Ухвала

від 07.10.2013 по справі 916/1269/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07 жовтня 2013 року Справа № 916/1269/13

Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіПрокопанич Г.К., суддівГольцової Л.А., Євсікова О.О., розглянувши касаційну скаргу Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ДІФО" на ухвалуОдеського апеляційного господарського суду від 06.08.2013 р. (головуючий суддя Шевченко В.В., судді: Мирошниченко М.А., Головей В.М.) у справі№ 916/1269/13 Господарського суду Одеської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Отрада" доУправління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради провизнання права оренди на ділянки штучного пляжу,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.07.2013 р. (суддя Зайцев Ю.О.) позовна заява Підприємства повернута останньому без розгляду на підставі ст.ст. 54, 57, п. п. 1, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.08.2013 р. апеляційну скаргу Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Діфо" на ухвалу господарського суду Одеської області від 05.07.2013 р. у справі № 916/1269/13 залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою апеляційного господарського суду, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши касаційну скаргу та додані до неї документи, встановила наступне.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлено Законом України "Про судовий збір".

Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів, у тому числі платіжних доручень.

Відповідно до п. 3.8. вказаної Інструкції, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (п. 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Скаржником у якості доказу сплати судового збору до касаційної скарги додано платіжне доручення від 12.08.2013 р. № 175, в графі "Призначення платежу" якого зазначено: "101; 19208529; 22030004, "Суд. збір (Вищий госп. суд України, 070) симв. зв. 254".

Таким чином, графа "Призначення платежу" вказаної квитанції не містить відомостей про те, по якій саме справі сплачено судовий збір.

З огляду на викладене, додане до касаційної скарги платіжне доручення від 12.08.2013 р. № 175 не можна вважати належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Крім того, згідно з пунктом 4 частини першої статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Тобто, в касаційній скарзі має бути чітко викладено зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчими актами та вказуватися конкретні їх пункти та статті.

Згідно з положеннями частини другої статті 111 5 та частин першої та другої статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна скарга повинна містити дані, які б свідчили, що судом при розгляді спору не застосований Закон, який підлягає застосуванню, або застосований закон, який не підлягає застосуванню, або судами неправильно витлумачена норма Закону.

При цьому, як вбачається з касаційної скарги, остання містить посилання на ст. ст. 22, 64, 111-10 ГПК України, однак скаржником не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судами попередніх інстанцій з урахуванням встановлених попередніми судами фактичних обставин справи.

Судова колегія відзначає, що касаційна інстанція в силу наданих їй повноважень не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судових актах господарських судів чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

За таких обставин подана касаційна скарга та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику.

Керуючись статтями 86, 111, пунктами 4, 6 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

1. Повернути Малому підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ДІФО" касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.08.2013 р. у справі № 916/1269/13 та додані до неї документи без розгляду.

2. Повернути з бюджету (отримувач: УДКСУ у Печерському районі м. Києва, 22030004, код отримувача: 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, рахунок 31211254700007) на користь Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ДІФО" (65125, м. Одеса, вул. Базарна, 40; код 19208529) 802 (вісімсот дві) грн. 90 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 175 від 12.08.2013 р.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич суддіЛ.А. Гольцова О.О. Євсіков