заробітних плат.
Середньомісячна заробітна плата позивача становить 1 126,00 грн. (а.с. 40).
Суд не приймає покликання позивача і представника позивача, як на підставу задоволення позову, на те, що середньомісячна заробітна плата позивача становить 3 108,35 грн. оскільки, як вбачається із Наказу відповідача № 29 від 21.08.2012 року (а.с. 49), з яким позивача було ознайомлено, частина працівників та позивач за їх згодою були переведені на нарахування і виплату заробітної плати у розмірі мінімальної зарплати, встановленої в Україні. Зазначений наказ позивачем не оскаржувався, а визначений середньомісячний заробіток позивача відповідає розміру встановленої мінімальної заробітної плати.
Суд не приймає покликання відповідача у запереченні (а.с. 36 - 38) про те, що з позивачем проведено повний розрахунок, оскільки, як вбачається із листа ТзОВ В«Такелаж сервісВ» № 0602/01 від 06.02.2013 року (а.с. 11), вказано, що позивачу було виплачено матеріальну допомогу в розмірі двох середніх заробітних плат, а зазначеною угодою було визначено - п»ять заробітних плат конкретного працівника у разі його звільнення за скороченням штату.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
У судовому засіданні встановлено, що позивачу не було нараховано і не виплачено належна йому матеріальна допомога в розмірі, додатково ще трьох заробітних плат, що становитиме - 1 126,00 грн. х 3 = 3 378,00 грн.
У зв’язку з цим, суд приходить до висновку, що позов в цій частині слід задоволити частково й виплати позивачу різницю суми матеріальної допомоги, що становить - 3 378,00 грн.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
У судовому засіданні встановлено, що не нарахування і не виплата позивачу матеріальна допомога в повному обсязі мала місце не з вини відповідача, а внаслідок невиконання угоди про врегулювання правовідносин щодо соціального захисту від 01.12.2011 року стороною угоди - ТзОВ «Карпатнафтохім» (а.с. 3).
Враховуючи зазначене, суд вважає, що оскільки в даному випадку немає вини відповідача, то у задоволенні позову в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку слід відмовити.
З відповідача слід стягнути також 229,40 грн. судового збору та в користь позивача 800,00 грн. судових витрат (а.с. 15, 75).
На підставі ст.ст. 116, 117, 238 КЗпП України, керуючись ст.ст. 209, 213 - 215 ЦПК України, суд, -
р і ш и в :
Позов задоволити частково.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю В«Такелаж СервісВ» (Розрахунковий рахунок - 26008000242841, МФО - 380009, код ЄДРПОУ - 36659568 Банк АТ «Ерсте Банк» в м. Київ) в користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) - 3 378,00 грн. матеріальної допомоги та 800,00 грн. судових витрат.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю В«Такелаж СервісВ» - 229,40 грн. судового збору.
У задоволенні решти позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано - Франківської області через Калуський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Головуючий:
Суд | Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 07.10.2013 |
Оприлюднено | 20.01.2014 |
Номер документу | 33966578 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
Бойко М. Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні