Рішення

від 01.10.2013 по справі 911/3298/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2013 р. Справа № 911/3298/13

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліус-буд» до Приватного підприємства «Сучасні фасадні системи» про стягнення безпідставно отриманих коштів,

за участю представників сторін:

позивача : Житенко І.О. (дов. б/н від 30.10.2012);

відповідача: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліус-буд» до Приватного підприємства «Сучасні фасадні системи» про стягнення безпідставно отриманих коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань договором підряду на виконання робіт № 13/10 від 13.10.2011.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.08.2013 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 03.09.2013.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 03.09.2013 представника відповідача та неподанням сторонами витребуваних судом доказів розгляд справи було відкладено на 01.10.2013.

В судовому засіданні 01.10.2013 суд заслухав пояснення представника позивача. Відповідач в судове засідання не з'вився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»)

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання та те, що реалізація норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

13.10.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Геліус-буд» (генпідрядник) та Приватним підприємством «Сучасні фасадні системи» (підрядник) було укладено договір підряду на виконання робіт № 13/10. Відповідно до п. 1.1. договору підрядник за завданням генпідрядника зобов'язується на свій ризик власними або залученими за свій рахунок силами та/або засобами виконати на об'єкті: «Готельно-офісний комплекс з житловими апартаментами на бульварі Тараса Шевченка, 28-30 у Шевченківському районі м. Києва» роботи з звукоізоляції приміщень технічного поверху на відм. +33.150, згідно узгодженому з представниками оператора проекту, включаючи закупівлю та постачання усіх необхідних матеріалів, організацію та виконання всіх необхідних будівельних та інших робіт, а також здачу приймальним комісіям оператора та міжнародного страхувальника, а генпідрядник зобов'язується забезпечити підряднику доступ до об'єкту, надати документацію, необхідну для виконання підрядником робіт за цим договором, прийняти закінчені роботи та оплатити їх на умовах цього договору.

Згідно п. 2.1. договору ціна робіт за цим договором становить всього 2196917,03 грн.

Підрядник зобов'язаний приступити до виконання робіт з моменту надходження авансового платежу згідно пп.2.2.1. п. 2.2. договору на рахунок підрядника та належним чином виконати роботи у відповідності до погодженого сторонами графіку виконання робіт (додаток № 2 до договору). Датою закінчення робіт вважається дата підписання сторонами останнього акта приймання виконаних будівельних робіт.

Відповідно до графіку авансування, затвердженого в додатку № 3 до договору, сума авансового платежу становить 150000,00 грн.

На виконання умов договору відповідно до платіжних доручень № 95 від 23.11.2011, № 170 від 21.12.2011, № 515 від 30.03.2012 позивач перерахував відповідачу грошові кошти загальною сумою 600000,00 грн.

Відповідно до підписаних сторонами довідки про вартість виконаних будівельних робіт за квітень 2013 року та акту № 1 приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2013 року вартість виконаних відповідачем робіт становить 296300,00 грн.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.05.2013 заборгованість відповідача перед позивачем становила 303700,00 грн (копія підписаного сторонами акту міститься у матеріалах справи).

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 235 Господарського кодексу України встановлено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Згідно ст. 236 Господарського кодексу України одним з видів оперативно-господарські санкцій є відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо).

Відповідно до ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7.4.4. договору генпідрядник має право відмовитися в односторонньому порядку від договору та вимагати повернення авансу та інших платежів, здійснених генпідрядником на користь підрядника за договором, а також відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строки/терміни, визначені договором, стає неможливим.

Відповідно до п. 14.3. договору він може бути розірвано в разі односторонньої відмови генпідрядника, про що генпідрядник повідомляє підрядника письмово. Права та обов'язки сторін за цим договором в такому разі припиняються з дня, що є наступним після спливу 20-денного строку з дати відправлення генпідрядником відповідного повідомлення підряднику.

Оскільки відповідач неналежним чином виконував свої договірні зобов'язання, а саме невчасно виконав роботи, адже сума авансового платежу була перерахована йому позивачем у листопаді 2011, він був зобов'язаний приступити до виконання робіт з моменту надходження авансового платежу, а акт приймання виконаних підрядних робіт був підписаний лише у квітні 2013, чим було грубо порушено умови договору, позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою № 66/13 від 25.06.2013, який був отриманий директором відповідача 04.07.2013, про що свідчить його власноручний підпис на примірнику позивача, в якому повідомив відповідача про відмову від договору на підставі п. 7.4.4. договору, а також вимагав повернення отриманих за договором коштів у сумі 303700,00 грн не пізніше дати припинення договору.

Вказаний лист був отриманий відповідачем 04.07.2013, тож з урахуванням п. 14.3. договору, суд встановив, що 25.07.2013 договір припинив свою дію.

Відповідно до ст. 615 Цивільного кодексу України внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення глави 83 застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином суд встановив, що у відповідача виник обов'язок повернути сплачені йому кошти у сумі 303700,00 грн (вказана сума також підтверджена актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.05.2013).

Відповідач не виконав своїх зобов'язань з повернення коштів, що підтверджується довідкою № 153-1/2-1438 від 23.09.2013, виданою Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України».

Відтак, суд вважає вимогу позивача про зобов'язання відповідача повернути грошові кошти у сумі 303700,00 грн обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, відповідачем не спростованою, а відтак такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.

В порядку ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Сучасні фасадні системи» (код ЄДРПОУ 33370190) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліус-буд» (код ЄДРПОУ 32769878) 303700,00 грн, а також 6074,00 грн судового збору.

3. Видати наказ.

Суддя А.Ф. Черногуз