Постанова

від 09.10.2013 по справі 801/9141/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ          ПОСТАНОВА Іменем України 09 жовтня 2013 р.  Справа №801/9141/13-а    Окружний  адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. розглянув у порядку  скороченого  провадження   адміністративну справу за позовом  Територіального управління  Держгірпромнагляду в АРКрим   та м. Севастополі   до Товариства  з обмеженою відповідальністю  «Атлант – реклама та  дизайн» про застосування  заходів  реагування.                                                                  ВСТАНОВИВ              Територіальне управління  Держгірпромнагляду в АРКрим   та м. Севастополі  (далі позивач) звернулось до Окружного  адміністративного  суду  АРК з адміністративним позовом  , в якому просило   застосувати    заходи    реагування   у сфері    державного нагляду до Товариства  з обмеженою відповідальністю  «Атлант – реклама та  дизайн» ( далі відповідач) шляхом негайного  зупинення робіт   (виробництва )  Щита  обліку  (ввідний)  , інвентарний номер   00084  до усунення   зазначених  в акті перевірки порушень    та  отримання    у встановленому порядку   рішення   на відновлення робіт.   Вимоги мотивовані тим,що  при проведенні  06.09.2013р.   планової перевірки        були встановлені  порушення   ним вимог   законодавства    та нормативно-правових актів з питань  дотримання вимог   законодавства    та нормативно-правових актів    з охорони    праці та промислової безпеки.             Ухвалою суду  від  18.09.2013р.  було    відкрито  скорочене провадження  в адміністративній справі ,  відповідачу був  встановлений строк   для подачі   згідно з вимогами ст.183-2 КАС України  заперечень  на адміністративний позов.  Вказана ухвала  отримана  сторонами  20.09.2013р.,  що підтверджено  поштовими  повідомленнями , яки залучені до справи. У встановлений судом строк  ніяких  пояснень  від  відповідача не надходило.                  Керуючись  вимогами ст. 183-2 КАС України,  розгляд справи  здійснено  суддею  в порядку скороченого провадження одноособово на підставі  наданих позивачем  документів.                  Розглянувши  матеріали справи, оцінивши повідомлення  позивачем обставини, суд вважає, що існують підстави для   застосування  заходів  реагування.                Надані  позивачем документи свідчать  про те,що  на підставі  наказу  начальника  Територіальне управління  Держгірпромнагляду в АРКрим   та м. Севастополі  № 591 від   23.08.2013р.  його працівниками проводилась   планова  перевірка    дотримання відповідачем    вимог  законодавства та    нормативно-правових актів  з охорони праці   та промислової безпеки,  за результати  якої складено    Акт перевірки №  71/9-9/16-20.1-П73.11 ( 17.1-4.0)від 06.09.20123 р.                  В зазначеному  акті перевірки  зафіксовані   порушення відповідачем   ст. 13  Закону  України  «Про  охорону праці» , зокрема,  особа, відповідальна    за  справний  стан та    безпечне  використання     електрогосподарства, не має електротехнічну підготовку    та не пройшла перевірку  знань у встановленому порядку,   не наданий перелік робіт  , яки проводяться    у порядку поточного використання,   не наданий акт  обстеження    стану безпечності електроустановки, не   надані протоколи   перевірок   та іспитів    електромереж   та  устаткування  заземлення.                   Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені в  Законі Україні  «Про основні засади   державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», дія  поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності  .  Основні принципи   державного нагляду (контролю) зазначені у ст.3  Закону,  до яких  відноситься, зокрема,    пріоритетність безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.      У ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.     П.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.    Закон  України  «Про охорону праці»  визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні Державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням. Державна політика в галузі охорони праці базується , зокрема, на принципі  пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці ( ст. 4  цього Закону).  Відповідно  до ст.13 Закону  України  «Про охорону праці»  роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці,  зокрема, створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин.  Наказом  Державного  комітету  України  № 4 від  09.01.998 р.,який зареєстрований  Мінюстом  України   10.02.1998 р. за  №93/2533 , затверджені Правила  безпечної  експлуатації  електроустановок  (далі   НПАОП 40.1-1.21-98 ) , п.1.3.1  яких  зазначає, що  керівник підприємства зобов'язаний забезпечити утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних нормативних документів. Для цього він повинен призначити відповідального за справний стан і безпечну експлуатацію електрогосподарства з числа інженерно-технічних працівників, які мають електротехнічну підготовку і пройшли перевірку знань у встановленому порядку (далі – особа, відповідальна за електрогосподарство);забезпечити достатню кількість електротехнічних працівників; затвердити Положення про енергетичну службу підприємства, а також посадові інструкції і інструкції з охорони праці; встановити такий порядок, щоб працівники, на яких покладено обов'язки з обслуговування електроустановок, вели ретельні спостереження за дорученим їм обладнанням і мережами – оглядом, перевіркою дії, випробуванням і вимірюванням; забезпечити перевірку знань працівників у встановлені; забезпечити проведення протиаварійних, приймально-здавальних і профілактичних випробувань та вимірювань електроустановок згідно з правилами і нормами (ПТЕ); забезпечити проведення технічного огляду електроустановок.    У р. 8 НПАОП 40.1-1.21-98 визначений порядок   посвідчення  стану  безпеки  електроустановок,  п.8.1  якого  визначає  , що  регламентні роботи по проведенню опосвідчення стану безпеки електроустановок споживачів виконуються підприємством (власником) згідно з орієнтовним переліком робіт, періодичність опосвідчень стану безпеки встановлена один раз на три роки, після первинного опосвідчення, яке провадиться протягом року після затвердження цих Правил.    Як  зазначено вище, позивач при проведенні 06.09.2013 р.   планової перевірки дотримання відповідачем  вимог  законодавства та    нормативно-правових актів  з охорони праці   та промислової безпеки встановив порушення ним  вимог  ст. 13  Закону  України  «Про  охорону праці»  щодо  забезпечення  функціонування системи управління охороною праці,  контролю додержання розроблених   інструкцій  посадовими  особами, відповідними  за охорону праці,   реалізації комплексних заходів для підвищення існуючого рівня охорони праці, забезпечення  виконання необхідних профілактичних заходів для підтримки його рівня ,  забезпечення належного  утримання  устаткування  ,   зокрема,  було  встановлено, що  особа, відповідальна    за  справний  стан та    безпечне  використання     електрогосподарства, не має електротехнічну підготовку    та не пройшла перевірку  знань у встановленому порядку,   не наданий перелік робіт  , яки проводяться    у порядку поточного використання,   не наданий акт  обстеження    стану безпечності електроустановки, не   надані протоколи   перевірок   та іспитів    електромереж   та  устаткування  заземлення.      Відповідачем  не  надані докази того, що встановлені при проведенні перевірки  06.09.2013р.  порушення  вимог  Закону  України  «Про  охорону праці», що  визначені  в     Акт перевірки №  71/9-9/16-20.1-П73.11 ( 17.1-4.0) , не мали  місця  , або  були  усунути.     Ним також не надано  доказів здійснення будь-яких  заходів  для  усунення  виявлених  позивачем порушень після  звернення позивача до суду  з позовом про   застосування  заходів реагування.    Вивчивши наведені вище обставини,  суд дійшов висновку про недотримання  відповідачем  вимог  Закону  України  «Про  охорону праці» щодо створення належних, безпечних і здорових умов праці, що порушує  права його   працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності.      З огляду на зазначене,  приймаючи до уваги те,що  одним з  основних принципів   державного нагляду (контролю) є     пріоритетність безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, суд вважає ,що існують підстави для застосування  до  позивача заходів    реагування   у сфері    державного нагляду шляхом  зупинення робіт     Щита  обліку  (ввідний)  , інвентарний номер   00084.      Суд вважає  необхідними довести до відома  відповідача  те, що згідно з  ч. 13 ст.183-2 КАС України особа має право подати заяву про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для  їх вжиття, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).     Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються      Керуючись ст.ст.158-163, 183-2 , 256 КАС України, суд                                                  ПОСТАНОВИВ:       1.          Адміністративний позов задовольнити.      2. Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом  заборони Товариству  з обмеженою відповідальністю  «Атлант – реклама та  дизайн» (м.Сімферополь, вул.   Узлова  20,  код ЄДРПОУ 31532487) використання (експлуатації)  Щита  обліку  (ввідний)  , інвентарний номер   00084.        Постанова  підлягає  негайному виконанню.       Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог  ст.183-2 КАС України.      Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.     Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.   Суддя                        Яковлєв С.В.