Рішення

від 25.09.2013 по справі 201/7464/13-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/7464/13ц

2/201/2212/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2013 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Демидової С.О.

при секретарі Нижник І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, третя особа перша Дніпропетровська державна нотаріальна контора про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний брат - ОСОБА_2. Після смерті брата відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме 1/6 частину житлового будинку, земельні ділянки площею 0,0053 га. та 0,0049 га. за адресою: АДРЕСА_1. Позивач є спадкоємцем другої черги, інших спадкоємців у ОСОБА_2 немає. У встановлений законом строк позивач звернулась до першої Дніпропетровської Державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. 25 квітня 2013 року нотаріусом першої Дніпропетровської державної нотаріальної контори позивачу було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/6 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку позивачу було відмовлено в зв'язку з відсутністю державного акту на право власності на землю. Згідно письмової відповіді головного управління держземагенства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області від 05 березня 2013 року, стало відомо що на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 08 грудня 2004 року № 176/22 земельна ділянка (кадастровий номер 1210100000:03:196:0061) площею 0,0096 га та земельна ділянка (кадастровий номер 1210100000:03:196:0063) площею 0,0049 га були надані у власність ОСОБА_2, на підставі зазначеного рішення було видано один державний акт на дві земельні ділянки від 21 січня 2005 року, номер державної реєстрації 010510400240. Згідно договору дарування від 21 березня 2005 року № 660 частина земельної ділянки, а саме 0,0043 га., від земельної ділянки площею 0,0096 га перейшла у власність ОСОБА_3, в результаті чого спадкові земельні ділянки за адресою АДРЕСА_1, складають площі 0,0053 га. та 0,0049 га. За життя спадкоємець не здійснив ніяких дій щодо переоформлення документів на земельну ділянку площею 0,0053 га. на підставі вищезазначеного договору дарування та їх державної реєстрації, що посвідчують його право власності на земельну ділянку, але володів та користувався нею за цільовим призначенням. Тому позивач просить суд визнати за ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 площею 0,0053 га. та 0,0049 га.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з*явилися про день, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином, представник позивача надала суду заяву про слухання справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з*явився про день час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Представник третьої особи в судове засідання не з*явився про день час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, просили слухати справу за відсутності їх представника та винести рішення згідно норм діючого законодавства.

Відповідно ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду. У разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється .

Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд дійшов до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За правилами ст. ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний брат позивача - ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть /а.с.8/.

Після смерті брата відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме 1/6 частину житлового будинку, земельні ділянки площею 0,0053 га. та 0,0049 га. за адресою: м. Дніпропетровськ. У встановлений законом строк позивач звернулась до першої Дніпропетровської Державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. 25 квітня 2013 року нотаріусом першої Дніпропетровської державної нотаріальної контори позивачу було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/6 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку позивачу було відмовлено в зв'язку з відсутністю державного акту на право власності на землю /а.с.9/.

Згідно письмової відповіді головного управління держземагенства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області від 05 березня 2013 року, стало відомо що на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 08 грудня 2004 року № 176/22 земельна ділянка (кадастровий номер 1210100000:03:196:0061) площею 0,0096 га та земельна ділянка (кадастровий номер 1210100000:03:196:0063) площею 0,0049 га були надані у власність ОСОБА_2, на підставі зазначеного рішення було видано один державний акт на дві земельні ділянки від 21 січня 2005 року, номер державної реєстрації 010510400240. Згідно договору дарування від 21 березня 2005 року № 660 частина земельної ділянки, а саме 0,0043 га., від земельної ділянки площею 0,0096 га перейшла у власність ОСОБА_3, в результаті чого спадкові земельні ділянки за адресою АДРЕСА_1, складають площі 0,0053 га. та 0,0049 га /а.с.10/.

За життя спадкоємець не здійснив ніяких дій щодо переоформлення документів на земельну ділянку площею 0,0053 га. на підставі вищезазначеного договору дарування та їх державної реєстрації, що посвідчують його право власності на земельну ділянку, але володів та користувався нею за цільовим призначенням.

23 вересня 2013 року приватним підприємством ГеоЛайф було складено звіт про експертну грошову оцінку присадибної земельної ділянки площею 0,0053 га. кадастровий номер 1210100000:03:196:0061 вартість якої становить - 34 413 грн. та земельної ділянки площею 0,0049 га. кадастровий номер 1210100000:03:196:0063 вартість якої становить - 31 816 грн., які розташовані за адресою АДРЕСА_1.

Спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7.

Відповідно до ст. 125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:

- цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;

- свідоцтвом про право на спадщину (ч. 1 і ч. 2 ст. 126 ЗК).

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності:

- ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки;

- виготовлення технічної документації на земельні ділянки;

- визначення меж земельної ділянки в натурі;

- погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами;

- одержання у встановленому порядку Державного акта на землю;

- реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК.

Пункт 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року передбачає, що Відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. Правило статті 1225 ЦК про те, що при переході до спадкоємців права власності на житловий будинок, інші будівлі та споруди до них переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, і у розмірі, який необхідний для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом, необхідно розуміти так, що така ділянка переходить у власність або користування спадкоємців, якщо її було надано в установленому порядку, в межах, визначених при наданні, за умови, що спадкодавець не складав заповіту щодо розпорядження

земельною ділянкою, належною йому на праві власності.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають, рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька так і з боку матері.

Згідно до ст. 392 ЦК України - власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На підставі ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно ст. 1221 ЦК України - місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про визнання права власності в порядку спадкування за законом підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесенні нею і документально підтвердженні судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 82, 130, 174, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 брата ОСОБА_2 на земельну ділянку, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 площею 0,0053 га. та площею 0,0049 га.

Стягнути з Дніпропетровської міської ради на користь ОСОБА_1 сплачений останньою судовий збір в розмірі 662,29 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя С.О. Демидова