Рішення

від 07.10.2013 по справі 901/2668/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.10.2013 Справа № 901/2668/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солдата Україна»

до Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»

про стягнення 231 693,28 грн.

Суддя Пєтухова Н.С.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - Віровець Д.В., свідоцтво №336 адвокат;

Від відповідача - Глушаков М.О., довіреність № 11/136 від 31.05.2013, представник

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом у якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 231 693,28 грн., в тому числі 221350 грн. основного боргу, штрафні санкції за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у розміру 3183,80 грн., 2514,41 грн. 3% річних, 245,07грн. індексу інфляції, компенсацію витрат на правову допомогу у розміру 4400 грн., а також витрати пов'язані з сплатою судового збору у розміру 4633,87 грн.

Позивні вимоги позивач обгрунтовуває тим, що відповідачем не виконані умови договору поставки № 1154 від 26 жовтня 2012 року у частині платі за поставлений товар.

Відповідач проти позову заперечує по мотивам, викладеним у відзиву на позов від 07.10.13 року, а саме пояснив, що позивач у мотивувальній частині позовної заяви надає перелік статей не пов'язаних між собою і з яких не виникає зобов'язання сплати штрафних санкцій. Договором не встановлено штрафних санкцій за порушення виконання грошового зобов'язання. Таким чином вимога позивача щодо стягнення штрафних санкцій є безпідставною та не підлягає задоволенню. Також слід зауважити, що розрахунок 3% річних є не правильним, 3% річних від суми яку зазначає позивач за 131 день складає 2383,30 грн., а інфляційні збитки розраховані без урахування дефляції, де при урахуванні дефляції інфляційні втрати складатимуть нуль грн.

Від позивача 17.09.13 до Господарського суду Автономної Республіки Крим надійшла заява від 13.09.13 року у порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України про збільшення позовних вимог, у якої він просить суд стягнути з відповідача 221350 грн. основного боргу, штрафні санкції за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у розміру 3183,80 грн., 2514,41 грн. 3% річних, 245,07грн. індексу інфляції, компенсацію витрат на правову допомогу у розміру 7350,63 грн., а також витрати пов'язані з сплатою судового збору у розміру 4633,87 грн.

Заява про збільшення позовних вимог судом прийнята до розгляду.

Від позивача у судовому засіданні 07.10.13 року до Господарського суду Автономної Республіки Крим надійшла заява від 04.10.13 року у порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України про збільшення позовних вимог, у якої він просить суд стягнути з відповідача 221350 грн. основного боргу, штрафні санкції за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у розміру 9051,09 грн., 3605,86 грн. 3% річних, 254,07грн. індексу інфляції, компенсацію витрат на правову допомогу у розміру 7350,63 грн., суму транспортних витрат, пов'язаних з розглядом справи у розміру 528,59 грн., а також витрати пов'язані з сплатою судового збору у розміру 4633,87 грн.

Заява про збільшення позовних вимог судом прийнята до розгляду.

У судовому засіданні 07.10.13 року відповідач заявив клопотання про залучення документів до матеріалів справи, у тому числі відзив на позов від 07.10.13 року.

Суд залучає документи до справи.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує.

Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

В с т а н о в и в:

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

26 жовтня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Солдата Україна» (надалі - "Постачальник" та позивач у справі) та Публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»(надалі "Покупець" та відповідач у справі) був укладений договір поставки № 1154.

Відповідно до пункту 1.1 даного Договору постачальник зобов'язується передати(поставити) в ухвалений строк у власність покупця товар відповідно до специфікації №1(додаток №1), яка є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити його на умовах, ухвалених наступним договором.

Згідно даного договору позивач передав у власність (поставив) товар Покупцю відповідно до специфікації №1 до договору, акту приймання-передачі від 22 листопада 2012 року та видаткової накладної № РН 0000026 від 22 листопада 2012 року, а саме: Турбінний лічильник холодної води WPK-UA ДУ80 в комплекті з фланцями та болтами, у кількості 5 шт. вартістю 11417,70 грн. (без ПДВ); Індикатор рівня води свердловинний електроконтактний С112, у кількості 6 шт. вартістю 46959,72 грн. (без ПДВ); Труби ПВХ Durvinil OD34/ID 27 mm для свердловинного п'єзометра, у кількості 212 шт. вартістю 96608,40 грн. (без ПДВ); Монтажний комплект з фільтром, нижньою заглушкою, верхньою кришкою та підйомним канатом, у кількості 6 шт. вартістю 4247,34 грн. (без ПДВ); Фільтр осаду фланцевий Ду 80 Ру 16 в комплекті з фланцями та болтами, у кількості 5 шт. вартістю 4139,55 грн. (без ПДВ); Датчик тиску «Сафір М5140» вибухозахищений іскробезпечний, у комплекті з блоком живлення (діапазон вимірювань від 0 до 6,3 кгс/см2), у кількості 3 шт. вартістю 21085,62 грн. (без ПДВ).

Всього вартість поставки разом з ПДВ склала 221350,00 грн.

Пунктом 4.2 договору сторони передбачили, що оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника з відстрочкою платежу протягом 120 календарних днів після поставки товару та підписання актів приймання-передачі.

Товар був доставлений та прийнятий відповідачем на Базі ВТО і К Державного акціонерного товариства Черноморнафтогаз Склад № 1, 22 листопада 2012 року. Останнім днем для платежу, відповідно, з врахуванням відстрочки, було визначено 22 березня 2013 року.

Позивач свої договірні зобов'язання виконав належним чином, однак, відповідач оплату за поставлений товар не провів, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 221350 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено претензію від 17.05.2013 року з вимогою сплатити заборгованість. У відповідь, Позивачем від Боржника було отримано повідомлення, що заборгованість виникла в зв'язку зі складними економічними умовами та жорстким податковим навантаженням. Також в листі Боржником було запропоновано розстрочку по грошовому зобов'язанні, в якому сплату боргу пропонувалося здійснювати періодами до травня 2014 року. Позивач від пропозиції Боржника відмовився, про що останнього було повідомлено у листі від 10 червня 2013 року.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язання вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строку

Статтею 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений|установлені| строк, одностороння|однобічна| відмова або зміна умов договору не допускається.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача у частині стягнення 221350 грн. боргу підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи.

Крім того, згідно заяві про збільшення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 3605,86 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних за період з 23.03.2013р. по 07.10.2013р. у сумі 3605,86 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 245,07грн. індексу інфляції за період з 23.03.2013р. по 07.10.2013р.(згідно розрахунку позивача)

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Аналогічні пропозиції викладені у інформаційному листі Вищого Господарського суду України від 17.07.12р. №01-06/928/2012.

Позивач при розрахунку інфляції не враховував те місяці в які індекс інфляції складав менше одиниці. Тобто при розрахунку інфляції позивачем була допущена помилка.

Таким чином, позовні вимоги позивача у частині стягнення з відповідача індексу інфляції не підлягають задоволенню.

Крім того, позивач згідно заяві про збільшення позовних вимог просить стягнути з відповідача штрафні санкції(пеню) за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у розміру 9051,09 грн.

Відповідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Вимоги про стягнення пені позивач обгрунтовуває статтею 231 Господарського кодексу України.

Суд вважає доводи позивача у частині стягнення пені необґрунтованими, оскільки пунктом 2 статті 231 Господарського кодексу України встановлені розміри штрафних санкцій та умови їх застосування, а саме у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Таким чином у разі інших обставин не передбачених пунктом 2 статі 231 Господарського кодексу України сторони господарських правовідносин керуються пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України, якою встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до статті 547 Цивільного кодексу України правочин по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у розміру 9051,09 грн. не підлягають задоволенню, оскільки у договорі поставки № 1154 від 26 жовтня 2012 року сторони не передбачили штрафні санкції за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Позивач згідно заяві про збільшення позовних вимог також просить стягнути з відповідача компенсацію витрат на правову допомогу у розміру 7350,63 грн. та суму транспортних витрат, пов'язаних з розглядом справи у розміру 528,59 грн.(згідно розрахунку)

Згідно статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно пункту 1 постанови пленуму Вищого Господарського суду України №7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» Відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи. До інших витрат у розумінні статті 44 Господарського суду Автономної Республіки Крим відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою. Зазначені витрати не є збитками в розумінні статті 224 Господарського кодексу України та статті 22 Цивільного кодексу України, не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися під виглядом збитків.

Позивачем належне підтверджені витрати на правову допомогу у розміру 7350,63 грн. що підтверджується договором про надання правової допомоги №16/13 від 01.06.2013 року, укладеним між ТОВ «Солдата Україна» і адвокатом Віровець Д.В., актом №16/07/13 приймання - передачі наданих послуг від 29.07.13 р., платіжним дорученням №231 від 30.07.2013р. на суму 4400 грн., актом №16/08/13 приймання - передачі наданих послуг від 30.08.13 р. та платіжним дорученням №303 від 10.09.2013р. на суму 2950,63 грн.

Однак, оскільки позивні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, то витрати на правову допомогу підлягають стягненню у сумі 7058,81грн. пропорціональне задоволених позивних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті судового збору відносяться на сторін відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

При подачі заяві про збільшення позивних вимог позивачем не доплачено судового збору у сумі 51,17 грн.

Відповідно до пункту 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», який вступив до законної сили з 01.11.2011, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати(1720,50 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Таким чином, треба достягнути з позивача на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 51,17 грн.

У судовому засіданні 07.10.2013 були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України і підписаний 09.10.2013.

Керуючись статтями 22, 32, 33, 34, 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву про збільшення позовних вимог прийняти.

2. Позов задовольнити часткове.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (95000, Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, Центральний район, просп. Кірова/пров. Совнаркомовський, б. 52/1, ідентифікаційний код 00153117, р/р 260020014162 в філії AT «Укрексімбанк» в АР Крим м. Сімферополь МФО 324786) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Солдата Україна» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 17; 04116 м. Київ, вул. Ванди Василевської 7, офіс 702, Ідентифікаційний код 36085403, р/р № 26007012522000 в філії «КІБ» ПАТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300379) 221350 грн. основного боргу, 3605,86 грн. 3% річних, компенсацію витрат на правову допомогу у розміру 7058,81 грн., 4499,12 грн. судового збору.

4. У частині стягнення штрафних санкцій у розміру 9051,09 грн. та 245,07 грн. індексу інфляції відмовити.

5. Достягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Солдата Україна» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 17; 04116 м. Київ, вул. Ванди Василевської 7, офіс 702, Ідентифікаційний код 36085403, р/р № 26007012522000 в філії «КІБ» ПАТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300379) в дохід Державного бюджету України (УДКСУ у м. Сімферополі АР Крим код ЄДРПОУ 38040558, рахунок № 31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України в Автономної республіки Крим, м. Сімферополь, код банку 824026) 51,17 грн. судового збору.

6. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Н.С. Пєтухова