Рішення

від 01.10.2013 по справі 910/15447/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15447/13 01.10.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РУНІ-ГРЕЙН"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд"

про стягнення 13 210,90 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

від позивача: Меланчук В.О., довіреність № б/н від 01.10.2013

від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 01.10.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РУНІ-ГРЕЙН" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" (далі за текстом - відповідач) стягнення основної заборгованості 13 210,90 грн. за договором № АР065Я від 19.07.2011 року та договором від 19.07.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/15447/13, розгляд справи призначено на 01.10.2013 року.

В судове засідання 01.10.2013 року представник відповідача не з'явився, про свою відсутність суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 01.10.2013 року не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно поштовому повідомленню № 25894433.

Представником позивача надано усні пояснення по справі, в яких він просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача умов договору № АР065Я від 19.07.2011 року та договору від 19.07.2011 року в частині оплати поставленого за ними товару.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

19.07.2011 року між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір № АР065Я (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця ячмінь фуражний врожаю 2011 року, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п. 4.2. договору датою поставки товару вважається дата відмітки складу покупця в документах, що супроводжують товар, про прийняття товару на склад покупця.

Відповідно до п. 5.1. договору оплата товару, що поставляється за даним договором, проводиться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом строку зазначеного в специфікаціях до цього договору після останньої з подій зазначених нижче:

- поставка товару;

- визначення його якості і залікової ваги;

- пред'явлення рахунку - фактури;

- передача покупцю документів, зазначених в п.п. 6.1. та 6.2. цього договору.

На виконання умов укладеного договору позивач поставив відповідачу ячмінь 3 класу в кількості 329, 050 тон на загальну суму 582 418, 50 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН - 0000097 від 25.07.2011 року, копія якої наявна в матеріалах справи.

Відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, сплатив на користь позивача, після виставлення йому рахунку - фактури № 0000074 від 25.07.2011 року 199 080, 00 грн. в дату виставлення рахунку та 26.07.2011 року відповідно до рахунку - фактури № 0000074 від 25.07.2011 року 381 063, 30 грн. Всього по договору відповідач сплатив позивачу 580 143, 30 грн., що підтверджується матеріалами справи.

19.07.2011 року між сторонами укладено договір поставки пшениці на загальну суму 831 113, 20 грн., укладання якого позивач підтверджує видатковою - накладною № РН - 0000014 від 27.07.2011 року та довіреністю № АРК - 100 від 27.07.2011 року.

На виконання договору поставки пшениці позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 831 113, 20 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН - 0000114 від 27.07.2011 року, копія якої наявна в матеріалах справи.

Із видаткової накладної вбачається, що вона виписана на підставі рахунку - фактури № СФ - 0000078 від 27.07.2011 року, та договору № АР064П від 19.07.2011 року.

Матеріали справи договору № АР064П від 19.07.2011 року не містять.

Крім того, довіреність № АРК - 100 від 27.07.2011 року, якою позивач обґрунтовує отримання відповідачем пшениці за договором від 19.07.2011 року, виписана відповідачем на отримання матеріальних цінностей за договором № АР084П від 27.07.2011 року, якого матеріали справи також не містять.

За твердженням позивача, відповідач свої зобов'язання за договором поставки пшениці виконав частково, сплатив на користь позивача, по рахунку - фактурі № 0000078 від 27.07.2011 року та договору № АР064П від 19.07.2011 року 820 177, 50 грн. 01.08.2011 року, що підтверджується матеріалами справи.

За твердженням позивача заборгованість відповідача перед ним за поставлений по договорам від 19.07.2011 року товару станом на момент звернення до суду становить 13 210, 90 грн.

01.12.2011 року між позивачем та відповідачем було підписано акт звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2011 - 01.12.2011, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 13 210, 94 грн.

Відповідно викладеного в позовній заяві, станом на момент звернення до суду заборгованість відповідачем перед позивачем не погашена.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою договори № АР065Я від 19.07.2011 р. та договір від 19.07.2011 року на поставку пшениці є договорами поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Щодо договору на поставку пшениці від 19.07.2011 року, суд зазначає, що відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу, зокрема з договорів та правочинів.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Враховуючи викладені норми законодавства та наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що договір на поставку пшениці був укладений сторонами у спрощений спосіб, доказів іншого матеріали справи не містять.

Вказані договори є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

На виконання укладених з відповідачем договорів позивач поставив йому пшеницю на загальну суму 831 113, 20 грн. та ячмінь на загальну суму 582 418, 50 грн.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Специфікацій підписаних сторонами до договору № АР065Я від 19.07.2011 року матеріали справи не містять. Тому, дійти достовірного висновку щодо строку оплату поставленого товару за зазначеним договором, суд не має можливості.

Також суд позбавлений можливості визначити строк оплати товару за договором поставки пшениці від 19.07.2011 року.

Враховуючи, викладене та що у відповідності до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, суд дійшов висновку, що строк виконання зобов'язань по оплаті поставленого позивачем відповідачу товару станом на момент винесення рішення по справі настав.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що свої зобов'язання по договорам поставки укладеними з позивачем, відповідач виконав частково та перерахував на його рахунок 820 177, 50 грн. за пшеницю та 580 143, 30 грн. за ячмінь, отже заборгованість відповідача перед позивачем становить 13 210, 90 грн. ((582 418, 50 + 831 113, 20) - (580 143, 30 + 820 177, 5) = 13 210, 90), що також, підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків.

Доказів оплати відповідачем заборгованості в розмірі 13 210, 90 грн. матеріали справи не містять, в той час як факт поставки позивачем відповідачу пшениці та ячменю підтверджено належними доказами.

За викладених обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню як обґрунтовані та доведені.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; код ЄДРПОУ 33307354; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Руні - Грейн» (95050, м. Сімферополь, вул. Л. Чайкіної, буд. 1, офіс 414; код ЄДРПОУ 36869229) 13 210 (тринадцять тисяч двісті десять) грн. 90 коп. заборгованості за договорами та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.10.2013р.

Суддя Г.П. Бондаренко