Постанова

від 19.09.2013 по справі 801/5585/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 вересня 2013 р. (16:57) Справа №801/5585/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Дудіна С. О., за участю секретаря Павленко Н.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Санаторія "Чорномор'є" Служби Безпеки України

до Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,

за участю представників сторін:

представник позивача - Воронькова О.А., паспорт НОМЕР_1;

представник відповідача - не з'явився.

Суть спору:

Санаторій "Чорномор'є" Служби Безпеки України звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач вважає протиправними дії УПФУ по визначенню санаторію сум витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів. Так, позивач зазначає, що Санаторій "Чорномор'є" СБ України є бюджетною неприбутковою організацією, а отже не має обов'язку щодо фінансування вказаної різниці, у зв'язку з чим просить визнати протиправними дії УПФУ по направленню відповідних повідомлень із зазначенням в них сум до відшкодування, а також просить зобов'язати відповідача скасувати нарахування таких сум.

Відповідач в судове засіданні не з'явився, однак направив до суду письмові пояснення, згідно яких просив розглянути справу за відсутності його представника. Відповідно до наданих пояснень відповідач позов не визнав, просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з наявних в матеріалах справи витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АВ в„– 047742 та в„– 047743 Санаторій "Чорномор'є" Служби Безпеки України є юридичною особою та з 29.03.1991 р. перебуває на обліку в УПФУ в м. Ялта АР Крим, а з 15.12.1995 р. - у ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС, що також підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків форми № 4-ОПП.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим надіслано позивачеві повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної ОСОБА_2 відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, а саме:

1. Повідомлення № 12123/02-05 від 12.12.2012 р. на суму 9949,41 грн. - за грудень 2012 р. та перерахунок з 30.09.2011р. по 30.11.2012р., яке отримано позивачем 18.12.2012р.

2. Повідомлення № 1645/02-05 від 13.02.2013 р. на суму 1338,32 грн. - за лютий 2013 р. та борг за січень 2013 р., яке отримано позивачем 18.02.2013 р.

3. Повідомлення № 4055/02-05 від 15.04.2013 р. на суму 669,16 грн. - за квітень 2013 р., яке отримано позивачем 23.04.2013 р.

Правомірність дій УПФУ в м. Ялта АР Крим по визначенню санаторію сум зазначених витрат та прийняттю зазначених повідомлень є предметом розгляду у цій справі.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача з наступних підстав.

Правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково-технічної сфери визначені Законом України статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 13.12.1991 року № 1977-XII (далі - Закон № 1977).

Частиною 1 статті 24 Закону № 1977 встановлено, що держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII, пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України (ч. 1 ст. 8 Закону № 1788).

Згідно зі статтею 81 Закону № 1788, призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

У статті 6 цього Закону зазначено, що особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини чи при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку.

Отже, у разі, якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та інших законодавчих актів, призначається одна пенсія за її вибором.

При цьому, частина 9 статті 24 Закону № 1977 передбачає, що різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Зі змісту наведеного вище Закону випливає, що визначальною обставиною в даному випадку є саме статус установи (державна бюджетна, інша державна чи недержавна наукова).

При цьому, обов'язок по відшкодуванню відповідної різниці у державних бюджетних установ та організацій відсутній, що, серед іншого, підтверджує той факт, що Порядок фінансування різниці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. N 372, стосується лише випадків призначення пенсії працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації. Порядок фінансування різниці між сумами пенсій, призначеної працівникам державних бюджетних установ та організацій, відсутній, що обумовлено відсутністю у них обов'язку відшкодовувати відповідні витрати.

Як вже було зазначено, позовні вимоги ґрунтуються на твердженнях позивача щодо відсутності законодавчо встановленого обов'язку фінансування Санаторієм "Чорномор'є" СБ України вказаної різниці між сумами пенсій, з огляду на його неприбутковий господарсько-правовий статус, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456 бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Згідно з п. 1.2 Положення про санаторій "Чорномор'є" Служби Безпеки України, затвердженого наказом Голови СБ України від 22.01.2009 р. № 41, санаторій заснований на державній формі власності, є бюджетною неприбутковою організацією.

Пунктом 1.6 вказаного Положення передбачено, що санаторій утримується виключно за рахунок коштів Державного бюджету. Кошторис санаторію затверджується у порядку, визначеному бюджетним законодавством України.

Санаторій володіє та користується державним майном, закріпленим за ним СБ України на праві оперативного управління (п. 1.8 Положення).

З наявних в матеріалах справи: довідки про взяття на облік платника податків форми № 4-ОПП (а.с. 20), довідки ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС № 2351/10/15.1/8 від 26.03.2013 р. (а.с. 22) та довідки з ЄДРПОУ серії АБ № 435708 вбачається, що санаторій "Чорномор'є" Служби Безпеки України є державною неприбутковою установою, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що різниця між сумою пенсії, призначеної за Законом № 1977, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право ОСОБА_2, має фінансуватися за рахунок коштів державного бюджету, а отже визначення Санаторію "Чорномор'є" Служби Безпеки України сум таких витрат є протиправним з огляду на відсутність у останнього законодавчо встановленого обов'язку здійснювати таке фінансування.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідачем не були надані належні та допустимі докази на підтвердження правомірності визначення Санаторію "Чорномор'є" Служби Безпеки України сум витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної ОСОБА_2 відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів та винесення повідомленнями № 12123/02-05 від 12.12.2012р., № 1645/02-05 від 13.02.2013 р. та № 4055/02-05 від 15.04.2013 р., у зв'язку з чим, вказані дії Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим підлягають визнанню протиправними, а спірні акти індивідуальної дії, що видані відповідачем у вигляді повідомлень, підлягають скасуванню.

При цьому, суд звертає увагу на те, що позовні вимоги позивача сформовані неналежним чином, оскільки не містять чіткої вимоги про визнання протиправними конкретних дій відповідача. Крім того, позивач просить зобов'язати відповідача скасувати нарахування Санаторію сум витрат, не навівши при цьому відповідне нормативне обґрунтування такої вимоги, у той час як нормами чинного законодавства України не передбачені повноваження органів Пенсійного фонду на скасування нарахованих сум.

У той же час, суд зазначає, що нечітке формулювання позивачем своїх вимог, при підтвердженні матеріалами справи їх обґрунтованості, не може бути підставою для відмови в задоволенні позову.

Так, частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З урахуванням цього, суд вважає за доцільне, з метою повного захисту прав позивача, вийти за межі позовних вимог, визнати протиправними дії відповідача саме щодо визначення позивачеві суми витрат, а також визнати протиправними рішення відповідача по визначенню цих сум, оформлені відповідними повідомленнями.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, у резолютивній частині судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача. Саме така правова позиція викладена в Листі від 21.11.2011 р. N 2135/11/13-11 Вищого адміністративного суду України.

За таких обставин, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 34,11 грн. підлягають стягненню на його користь відповідно до положень статті 94 КАС України з Державного бюджету шляхом безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим.

В судовому засіданні 19.09.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 20.09.2013 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити

2. Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим по визначенню Санаторію "Чорномор'є" Служби Безпеки України сум витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної ОСОБА_2 відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, в розмірі 9949,41 грн. згідно повідомлення № 12123/02-05 від 12.12.2012 р., в розмірі 1338,32 грн. згідно повідомлення № 1645/02-05 від 13.02.2013 р. та в розмірі 669,16 грн. згідно повідомлення № 4055/02-05 від 15.04.2013 р.

3. Визнати протиправними рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим щодо визначення Санаторію "Чорномор'є" Служби Безпеки України сум витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної ОСОБА_2 відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, оформлені повідомленнями № 12123/02-05 від 12.12.2012р., № 1645/02-05 від 13.02.2013 р. та № 4055/02-05 від 15.04.2013 р.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Санаторія "Чорномор'є" Служби Безпеки України (98655, вул. Виноградна, 12, смт. Лівадія, м. Ялта, АР Крим, ідентифікаційний код - 20000019) 34,41 грн. (тридцять чотири гривні сорок одну копійку) судового збору шляхом безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим (98600, вул. Садова, 4, м. Ялта, АР Крим, ідентифікаційний код 22300300).

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України обов'язок стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.