Ухвала

від 02.10.2013 по справі 2а-4135/12/1470

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2013 р.Справа № 2а-4135/12/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

представника позивача Матвєєва Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу малого виробничо-комерційного приватного підприємства «Енема» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом малого виробничо-комерційного приватного підприємства «Енема» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів Миколаївської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 23 липня 2012 року №0000830231, -

В С Т А Н О В И В

01 серпня 2011 року мале виробничо-комерційне приватне підприємство «Енема» (далі - МВК ПП «Енема») звернулося до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 23 липня 2012 року №0000830231, яким підприємству визначена сума грошового зобов'язання в сумі 33272,25 грн. (а.с. 3-8).

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилався на те, що має повний пакет документів щодо здійснення господарських операцій з ТОВ «Ликиф-Агрострой», ТОВ «ПО Енергоремонт», «Реа-Рент Миколаїв», а тому має право на включення сплачених ним сум ПДВ зазначеним контрагентам до податкового кредиту.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено (а.с. 170-172).

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням МВК ПП «Енема» подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення представника позивача, який наполягав на задоволенні апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

Мале виробниче-комерційне підприємство «Енема» зареєстроване в якості юридичної особи виконкомом Миколаївської міської ради 04 березня 1993 року. Основними видами діяльності ВМКПП «Енема» є будівництво будівель, монтаж електропроводки і апаратури (а.с. 113, 114).

В червні 2012 року Державною податковою інспекцією у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби була проведена позапланова документальна перевірка МВК ПП «Енема» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійснені правових відносин з TOB «ЛИКИФ-СТРОЙ» (код за ЄДРПОУ 36954759) за серпень 2010 року, TOB «ПО ЕНЕРГОРЕМОНТ» (код за ОУ 35674192) за червень 2011 року, ПП «РЕА-РЕНТ МИКОЛАЇВ» (код за ЄДРПОУ 33798208) за серпень 2011 року та встановлено порушення:

- п.п.7.4.1, п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на іу вартість», із змінами та доповненнями;

-п. 198.3 ст. 198 п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, зі ми та доповненнями, в частині включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сформованих за рахунок TOB «ЛИКИФ-АГРОСТРОЙ», TOB «ПО ЕНЕРГОРЕМОНТ», ПП «РЕА-РЕНТ МИКОЛАЇВ» з у сумі 28117 грн., у т.ч. за серпень 2010 року у сумі ПДВ 11617 грн., за червень 2011 року у сумі 7500 грн., за серпень 2011 року у сумі ПДВ 9000 грн.

На підставі акта перевірки від 05 липня 2012 року №1791/22-200/19291158 прийнято податкове повідомлення рішення від 23 липня 2012 року №0000830231 про донарахування МВК ПП «Енема» грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 33272,25 гривень, з яких 28117 гривень основного зобов'язання та 5155,25 гривень штрафу.

Судова колегія, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є господарська операція з постачання товарів, постачання послуг, ввезення товарів (послуг) на митну територію України, вивезення товарів (послуг) у митному режимі експорту.

Відповідно до ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Крім того, аналогічне правове регулювання встановлювалося і ст.ст.3,7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке діяло на час правовідносин позивача з ТОВ «Ликиф-Агрострой»(серпень 2010).

Тобто, податковий кредит та податкове зобов'язання у платників податків виникають внаслідок здійснення реальної операції, а податкова накладна лише складається для її документального підтвердження. Податкова накладна є вторинною по відношенню до господарської операції, та сама по собі, без здійснення операції не дає право на податковий кредит. Без здійснення реальної господарської операції не може бути ні податкового зобов'язання, ні податкового кредиту.

Судом першої інстанції виходив з того, що господарських операцій по взаємовідносинам МВК ПП «Енема» з ТОВ «Ликиф-Агрострой», ТОВ «ПО Енергоремонт»та ПП «Реа-Рент Миколаїв з поставки роз'єднувачів на адресу позивача, а також земляних робіт фактично не було, а показники податкового кредиту за серпень 2010 року, червень, серпень 2011 року сформовані в порушення ст. 198 ПК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки з матеріалів справи вбачається, що податковою міліцією розслідується кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 КК України стосовно осіб, причетних до реєстрації та діяльності ТОВ «Ликиф-Агрострой» (арк.спр.159); постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.12.11 по справі №2а-6646/11/1470 установчі та реєстраційні документи ТОВ «Ликиф-Агрострой» визнанні недійсними (арк.спр.164); опитана під час слідства ОСОБА_3, яка відповідно до реєстраційних документів є керівником ТОВ «Ликиф-Агрострой», заперечила свій підпис на фінансово-господарських документах товариств, у тому числі податкових накладних. Зазначені пояснення ОСОБА_3 підтвердженні висновками судово-почеркознавчої експертизи (арк.спр.161); відповідно до відомостей ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва ТОВ «Технотрейд» та ПП «Реа-Рент Миколаїв» не мають основних засобів, балансова вартість запасів відсутня, на підприємствах працює по 1 особі; податковий кредит ТОВ «Технотрейд» та ПП «Реа-Рент Миколаїв» сформовано виключно за рахунок фіктивного підприємства ТОВ «ТОП-Альянсбуд», номінальний засновник та керівник якого заперечує свою участь у господарській діяльності підприємства і пояснює, що погодився зареєструвати його на свої ім'я за винагороду без мети займатися підприємницькою діяльністю (арк.спр.130); ТОВ «Технотрейд» та ПП «Реа-Рент Миколаїв» за своїми місцезнаходженнями не знаходяться. При цьому, керівник цих підприємств одна і та сама особа дає суперечливі пояснення про обставини діяльності очолюваних нею суб'єктів господарювання.

Суд першої інстанції також вірно врахував відсутність будь-яких матеріальних та трудових ресурсів на цих підприємствах, наявність у ланцюгу постачальників фіктивних підприємств, великий обіг коштів, отриманих ТОВ «Технотрейд» та ПП «Реа-Рент Миколаїв» від своїх контрагентів та різноманітність їх послуг та товарів, у зовсім різних, не пов'язаних між собою галузях діяльності (поставка пивного солоду, транспортно-експедиційні послуги, налаштування і налагодження слухових апаратів, вимірювання та іспит електричних силових сітей, поставка щебеню, дизельного палива, фумігація і дегазація автомобілів, перевезення вантажів, будівельні роботи, оренди бордів, виготовлення рекламних постерів та ін.).

Колегія суддів погоджується, що вищевикладені факти свідчать про те, що зазначені підприємства не надавали ніяких послуг, окрім формування штучного податкового кредиту.

Отже, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Як правильно зазначено судом, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Отже, апеляційна скарга малого виробничо-комерційного приватного підприємства «Енема» задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу малого виробничо-комерційного приватного підприємства «Енема» - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов