Рішення

від 23.09.2013 по справі 910/16178/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16178/13 23.09.13

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніка Фарм»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Гален»

Про стягнення 8 884,07 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники:

від позивача: Коротков А.В. - директор;

від відповідача: не з'явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 23.09.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 8 242,78 грн. основного боргу, 450,06 грн. пені, 191,23 грн. 3% річних, а також 1 720,00 грн. судового збору та 500,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2013 було порушено провадження у справі № 910/16178/13, розгляд справи було призначено на 23.09.2013.

В судовому засіданні 23.09.2013 представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов договору поставки № 66 від 11.08.2011 не було здійснено у повному обсязі та у визначений строк оплату за поставлений товар, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в сумі 8 242,78 грн. Також, за прострочення відповідачем зобов'язання по оплаті отриманого товару, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 450,06 грн. пені з посиланням на п. 3.4 договору поставки № 60 від 11.08.2011 та 191,23 грн. 3% річних з посиланням на ст.. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач своїх представників в судове засідання 23.09.2013 - не направив, вимоги наведеної ухвали суду щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору - не виконав, письмовий відзив на позов з наданням доказів - не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином, за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 319563, що поданий до суду позивачем. Через канцелярію Господарського суду міста Києва відповідач заяв та клопотань не подавав. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Отже, враховуючи те, що неявка представників відповідача не перешкоджає вирішенню спору, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, з урахуванням того, що в матеріалах справи наявний достатній обсяг документів, який необхідний для вирішення спору, справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані матеріали справи, дослідивши оригінали поданих суду документів на відповідність їм копій, наявних у справі, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2011 між позивачем - ТОВ «Ніка Фарм», як постачальником, та відповідачем - ТОВ «Фармацевтична компанія «Гален», як покупцем, було укладено договір поставки товарів № 66 (далі - договір № 66 від 01.08.2011), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передавати покупцю, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар в строки, визначені даним договором; асортимент, одиниця виміру, вартість товару, який поставляється за даним договором, визначається видатковими накладними (п. 1.1), право власності на товар переходить до покупця в момент отримання товару покупцем (п. 1.2).

Умовами договору № 66 від 01.08.2011 сторони узгодили, що покупець проводить оплату поставлених товарів протягом 45 календарних днів з дня поставки товарів (п. 2.3), у випадку прострочення оплати товару постачальник в односторонньому порядку нараховує на суму боргу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочки оплати товару, який поставляється за договором (п. 3.4).

Як зазначав позивач у позові, ним було поставлено, а відповідачем прийнято товар по договору № 66 від 01.08.2011 згідно наступних видаткових накладних: №347 від 30.08.11 на суму 723,50 грн., №348 від 30.08.11 на суму 221,23 грн., №362 від 01.09.11 на суму 127,50 грн., №363 від 01.09.11 на суму 133,34 грн., №449 від 08.09.11 на суму 1598,15 грн., №450 від 08.09.11 на суму 845,29 грн., № 465 від 08.09.11 на суму 1283,20 грн., №488 від 09.09.11 на суму 1266,50 грн., №489 від 09.09.11 на суму 406,26 грн., № 549 від 16.09.11 на суму 273,50 грн., №550 від 16.09.11 на суму 597,41 грн., №563 від 19.09.11 на суму 159,18 грн., №629 від 26.09.11 на суму 1052, 00 грн., №630 від 26.09.11 на суму 38,20 грн., №648 від 28.09.11 на суму 3719,00 грн., №671 від 29.09.11 на суму 148,50 грн., №672 від 29.09.11 на суму 237,05 грн., №681 від 29.09.11 на суму 110,00 грн., №682 від 29.09.11 на суму 428,28 грн., №704 від 03.10.11 на суму 1442,00 грн., №705 від 03.10.11 на суму 331,26 грн., №777 від 11.10.11 на суму 497,00 грн., №783 від 12.10.11 на суму 1364,40 грн., №793 від 12.10.11 на суму 213,00 грн., №798 від 13.10.11 на суму 1754,10 грн., № 799 від 13.10.11 на суму 123,00 грн., №930 від 26.10.11 на суму 478,37 грн., №931 від 26.10.11 на суму 110,00 грн., №957 від 31.10.11 на суму 1746,10 грн., №998 від 03.11.11 на суму 168,00 грн., №999 від 03.11.11 на суму 486,10 грн., №1007 від 03.11.11 на суму 54,25 грн., №1016 від 04.11.11 на суму 625,32 грн., №1017 від 04.11.11 на суму 331,02 грн., №1023 від 04.11.11 на суму 44,00 грн., №1030 від 07.11.11 на суму 146,20 грн., №1031 від 07.11.11 на суму 160,28 грн., №1075 від 10.11.11 на суму 1230,00 грн., №1142 від 16.11.11 на суму 1044,50 грн., №1158 від 17.11.11 на суму 445,04 грн., №1214 від 23.11.11 на суму 204,24 грн., №1275 від 01.12.11 на суму 184,00 грн., №1276 від 01.12.11 на суму 115,44 грн., №1382 від 09.12.11 на суму 4295,00 грн., №1383 від 09.12.11 на суму 908,48 грн., №1463 від 16.12.11 на суму 206,26 грн., №1595 від 29.12.11 на суму 1342,15 грн., №1596 від 29.12.11 на суму 1516,40 грн., №1636 від 29.12.11 на суму 609,48 грн., №321 від 20.01.12 на суму 1102,30 грн., №322 від 20.01.12 на суму 293,04 грн., №543 від 06.02.12 на суму 1577,40 грн., №545 від 06.02.12 на суму 413,16 грн., №598 від 09.02.12 на суму 1060,00 грн., №599 від 09.02.12 на суму 98,40 грн., №1069 від 07.03.12 на суму 1750,34 грн., №1070 від 07.03.12 на суму 108,00 грн., №4192 від 24.07.12 на суму 2830,30 грн., №4193 від 24.07.12 на суму 467,10 грн., №4218 від 24.07.12 на суму 243,00 грн., №4299 від 27.07.12 на суму 793,50 грн.,№4300 від 27.07.12 на суму 285,14 грн., №4428 від 02.08.12 на суму 2186,15 грн., №4688 від 13.08.12 на суму 469,05 грн., №5149 від 03.09.12 на суму 1623,00 грн., №5152 від 03.09.12 на суму 26,10 грн., а загалом на суму 50 853,50 грн.

Також, як зазначав позивач у позові, відповідачем було здійснено часткову оплату отриманої від відповідача продукції за договором № 66 від 01.08.2011, внаслідок чого, станом на момент вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 8 242,78 грн., яка і заявлена позивачем до стягнення.

Відповідно до наданого Акту звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем за період з 01.07.2012 по 20.01.2013, який підписано представниками позивача та відповідача та посвідчено печатками обох сторін, сальдо на користь позивача за договором № 66 від 01.08.2011 складає 8 242,78 грн.

Згідно наведеного Акту звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем за період з 01.07.2012 по 20.01.2013, у відповідача рахується заборгованість по оплаті поставленого позивачем товару за наступними накладними: № РН4192 від 24.07.12 на суму 2 150,84 грн., № РН 4193 від 24.07.12 на суму 467,10 грн., № РН 4218 від 24.07.12 на суму 243,00 грн., № РН4299 від 27.07.12 на суму 792,50 грн., № РН4300 від 27.07.12 на суму 285,14 грн., № РН 4428 від 02.08.12 на суму 2 186,15 грн., № РН4688 від 13.08.12 на суму 468,95 грн., № 5149 від 03.09.12 на суму 1623,00 грн., № РН5152 від 03.09.12 на суму 26,10 грн., які надані позивачем до матеріалів справи і відповідно до яких позивачем передано, а відповідачем прийнято товар на відповідні суми.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п.1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також цією статтею передбачено, що до відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно з п.1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, як постачальником, на виконання умов № 66 від 01.08.2011 було поставлено відповідачу, як покупцю, а останнім прийнято без будь-яких зауважень і заперечень товар загалом на суму 50 853,50 грн. В свою чергу, відповідачем було здійснено часткову оплату отриманої від відповідача продукції за договором № 66 від 01.08.2011, внаслідок чого, станом на момент вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 8 242,78 грн., яка не було погашена у визначений пунктом 2.3 договору № 66 від 01.08.2011 строк, а саме протягом 45 календарних днів з дня поставки товарів. Доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було. Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань щодо повної оплати поставленого йому позивачем товару за договором № 66 від 01.08.2011 - не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено виконання свого зобов'язання по договору № 66 від 01.08.2011 щодо оплати у визначений договором строк отриманого товару, а також положення ст. ст. 525 , 526 Цивільного кодексу України , ст. 193 Господарського кодексу України .

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про наявність у відповідача заборгованості за договором № 66 від 01.08.2011 в розмірі 8 242,78 грн., суд приходить до висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 8 242,78 грн. - є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також, за прострочення відповідачем виконання зобов'язання по своєчасній оплаті отриманого товару по договору № 66 від 01.08.2011, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 450,06 грн. пені з посиланням на п. 3.4 наведеного договору (02.02.2013 по 02.08.2013) та 191,23 грн. 3% річних з посиланням на ст.. 625 Цивільного кодексу України (за період прострочення з 17.10.2012 по 02.08.2013).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Ст. 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання та визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Суд, враховуючи те, що відповідачем було порушено виконання свого зобов'язання по договору № 66 від 01.08.2011 щодо оплати у визначений договором строк отриманого товару на суму 8 242,78 грн., дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних за прострочення виконання зобов'язання за період прострочення з 17.10.2012 по 02.08.2013 (290 днів), який визначено позивачем самостійно і з яким суд погоджується, а також пені за період прострочення з 02.02.2013 по 02.08.2013, який визначено позивачем самостійно з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Проте, суд, здійснивши перерахунок 3% річних за наведений період, встановив, що їх розмір є більшим, ніж заявлено позивачем у позові, проте, суд не виходячи за межі позовних вимог вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача в цій частині в розмірі, заявленій до стягнення, а саме в сумі 191,23 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання з урахуванням обмеження строку нарахування пені 6 місяцями, застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково у розмірі 159,43 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: 8 242,78 грн. основного боргу, 191,23 грн. 3% річних та 159,43 грн. пені. В іншій частині вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Окрім того, позивач у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, просить стягнути з відповідача витрати на адвокатські послуги в розмірі 500, 00 грн.

Позивачем, в обґрунтування вищевказаних витрат надано суду належним чином засвідчені копії договору про надання правової допомоги № 18-р від 29.07.2013, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4974 на ім'я адвоката Віданової О.В., витяг з Єдиного реєстру адвокатів, платіжне доручення № 3910 від 05.08.2013 про сплату 500,00 грн. на користь адвоката.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України , стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи,

послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що витрати позивача на адвокатські послуги підлягають покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, а саме в сумі 483,64 грн.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Гален» (код ЄДРПОУ 355921052, місцезнаходження: 01030 м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 31/27 (літера А)) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка Фарм» (код ЄДРПОУ 37509516, місцезнаходження: 04074 м. Київ,вул. Бережанська, буд. 4) 8 242 (вісім тисяч двісті сорок дві) грн. 78 коп. - основного боргу, 191 (сто дев'яносто одну) грн. 23 коп. - 3% річних, 159 (сто п'ятдесят дев'ять) грн. 43 коп. - пені, а також 1664 (одну тисячу шістсот шістдесят чотири) грн. 22 коп. - витрат по сплаті судового збору та 483 (чотириста вісімдесят три) грн.. 64 коп. витрат на послуги адвоката. В іншій частині позову - відмовити.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

30.09.13 р.

Суддя Спичак О.М.