Рішення

від 04.10.2013 по справі 910/15756/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15756/13 04.10.13

За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Альянс» простягнення 241 942, 50 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники сторін:

від позивача:Кучкова Ю.В. від відповідача:Гаврилюк М.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі-позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Альянс» (далі-відповідач) про стягнення 241 942,50 грн.

Вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №330064 від 18.07.2005 р. у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 225 910,17 грн. за спожиту теплову енергію у гарячій воді. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 12 928,18 грн., 3% річних у розмірі 2 837,65 грн. та інфляційних втрат у розмірі 266,50 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.08.2013 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 04.09.2013 р.

03.09.2013 р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивовано неможливістю забезпечення явки у судове засідання призначене на 04.09.2013 р. повноважного представника відповідача, у зв'язку із перебуванням його у відрядженні.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.09.2013 р. у зв'язку із заявленим клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи, і як наслідок його неявки у судове засідання, розгляд справи відкладено до на 25.09.2013 р.

24.09.2013 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній відзначив, що станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача по сплаті вартості спожитої теплової енергії за спірний період становить 73 910,17 грн., інша частина заявленої до стягнення заборгованості у розмірі 152 000,00 грн. відповідачем погашена у добровільному порядку, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями доданими до відзиву на позовну заяву. Таким чином, відповідач частково визнає позовні вимоги та не заперечує проти стягнення суми основного боргу у розмірі 73 910,17 грн.

В судове засідання представник позивача з'явився, надав розрахунок основного боргу за теплову енергію по Договору №330064, з якого вбачається, що за період з 01.11.2012 р. по 03.10.2013 р. заборгованість відповідача по сплаті вартості спожитої теплової енергії, станом на 03.10.2013 р. становить 73 910,17 грн. Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, з урахуванням наданого розрахунку заборгованості.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, проти задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 73 910,17 грн. не заперечував, в іншій частині заявлених до стягнення позовних вимог заперечував та просив відмовити позивачу у їх задоволенні.

У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В судовому засіданні складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

18.07.2005 р. між Позивачем (постачальник) та Відповідачем укладено договір №330064 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з п. 2.2.1 Договору постачальник зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; гарячого водопостачання протягом року; в кількості та обсягах згідно із Додатком №1 до Договору.

Між позивачем та відповідачем укладено додатки до Договору, якими визначено кількість, вартість споживання теплової енергії, тариф, межі балансової належності та терміни сплати споживачем вартості спожитої теплової енергії.

Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється відповідно до Звернення-доручення про укладення договору по приладам обліку за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації, а з 01.01.2011 р. за тарифами, встановленими та затвердженими Постановами Національної комісії регулювання електроенергетики.

Зобов'язання за Договором виконані позивачем належним чином, що підтверджується обліковими картками за листопад 2012 р. - червень 2013 р., що містяться в матеріалах справи. Вказаними доказами стверджується, а відповідачем не заперечується факт постачання позивачем відповідачу протягом вказаного періоду теплової енергії у гарячій воді.

Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором виконав не належним чином, внаслідок чого за період з 01.11.2012 р. по 01.07.2013 р. у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.07.2013 р. складає 225 910,17 грн., що зумовило звернення позивача із позовом до суду.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, згідно зі статтями 14, 526 Цивільного кодексу України, між сторонами у справі наявні цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст. 525 Цивільного кодексу України не допускається.

Статтею 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Як вбачається з п. 5 наявного в матеріалах справи Додатку №4, абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту №1, за адресою: вул. Жилянська, буд. №63, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки «Абонент» повертає в РВТ).

Пунктом 2 Додатку №4 визначено, що абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує «Енергопостачальній організації» вартість, заявленої у Договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює Договір про заставу майна згідно Закону України «Про заставу», як засіб гарантії сплати споживання теплової енергії.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи (облікові картки, довідка про надходження коштів від відповідача та детальний розрахунок заборгованості) підтверджується надання позивачем послуг із постачання теплової енергії у гарячій воді, часткова оплата відповідачем вартості спожитої енергії та виникнення заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 225 910,17 грн.

В свою чергу, 24.09.2013 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній визнав суму основного боргу у розмірі 225 910,17 грн. та надав докази його часткового погашення, а саме платіжні доручення №10914 від 08.08.2013 р. на суму 28 000,00 грн., №10915 від 09.08.2013 р. на суму 28 000,00 грн., №10916 від 09.08.2013 р. на суму 13 000,00 грн., №10917 від 12.08.2013 р. на суму 15 000,00 грн., №10918 від 13.08.2013 р. на суму 10 000,00 грн., №10919 від 14.08.2013 р. на суму 10 000,00 грн., №10928 від 22.08.2013 р. на суму 10 000,00 грн., №10933 від 27.08.2013 р. на суму 18 000,00 грн., №10967 від 16.09.2013 р. на суму 10 000,00 грн. та №10972 від 19.09.2013 р. на суму 10 000,00 грн.

Дослідивши, надані відповідачем платіжні доручення на підтвердження часткової оплати боргу, суд відзначає наступне.

З відтиску штемпелю канцелярії Господарського суду м. Києва вбачається, що позовна заява №93/21/6286 подана позивачем через канцелярію суду 15.08.2013 р.

Таким чином, часткова оплата боргу у розмірі 104 000,00 грн. здійснена відповідачем до звернення позивача із позовом до суду та порушення провадження у справі, що підтверджується платіжними дорученнями №10914 від 08.08.2013 р. на суму 28 000,00 грн., №10915 від 09.08.2013 р. на суму 28 000,00 грн., №10916 від 09.08.2013 р. на суму 13 000,00 грн., №10917 від 12.08.2013 р. на суму 15 000,00 грн., №10918 від 13.08.2013 р. на суму 10 000,00 грн., №10919 від 14.08.2013 р. на суму 10 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тобто, зазначені статті передбачають, що порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду .

Оскільки, на момент звернення позивачем із позовом до суду порушеного права позивача по спалті відповідачем вартості спожитої теплової енергії у розмірі 104 000,00 грн. не існувало, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 104 000,00 грн. необхідно відмовити.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи те, що часткова оплата відповідачем боргу у розмірі 48 000,00 грн., здійснена після звернення позивача із позовом до суду та порушення провадження у справі, що підтверджується платіжними дорученням №10928 від 22.08.2013 р. на суму 10 000,00 грн., №10933 від 27.08.2013 р. на суму 18 000,00 грн., №10967 від 16.09.2013 р. на суму 10 000,00 грн. та №10972 від 19.09.2013 р. на суму 10 000,00 грн., провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 48 000,00 грн. підлягає припиненню згідно п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки часткове погашення боргу у визначеному розмірі здійснено після звернення позивача до суду.

Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті вартості спожитої теплової енергії за спірний період, що підлягає стягненню становить 73 910,17 грн. (225 910,17 грн. - 152 000,00 грн. часткова оплата).

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 12 928,18 грн., 3% річних у розмірі 2 837,65 грн. та інфляційні втрати у розмірі 266,50 грн., що нараховані за кожен місяць окремо у загальний період з листопада 2012 р. по липень 2013 р.

Судом встановлено, що відповідач взяте на себе грошове зобов'язання за договором щодо оплати вартості спожитої теплової енергії не виконав, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із п. 7 Додатку №4 до Договору абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) «Енергопостачальною організацією» нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожен день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином позивач правомірно здійснює нарахування пені на суму основного боргу за подвійною обліковою ставкою НБУ.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені, суд задовольняє її у розмірі заявленому позивачем до стягнення оскільки розрахунок наданий позивачем є правомірним та арифметично вірним.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань на цей борг та трьох процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 р. у справі №13/210/10 .

Оскільки розрахунок 3% річних та інфляційних втрат наданий позивачем є арифметично вірним, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 2 837,65 грн. та інфляційних втрат у розмірі 266,50 грн. є правомірними та обґрунтованими.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивач заборгованості у розмірі 73 910,17 грн., пені у розмірі 12 928,18 грн., 3% річних у розмірі 2 837,65 грн. та інфляційних втрат у розмірі 266,50 грн.

В частині стягнення основного боргу у розмірі 48 000,00 грн. провадження у справі підлягає припиненню згідно п. 1-1. ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки часткове погашення боргу у розмірі 48 000,00 грн. здійснено відповідачем після звернення позивача до суду, то судові витрати за подачу позову в цій частині покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Альянс» (04053, м. Київ, вул. Артема, 37-41 літ. А, код ЄДРПОУ 31861871) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, вул. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) заборгованість у розмірі 73 910 (сімдесят три тисячі дев'ятсот десять) грн. 17 коп., пеню у розмірі 12 928 (дванадцять тисяч дев'ятсот двадцять вісім) грн. 18 коп., 3% річних у розмірі 2 837 (дві тисячі вісімсот тридцять сім) грн. 65 коп., інфляційні втрати у розмірі 266 (двісті шістдесят шість) грн. 50 коп. та судовий збір у розмірі 2 758 (дві тисячі сімсот п'ятдесят вісім) грн. 85 коп.

3. Провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 48 000,00 грн. припинити.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Куркотова Є.Б.

Повний текст рішення складено та підписано: 04.10.2013 р.