Ухвала

від 02.10.2013 по справі 6-18396св13

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

іменем україни

02 жовтня 2013 рокум. Київ Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого: Кузнєцова В.О., суддів: Ізмайлової Т.Л.,Мартинюка В.І., Мостової Г.І., Наумчука М.І.,- розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма «Добробут» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки , за касаційною скаргою ТОВ агрофірма «Добробут» на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області від 27 березня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

У січні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ТОВ агрофірма «Добробут» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки. Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 01 квітня 2008 року між ним та СТОВ «Здобуток», яке реорганізоване у ТОВ агрофірма «Добробут» був укладений договір оренди належної йому земельної ділянки площею 2,91 га, розташованої на території Бутенківської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області строком на п'ять років. Позивач вважає, що при укладенні договору сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору, передбачених ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», а саме: відсутність у договорі умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 04 лютого 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області від 27 березня 2013 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_6 задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 1 квітня 2008 року між ОСОБА_6 та СТОВ «Здобуток», реорганізованого в подальшому в ТОВ агрофірма «Добробут», площею 2,91 га (ділянка НОМЕР_1), розташованої в адміністративних межах Бутенківської сільської ради Кобеляцького району, кадастровий номер 5321880700:00:004:0189, який зареєстрований в Кобеляцькому районному відділі Полтавської регіональної філії центру Державного земельного кадастру 15 грудня 2010 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ТОВ агрофірма «Добробут» просить рішення апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про задоволення позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що оскільки в оспорюваному договорі оренди земельної ділянки відсутні істотні умови договору, зокрема, не визначені умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, що є підставою відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» для визнання договору оренди недійсним. Одночасно апеляційним судом зауважено, що оспорюваний договір оренди земельної ділянки є укладеним та набрав чинності з моменту державної реєстрації, тобто з 15 грудня 2010 року, а на той час вже діяла редакція ст. 15 Закону України «Про оренду землі», до якої в якості обов'язкової умови вже було віднесено умову передачі земельної ділянки в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Проте з такими висновками апеляційного суду повністю погодитись не можна виходячи з наступного.

Судами встановлено, що 01 квітня 2008 року між ОСОБА_6 та СТОВ «Здобуток», яке було реорганізовано в ТОВ агрофірма «Добробут» був укладений договір оренди земельної ділянки площею 2,91 га (ділянка НОМЕР_1), розташованої в межах Бутенківської сільської ради Кобеляцького району, кадастровий номер 5321880700:00:004:0189, який зареєстрований в Кобеляцькому районному відділі Полтавської регіональної філії центру Державного земельного кадастру 15 грудня 2010 року.

На час виникнення спірних правовідносин був чинним Порядок державної реєстрації договорів оренди землі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073, яким передбачено, що державна реєстрація договорів оренди земельної ділянки є певною процедурою, яка займає визначений проміжок часу. Тобто підписання договору оренди та його державна реєстрація можуть не збігатися у часі.

Отже до спірних правовідносин необхідно застосовувати закон, що діяв на час укладення договору, оскільки своїм підписом сторони узгодили істотні умови договору відповідно до закону, чинного на час його підписання.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

За змістом ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», яка діяла на час укладання спірного договору оренди (1 квітня 2008 року), істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Судом встановлено, що 15 грудня 2010 року вказаний договір оренди був зареєстрований у Кобеляцькому відділі Полтавської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомзему України".

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Відтак, на дату укладання договору оренди (01 квітня 2008 року) визначення умов передачі земельної ділянки в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки не було передбачено законом як істотна умова договору оренди землі. Така істотна умова договору оренди землі внесена до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» Законом України від 16 вересня 2008 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву». Цей Закон набрав чинності з дня його опублікування і йому зворотної дії в часі не надано.

У зв'язку із цим на дату укладення договору оренди землі такої умови в договорі й не могло бути зазначено як істотної умови договору, оскільки її не існувало в законі.

Беручи до уваги положення ч. 1 ст. 215 ЦК України та виходячи зі змісту ст. 640 ЦК України та ст. ст. 18, 20 Закону України «Про оренду землі», висновок апеляційного суду про те, що оспорюваний договір оренди землі є недійсним, невірний, так як договір було укладено до законодавчих змін, а його державна реєстрація вказує на його чинність і не може змінювати день укладання договору.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог правомірно та обґрунтовано виходив з того, що волевиявлення сторін договору оренди земельної ділянки від 01 квітня 2008 року було визначено на час його укладення до внесення змін до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» згідно Закону України №509 від 16 вересня 2008 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву». На час укладення спірного договору визначення умови передачі в заставу та внесення до статутного фонду об'єкта оренди не було передбачено в якості однієї із обов'язкових умов договору оренди землі.

Викладене свідчить про те, що суд апеляційної інстанції помилково скасував рішення суду першої інстанції, в зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає залишенню в силі, а рішення суду апеляційної інстанції скасуванню.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Добробут» задовольнити.

Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області від 27 березня 2013 року скасувати, а рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 04 лютого 2013 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.О. Кузнєцов Судді: Т.Л. Ізмайлова Г.І. Мостова В.І. Мартинюк М.І. Наумчук