Рішення

від 04.10.2013 по справі 909/916/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2013 р. Справа № 909/916/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І., при секретарі судового засідання Бабенецькій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент"

с. Ямниця, Тисменицького району, Івано-Франківської обл., 77422,

в особі філії Пасічнянський кар"єр нерудних копалин "Нерудник"

с. Пасічна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область,78432,

до відповідача: Дочірного підприємства "Івано-Франківський облавтодор"

Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні Дороги України",

вул. Петрушевича, 1, м. Івано-Франківськ, 76004,

про стягнення заборгованості за відвантажену продукцію в сумі 150 024,34 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Білоус С.В. - представник, (довіреність №01/881-02/2-1 від 22.04.13р.);

від відповідача: не з"явився,

встановив: Публічне акціонерне товариство "Івано-Франківськцемент" в особі філії Пасічнянський кар"єр нерудних копалин "Нерудник" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача Державного підприємства "Івано-Франківський облавтодор" про стягнення заборгованості за відвантажену продукцію в сумі 150 024,34 грн.

В засіданні суду 01.10.13 оголошувалась перерва до 04.10.13.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить суд позов задоволити, свої обґрунтування виклав у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про оголошення перерви від 01.10.13, яке знаходиться в матеріалах справи. В попередніх судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечував з підстав вказаних у відзиві на позовну заяву №925/01-ю від 11.09.13 (вх.№14377/13 від 12.09.13), а саме: факт прийому-передачі товару, обумовленого договором, підтвердив, однак, проти позову заперечував, оскільки при здійсненні передачі товару не пред'явлено відповідачу документів, що підтверджують належну якість товару, не надано супровідних документів на товар. Представник відповідача просив суд в позові відмовити так як він пред'явлений передчасно.

Згідно з пунктом 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зі змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду N 3 від 23.03.2012, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Беручи до уваги той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд прийшов до висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Між Публічним акціонерним товариством "Івано-Франківськцемент" в особі філії Пасічнянський кар"єр нерудних копалин "Нерудник" (продавцем) та Дочірним підприємством "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні Дороги України" (покупцем) укладено договір купівлі-продажу №160 від 11.11.11.

Відповідно до п.1.1 зазначеного вище договору, продавець (позивач) зобов'язався поставити та передати у власність (повне господарське відання) покупця (відповідача) товар, а покупець (відповідач) - прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Предметом постачання є щебінь (п.1.2 договору).

Розділом 2 встановлено строки та умови поставки товару.

Згідно п.3.1 договору, якість продукції повинна відповідати діючим технічним умовам та державним стандартам та підтверджуватися сертифікатом.

Сторонами п.5.1 договору погоджено ціни на продукцію, яка визначена умовами договору та належним чином оформленими додатками до нього. Матеріали справи містять додаток 1 від 11.11.11 до договору - специфікацію погодження цін, підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

В засіданні суду представник позивача зазначив, що на виконання умов договору позивачем відвантажено, а відповідачем прийнято щебінь. Даний факт підтверджується видатковими накладними, а саме: №РН-0003600 від 11.11.11 на суму 72 799,54грн., №РР-0003597 від 11.11.11 на суму 77 224,80грн. та довіреністю №162 від 11.11.11, які знаходяться в матеріалах справи і є додатком до позовної заяви. Відповідачем отримано товар на суму 150 024,34грн. Проте, відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов'язання, в частині здійснення розрахунків за отриманий товар, внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 150 024,34грн.

Позивач 25.07.12 надіслав відповідачу претензію №01/1126-02/21 з вимогою погасити борг у розмірі 150 024,34грн., що підтверджується фіскальним чеком №6347 від 26.07.12 та описом вкладення у лист (від 26.07.12).

Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив.

Представник відповідача в попередньому судовому засіданні пояснив, що дану претензію вони не отримували, і як наслідок - відповідь не могли надати на неї. Крім того, зазначив, що в даному випадку перебіг строку встановленого відповідачу для оплати товару не розпочався, оскільки боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора. Вважає, що позов пред'явлений позивачем передчасно.

Станом на день звернення позивача до господарського суду Івано-Франківської області борг відповідача перед позивачем становить 150 024,34грн.

Беручи до уваги викладене вище суд вважає за правильне позов задоволити та виходить з наступних підстав.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторонам (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Судом при дослідженні матеріалів справи встановлено факт виконання позивачем зобов'язань по договору, що підтверджується видатковими накладними на загальну суму 150 024,34грн., зокрема:

- №РН-0003600 від 11.11.11 на суму 72 799,54грн.,

- №РР-0003597 від 11.11.11 на суму 77 224,80грн.

Судом встановлено, що повноважний представник відповідача, Сенишин Степан Павлович, отримав товар згідно довіреності №162 від 11.11.11.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Дії сторін (передача продавцем товару покупцю за видатковими накладними, прийняття товару покупцем) свідчать про виникнення між ними правовідносин купівлі-продажу.

Водночас, ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Із аналізу викладених вище правових норм випливає, що наявність обов'язку оплатити товар виникає у покупця після прийняття самого товару чи товаророзпорядчих документів на нього. Факт отримання відповідачем товару, обумовленого договором, підтверджується належним чином оформленими підписаними та скріпленими печатками сторін видатковими накладними №РН-0003600 від 11.11.11 на суму 72 799,54грн., №РР-0003597 від 11.11.11 на суму 77 224,80грн., довіреністю №162 від 11.11.11 та визнано самим відповідачем в судових засіданнях. Як вбачається з видаткових накладних, на них вказано назву та кількість товару, що поставляється. Крім того, у відповідача наявна специфікація погодження цін. Тобто, факт здійснення господарських операцій підтверджується видатковими накладними, які підписані відповідачем без зауважень та відповідають вимогам бухгалтерських документів. За таких обставин, твердження відповідача про неотримання документів, що підтверджують належну якість товару є необґрунтованими та суперечать матеріалам справи, отже не беруться судом до уваги.

Крім того, ст. 666 Цивільного кодексу України, вставлено якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві. Доказів вчинення відповідачем дій, передбачених даною нормою права, суду не подано.

Відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Однак, відповідач порушив свої зобов'язання за договором, оскільки не здійснив оплату за товар у сумі 150 024,34 грн. , у зв'язку з чим і виникла заборгованість.

Факт отримання відповідачем товару в засіданні суду підтвердив представник відповідача. Більше того, наявність заборгованості за отриманий товар, обумовлений договором, в сумі 150 024,34 грн., визначено самим відповідачем у підписаному сторонами акті звірки взаєморозрахунків станом на 28.08.13, який знаходиться в матеріалах справи.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до п.1 оглядового лист Вищого господарського суду України №01-06/767/2013 від 29.04.13 вказано, що факт отримання товару відповідачем і видаткові накладні, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

За умовами ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Суд враховуючи наведені вище норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, прийшов до висновку про те, що вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 150 024,34 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

З'ясуванням документальних доказів у справі суд встановив, що відповідач на спростування правової позиції позивача, викладеної у позовній заяві, доказів сплати спірної суми заборгованості, яка є предметом стягнення у даній справі не подав, обставини, покладені в основу заявлених позовних вимог у даній справі не спростував.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Наведені відповідачем заперечення не відповідають фактичним обставинам справи, вимогам діючого законодавства та спростовуються викладеним вище.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові

витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.11,525,526,530,599,627,629,655,663,666,692, Цивільного кодексу України, ст.ст.174,222 Господарського кодексу України ст.ст.33,34,43,49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

задоволити позов Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент" в особі філії Пасічнянський кар"єр нерудних копалин "Нерудник" до відповідача Державного підприємства "Івано-Франківський облавтодор" про стягнення заборгованості за відвантажену продукцію в сумі 150 024,34 грн.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні Дороги України" вул.Петрушевича, 1, м.Івано-Франківськ,76004 (р/р 26007000990614 в Івано-Франківському ФАТ "Брокбізнесбанк" м.Івано-Франківськ, МФО 336882, код ЗКПО 31790584, інд. под. №317905809151, свідоцтво 12872736) на користь Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент", с. Ямниця, Тисменецького району, Івано-Франківської обл., 77422, в особі філії Пасічнянський кар'єр нерудних копалин "Нерудник", с. Пасічна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78432 (р/р26005080038 в ПАТ "Мегабанк" м.Харків, МФО 351629, код ЄДРПОУ 34023214) 150 024,34грн. (сто п'ятдесят тисяч двадцять чотири грн. 34 коп.) заборгованості, 3 000,49грн. (три тисячі грн. 49коп) судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.10.13.

Суддя Булка В.І.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

Помічник судді Гандера М.В. 09.10.13