Рішення

від 19.09.2013 по справі 910/12487/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12487/13 19.09.13

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Обслуговуючого кооперативу "Сигнал-1"

про стягнення 67 765,39 грн.

за участю представників:

від позивача : Радченко Ю.О. - представник за довіреністю № 127 від 01.07.2013 р. від відповідача :Інякіна І.В. - представник за довіреністю № 34 від 01.08.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Сигнал-1" про стягнення заборгованості за договором на послуги водопостачання та водовідведення № 5920/4-05 від 11.11.1998 р. в розмірі 67 765,39 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору на послуги водопостачання та водовідведення № 5920/4-05 від 11.11.1998 р. в частині своєчасної плати за надані послуги, внаслідок чого в Обслуговуючого кооперативу "Сигнал-1" утворилась заборгованість в сумі 67 765,39 грн. за період з 01.09.2011 р. по 31.05.2013 р.

У позові Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" просить суд стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Сигнал-1" основний борг в розмірі 54 435,32 грн. за період з 01.09.2011 р. по 31.05.2013 р., пеню в сумі 955,63 грн. за період з 01.12.2012 р. по 01.06.2013 р., штраф в сумі 10 887,06 грн., інфляційну складову боргу в сумі 85,94 грн. та 3% річних в сумі 1 401,44 грн. за період з 01.09.2011 р. по 01.06.2013 р., а всього - 67 765,39 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та обгрунтував, просив їх задовольнити.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача позов визнав частково, зазначив, що сума основного боргу до подачі позову та під час розгляду справи ним частково сплачена, також просив відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу, оскільки, на його думку, заборгованість виникла з вини обох сторін.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив таке.

11.11.1998 р. між Державним комунальним об'єднанням "Київводоканал", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", як постачальником, та Житлово-будівельним кооперативом "Сигнал-1", правонаступником якого є Обслуговуючий кооператив "Сигнал-1", як абонентом, був укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення № 5920/4-05.

Згідно з п 1.1 договору постачальник зобов'язується забезпечити абоненту постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент сплатити вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, затверджених наказом голови Держжмтлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. № 65.

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82, приймає каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимі концентрації шкідливих речовин та здійснює заміну, ремонт несправних водолічильників, їх держперевірку за письмовою заявою абонента, за його рахунок та попередньою оплатою вартості послуг, що надаються.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показань водо лічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.

Кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно до показників водолічильника, а при його відсутності - за узгодженням з постачальником, за діючими нормами водопостачання, або іншим засобом (п. 3.4 договору).

Згідно п. 3.6 договору абонент розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому чинним законодавством, у триденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів.

Відповідно до п. 3.7 договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у триденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки даних та підписання акту звірки в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

Судом встановлено, що за період з 01.09.2011 р. по 01.06.2013 р. за договором на послуги водопостачання та водовідведення № 5920/4-05 від 11.11.1998 р. згідно облікових даних, а саме - актів про зняття показників з приладу обліку, розшифровок, платіжних вимог-доручень, а також розрахунків заборгованості позивачем було надано відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення на загальну суму 73 877,82 грн.

Відповідачем було сплачено 24 605,86 грн. вказаної вартості та залишок несплаченої суми за вказаний період склав 54 435,32 грн.

Наявність заборгованості відповідача на час подачі позову підтверджується актами про зняття показань з приладів обліку, розшифровками рахунків абонента, дебетово-інформаційними повідомленнями, довідками про надходження коштів.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 901, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.ст. 1, 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Частиною 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановленно, що споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Судом встановлено, що відповідач частину заборгованості в розмірі 6 131,04 грн. сплатив до подачі позову, що підтверджується платіжним дорученням № 46 від 14.06.2013 р. Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Також з матеріалів справи вбачається, що після подачі позову, відповідач сплатив частину заборгованості в розмірі 19 064,10 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 54 від 01.07.2013 р., № 61 від 01.07.2013 р., № 63 від 26.07.2013 р., банківською випискою з рахунку відповідача та поясненнями представників сторін.

Таким чином, сплативши заборгованість у розмірі 19 064,10 грн. відповідач припинив у такий спосіб відповідне грошове зобов'язання, у зв'язку з чим провадження в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що в Обслуговуючого кооперативу "Сигнал-1" на час розгляду даної справи наявна заборгованість за договором на послуги водопостачання та водовідведення № 5920/4-05 від 11.11.1998 р. за період з 01.09.2011 р. по 31.05.2013 р. в розмірі 29 240,18 грн., яка підлягає стягненню.

Крім суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача штрафні санкції, а саме - пеню в сумі 955,63 грн. за період з 01.12.2012 р. по 01.06.2013 р. та штраф в сумі 10 887,06 грн.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Зшідно ч. 4 ст. 321 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно п. 4.2 договору за повну або часткову неоплату послуг водопостачання та водовідведення абонент сплачує постачальнику штрафні санкції у розмірі 20% несплаченої суми.

Згідно п. 4.3 договору за несвоєчасну оплату послуг водопостачання та водовідведення абонент сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% несплаченої суми за кожний день прострочки.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення пені та штрафу є такими, що заявлені правомірно, оскільки часткова сплата основного боргу мала місце після заявленого періоду.

Провівши перерахунок сум пені та штрафних санкцій, враховуючи межі позовних вимог, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 955,63 грн. за період з 01.12.2012 р. по 01.06.2013 р., штраф в сумі 10 887,06 грн.

Також у своєму позові ПАТ "АК "Київводжоканал" просить суд стягнути з ОК "Сигнал-1" інфляційну складову боргу в сумі 85,94 грн. та 3% річних в сумі 1 401,44 грн. за період з 01.09.2011 р. по 01.06.2013 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційна складова боргу в сумі 20,41 грн. та 3% річних в сумі 1 248,30 грн. за період з 01.09.2011 р. по 01.06.2013 р.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Провадження за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Обслуговуючого кооперативу "Сигнал-1" про стягнення заборгованості за договором на послуги водопостачання та водовідведення № 5920/4-05 від 11.11.1998 р. в розмірі 67 765,39 грн. в частині стягнення з Обслуговуючого кооперативу "Сигнал-1" основної заборгованості в сумі 19 064,10 грн. припинити.

Позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Обслуговуючого кооперативу "Сигнал-1" про стягнення заборгованості за договором на послуги водопостачання та водовідведення № 5920/4-05 від 11.11.1998 р. в розмірі 67 765,39 грн. в частині стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 48 701,29 задовольнити частково.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Сигнал-1" (03037, м. Київ, вул. П. Радченка, 4, ідентифікаційний код 21590265) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, ідентифікаційний код 03327664) суму основного боргу в розмірі 29 240 (двадцять дев'ять тисяч двісті сорок) грн. 18 коп., пеню в сумі 955 (дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 63 коп., штраф в сумі 10 887 (десять тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн. 06 коп., інфляційну складову боргу в сумі 85 (вісімдесят п'ять) грн. 94 коп. та 3% річних в сумі 1 401 (одну тисячу чотириста одну) грн. 44 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Сигнал-1" (03037, м. Київ, вул. П. Радченка, 4, ідентифікаційний код 21590265) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, ідентифікаційний код 03327664) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 514 (одну тисячу п'ятсот чотирнадцять) грн. 04 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 19 вересня 2013 року.

Повний текст рішення підписаний 24 вересня 2013 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна