Рішення

від 03.10.2013 по справі 921/629/13-г/6

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" жовтня 2013 р.Справа № 921/629/13-г/6

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

Розглянув справу

за позовом Прокурора м. Тернополя (бульв. Т. Шевченка, 7, м.Тернопіль, 46000) в інтересах держави в особі Тернопільської міської ради (вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, 46001) Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради(бульв. Шевченка, 21, м.Тернопіль, 46000)

до відповідача - Комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №69" (пр. С. Бандери, 72, м.Тернопіль, 46000)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Тернопільської обласної ради, вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль 46021

про cтягнення 21025,22 грн. - заборгованості по орендній платі, 2122,39 грн. - пені, 42266,72 грн. - плати за фактичне користування приміщенням та зобов'язання звільнити нежитлове приміщення комунальної власності.

За участю представників:

Прокурора : Середзінський І.В.

Позивача : Сухарська А.В.

Відповідача : не з'явився

Третьої особи: Лукащук В.М.

Суть справи:

Прокурор м. Тернополя звернувся в господарський суд Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Тернопільської міської ради, Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради до Комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №69", з врахуванням уточнення позовних вимог про стягнення 21025,22 грн. - заборгованості по орендній платі, 2122,39 грн. - пені, 42266,72 грн. - плати за фактичне користування приміщенням та зобов'язання звільнити нежитлове приміщення комунальної власності.

Ухвалою від 18 липня 2013 року до участі у справі в якості відповідача №2 було залучено Тернопільську обласну раду, а розгляд справи розпочато заново.

З огляду представлені відповідачем №2 документи, враховуючи його клопотання, згідно з яким Комунальне підприємство Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №69", як юридична особа є самостійним суб'єктом господарювання і самостійно несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним їй на праві господарського відання майном, а Тернопільська обласна рада не несе відповідальності за зобов'язаннями цієї аптеки, ухвалою від 19 вересня 2013 року Тернопільську обласну раду виключено з числа відповідачів та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У відзиві на позов та усних поясненнях представника, даних в засіданні 18 липня 2013 року, відповідач проти позову заперечив, посилаючись на відсутність акта прийому-передачі приміщення в оренду, також на те, що повідомлення про припинення договору оренди було направлено позивачем у січні 2013 року, тобто до закінчення його дії, що не відповідає приписам закону.

Крім того, звернув увагу суду на ту обставину, що заборгованість по орендній платі виникла внаслідок невідшкодування коштів за ліки, відпущені за пільговими рецептами.

Розгляд справи неодноразово відкладався, востаннє на 03 жовтня 2013 року.

За клопотанням позивача, термін розгляду справи було продовжено.

В засіданні учасникам процесу роз'яснено належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст.20,22,81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, думку прокурора, суд встановив наступне:

- 25 серпня 2011 року між Управлінням обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради та Комунальним підприємством Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №69" укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності №2011 терміном дії до 31 грудня 2012 року.

Відповідно до змісту договору, орендодавець (позивач) передав орендарю (відповідачу) у строкове оплатне користування приміщення площею 339,4 кв.м. розміщене по проспекту С. Бандери, 72 у м. Тернополі, а орендар зобов'язувався вносити орендну плату щомісячно до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

За змістом п.п.10.3 п.10 Договору, а також в порядку ст. 764 ЦК України, ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-ХІІ від 10.04.92р. (далі - Закон № 2269-ХІІ), договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах у разі, якщо протягом одного місяця після закінчення його строку відсутня заява однієї із сторін про припинення або зміну умов договору.

Підпунктом 2.4 Договору, згідно з приписами ч.1 ст.785 ЦК України, ст. 27 Закону № 2269-ХІІ, на орендаря покладено обов'язок повернути орендоване майно в 10-ти денний термін з дати припинення дії договору.

У разі затримки повернення об'єкта оренди - орендар, серед іншого, зобов'язувався оплачувати фактичне користування приміщенням в розмірі орендної плати (п.п. 9.2. п.9 Договору).

Як пояснив представник позивача і не заперечив відповідач, акт прийому-передачі нерухомого майна в оренду на виконання договору від 25 серпня 2011 року сторонами не складався, оскільки Комунальне підприємство Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №69" користується спірним приміщенням ще з 1994 року.

У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання по внесенню орендної плати, 02 січня 2013 року Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради звернулось до орендаря з претензією про сплату заборгованості за період з червня по грудень 2012 року в сумі 24225,22 грн., повідомленням про ненадання згоди на продовження дії договору оренди та звільнення у 10 денний термін орендованого приміщення.

Згідно представленого Акта обстеження нежитлових приміщень від 25 березня 2013 року, приміщення площею 339,4 кв.м. розміщене по проспекту С. Бандери, 72 у м. Тернополі орендарем не звільнено, орендодавцю не повернуто. Аптека функціонує і здійснює продаж лікарських засобів.

Станом на час розгляду справи в суді, доказів повернення приміщення з оренди відповідачем не представлено.

За договором оренди майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами Акта приймання-передачі (п.2.7 правочину).

Не сплата Комунальним підприємством Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №69" орендної плати, плати за фактичне користування приміщенням та неповернення приміщення з оренди стало підставою для звернення прокурора до суду з позовом про відновлення порушених прав позивача.

Після звернення прокурора до суду та порушення провадження у справі, відповідачем перераховано на користь позивача 3200 грн., що стало підставою для зменшення позовних вимог в частині стягнення орендної плати до 21025,22 грн., розмір заявленої до стягнення пені в сумі 2122,39 грн. позивач залишив незмінним.

Разом з тим, через неповернення об'єкта оренди, прокурор та позивач збільшили позовні вимоги та просили стягнути з відповідача 42266,72 грн. за фактичне користування приміщенням у період з січня по червень 2013 року.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Поданими прокурором та позивачем доказами, не запереченими належним чином відповідачем, доведено обґрунтованість заявлених вимог.

Так, за змістом ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 ЦК України).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (ч.1 ст. 286 ГК України).

Згідно зі змістом ст. 763 ЦК України, ст. 17 Закону №2269, договір найму (оренди) укладається за згодою сторін на строк, встановлений договором.

Із закінченням строку, на який його було укладено, договір оренди припиняється (п.1ч.2ст.26 Закону №2269).

В порядку ст. 764 ЦК України, ст. 17 Закону №2269, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. (п. 4.1. п.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29 травня 2013 року, "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна").

Як зазначалось вище, договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності №2011 від 25 серпня 2011 року укладено терміном дії до 31 грудня 2012 року.

02 січня 2013 року, тобто протягом місяця після закінчення його дії, орендодавець звернувся до орендаря з претензією в якій повідомив про ненадання згоди на продовження дії договору оренди та необхідність звільнити у 10 денний термін орендоване приміщення.

Доказів повернення майна з оренди, складання акта приймання - передачі майна орендодавцю, відповідачем не представлено.

В силу приписів ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (ч.2 ст. 785 ЦК України).

В постанові № 12 від 29 травня 2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" пленум Вищого господарського суду України вказує на необхідність враховувати, що передбачені статтею 785 ЦК України наслідки пов'язані з моментом припинення договору оренди (найму). Підстави припинення даного виду договорів визначені в частині другій статті 291 ГК України, згідно з якою договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною першою статті 545 ЦК України визначено, що, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Спір між сторонами у справі, який розглядається, виник з приводу вимоги орендодавця у т.ч. повернути відповідачем майно, яке є предметом договору оренди №2011 від 25 серпня 2011, що здійснюється шляхом підписання акта приймання-передачі (п.2.7 угоди).

Згідно із частиною другою статті 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Таким чином, аналіз вказаної норми свідчить, що особа на підтвердження виконання зобов'язання за договором найму вправі в судовому порядку вимагати повернення майна, яке було предметом договору, та отримання документа (акта) про таке повернення як підтвердження виконання зобов'язання. (Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду України від 20 березня 2012 року).

Судом з'ясовано, що в порушення умов договору, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14, 629, 759, 762, 785, 795 ЦК України, ст.173, 174, 193, 283, 286, 291 ГК України, ст.ст.2, 17, ч.3 ст.18, ч.ч.1-3 ст.ст. 19,24 Закону №2269-ХІІ, відповідач у визначені строки за період з липня по грудень 2012 року орендну плату вносив не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 21025,22 грн., після припинення договору оренди об'єкт нерухомості не повернув, внаслідок чого за період з січня по серпень 2013 року орендодавцем нараховано плату за фактичне користування приміщенням на загальну суму 42266,72 грн.

Направлену на адресу претензію №03/9/2-у від 02 січня 2013 року, з вимогою погасити заборгованість та звільнити приміщення, відповідачем залишені без відповіді та задоволення.

Доказів на підтвердження іншого, у т.ч. повернення орендованого майна орендодавцю та сплати коштів за користування, відповідачем не представлено.

За таких обставин, позовні вимоги про зобов'язання відповідача звільнити приміщення, стягнути 21025,22 грн. - заборгованості по орендній платі, 42266,72 грн. - плати за фактичне користування приміщенням, підлягають задоволенню.

У разі несвоєчасного внесення орендної плати п.9.4 договору передбачено нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Враховуючи положення договору, приписи ст.ст.546-549 ЦК України, ст. ст.231,232 ГК України, ст.ст.1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", суму заборгованості та період нарахування, вимоги про стягнення 2041,72 грн. пені підлягають задоволенню.

В задоволенні вимог про стягнення 80,67 грн. пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 44,49 ГПК України, судові витрати по справі покладаються на відповідача, пропорційно до задоволених вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1,2,4-3,12,33,34,43,44,49,82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №69" (пр. С. Бандери, 72, м.Тернопіль, 46000, код 22598966)

- 21025,22 грн. - заборгованості по орендній платі, 2041,72 грн. - пені, 42266,72 грн. - плати за фактичне користування приміщенням на користь Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради (вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, 46001, код 37519833).

- 14724,67 грн. судового збору в дохід Держбюджету (одержувач: УДКСУ м. Тернопіль, 22030001, код ЄДРПОУ одержувача: 37977726, номер рахунку: 31217206783002, назва банку одержувача: ГУ ДКСУ у Тернопільській області, код ЄДРПОУ суду: 03500022, МФО банку одержувача: 838012, код класифікації доходу:22030001, призначення платежу "Судовий збір", код 03500022, п.1).

Видати накази.

3. Зобов'язати Комунальне підприємство Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №69" (пр. С. Бандери, 72, м.Тернопіль, 46000, код 22598966) звільнити нежитлове приміщення комунальної власності площею 339,4 кв.м. що знаходиться за адресою пр. С. Бандери, 72, м.Тернопіль, та передати його по акту Управлінню обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради (вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, 46001, код 37519833).

4. В задоволенні вимог про стягнення 80,67 грн. пені відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, через місцевий господарський суд.

Дата підписання: 08 жовтня 2013 року.

Суддя І.П. Шумський