Рішення

від 24.09.2013 по справі 921/848/13-г/9

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" вересня 2013 р.Справа № 921/848/13-г/9

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИЙ СОЮЗ", площа Спортивна, 3, м.Київ,01601

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія" КомЕнерго-Тернопіль", вул. Чалдаєва, 1, м. Тернопіль, 46000

про cтягнення заборгованості в сумі 258 000 грн.

За участю представників сторін:

позивача : не з'явився

відповідача: не з'явився

Представникам сторін у попередніх судових засіданнях роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, а також відповідно до ст.78 ГПК України наслідки вчинення таких процесуальних дій як визнання позову відповідачем.

Судом в порядку ст.81-1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

У судовому засіданні 24.09.2013р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИЙ СОЮЗ", площа Спортивна, 3, м.Київ звернулося до господарського суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія" КомЕнерго-Тернопіль", вул. Чалдаєва, 1, м. Тернопіль про стягнення безвідсоткової зворотної фінансової допомоги в сумі 258 000 грн.

Позов обґрунтовується оглянутими в судовому засіданні оригіналами та належним чином завіреними копіями: листа №48 від 18.07.2013р.; Договору №09/fin від 05.10.2012р.; платіжного доручення №141 від 08.10.2012р.; іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 19.08.2013р. порушено провадження у справі та її розгляд вперше призначено на 03.09.2013р. о 14 год. 35 хв. У відповідності до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва до 10.09.2013р. о 12 год. 00 хв. та до 24.09.2013р. о 17 год. 00 хв. в зв'язку з необхідністю витребування судом додаткових доказів, крім того в засіданні оголошувалась перерва до 04.03.2013р. для надання можливості відповідачу подати відзив на позов.

У судовому засіданні 03.09.2013р. суд перейшов до розгляду справи по суті.

Повноважний представник позивача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до ст. 77 ГПК України. Однак, в попередньому судовому засіданні 03.09.2013р. повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав повною мірою з підстав викладених у позовній заяві та посилаючись на докази, долучені до неї, зазначивши також, що станом на дату розгляду справи заявлений до стягнення борг відповідачем в добровільному порядку не повернутий.

Відповідач участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності до ст.ст. 64, 77 ГПК України. Разом з цим, у попередньому судовому засіданні 03.09.2013р. представник відповідача позовні вимоги визнав повністю. Також, до канцелярії суду від відповідача надійшла заява №865 від 10.09.2013р. (вх.№ 15200 від 10.09.2013р.), підписана директором ТОВ КК "Коменерго-Тернопіль" Кравець І., згідно якої останній позовні вимоги ТОВ "УКРАЇНСЬКИЙ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИЙ СОЮЗ" про стягнення заборгованості в сумі 258000,00 грн. визнав у повному обсязі та просить позовні вимоги позивача задовольнити повністю.

Враховуючи строк вирішення спору, визначений ст. 69 ГПК України, та беручи до уваги те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, суд розглядає спір без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України

Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази в сукупності, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи - підприємці, а суд, шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є також дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Із змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи статті 174 ГК України.

Як встановлено судом, 05.10.2012р. між ТОВ "УКРАЇНСЬКИЙ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИЙ СОЮЗ" (далі по тексту також - Позикодавець, позивач у справі) та ТОВ "Керуюча компанія" КомЕнерго-Тернопіль" (далі по тексту також - Позичальник, відповідач у справі) укладено Договір № 09/fin про надання безвідсоткової зворотної фінансової допомоги (далі по тексту також - Договір), за умовами якого Позикодавець надає, а Позичальник отримує безвідсоткову зворотну фінансову допомогу (надалі - фінансова допомога) у розмірі 258 000,00 грн. на умовах визначених цим Договором.

Мета надання фінансової допомоги - здійснення статутної діяльності Позичальника. Строк надання фінансової допомоги встановлено до 05 жовтня 2015 року. (п. 1.2., 1.3.Договору).

Відповідно до п.2.1. Договору Позикодавець зобов'язався: перерахувати на поточний рахунок Позичальника зазначений у розділі "Адреси, підписи, банківські реквізити сторін" цього Договору, фінансову допомогу у розмірі 258000,00 грн. у термін не пізніше трьох днів з моменту підписання цього договору.

В свою чергу, Позичальник згідно п 2.2. Договору зобовязався: використовувати надану Позикодавцем фінансову допомогу відповідно до умов, визначених у пункті 1.2. цього Договору а також згідно п.п.2.2.2., не пізніше 05 жовтня 2015 року повернути Позикодавцю фінансову допомогу шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 258000,00 грн. на поточний рахунок Позикодавця, зазначений у розділі "Адреси, підписи, банківські реквізити сторін" цього Договору.

Відповідно до п. 2.3., 2.4. Договору Позикодавець має право достроково вимагати повернення фінансової допомоги. У такому випадку строк повернення фінансової допомоги Позикодавець зазначає у листі повідомленні. Днем повернення фінансової допомоги вважається день зарахування суми фінансової допомоги, визначеної у пункті 1.1. цього Договору, на поточний рахунок Позикодавця.

Згідно із п. 5.1. Договору сторони погодили, що Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін і діє до 05 жовтня 2015р., але не раніше повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань за Договором.

Як вбачається із змісту умов Договору правовідносини, між сторонами виникли між сторонами із договору зворотної (поворотної) фінансової допомоги.

Згідно п.п. 14.1.257 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

При цьому правовою основою для отримання поворотної фінансової допомоги є договір позики.

Відносини за договором позики регулюються відповідно до статей 1046 - 1053 Цивільного кодексу.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

Як стверджує позивач та зазначене підтверджується матеріалами справи відповідно до п.2.1. Договору він свої зобов'язання щодо надання фінансової допомоги виконав в повній мірі. Про що, серед іншого, свідчить копія платіжного доручення №141 від 08.10.2012р. про перерахування на рахунок відповідача коштів у сумі 258 000,00 грн.

Разом з тим, як стверджує позивач та доведено матеріалами справи, відповідач свої зобов'язання щодо повернення фінансової допомоги в порушення умов договору не виконано, в зв'язку з чим, станом на час розгляду справи, сума неповернутої позики становить 258000,00 грн.

Так, згідно вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково , якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

При цьому згідно пункт 2.3. Договору передбачено, що Позикодавець має право достроково вимагати повернення фінансової допомоги. У такому випадку строк повернення фінансової допомоги Позикодавець зазначає у листі - повідомленні.

При цьому позивачем надано докази того, що листом № 48 від 18.07.2013р. він звертався до позичальника з вимогою повернути надану фінансову допомогу за Договором у повній сумі у строк до 02.08.2013 року. Із відмітки на листі він отриманий відповідачем 22.07.2013р. за вх. №75.

Проте, як стверджує позивач станом на день розгляду справи в суді, кошти йому з боку відповідача не повернуті, а тому у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі неповернутої позики, що становить 258000,00 грн.

Зазначене підтверджується також представленим суду Актом звірки взаєморозрахунків, проведеним станом на липень 2012 року - серпень 2013 року, підписаним без зауважень та заперечень представниками позивача та відповідача та завірений печатками юридичних осіб.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Із змісту п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України ст. ст. 4 3, 32, 33 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи зазначене, оцінивши подані докази, суд вважає, доведеним зі сторони позивача, що всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами Договору, відповідач у встановлені Договором порядку та строк не повернув наданої позивачем фінансової допомоги в сумі 258000 грн.

При цьому відповідачем подано суду заяву від 10.09.2013р. № 865 (вх. № 15200 від 10.09.2013р.), згідно якої він позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по неповернутій фінансовій допомозі в сумі 258000 грн. 00 коп. визнає у повному обсязі.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов. Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

В свою чергу ч. 5 ст. 78 ГПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Розглянувши подану заяву відповідача про визнання позову у сукупності з іншими матеріалами справи, суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем не суперечать законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, а тому суд приймає його як таке, що подане у відповідності до вимог ГПК України.

Враховуючи зазначене, розглянувши та оцінивши докази подані позивачем, які підтверджують той факт, що на час розгляду справи взяте на себе зобов'язання відповідач виконав не в повному обсязі, при цьому наявність заборгованості перед позивачем відповідач визнає, суд вважає заявлену позивачем до стягнення та неповернуту відповідачем суму основного боргу у розмірі 258000 грн. 00 коп. правомірною, документально обґрунтованою визнаною відповідачем і відповідно такою, що підлягає до задоволення.

Із змісту ч.ч. 1,2 статті 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Зважаючи на зазначене, беручи до уваги повне задоволення позовних вимог та те, що спір у справі виник з вини відповідача у зв'язку з неналежним виконанням ним умов Договору №09/fin від 05.10.2012р., судовий збір у розмірі 5160 грн. 00 коп., згідно ст. 49 ГПК України, суд покладає на відповідача у справі та він підлягає стягненню в користь позивача.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія" КомЕнерго-Тернопіль", вул. Чалдаєва, 1, м. Тернопіль, 46000 (ідентифікаційний код 35414648), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИЙ СОЮЗ", площа Спортивна, 3, м.Київ,01601 (ідентифікаційний код 38238254) - грошові кошти у сумі 258 000 (двісті п'ятдесят вісім тисяч) грн. 00 коп. та 5 160 (п'ять тисяч сто шістдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 30.09.2013р.

Суддя В.Л. Гевко