Рішення

від 09.10.2013 по справі 254/7260/13-ц

БУДЬОННІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДОНЕЦЬКА

Справа № 254/7260/13-ц

Провадження № 2/254/1916/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

03 жовтня 2013 року м. Донецьк

Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі:

Головуючий-суддя Сенчишин Ф.М.

При секретарі Мінченко А.С.

За участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Згідно позову, 19 червня 2013 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір позики, за яким позивач дав відповідачу в борг 40000 грн. Відповідач мав повернути кошти не пізніше 01 серпня 2013 року, однак до цього часу борг не повернув. Позивач просить стягнути з відповідача на його користь зазначену суму боргу, відшкодування моральної шкоди у розмірі 4000 грн. та понесені позивачем судові витрати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав в повному обсязі вимоги за позовною заявою та фактичні обставини на яких вони ґрунтуються.

Відповідач ОСОБА_2, належним чином та завчасно сповіщений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Повідомив суд про причини неявки, які судом визнані неповажними. За ухвалою суду розгляд справи проведений за відсутності відповідача в порядку ст. 224 ЦПК України заочно за наявних в справі доказів.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд виходить з наступного:

Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та якості.

За ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

19 червня 2013 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 в простій письмовій формі був укладений договір позики, за яким ОСОБА_2 отримав у ОСОБА_1 в борг 40000 грн., з яких 20000 грн. зобов'язався повернути до 10 липня, а решту 20000 грн. - до 01 серпня 2013 року.

Факт укладення договору позики та його умов підтверджений допустимим доказом, визначеним ч. 2 ст. 1047 ЦК України - розпискою боржника (а.с. 3).

Дійсність зазначеної розписки відповідачем не оспорена.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

За ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На час подання позову до суду строк виконання грошового зобов'язання за договором позики скінчився. Сама наявність боргового документа у позивача свідчить про те, що на час розгляду справи в суді відповідач свої зобов'язання за договором позики не виконав.

Відповідач ОСОБА_2, як позичальник за договором позики, в порушення вимог ч. 1 ст. 1049 ЦК України прострочив виконання грошового зобов'язання в частині повернення позикодавцеві позики у строк та в порядку, що встановлені договором.

ОСОБА_2 згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, та згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України зобов'язаний сплатити суму боргу.

За наведених обставин, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за договором позики підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення відшкодування моральної шкоди, суд виходить з того, що хоча розпискою боржника і передбачено, що наслідком прострочення погашення позики є відшкодування моральної шкоди, позивачем не доведено, що внаслідок нетривалого прострочення виконання грошового зобов'язання він зазнав моральних страждань. За наведених обставин у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

З відповідача на користь позивача згідно ст. 88 ЦПК України слід стягнути судові витрати з оплати судового збору.

Керуючись ст.ст. ст. 526, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 625, ст. 1046, ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України та ст.ст. 10, 11, 60, 212, 224 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1:

- заборгованість за договором позики у розмірі 40000 гривень;

- судові витрати з оплати судового збору у розмірі 400 гривень;

усього стягнути 40400 (сорок тисяч чотириста) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

На рішення позивачем може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідач, який не з'явився у судове засідання, може подати до Будьоннівського районного суду м. Донецька заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий :