Ухвала

від 01.10.2013 по справі 11/796/1715/2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11/796/1715/2013 Головуючий у 1-й інстанції: Карабань В.М.

Категорія: ч. 4 ст. 190, ст. 220, Доповідач: Рибак І.О.

ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 358, ч. З ст. 358 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді: Рибака І.О.

суддів: Фрич Т.В., Юрдиги О.С.

за участю прокурора Мінакової Г.О.

засудженого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2,

представника цивільного позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляції прокурора, який приймав участь в розгляді справи судом першої інстанції, та цивільного позивача на вирок Печерського районного суду м. Києва від 08 липня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Печерського районного суду м. Києва від 08 липня 2013 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Російської Федерації, росіянина, громадянина України, звищою освітою, одруженого, працюючого на посаді директора ТОВ СП «Інтерпроект», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, засуджено:

- за ч. 2 ст. 192 КК України - 1 рік обмеження волі;

- за ч. 1 ст. 358 КК України - 1 рік обмеження волі;

- за ч. 2 ст. 358 КК України - 2 роки обмеження волі;

- за ч. 3 ст. 358 КК України - 3 роки позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_1 звільнено від призначеного судом покарання за ч. 2 ст. 192, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України в зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ч. 2, 3 ст. 49 КК України.

На підставі ч. 2 ст. 74 КК України, кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 у скоєнні злочину передбаченого ст. 220 КК України закрито у зв'язку із скасуванням злочинності діяння.

Запобіжний захід, у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили - залишено без змін.

Цивільний позов ДП «Дапекс Трейдінг України» - залишити без задоволення.

По справі вирішено питання речових доказів та судових витрат .

Згідно з вироком суду, органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що він маючи намір на заволодіння шляхом обману чужим майном, а саме грошовими коштами ДП «Дапекс Трейдінг Україна» в особливо великих розмірах, шляхом приховування стійкої фінансової неспроможності, підроблення документу, вчиненого повторно, та використання підроблених документів, вчинив вказані злочини при наступних обставинах.

Так, він, являючись співзасновником та до 31.01.2003 року директором ТОВ «СП «Інтерпроект» (СДРПОУ 14275893), зареєстрованого за адресою: м. Київ, б-р. JI. Українки, 26, яке постановою Господарського суду м. Києва № 24/367-Б від 31.01.2003 року визнано банкрутом, а відповідно до ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом», керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством, та згідно зі ст. 25 вказаного Закону права керівника юридичної особи переходять до призначеного ліквідатора, у липні 2003 року представився директору ДП «Дапекс Трейдінг Україна» ОСОБА_4 та заступнику директора вказаного підприємства - ОСОБА_5, як фактично діючий директор ТОВ «СП «Інтерпроект».

Після цього, ОСОБА_1, видаючи себе за директора ТОВ «СП «Інтерпроект», хоча таким не являвся, у липні 2003 року запропонував керівництву ДП «Дапекс Трейдінг Україна», а саме директору ОСОБА_4 та заступнику директора ОСОБА_5 вкласти грошові кошти даного підприємства у вигляді інвестицій у спільне будівництво житлового Комплексу за адресою: м. Київ, вул. Московська, 45/1, яке зобов'язався здійснити у 18-місячний термін.

З цією метою, ОСОБА_1, переконуючи керівництво ДП «Дапекс Трейдінг Україна» у вигідності здійснення інвестицій у будівництво житлового комплексу, умисно, з корисливих мотивів подальшого особистого збагачення шляхом шахрайського заволодіння коштами вказаного підприємства, приховав перед потенційним кредитором - ДП «Дапекс Хрейдінг Україна» фактичну фінансову неспроможність ТОВ «СП «Інтерпроект», не повідомивши службовим особам ДП «Дапекс Трейдінг Україна» про те, що ТОВ СП «Інтерпроект» 31.01.2003 року визнано банкрутом Господарським судом м. Києва, надавши при цьому недостовірні відомості про те, що він являється директором та уповноважений здійснювати господарську діяльність від імені ТОВ «СП «Інтерпроект», яка останнім фактично не проводилась у зв'язку з банкрутством, створивши тим самим оманливе враження про нормальний фінансовий стан ТОВ «СП «Інтерпроект».

Подання ОСОБА_1 вказаних неправдивих відомостей керівництву ДП «Дапекс Трейдінг Україна» послужило виникненню довіри з боку останніх та підставою для подальшого виникнення правовідносин з приводу спільного будівництва вищевказаного житлового комплексу між ДП «Дапекс Трейдінг Україна» та ТОВ «СП «Інтерпроект». Результатом таких правовідносин стало укладення вказаними підприємствами договору № 30/05-1 від 29.07.2003 року на пайову участь у будівництві, та перерахування директором ДП «Дапекс Трейдінг Україна», відповідно до умов договору грошових коштів в сумі 3600000 грн. на рахунок ТОВ «СП «Інтерпроект», які ОСОБА_1 в подальшому привласнив, не виконавши зобов'язання по будівництву житлового комплексу, завдавши своїми діями великої матеріальної шкоди ДП «Дапекс Трейдінг Україна».

Продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на заволодіння чужими грошовими коштами, ОСОБА_1 підробив документ, який посвідчується підприємством, і який надає права, з метою його використання, при наступних обставинах.

Так, він у травні 2003 року представився ректору НТУУ «КПІ» ОСОБА_6 директором ТОВ «СП «Інтерпроект» та запропонував від імені даного підприємства на умовах повного фінансування здійснити будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Московська, 45/1, в м. Києві, на земельній ділянці Військового інституту телекомунікацій та інформації НТУУ «КПІ».

Після отримання згоди ректора НТУУ «КПІ» на укладення договору інвестування у будівництво житлового комплексу, він, у невстановленому слідством місці, 30.05.2003 року підробив документ, а саме, договір про інвестування № 30/05 від 30.05.2003 року, укладений між ТОВ «СП «Інтерпроект» та НТУУ «КПІ», куди вніс неправдиві відомості, а саме, підписавши його від імені генерального директора ТОВ «СП «Інтерпроект», яким не являвся на момент укладання договору, так як ТОВ «СП «Інтерпроект» постановою Господарського суду м. Києва № 24/367-Б від 31.01.2003 року було визнано банкрутом, а відповідно до ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом», керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством, та згідно зі ст. 25 вказаного Закону права керівника юридичної особи переходять до призначеного ліквідатора, яким, постановою суду було призначено арбітражного керуючого ОСОБА_7 Даний договір із внесеними до нього ОСОБА_1 недостовірними відомостями надав останньому право побудувати житловий комплекс за вказаною адресою та отримати матеріальну вигоду від комерційної реалізації житла у ньому у випадку його побудови.

Згідно техніко-криміналістичної експертизи вказаного документу №593 від 12.12.2010 року досліджуваний підпис, виконаний від імені ОСОБА_1 в договорі про інвестування №30/05 від 30.05.2003 року, виконано ОСОБА_1

Крім того, він, підробивши 30.05.2003 року, у невстановленому слідством місці договір про інвестування № 30/05 від 30.05.2003 року, укладений між ТОВ «СП «Інтерпроект» та НТУУ «КПІ», куди вніс неправдиві відомості, а саме, підписавши його від імені генерального директора ТОВ «СП «Інтерпроект», яким не являвся на момент укладання Договору, так як ТОВ «СП «Інтерпроект» постановою Господарського суду м. Києва № Н/367-Б від 31.01.2003 року було визнано банкрутом, а відповідно до ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом», керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством, та згідно зі ст. 25 вказаного Закону права керівника юридичної особи переходять до призначеного ліквідатора, використав його при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_1 діючи від імені директора ТОВ «СП «Інтерпроект», у липні 2003 року запропонував директору ДП «Дапекс Трейдінг Україна» ОСОБА_4 та заступнику директора вказаного підприємства - ОСОБА_5 вкласти грошові кошти даного підприємства у вигляді інвестицій у спільне будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Московська, 45/1. Для переконання службових осіб ДП «Дапекс Трейдінг Україна» у вигідності даної інвестиції, а також у серйозності своїх намірів, як директора ТОВ «СП «Інтерпроект», ОСОБА_1, у липні 2003 року, перебуваючи по вул. Московській, 45/1, на території Військового інституту телекомунікацій та інформації НТУУ «КПІ», продемонстрував службовим особам, які знаходились з ним - ОСОБА_8 та ОСОБА_9, ділянку за вказаною адресою, на якій повинно було бути здійснено будівництво, зі слів ОСОБА_1 В підтвердження своїх слів та намірів останній пред'явив ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вищевказаний підроблений договір про інвестування № 30/05 від 30.05.2003 року, укладений між ТОВ «СП «Інтерпроект» від імені директора підприємства ОСОБА_1, який ним не являвся, та НТУУ «КПІ», який надавав право ОСОБА_1 здійснювати будівництво на вказаній земельній ділянці по вул. Московській, 45/1.

Видаючи підробку за справжній документ, ОСОБА_1 домігся виникнення довіри з боку службових осіб ДП «Дапекс Трейдінг Україна», які не здогадувались про обман, та виникнення в подальшому взаємовідносин між ТОВ «СП «Інтерпроект» та ДП «Дапекс Трейдінг Україна», які призвели до заволодіння ОСОБА_1 грошима останнього в особливо великих розмірах.

Крім того, він, у липні 2003 року, під час зустрічі з директором ДП «Дапекс Трейдінг Україна» ОСОБА_4 та заступником директора вказаного підприємства - ОСОБА_5 представився їм діючим директором ТОВ «СП «Інтерпроект» (СДРПОУ - 14275893), зареєстрованого за адресою: м. Київ, б-р Л. Українки, 26. При цьому, ОСОБА_1 ввів в оману останніх, оскільки станом на липень 2003 року не являвся директором ТОВ «СП «Інтерпроект», яке постановою Господарського суду м. Києва № 24/367-Б від 31.01.2003 року визнано банкрутом.

Ввівши в оману керівництво ДП «Дапекс Трейдінг Україна», продовжуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1, видаючи себе за директора ТОВ «СП «Інтерпроект», запропонував керівництву ДП «Дапекс Трейдінг Україна», вкласти грошові кошти даного підприємства у вигляді інвестицій у спільне будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Московська, 45/1, яке зобов'язався, як директор ТОВ «СП «Інтерпроект», за якого себе видавав, здійснити у 18-місячний термін.

Погодившись на пропозицію ОСОБА_1, будучи впевненим у тому, що ОСОБА_1 являється діючим директором ТОВ «СП «Інтерпроект», директор ДП «Дапекс Трейдінг Україна» ОСОБА_4 від імені підприємства уклав 29.07.2003 року в офісі даного підприємства за адресою: м. Київ, б-р Л. Українки, 24, договір № 30/05-1 на пайову участь у будівництві з ТОВ «СП «Інтерпроект», який з другої сторони від імені генерального Директора був підписаний ОСОБА_1

При цьому, поставивши підпис від імені директора ТОВ «СП «Інтерпроект» ОСОБА_1 повторно вніс у документ неправдиві відомості, оскільки на момент підписання Договору не являвся директором ТОВ «СП «Інтерпроект», яке постановою Господарського суду м. Києва № 24/367-Б від 31.01.2003 року визнано банкрутом, а відповідно до ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом», керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством, та згідно зі ст. 25 вказаного Закону права керівника юридичної особи переходять до призначеного ліквідатора, яким, постановою суду було призначено арбітражного керуючого ОСОБА_7

Підписання даного договору надало права ТОВ «СП «Інтерпроект» отримати від ДП «Дапекс Трейдінг Україна» інвестиційні кошти в сумі 3600000грн., якими ОСОБА_1, маючи доступ до рахунку підприємства, в подальшому заволодів та розпорядився на власний розсуд.

Згідно техніко-криміналістичної експертизи договору № 30/05-1 на пайову участь у будівництві № 593 від 12.12.2010 року досліджуваний підпис, виконаний від імені ОСОБА_1 в договорі, виконано ОСОБА_1

Для завершення свого злочинного наміру, направленого на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ДП «Дапекс Трейдінг Україна» в особливо великих розмірах, він, при зустрічі у липні 2003 року з директором вказаного підприємства ОСОБА_4 та заступником директора ОСОБА_5, представився їм діючим директором ТОВ «СП «Інтерпроект» (ЄДРПОУ 14275893), зареєстрованого за адресою: м. Київ, б-р Л. Українки, 26. При цьому, ОСОБА_1, діючи умисно, з метою подальшого заволодіння грошовими коштами ДП «Дапекс Трейдінг Україна», ввів в оману керівництво останнього, представившись у липні 2003 року діючим директором ТОВ «СП «Інтерпроект», оскільки ним не являвся, так як вказане підприємство постановою Господарського суду м. Києва № 24/367 - Б від 31.01.2003 року було визнано банкрутом, а відповідно до положень ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом», керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством, та згідно зі ст. 25 вказаного Закону права керівника юридичної особи переходять до призначеного ліквідатора, яким, постановою суду було призначено арбітражного керуючого ОСОБА_7

Після цього, видаючи себе за директора ТОВ «СП «Інтерпроект», ОСОБА_1 у липні 2003 року запропонував вищевказаним службовим особам ДП «Дапекс Трейдінг Україна» вкласти грошові кошти даного підприємства у вигляді інвестицій у спільне будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Московська, 45/1, яке зобов'язався, як директор ТОВ «СП «Інтерпроект», здійснити у 18-місячний термін.

В подальшому, ОСОБА_1, переконавши вказаних службових осіб ДП «Дапекс Трейдінг Україна» у вигідності інвестування ними грошових коштів підприємства у будівництво житлового комплексу по вул. Московській, 45/1, у м. Києві, повторно ввів в оману останніх, запевнивши, що в нього є всі необхідні дозволи органів державної влади та місцевого самоврядування на будівництво житлового комплексу за вказаною адресою, і про даний проект обізнаний Київський міський голова (на той час - ОСОБА_10). який підтримує даний проект. Хоча насправді жодного дозволу на будівництво житлового комплексу за даною адресою ним отримано не було, жодного звернення на адресу органів, дозволи яких необхідно отримати для початку будівництва, від імені ОСОБА_1 або іншої службової особи ТОВ «СП «Інтерпроект» не надходило, земельна ділянка за вказаною адресою з цільовим призначенням для будівництва житлового комплексу TOB СП «Інтерпроект» не виділялась.

Не будучи обізнаними про обман ОСОБА_1, не знаючи про те, що останній не являється директором ТОВ «СП «Інтерпроект», яке 31.01.2003 року визнано банкрутом, а також про те, що жодний дозвіл на будівництво житлового комплексу по вул. Московській, 45/1, в м. Києві, ТОВ «СП «Інтерпроект» не наданий, службові особи ДП «Дапекс Трейдінг Україна» погодились вкласти грошові кошти підприємства у вигляді інвестицій у спільне будівництво вказаного житлового комплексу, після чого ДП «Дапекс Трейдінг України в особі директора ОСОБА_4 29.07.2003 року в офісі даного підприємства за адресою м. Київ, б-р Л. Українки, 24, уклало договір № 30/05-1 на пайову участь у будівництві з ТОВ «СП «Інтерпроект», який з другої сторони від імені генерального директора був підписаний ОСОБА_1

На виконання умов договору, з метою здійснення ТОВ «СП «Інтерпроект» будівництва житлового комплексу, ДП «Дапекс Трейдінг Україна» перерахувало 07.08.2003 року на рахунок ТОВ «СП «Інтерпроект» № 26008009923001, відкритий в АТ «Укрінбанк» грошові кошти в сумі 3 600 000 грн. Після отримання вказаної суми грошових коштів на рахунку підприємства, ОСОБА_1, маючи доступ до розпорядження грошовими коштами на рахунку підприємства - банкрута, заволодів вказаною сумою коштів ДП «Дапекс Тгейдінг Україна» та розпорядився ними на власний розсуд, при цьому жодних домовленостей, не виконав, будівництво комплексу по вул. Московській, 45/1, в м. Києві, не розпочав, і тим самим завдав своїми злочинними діями матеріальної шкоди вказаному підприємству на суму, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, який на момент вчинення злочину складав 51 гривню, і становить особливо великі розміри.

Не погоджуючись з вказаним вироком прокурор, який приймав участь в розгляді справи судом першої інстанції та цивільний позивач подали апеляційні скарги.

В апеляції прокурор просить вирок суду скасувати, справу повернути на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що вирок постановлено з істотним порушенням кримінально-процесуального закон, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та неправильним застосуванням кримінального закону. Вказує, що вирок стосовно ОСОБА_1 не містить формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, судом надано однобічну оцінку дослідженим у справі доказам, внаслідок чого його висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

Висновки суду про перекваліфікацію дій ОСОБА_1 з ч.4 ст. 190 КК України на ч.2 ст. 192 КК України не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні. Вважає, що досліджені судом докази є належними та допустимими, в своїй сукупності встановлюють обставини вчиненого злочину та вину ОСОБА_1 за ч.4 ст. 190 КК України, а тому суд неправильно застосував закон, перекваліфікувавши його дії за цією статтею на ч.2 ст. 192 КК України.

Також зазначає, що судом у мотивувальній частині вироку не викладено підстав для відхилення цивільного позову.

В апеляції цивільний позивач Дочірнє підприємство компанії «Дапекс Трейдінг Лімітітед» - «Дапекс Трейдінг Україна» в особі директора ОСОБА_12,просить вирок суду в частині вирішення цивільного позову скасувати. Винести ухвалу про повернення справи в частині вирішення цивільного позову на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

В обґрунтування вимог зазначає, що місцевим судом у вироку вказано, що в діях ОСОБА_1 є ознаки злочину передбаченого ч.2 ст. 192 КК України - завдання майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою. Розмір матеріальної шкоди підтверджується тим, що на виконання договору від 29.07.2003 року про пайову участь в будівництві житлового комплексу по вул. Московській, 45/1, ДП «Дапекс Трейдінг Україна» перерахувало ТОВ «СП «Інтерпроект» грошові кошти в розмірі 3 600 000 грн, та доданими до позовної заяви матеріалами. Таким чином, апелянт вважає, що навіть у разі кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.2 ст. 192 КК України позов ДП «Дапекс Трейдінг Україна» підлягав задоволенню.

Окрім цього, цивільний позивач вказує, що висновок суду про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, не відповідає фактичним обставинам справи, що в свою чергу вплинуло не тільки на правильність застосування кримінального закону, а і призвело до відмови в задоволенні цивільного позову. Посилається на те, що ОСОБА_1 не мав повноважень на укладення договорів в силу ст. ст. 23,37,40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом», дана обставина підтверджується і рішенням Господарського суду м. Києва від 29.11.2010 року, яким договір від 29.07.2003 року між ДП «Дапекс Трейдінг Україна» та ТОВ «СП «Інтерпроект» визнано недійсним.

Таким чином, на думку апелянта, судом встановлено, що ОСОБА_1 не був директором і не мав право представляти Товариство у відносинах з третіми особами, зокрема укладати договори, вважають, що він заздалегідь мав намір не виконувати зобов'язання і будівництво не здійснювати. У зв'язку з цим, вважають, що в діях ОСОБА_1 наявний склад злочину, передбачений ч.4 ст. 190 КК України, а не ч.2 ст. 192 КК України.

На апеляції прокурора та цивільного позивача захисником ОСОБА_2, в інтересах ОСОБА_1 , подані заперечення, в яких він просить вирок суду залишити без змін, а апеляції без задоволення.

Зазначає, що Печерським районним судом м. Києва було правомірно прийнято до уваги інформацію стосовно того, що ОСОБА_1 міг здійснювати повноваження директора ТОВ «СП «Інтерпроект» на час укладання договору №30/05-1 з ДП «Дапекс Трейдінг Україна», оскільки арбітражним керуючим ОСОБА_7 було порушено вимоги ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки він після винесення 31.01.2003 року Господарським судом м. Києва постанови про визнання ТОВ «СП «Інтерпроект» банкрутом, не звільнив ОСОБА_1 з посади директора, не зробив запис про це в його трудовій книжці, не забрав у нього печатку та не обмежив його доступ до рахунків ТОВ «СП «Інтерпроект».

Вважає, що посилання прокурора на можливість розпорядження грошовими коштами, які було перераховано на рахунок ТОВ «СП «Інтерпроект» ДП «Дапекс Трейдінг Україна», не відповідають дійсності, оскільки отримані на рахунок ТОВ «СП «Інтерпроект» грошові кошти ОСОБА_1 перерахував підприємствам-контрагентам з метою виконання укладеного з ДП «Дапекс Трейдінг Україна» договору №30/05-1 від 29.07.2003 р.

Також зазначає, що цивільний позов ДП «Дапекс Трейдінг Україна» правомірно залишено без задоволення, оскільки рішення з таких саме підстав та за участю тих самих сторін було прийнято Господарським судом м. Києва від 13.05.2004 р., постановлено розірвати договір №30/05-1 від 29.07.2003 р. укладений між ТОВ «СП «Інтерпроект» та ДП «Дапекс Трейдінг Україна», стягнуто з ТОВ «СП «Інтерпроект» на користь ДП «Дапекс Трейдінг Україна» грошові кошти в сумі 3 600 000 грн.

Заслухавши доповідача, прокурора, який повністю підтримав подану прокурором у справі апеляцію, апеляцію цивільного позивача, думку представника цивільного позивача, який підтримав подану ними апеляцію, щодо апеляції прокурора не заперечував, засудженого та захисника, які заперечували проти апеляцій прокурора та цивільного позивача, просили вирок суду залишити без змін, провівши часткове судове слідство, судові дебати та вислухавши останнє слово засудженого , перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що подані апеляції задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 192, ч.1 ст. 358, ч.2 ст. 358, ч.3 ст. 358 КК України, за обставин, викладених у вироку є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені наявними у справі доказами в їх сукупності, перевірені в ході судового слідства, зокрема показаннями свідків, фактичними даними, що містяться в протоколах слідчих дій, висновками експертів та іншими доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Господарського районного суду м. Києва від 31 січня 2003 року ТОВ «СП «Інтерпроект» визнано банкрутом за заявою ВАТ «Промік» від 18 червня 2001 року, та розпочато процедуру банкрутства, призначено арбітражного керуючого ОСОБА_7 ліквідатором. З кредитором ВАТ «Промік» ТОВ «СП «Інтерпроект» 26 лютого 2003 року уклало мирову угоду.

В супереч положенням ч.2 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом», арбітражний керуючий ОСОБА_7,. після винесення вказаної вище постанови Господарського суду м. Києва про визнання ТОВ «СП «Інтерпроект» банкрутом, не звільнив ОСОБА_1 з посади директора ТОВ «СП «Інтерпроект», не зробив відповідний запис у його трудовій книзі, не забрав у нього печатку та не обмежив доступ ОСОБА_1 до рахунків ТОВ «СП «Інтерпроект». Враховуючи вказане, після підписання мирової угоди 26.02.2003 року, ОСОБА_1 був впевнений, що процедура банкрутства закінчена, він продовжує виконувати функції директора підприємства, є службовою особою та має відповідні повноваження на укладення з НТУУ «КПІ» та ДП «Дапекс Трейдінг Україна» договори № 30/05 від 30.05.2003 року та №30/05-1 від 29.07.2003 року відповідно.

Договір №30/05 від 30.05.2003 року укладений між ТОВ «СП «Інтерпроект» та НТУУ «КПІ» не був визнаний недійсним. Відповідно до даного договору та додаткової угоди №1 від 05.12.2003 р. обов'язок щодо отримання необхідних дозволів та документів, а також погодження будівництва об'єкту на земельній ділянці в Печерському районі м. Києва по вул. Московській, 45/1, було покладено саме на НТУУ «КПІ» як замовника. Зі свого боку ОСОБА_1 виконував взяті на себе зобов'язання .

Згідно укладеного 29.07.2003 року договору №30/05-1 ТОВ «СП «Інтерпроект» та ДП «Дапекс Трейдінг Україна» взяли на себе зобов'язання щодо пайової участі в організації та проведенні підготовчих робіт, здійсненні будівництва та введення в експлуатацію житлового комплексу на земельній ділянці в Печерському районі м. Києва по вул. Московська, 45/1. Відповідно до цього договору сума витрат, яку ДП «Дапекс Трейдінг Україна» мало сплатити ТОВ «СП «Інтерпроект» за виконання робіт становить 3600000 грн., та визначено термін будівництва 18 місяців.

Не дочекавшись завершення виконання ТОВ «СП «Інтерпроект» умов договору №30/05-1 від 29.07.2003 року, ДП «Дапекс Трейдінг Україна» подало позов до ТОВ «СП «Інтерпроект», який рішенням Господарського суду м. Києва від 13.05.2004 року задоволено, вказаний договір визнано недійсним, стягнуто з ТОВ «СП «Інтерпроект» на користь ДП «Дапекс Трейдінг Україна» грошові кошти в сумі 3600000 грн.

Разом з цим, укладаючи вказані вище договори з НТУУ «КПІ» та ДП «Дапекс Трейдінг Україна», ОСОБА_1 як директор ТОВ «СП «Інтерпроект» мав на меті виконати взяті на себе зобов'язання, про що свідчить укладення ТОВ «СП «Інтерпроект» угод направлених на виконання будівельно-монтажних робіт по будівництву житлового комплексу за адресою м. Київ, вул. Московська, 45/1, в м. Києві та перерахування коштів на рахунки відповідних підприємств.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що перерахування коштів отриманих ТОВ «СП «Інтерпроект» від ДП «Дапекс Трейдінг Україна» на рахунки підприємств, які займались виконанням будівельно-монтажних робіт по будівництву житлового комплексу за адресою м. Київ, вул. Московська, 45/1, в м. Києві свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 таких ознак шахрайства як заволодіння майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Таким чином, місцевий суд дійшов правильного висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак шахрайства та правильно кваліфікував його дії за ч.2 ст. 192, ст. 220, ч.1 ст. 358, ч.2 ст. 358, ч.3 ст. 358 КК України, оскільки він, використавши підроблені документи, заподіяв майнову шкоду у великих розмірах шляхом обману, за відсутності ознак шахрайства.

Враховуючи, що злочини, передбачені ч.2 ст. 192, ч.1 ст. 358, ч.2 ст. 358, ч.3 ст. 358 КК України, є злочинами невеликої та середньої тяжкості, були вчинені ОСОБА_1 в 2003 році, строк давності притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 192, ч.1 ст. 358, ч.2 ст. 358, ч.3 ст. 358 КК України сплинув. Тому суд першої інстанції правомірно в порядку ч.2 ст. 11-1 КПК України звільнив ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49, ч.5 ст. 74 КК України, ч.1 ст. 7-1 КК України.

Доводи представника цивільного позивача щодо скасування вироку в частині вирішення цивільного позову є безпідставними, оскільки рішення з таких саме підстав та за участю тих самих сторін було прийняте Господарським судом м. Києва 13.05.2004 року, яким було вирішено розірвати договір № 30/05-1 від 29.07.2003 року укладений між ДП «Дапекс Трейдінг Україна» та ТОВ «СП «Інтерпроект», стягнуто з ТОВ «СП «Інтерпроект» на користь ДП «Дапекс Трейдінг Україна» грошові кошти в сумі 3600000 грн.

Таким чином, не знаходячи підстав для скасування вироку суду з мотивів, наведених в апеляціях прокурора та цивільного позивача, колегія суддів вважає його законним та обґрунтованим, а апеляції такими, що задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України 1960 року, п.п. 11,13,15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України 2012 року, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляції прокурора, який приймав участь в розгляді справи судом першої інстанції, та цивільного позивача - залишити без задоволення, а вирок Печерського районного суду м. Києва від 08 липня 2013 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.

Судді: