Постанова

від 08.10.2013 по справі 910/2529/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2013 р. Справа№ 910/2529/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Сітайло Л.Г.

Синиці О.Ф.

при секретарі Майданевич Г.А.

за участю від позивача - Цапко В.П.

представників сторін: від відповідача - Хоменко І.М.

від третьої особи - не з'явився.

розглянувши Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетворк

апеляційну скаргу Оф Інтернешнл Логістікс"

на рішення

господарського суду м. Києва

від 29.07.2013 року

у справі № 910/2529/13 ( головуючий суддя Грєхова О.А. судді:

Бондарчук В.В., Васильченко Т.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетворк

Оф Інтернешнл Логістікс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА"

за участю третьої особи, Товариство з обмеженою відповідальністю

яка не заявляє самостійних "Регіон-Логістик"

вимог на предмет спору на

стороні позивача

про стягнення 745 506, 05 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 29.07.2013 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 45, код 36483471) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕТВОРК ОФ ІНТЕРНЕШНЛ ЛОГІСТИК" (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5-Б, оф. 715, код 21473174) 38983,56 грн. (тридцять вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят три гривні п'ятдесят шість копійок) основного боргу та 778,77 грн. (сімсот сімдесят вісім гривень сімдесят сім копійок) витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти позову відмовлено.

Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "НЕТВОРК ОФ ІНТЕРНЕШНЛ ЛОГІСТИК" (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5-Б, оф. 715, код 21473174) з Державного бюджету України безпідставно сплачений судовий збір у розмірі 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень п'ятдесят копійок), перерахований згідно з платіжним дорученням № 159 від 21.06.2013 року. Оригінал платіжного доручення № 159 від 21.06.2013 року залишити в матеріалах справи № 910/2529/13.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, ТОВ "НЕТВОРК ОФ ІНТЕРНЕШНЛ ЛОГІСТИК" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 29.07.2013 року та задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

Представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Враховуючи твердження представника відповідача про відсутність у ТОВ «ДІЄСА» оригіналів доказів які позивач просить витребувати у відповідача, колегія суддів вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Також, відхиляється клопотання позивача про витребування інших доказів.

В судове засідання 08.10.2013 року представник третьої особи в судове засідання не з'явився про причини неявки суд не повідомив.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника третьої особи, враховуючи що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, позов подано позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "НЕТВОРК ОФ ІНТЕРНЕШНЛ ЛОПСТІКС", як Новим кредитором на підставі Договору про відступлення права вимоги № 1 (далі - Договір цесії) від 14.01.2013 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіон-Логістик" (далі - Первісний кредитор), за умовами якого Первісний кредитор відступив Новому кредитору право вимоги до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА" (відповідач), що змінило назву на підставі протоколу Загальних зборів учасників №14 від 20.04.2011 року з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Ельдорадо", щодо заборгованості, яка виникла на підставі Договору № 01/10/10-РЛ від 01.10.2010 року на надання транспортно-експедиторських послуг (далі - Експедиторський договір), укладеного між Первісним кредитором та відповідачем (в тому числі щодо основного боргу, пені та інших штрафних санкцій).

Зокрема, позивач просить стягнути з відповідача 661949,00 грн. основного боргу на підставі п. 2 Договору цесії, також позивач просить стягнути з відповідача за порушення строків оплати експедиторських послуг за Договором № 01/10/10-РЛ від 01.10.2010 року на надання транспортно-експедиторських послуг пеню в сумі 71403,78 грн., 14104,67 грн. 3% річних, що з врахуванням інфляційних всього складає за наведеним в позові розрахунком 745506,05 грн.

Як передбачено умовами Договору № 01/10/10-РЛ від 01.10.2010 року на надання транспортно-експедиторських послуг, право вимоги за яким перейшло до позивача, Первісний кредитор (Експедитор) надавав відповідачу транспортно-експедиторські послуги перевезення вантажів.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно з п. 3.4.7 Експедиторського договору передбачено, що протягом 10 календарних днів з моменту надання Акту приймання-передачі послуг та інших документів, передбачених п. 3.2.10. даного Договору (рахується дата в поштовому повідомленні про отримання), Замовник підписує відповідний Акт або надає Експедитору письмові заперечення. За відсутності обґрунтованих заперечень, Акт приймання-передачі послуг вважається підписаним Замовником без розбіжностей.

Як передбачено п. 3.2.10 Експедиторського договору, про факт виконання перевезення, Експедитор має до 5 числа наступного за звітним місяця, надати Замовнику оригінали підписаних Товарно-транспортних накладних, подорожній лист вантажного автомобіля, оригінали рахунку на оплату, акту приймання-передачі послуг, податкову накладну та інші товаросупровідні документи.

Згідно з п. 4.6. Експедиторського договору Експедитор в термін до 5 числа наступного за звітним місяця, надає Замовнику Акт приймання-передачі послуг, документи, передбачені п. 3.2.10., рахунок-фактуру на оплату, який Замовник має оплатити протягом 10 календарних днів з моменту отримання. Підставою для оплати є надання Експедитором Замовнику передбачених п. 3.2.10. даного Договору документів та підписання сторонами акту приймання-передачі послуг.

Як свідчать викладені в позові обставини та додані до позовних матеріалів документи, в період з 04.01.2011 року по 16.06.2011 року, на підставі Експедиторського договору Первісним кредитором було надано відповідачу послуги з перевезення вантажів, виставлено рахунки та надіслано Акти виконаних робіт №№ 4 від 04.01.2011 надіслано 27.01.2011; 210 від 14.03.2011 надіслано 20.07.2011; 249 від 30.03.2011 надіслано 19.04.2011; 263 від 31.03.2011 надіслано 19.04.2011; 327 від 13.04.2011 надіслано 11.05.2011; 366 від 18.04.2011 надіслано 11.05.2011; 429 від 29.04.2011 надіслано 20.07.2011; 430 від 29.04.2011 надіслано 09.06.2011; 431від 29.04.2011 надіслано 04.12.2012; 432 від 29.04.2011 надіслано 20.07.2011; 433 від 29.04.2011 надіслано 04.12.2012; 434 від 29.04.2011 надіслано 04.12.2012; 435 від 29.04.2011 надіслано 04.12.2012; 477 від 13.05.2011 надіслано 09.06.2011; 478 від 13.05.2011 надіслано 20.07.2011; 486 від 17.05.2011 надіслано 04.12.2012; 487 від 17.05.2011 надіслано 20.07.2011; 519 від 23.05.2011 надіслано 04.12.2012; 520 від 23.05.2011 надіслано 04.12.2012; 523 від 24.05.2011 надіслано 20.07.2011; 524 від 25.05.2011 надіслано 04.12.2012; 580 від 14.06.2011 надіслано 04.12.2012; 597 від 15.06.2011 надіслано 04.12.2012; 598 від 15.06.2011 надіслано 04.12.2012; 599 від 15.06.2011 надіслано 04.12.2012; 602 від 16.06.2011 надіслано 04.12.2012; 603 від 16.06.2011 надіслано 04.12.2012; 604 від 16.06.2011 надіслано 04.12.2012; 605 від 16.06.2011 надіслано 04.12.2012, всього на суму 661949 грн.

Позивач стверджує, що в усіх вищевказаних Актах зазначено, що доручення відповідача (Замовника) було виконане Експедитором та сторони не мають жодних претензій одна до одної щодо якості надання послуг, однак, відповідач безпідставно їх не підписав і своєчасно не заявив своїх заперечень, тому вони вважаються підписаними в розумінні п. 3.4.7 Експедиторського договору.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті послуг своєчасно (в строки, передбачені п. 4.6. Експедиторського договору) не виконав, у зв'язку з чим, за ним утворилась заборгованість в сумі 661949,00 грн., що свідчить про порушення відповідних ст. 12 Закону "Про транспортно-експедиційну діяльність", ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та є підставою для застосування господарських санкцій.

Відповідно до ч.2 ст. 12 Закону "Про транспортно-експедиційну діяльність" Клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Рахунки, Акти виконаних робіт №№ 4 від 04.01.2011 надіслано 27.01.2011; 210 від 14.03.2011 надіслано 20.07.2011; 249 від 30.03.2011 надіслано 19.04.2011; 263 від 31.03.2011 надіслано 19.04.2011; 327 від 13.04.2011 надіслано 11.05.2011; 366 від 18.04.2011 надіслано 11.05.2011; 429 від 29.04.2011 надіслано 20.07.2011; 430 від 29.04.2011 надіслано 09.06.2011; 431від 29.04.2011 надіслано 04.12.2012; 432 від 29.04.2011 надіслано 20.07.2011; 433 від 29.04.2011 надіслано 04.12.2012; 434 від 29.04.2011 надіслано 04.12.2012; 435 від 29.04.2011 надіслано 04.12.2012; 477 від 13.05.2011 надіслано 09.06.2011; 478 від 13.05.2011 надіслано 20.07.2011; 486 від 17.05.2011 надіслано 04.12.2012; 487 від 17.05.2011 надіслано 20.07.2011; 519 від 23.05.2011 надіслано 04.12.2012; 520 від 23.05.2011 надіслано 04.12.2012; 523 від 24.05.2011 надіслано 20.07.2011; 524 від 25.05.2011 надіслано 04.12.2012; 580 від 14.06.2011 надіслано 04.12.2012; 597 від 15.06.2011 надіслано 04.12.2012; 598 від 15.06.2011 надіслано 04.12.2012; 599 від 15.06.2011 надіслано 04.12.2012; 602 від 16.06.2011 надіслано 04.12.2012; 603 від 16.06.2011 надіслано 04.12.2012; 604 від 16.06.2011 надіслано 04.12.2012; 605 від 16.06.2011 надіслано 04.12.2012, всього на суму 661949 грн. та докази їх надіслання надано суду в копіях, які заперечені відповідачем.

У зв'язку з чим, судом першої інстанції в ході розгляду справи було залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Первісного кредитора та в ухвалі від 08.04.2013 року було зобов'язано позивача надати суду оригінали та належним чином завірені копії всіх документів, переданих ТОВ "Регіон-Логістик" до ТОВ "Нетворк Оф Інтернешнл Логістікс" та зазначених в додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги (цесії) № 1 від 14.01.2013; надати суду оригінали доданих до позовної заяви документів; надати суду оригінали всіх поштових відправлень, в т. ч. касових чеків, описів вкладень, корінців про вручення поштових відправлень тощо.

Також, відповідною ухвалою суду першої інстанції було зобов'язано третю особу ознайомитися з матеріалами справи та надати письмові пояснення на позов із зазначенням доказів, що підтверджують викладені в поясненнях обставини з нормативно-правового обґрунтуванням своїх пояснень; документи, що підтверджують пояснення на позов (оригінали для огляду, належним чином засвідчені копії - до матеріалів справи); надати суду оригінали та належним чином завірені копії всіх документів, переданих ТОВ "Регіон-Логістик" до ТОВ "Нетворк Оф Інтернешнл Логістікс" та зазначених в додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги (цесії) № 1 від 14.01.2013; надати суду оригінали доданих до позовної заяви документів.

Однак, на вимогу суду першої інстанції не були надані оригінали доданих до позову документів, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що згідно з частиною другою статті 43 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК.

Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 N 55, в разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог.

У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.

Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затверджена Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "згідно з оригіналом", назви, посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту підпис.

На копіях документів, доданих до позовної заяви, не міститься назва посади особи, яка засвідчує копію дата засвідчення копії.

Згідно з п.п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала. Для перевірки достовірності поданих суду документів може бути призначено судову експертизу.

У випадку коли копії документів не засвідчені належним чином, але господарським судом при дослідженні витребуваних оригіналів документів з'ясовано відповідність копій цим оригіналам, то суд долучає копії до матеріалів справи, зазначивши про таку відповідність в описовій частині рішення або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Якщо одним з учасників судового процесу подано засвідчені ним копії документів, а інший з цих учасників заперечує відповідність їх оригіналам, то господарський суд зобов'язаний витребувати такі оригінали для огляду у особи, яка їх подала.

На виконання відповідної вимоги закону, судом були витребувані у позивача, як Нового кредитора та у Первісного кредитора оригінали первинних документів, на підставі яких заявлено позов,однак відповідні вимоги суду не були виконані.

Згідно з п.п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У разі неподання оригіналів документів на вимогу суду справа розглядається за наявними доказами, оцінка яких здійснюється відповідно до вимог статей 32, 33, 43 ГПК.

Оскільки, обома кредиторами не були надані оригінали первинних документів, на підставі яких заявлено позов, суд першої інстанції розглядаючи спір за наявними документами встановив, що за додатком №1 Договору про відступлення права вимоги (цесії) №1 від 14.01.2013 року ТОВ "Нетворк оф інтернешнл логістікс" отримав від ТОВ "Регіон-Логістік" ксерокопії документів.

Додані до позову документи, зокрема, рахунки та Акти приймання-передачі виконаних робіт, які не підписані відповідачем, надані в копіях, засвідчених підписом Шапошнікова Д.В. та печаткою позивача, при цьому не містять зазначення посади особи та дати засвідчення, що є порушенням відповідної вимоги п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55).

Крім того, відмітка про відповідність копії оригіналу, стоїть на копії, посвідченій Шапошніковим Д.В. з печаткою ТОВ Регіон-Логістик" без зазначення посади та дати посвідчення.

Таким чином, надані позивачем копії документів зроблені і посвідчені не з оригіналів документів, а з копій, які в свій час посвідчувались одним і тим же представником.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено ч. 3 ст. 238 Цивільного кодексу України, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Крім того, оскільки на виконання Договору цесії позивачу передавались документи в копіях, як свідчить відповідний додаток № 1 до Договору цесії, у нього не було оригіналів відповідних документів, тому зазначення на наданих суду копіях про їх відповідність оригіналу, є безпідставним.

Таким чином, надані позивачем копії документів не відповідають вимогам п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55), тому не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.

Посилання Первісного і Нового кредитора на відсутність у них оригіналів документів суд першої інстанції вірно вважає безпідставним. Зокрема, надіслання всіх оригіналів документів Замовнику, в тому числі і його власних документів - Заявок, суперечить правилам ведення господарських операцій, оскільки оригінали відповідних документів є підставою для відображення відповідних фінансово-господарських операцій в податковому та бухгалтерському обліку учасників господарських операцій.

У разі неподання оригіналів документів на вимогу суду справа розглядається за наявними доказами, оцінка яких здійснюється відповідно до вимог статей 32, 33, 43 ГПК.

У зв'язку з чим, встановлено, що з огляду на умови розділу 3 Експедиторського договору, зокрема, п. 3.2.2., основним документом на стадій прийняття вантажу для перевезення є Товарно-транспортна накладна (чи інший аналогічний товаросупровідний документ), в якій робляться всі необхідні відмітки про прийняття вантажу за кількістю вантажних місць, цілісність вантажу, опломбування, тощо і така накладна підписується водієм Експедитора (відтак, відповідний примірник ТТН зі всіма підписами, враховуючи п. 3.2.7. Експедиторського договору, має бути в наявності у Експедитора).

Пунктом 1.3. Експедиторського договору передбачено, що вантаж, його кількість, найменування, пункти призначення та інша необхідна інформація на кожну перевозку узгоджується сторонами у відповідних заявках. Також, згідно з п. 4.3. Експедиторського договору, вартість кожної окремої перевозки попередньо узгоджується на підставі Специфікації до Договору та відображається в заявці.

Крім того, з огляду на п. 3.2.4. Експедиторського договору надання експедиторських послуг відбувається на підставі відповідних заявок замовника, про прийняття яких до виконання Експедитор має підтвердити протягом 1 години після прийняття.

Суду першої інстанції без поважних причин не надані докази замовлення та фактичного виконання послуг з перевезення, зокрема, передбачені в обов'язковому порядку п. 3.2.10 Експедиторського договору, оригінали підписаних всіма учасниками Товарно-транспортних накладних, подорожні листи вантажного автомобіля, оригінали рахунків на оплату, актів приймання-передачі послуг, податкових накладних та інші товаросупровідні документи.

Згідно зі ст. 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Крім того, згідно зі ст. 518 Цивільного кодексу України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Як передбачено ст. 519 Цивільного кодексу України, первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем не доведено позовні вимоги в заявленій сумі основного боргу, і за відсутності встановленого факту порушення грошового зобов'язання, вимоги про стягнення пені, річних та інфляційних безпідставні.

Згідно зі ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, підписаній відповідачем, яка долучається до справи.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Враховуючи, що відповідач в позові та своїх поясненнях в ході розгляду спору, визнав заборгованість за період з 04.10.2010 року по 31.05.2011 року перед ТОВ "Регіон-Логістік" (право вимоги за якою передано позивачу) в сумі 38983,56 грн., позовні вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів цілком підтримує висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги позивачем не доведені та не обґрунтовані і підлягають задоволенню у частині, яка визнана відповідачем.

Доводи наведені позивачем в апеляційній скарзі колегією суддів не приймаються до уваги з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 29.07.2013 року у справі № 910/2529/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 910/2529/13 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя Баранець О.М.

Судді Сітайло Л.Г.

Синиця О.Ф.

Повний текст постанови складено 09.10.2013 року.