Рішення

від 31.07.2013 по справі 911/2433/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2013 р. Справа № 911/2433/13

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Бондар В. П. (протокол № 1 від 04.03.2008 р. загальних зборів учасників товариства);

від відповідача: Корчук І. І. (довіреність № 472/03-УРБ-12 від 03.10.2012 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Сувенір Сервіс", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фоззі-Фуд", м. Вишневе

про стягнення 4 329, 70 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Сувенір Сервіс" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Фоззі-Фуд" про стягнення 4 329, 70 грн. основної заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі за товар згідно договору поставки № 142/06-10 від 20.06.2010 р., договору поставки № 455-ПС11/10 від 01.03.2010 р. та договору поставки № 2160 від 25.02.2010 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.06.2013 р. порушено провадження у справі № 911/2433/13 за позовом ТОВ „Сувенір Сервіс" до ТОВ „Фоззі-Фуд" про стягнення 4 329, 70 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 10.07.2013 р.

10.07.2013 р. у судовому засіданні представник відповідача надав суду відзив б/н від 10.07.2013 р. на позовну заяву, у якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

10.07.2013 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 31.07.2013 р.

31.07.2013 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

20.06.2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 142/06-10, згідно умов п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору.

Згідно п. 1.2. договору товар поставляється в асортименті та за цінами, узгодженими сторонами договору в Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору. Кількість товару та асортимент конкретної партії вказується в замовленні, узгодженому сторонами у встановленому цим договором порядку.

Відповідно до п. 2.2. договору ціна товару, що вказана в накладних, які надаються постачальником покупцю разом із партією товару, повинна відповідати Специфікації.

Пунктом 2.5. договору передбачено, що обов'язковою умовою для оплати поставленого за договором товару є наявність у покупця оформлених у встановленому чинним законодавством України порядку відповідної накладної і податкової накладної та інших документів, які передбачені ст. 4 договору, а також відповідність цін в накладній діючій специфікації.

Згідно п. 2.6. договору оплата за товар здійснюється протягом 28 календарних днів від дати реалізації товару за умови, що постачальник належним чином виконав вимоги п. 2.5. договору. Якщо постачальник виконав вимоги п. 2.5. договору пізніше 7-денного строку, передбаченого п. 2.5. договору, термін відстрочення платежу рахується від дати належного виконання постачальником всіх умов п. 2.5. договору.

Пунктом 11.1. договору визначено строк його дії, згідно якого цей договір набирає силу з моменту його підписання сторонами і діє протягом одного календарного року. У тому випадку, якщо сторони у термін не менш ніж за 20 днів до закінчення терміну дії даного договору не повідомлять один одного про бажання розірвати договір або укласти новий договір, то останній вважається продовженим терміном на один рік.

06.06.2012 р. між сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до договору поставки № 142/06-10 від 20.06.2010 р., згідно умов п.1. якої сторони дійшли згоди викласти п. 11.1. договору поставки в наступній редакції: „Договір набирає силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013 р., що є останнім днем, без подальшої пролонгації договору".

На виконання умов договору поставки № 142/06-10 від 20.06.2010 р. позивачем у грудні 2010 р. було передано у власність (продано) відповідачу товар на загальну суму 23 222, 72 грн., що підтверджується відповідними видатковими та податковими накладними, перелік яких зазначений у позовній заяві б/н від 10.06.2013 р., наявними у матеріалах справи.

За період дії договору відповідачем у період з серпня по вересень 2011 р. було повернуто позивачу товар на загальну суму 7 558, 24 грн., що підтверджується накладною на повернення № SAP BS 33700237/1594/С-00000480 від 22.08.2011 р. на суму 1 900, 24 грн., видатковою накладною на повернення № SAP BS347001V1/15390/С-00000510 від 12.09.2011 р. на суму 3 022, 61 грн. та видатковою накладною на повернення № 8392/с-00000511 від 01.09.2011 р. на суму 2 635, 39 грн., наявними у матеріалах справи.

01.03.2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 455-ПС11/10, згідно умов п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору.

Згідно п. 1.2. договору товар поставляється в асортименті та за цінами, узгодженими сторонами договору в Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору. Кількість товару та асортимент конкретної партії вказується в замовленні, узгодженому сторонами у встановленому цим договором порядку.

Відповідно до п. 2.2. договору ціна товару, що вказана в накладних, які надаються постачальником покупцю разом із партією товару, повинна відповідати Специфікації.

Пунктом 2.5. договору передбачено, що обов'язковою умовою для оплати поставленого за договором товару є наявність у покупця оформлених у встановленому чинним законодавством України порядку відповідної накладної і податкової накладної та інших документів, які передбачені ст. 4 договору, а також відповідність цін в накладній діючій специфікації.

Згідно п. 2.6. договору оплата за товар здійснюється протягом 28 календарних днів від дати реалізації товару за умови, що постачальник належним чином виконав вимоги п. 2.5. договору. Якщо постачальник виконав вимоги п. 2.5. договору пізніше 7-денного строку, передбаченого п. 2.5. договору, термін відстрочення платежу рахується від дати належного виконання постачальником всіх умов п. 2.5. договору.

Пунктом 11.1. договору визначено строк його дії, згідно якого цей договір набирає силу з моменту його підписання сторонами і діє протягом одного календарного року. У тому випадку, якщо сторони у термін не менш ніж за 20 днів до закінчення терміну дії даного договору не повідомлять один одного про бажання розірвати договір або укласти новий договір, то останній вважається продовженим терміном на один рік.

На виконання умов договору поставки № 455-ПС11/10 від 01.03.2010 р. позивачем у період з грудня 2010 р. по березень 2011 р. було передано у власність (продано) відповідачу товар на загальну суму 22 350, 84 грн., що підтверджується відповідними видатковими та податковими накладними, перелік яких зазначений у позовній заяві б/н від 10.06.2013 р., наявними у матеріалах справи.

За період дії договору відповідачем 07.11.2012 р. було повернуто позивачу товар на загальну суму 767, 17 грн., що підтверджується накладною на повернення № SAP BS 2450069U/60927/С-00000476 від 07.11.2012 р. на суму 767, 17 грн., наявною у матеріалах справи.

25.02.2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 2160, згідно умов п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору.

Згідно п. 1.2. договору товар поставляється в асортименті та за цінами, узгодженими сторонами договору в Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору. Кількість товару та асортимент конкретної партії вказується в замовленні, узгодженому сторонами у встановленому цим договором порядку.

Відповідно до п. 2.2. договору ціна товару, що вказана в накладних, які надаються постачальником покупцю разом із партією товару, повинна відповідати Специфікації.

Пунктом 2.5. договору передбачено, що обов'язковою умовою для оплати поставленого за договором товару є наявність у покупця оформлених у встановленому чинним законодавством України порядку відповідної накладної і податкової накладної та інших документів, які передбачені ст. 4 договору, а також відповідність цін в накладній діючій специфікації.

Згідно п. 2.6. договору оплата за товар здійснюється протягом 28 календарних днів від дати реалізації товару за умови, що постачальник належним чином виконав вимоги п. 2.5. договору. Якщо постачальник виконав вимоги п. 2.5. договору пізніше 7-денного строку, передбаченого п. 2.5. договору, термін відстрочення платежу рахується від дати належного виконання постачальником всіх умов п. 2.5. договору.

Пунктом 11.1. договору визначено строк його дії, згідно якого цей договір набирає силу з моменту його підписання сторонами і діє протягом одного календарного року. У тому випадку, якщо сторони у термін не менш ніж за 20 днів до закінчення терміну дії даного договору не повідомлять один одного про бажання розірвати договір або укласти новий договір, то останній вважається продовженим терміном на один рік.

На виконання умов договору поставки № 2160 від 25.02.2010 р. позивачем у період з квітня 2010 р. по березень 2011 р. було передано у власність (продано) відповідачу товар на загальну суму 10 755, 99 грн., що підтверджується відповідними видатковими та податковими накладними, перелік яких зазначений у позовній заяві б/н від 10.06.2013 р., наявними у матеріалах справи.

За період дії договору відповідачем у період з липня 2011 р. по грудень 2013 р. було повернуто позивачу товар на загальну суму 4 902, 70 грн., що підтверджується накладною на повернення № 10265 від 19.07.2011 р. на суму 416, 82 грн., накладною на повернення № SAP BS3550030S/72129/С-00000141 від 10.10.2012 р. на суму 39, 96 грн. та накладною на повернення № 2241211 від 13.12.2013 р. на суму 4 445, 92 грн., наявними у матеріалах справи.

За період дії договорів та на їх виконання відповідачем було лише частково виконано свій обов'язок по оплаті товару та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 42 319, 86 грн. (3 548, 12 грн. - після звернення позивачем із даним позовом до відповідача в господарський суд Київської області), що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.03.2013 р., випискою по особовому рахунку відповідача за 26.06.2013 р., випискою по особовому рахунку відповідача за 02.07.2013 р., наявними в матеріалах справи.

У квітні 2013 р. позивач звернувся до відповідача із претензію б/н від 10.04.2013 р., у якій просив відповідача погасити заборгованість за отриманий товар у розмірі 4 329, 68 грн. Факт направлення позивачем претензії відповідачу підтверджується фіскальним чеком № 5954 від 18.04.2013 р. та описом вкладення у цінний лист.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 781, 58 грн., що підтверджується договором поставки № 142/06-10 від 20.06.2010 р., договором поставки № 455-ПС11/10 від 01.03.2010 р., договором поставки № 2160 від 25.02.2010 р., відповідними видатковими та податковими накладними, перелік яких зазначений у позовній заяві б/н від 10.06.2013 р., накладною на повернення № SAP BS 33700237/1594/С-00000480 від 22.08.2011 р. на суму 1 900, 24 грн., видатковою накладною на повернення № SAP BS347001V1/15390/С-00000510 від 12.09.2011 р. на суму 3 022, 61 грн. та видатковою накладною на повернення № 8392/с-00000511 від 01.09.2011 р. на суму 2 635, 39 грн., накладною на повернення № SAP BS 2450069U/60927/С-00000476 від 07.11.2012 р. на суму 767, 17 грн., накладною на повернення № 10265 від 19.07.2011 р. на суму 416, 82 грн., накладною на повернення № SAP BS3550030S/72129/С-00000141 від 10.10.2012 р. на суму 39, 96 грн. та накладною на повернення № 2241211 від 13.12.2013 р. на суму 4 445, 92 грн., актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.03.2013 р., випискою по особовому рахунку відповідача за 26.06.2013 р., випискою по особовому рахунку відповідача за 02.07.2013 р., наявними у матеріалах справи.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача основної заборгованості за поставлений товар у розмірі 781, 58 грн. за договором поставки № 142/06-10 від 20.06.2010 р., договором поставки № 455-ПС11/10 від 01.03.2010 р., договором поставки № 2160 від 25.02.2010 р.

Крім того, як було зазначено вище, після звернення позивачем із даним позовом в суд відповідачем було лише частково виконано свій обов'язок по оплаті поставленого товару та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 3 548, 12 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача за 26.06.2013 р., випискою по особовому рахунку відповідача за 02.07.2013 р., наявними в матеріалах справи.

З приводу зазначених обставин суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 1) ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Пунктом 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Із наданих позивачем та відповідачем документів вбачається, що після звернення позивачем із даним позовом до відповідача в господарський суд і після порушення судом провадження у даній справі за таким позовом та станом на 31.07.2013 р. відповідач частково виконав свій обов'язок по оплаті товару за договорами та перерахував позивачу грошові кошти у розмірі 3 548, 12 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача за 26.06.2013 р., випискою по особовому рахунку відповідача за 02.07.2013 р., наявними в матеріалах справи, тобто станом на час розгляду справи відповідачем була частково погашена основна заборгованість перед позивачем по оплаті поставленого товару, що є предметом спору.

Отже, провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення з ТОВ „Фоззі-Фуд" на користь ТОВ „Сувенір Сервіс" основної заборгованості по оплаті поставленого товару за договорами на суму у розмірі 3 548, 12 грн. на підставі п. 1-1) ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України підлягає припиненню.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, з урахуванням того, що добровільне погашення відповідачем частини суми основної заборгованості, що є предметом спору, у розмірі 3 548, 12 грн., відбулось після звернення позивачем із даним позовом до відповідача в суд і після порушення судом провадження у справі за таким позовом.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фоззі-Фуд" (ідентифікаційний код 32294926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сувенір Сервіс" (ідентифікаційний код 35805845) 781 (сімсот вісімдесят одна) грн. 58 (п'ятдесят вісім) коп. основної заборгованості та судові витрати 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 (п'ятдесят) коп. судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фоззі-Фуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сувенір Сервіс" основної заборгованості на суму у розмірі 3 548, 12 грн.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

16 вересня 2013 р.