Рішення

від 26.09.2013 по справі 905/4441/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.09.2013 Справа № 905/4441/13

Господарський суд Донецької області у складі судді: Гриник М.М.

при секретарі судового засідання Поповій С.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Прокурора м.Сніжного, м.Сніжне в інтересах держави в особі Сніжнянської міської ради, м.Сніжне

до відповідача комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Сніжнянського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства КП "Вода Донбасу"

про стягнення шкоди внаслідок скиду забруднюючих речовин.

Представники сторін:

прокурор: Блащик Г.Є., за посвідч.

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився.

В судовому зсіданні оголошувалася

перерва з 26.09.2013р. з 10-40год. до 14-00год.

Прокурор м.Сніжного звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Сніжнянської міської ради з позовом до комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Сніжнянського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства КП "Вода Донбасу" про стягнення шкоди внаслідок скиду забруднюючих речовин.

В обґрунтування позовних вимог прокурор та позивач посилаються на те, що перевіркою комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Сніжнянського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства КП "Вода Донбасу" щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, проведеною в період з 15.02.2012 року по 29.02.2012року встановлено, що вказаним підприємством в період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року здійснювався скид забруднюючих речовин по балці Горіхова в р. Кринка, чим заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу в розмірі 39361,29 грн., що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. За фактом порушення природоохоронного законодавства складений акт перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства №12/2-14 від 15.02-29.02.2012р., видано обов'язковий для виконання припис №12/2-14 від 01.03.2012р.

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища відділу екологічного контролю природних ресурсів Східного регіону Державної екологічної інспекції у Донецькій області здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, який склав 39361,29 грн.

Ухвалою суду від 19.06.2013р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №905/4441/13, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

Від позивача надійшли пояснення по справі, в яких позовні вимоги прокурора підтримує в повному обсязі.

16.07.2013р. від прокурора надійшла заява в порядку ст. 24ГПК України.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.07.2013р. замінено неналежного відповідача - Сніжнянське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства КП "Вода Донбасу" на належного - комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу».

Відповідач у відзиві на позов просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.09.2013р. процесуальний термін розгляду справи продовжено на 15 днів.

Від позивача надійшло клопотання, в якому просить суд розгляд справи проводити за відсутності представника. Вимоги прокурора позивачем підтримано.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулось 26.09.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, господарський суд Донецької області, -

ВСТАНОВИВ:

У період з 15.02.2012 року по 29.02.2012 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища відділу оперативного міжрайонного екологічного контролю по Східному регіону Державної екологічної інспекції в Донецькій області у присутності інженера по підготовці виробництва Сніжнянського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства КП "Вода Донбасу" Дороніної Г.М. проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України на Сніжнянському ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу» результати якої оформлено актом перевірки дотримання вимог законодавства №12/2-14 від 15.02-29.02.2012р.

В акті перевірки зафіксовано, що відповідач здійснює водогосподарську діяльність на підставі дозволу на спеціальне водокористування Укр.-Дон №4030, виданого Держуправлінням екології й природних ресурсів у Донецькій області 18.12.2009р. на строк до 01.01.2013р. Аналіз статистичної звітності за формою 2 ТП (возгосп) за 2010 рік і результатів аналізів показав, що на ВУВКГ має місце скидання вод з перевищенням нормативів ГДК (гранично допустимої концентрації )по наступних інгредієнтах: БПК5, азот амонійний, завислі речовини, нафтопродукти, залізо, що є порушенням п.3 ст. 44 Водного кодексу України, чим порушуються правила охорони водних ресурсів. За дане порушення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст..59 КУпроАП притягнуто головного інженера Сніжнянського ВУВКГ «Компанія «Вода Донбасу».

За фактом порушення природоохоронного законодавства позивачем складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 15.02-29.02.2012р., розраховано розмір шкоди. Акт перевірки з боку відповідача підписано відповідальними особами Сніжнянського ВУВКГ «Компанія «Вода Донбасу» - інженером Сніжнянського ВУВКГ «Компанія «Вода Донбасу» Дороніною Г.М. та директором Сніжнянського ВУВКГ «Компанія «Вода Донбасу» Шайхудіновим Ф.А. без зауважень. На підставі ч.1 ст. 59 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушено справу про адміністративне правопорушення, складено протокол про адміністративне правопорушення №006656 від 15.02.2012р., винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №12/2-5 від 17.02.2012р.

На підставі акту перевірки №12/2-14 від 15.02-29.02.2012р. складено припис про усунення виявлених порушень №12/2-14 від 01.03.2012р. Вказані документи відповідачем не оскаржені.

Відносини в галузі навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, Міжнародними угодами України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також відповідно до нього земельним, водним, законодавством про надра та іншими спеціальними нормами.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони водних ресурсів визначені Водним кодексом України.

Згідно статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; здійснювати облік забору та використання вод, вести контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами; своєчасно інформувати місцеві Ради, державні органи охорони навколишнього природного середовища та санітарного нагляду про виникнення аварійних забруднень; здійснювати невідкладні роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об'єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у забрудненні та засміченні вод; незаконному створенні систем скидання зворотних вод у водні об'єкти, міську каналізаційну мережу або зливну каналізацію та несанкціонованому скиданні зворотних вод; неповідомленні (приховуванні) відомостей про аварійні ситуації на водних об'єктах.

Факти, встановлені в ході перевірки відповідача та зафіксовані у відповідних актах, стали підставою для здійснення розрахунку суми збитків, які заявлено прокурором до стягнення.

До позову долучено розрахунок, здійснений державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища відділу екологічного контролю природних ресурсів Східного регіону Державної екологічної інспекції у Донецькій області на підставі положень „Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів", затв. наказом Мінприроди №389 від 20.07.2009 р., зареєстрований в Мін'юсті України 14.08.2009р. за №767/16783, який становить 39361,29 грн.

Розрахунок здійснено із застосуванням формули, вказаній в п. 7.1. Методики, якою визначено порядок та методологія проведення розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС.

Тобто, за наведеною методологією, необхідною умовою визначення суми збитків є встановлення факту перевищення нормативу гранично допустимого скиду забруднюючих речовин.

Пунктом 1.7. Методики визначені поняття граничнодопустимої концентрації речовин у воді та граничнодопустимого скиду.

Так, наведеним пунктом визначено, що граничнодопустима концентрація (ГДК) речовин у воді - це встановлений рівень концентрації речовини у воді, вище якого вода вважається не придатною для конкретних цілей водокористування; граничнодопустимий скид (ГДС) - маса речовини у зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом для цього пункту водного об'єкта за одиницю часу.

Тобто, граничнодопустима концентрація (ГДК) речовин у воді та граничнодопустимий скид (ГДС) є зовсім різними величинами. Граничнодопустимий скид є швидкістю скидання забруднюючих речовин у воду, який вимірюється у грамах за годину, граничнодопустима концентрація речовин у воді, у свою чергу, вимірюється міліграмами забруднюючих речовин на кубічні метри. Тобто, такі величини визначаються різними одиницями виміру, які неможливо ототожнювати, та, як наслідок, будь-яким чином перераховувати одну величину в іншу.

Отже, лише встановлення факту перевищення нормативу гранично допустимого скиду обумовлює правомірність застосування положень пункту 7.1. Методики та формули 12. В іншому випадку відсутні підстави для застосування цієї методології взагалі та, зокрема, пункту 7.1. та формули 12.

Наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об'єкт з перевищенням ГДС вважаються: скиди зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, або таких, що не підлягають нормуванню згідно із законодавством; скиди забруднюючих речовин внаслідок порушення регламенту санкціонованого скиду зворотних вод з перевищенням за окремими показниками нормативів ГДС регламенту; скиди забруднюючих речовин внаслідок аварійного скиду зворотних вод; самовільний скид зворотних вод без дозволу на спеціальне водокористування.

Між тим, державною екологічною інспекцією в ході перевірки не встановлено факту перевищення нормативу гранично-допустимого скиду, невизначені показники фактичного скиду забруднюючих речовин на одиницю часу, а лише встановлено перевищення гранично допустимої концентрації забруднюючих речовин за контрольний період в мг/дм3, - в одиницях виміру маси на одиницю об'єму, що свідчить про відсутність необхідної умови для належного застосування відповідного положення Методики і, як наслідок, -визначення збитків за формулою №12.

Відповідно до п. 2.2. Методики факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб'єктів господарювання та розрахунковим методом. Як вбачається з наведених положень методики вони взагалі не містять обставин, які обумовлюють можливість застосування граничнодопустимої концентрації речовин у воді замість граничнодопустимого скиду.

За умовами п. 2.3. Методики, при визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань, або розрахункові методи.

Пунктами 2.3.1., 2.3.2., 2.3.3. Методики визначено, що вимірювання, відбір та аналіз проб вод здійснюються відповідно до нормативних документів. Розряд останньої цифри результату вимірювань та останньої значущої цифри похибки вимірювань повинні відповідати один одному. При порівнянні результатів вимірювань концентрацій забруднюючих речовин із відповідними установленими нормативами ГДС значення похибок вимірювання не враховуються.

Згідно п. 2.4. Методики з моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів.

За приписами п. 2.5. Методики, якщо розрахунковий період не перевищує п'ять діб, проби води відбираються два рази: в момент виявлення порушення умов водокористування і в кінці розрахункового періоду.

Тобто, з наведених положень методики вбачається, що вони взагалі не містять обставин, які обумовлюють можливість застосування граничнодопустимої концентрації речовин у воді замість граничнодопустимого скиду. Навпаки, методика визначає забрудненість водних об'єктів виключно через наднормативні скиди забруднюючих речовин, що підтверджується взагалі розділом II Методики, який регламентує саме забруднення наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами і, зокрема, п. 2.1., який визначає, які скиди вважаються саме наднормативними з перевищенням ГДС.

Разом із тим, господарський суд звертає увагу прокурора на те, що відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Оскільки, факт перевищення відповідачем встановлених нормативів гранично -допустимого скидання (ГДС) забруднюючих речовин є таким, що не встановлений та з урахуванням вищевикладених обставин в їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про те, що вимоги прокурора є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. №3674-VI, встановлено ставку судового збору для звернення до господарського суду, з позовом з позовом майнового характеру в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (1720,50 грн.).

Відповідно до п.4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Таким чином, судовий збір в сумі 1720,50грн. підлягають стягненню в дохід державного бюджету України із позивача - Сніжнянської міської ради.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Прокурора м.Сніжного, м.Сніжне в інтересах держави в особі Сніжнянської міської ради, м.Сніжне до комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Сніжнянського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства КП "Вода Донбасу" про стягнення шкоди внаслідок скиду забруднюючих речовин - відмовити.

Стягнути з Сніжнянської міської ради (86500, Донецька область, м.Сніжне, вул..Леніна,39, ідентифікаційний код 33681255) на користь Державного бюджету України (р/р 31217206783006 у ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 38034002, Отримувач : Київське УК/Київський р-н/22030001, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір в сумі 1720,50 грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.М. Гриник

Повний текст рішення складено та підписано 01.10.2013р.