Ухвала

від 23.09.2013 по справі 2-1411-2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2532/13Головуючий по 1 інстанції Категорія : на ухвалу Дерунець О.А. Доповідач в апеляційній інстанції Храпко В. Д. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Храпко В. Д. суддів Бондаренко С. І. , Дмитренко М. І. при секретаріВоропай О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 серпня 2013 року по справі за заявою ОСОБА_7 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до Приватного підприємства «Транс-Логіст» про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и л а :

В травні 2012 року ОСОБА_7 пред'явила позов до Приватного підприємства «Транс-Логіст» про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу. Зазначала, що відповідно до Наказу № 25 від 30.09.2011 року її було прийнято на посаду керівника транспортного відділу ПП «Транс-Логіст». В період з 17.04.2012 року по 26.04.2012 року позивачка перебувала на лікарняному та знаходилась на стаціонарному лікуванні. 27.04.2012 року позивачка вийшла на роботі і їй стало відомо, що вона звільнена з роботи, в зв'язку з прогулом. 08.05.2012 року позивачкою направлено лист на адресу відповідача з вимогою видати трудову книжку, копію наказу про звільнення та проведення розрахунку, проте жодних дій вчинено не було. ОСОБА_7 просила суд поновити її на роботі на посаді керівника транспортного відділу ПП «Транс-Логіст» та стягнути з ПП «Транс-Логіст» заборгованість по заробітній платі, наявну на день звільнення та середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в сумі 2 000 грн.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 квітня 2013 року позов задоволено.

Ухвалено стягнути з ПП «Транс-Логіст» на користь ОСОБА_7 заборгованість за час вимушеного прогулу в сумі 14 400 грн. та моральну шкоду в сумі 2 000 грн. Зобов'язано відповідача видати позивачці трудову книжку.

В липні 2013 року ОСОБА_6 подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 серпня 2013 року в задоволенні заяви ОСОБА_7 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, як незаконну та необґрунтовану.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про задоволення апеляційної скарги по наступних підставах:

Відмовляючи у задоволенні заяви про винесення додаткового рішення, виходив із того, що позивачка при розгляді справи усно уточнила позовні вимоги і позов про стягнення заборгованості по заробітній платі з 01 жовтня 2011 року по 31 березня 2012 року не ставила.

Проте погодитись з такими висновками суду не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

За змістом п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ст. 220 ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачка в травні 2012 року звернулася до суду із позовом , в якому разом із іншими позовними вимогами просила стягнути із відповідача заборгованість по заробітній платі наявну на день звільнення.

Письмова заява про відмову від позову в цій частині, або залишення без розгляду в матеріалах справи відсутня.

Встановити чи зверталася позивачка із будь-якими усними заявами про уточнення позовних вимог неможливо, поскільки фіксування процесу проводилось технічними засобами, а відповідно до довідки від 03.04.2013 року така фіксація втрачена в зв'язку із технічною поломкою (а/с 131).

Відповідно до ст. 31 ЦПК України крім прав, визначених у ст. 27 цього Кодексу, позивач має право протягом всього часу розгляду справи змінити підстави чи предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову.

Відмова позивача від позову (п. 3 ч. 1 ст. 205 ЦПК України), або залишення заяви без розгляду (п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України) передбачає обов'язкове постановлення письмової ухвали з цих питань.

Суд першої інстанції письмових ухвал з цього питання не виносив.

Сторони при розгляді справи надавали докази з питання стягнення заборгованості по заробітній платі.

За таких обставин в суда першої інстанції не було законних підстав для відмови у винесенні додаткового рішення.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 315 ЦПК України, судова колегія,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задоволити.

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 серпня 2013 року скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :