Рішення

від 03.10.2013 по справі 911/3353/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2013 р. Справа № 911/3353/13

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства "Мирний - наш дім",

97492, АР Крим, смт Мирний, вул. Шкільна, 14-А

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпромкомплект",

08600, Київська обл., м. Васильків, провул. Кармелюка, 11

про стягнення 26 443,53 грн.

за участю представників:

позивача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином;

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Комунального підприємства "Мирний - наш дім" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпромкомплект" (далі - відповідач) про стягнення 26 443,53 грн., з яких: 24 102,02 грн. - основна заборгованость, 1 802,70 грн. - пеня та 538,83 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди нерухомого майна від 01.12.2011 №36.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.08.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.09.2013.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 149/13 від 17.09.2013) від позивача надійшла телеграма з клопотанням про відкладення розгляду справи для надання документів на вимогу увхали суду від 29.08.2013.

У судове засідання 19.09.2013 представники сторін не з'явились, вимоги ухвали суду від 29.08.2013 не виконали, розгляд справи відкладено на 03.10.2013.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 20716 від 01.10.2013) позивачем подано документи на вимогу ухвали суду від 29.08.2013.

У судове засідання 03.10.2013 представники сторін не з'явились, хоча про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судові засідання не направив, не повідомивши про причини, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 03.10.2013 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

На підставі рішення Мирнівської сільської ради № 135 від 16.12.2011 між Комунальним підприємством "Мирний - наш дім" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпромкомплект" (орендар) укладено договір оренди № 36 (далі - Договір) на нежитлову окрему будівлю загальною площею 112,43 м 2 ; строк дії Договору- 2 роки 11 місяців: з 01.12.2011 по 31.12.2014.

Підставою позову є те, що відповідачем не в повному обсязі сплачено орендну плату у періоди дії Договору.

Згідно з пунктом 2.4. Договору, у випадку припинення Договору, орендар зобов'язаний негайно повернути орендодавцю майно в стані, в якому воно було отримано, з врахуванням нормального зносу.

Орендна плата визначається на основі методики розрахунку орендної плати та складає без індексу інфляції за перший місяць 6 000,00 грн. Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коректування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (пункти 3.1., 3.2. Договору).

Орендна плата перераховується орендарем кожного місяця на рахунок позивача в срок до 10 числа місяця, наступного за звітним (пункт 3.3. Договору).

Позивач стверджує, що в порушення умов Договору, відповідачем не у повному обсязі сплачена орендна плата та наявна заборгованість у загальному розмірі 23 910,38 грн.

Договір за правовою природою є договором найму (оренди). Згідно частини 1 статті 759, частини 1 статті 761, частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Правовідносини сторін Договору регулюються також Законом України "Про оренду державного та комунального майна", який є спеціальним законом з питань оренди державного та комунального майна та, відповідно до частин 1 та 2 статті 1 цього Закону, регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Згідно з частиною 1 статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

До матеріалів справи надано копію акту прийому - передачі спірного майна позивачем в оренду відповідачу від 01.12.2011. Доказів повернення спірного майна відповідачем з оренди за Договором матеріали справи не містять.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1, 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 763 Цивільного кодексу України визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

У матеріалах справи міститься лист відповідача від 28.08.2012 № 05/08-12, в якому останній просить позивача розірвати Договір, у зв'язку зі скрутним становищем на підприємстві.

Рішенням Мирнівської сільської ради № 159 від 28.09.2012 Договір за згодою сторін з 01.09.2012 розірвано.

У матеріалах справи міститься лист-претензія позивача від 27.03.2013 № 257/2, який направлений відповідачеві з вимогою сплатити заборгованість за Договором.

04.06.2013 за № 41/08-12, від відповідача надійшов лист-відповідь на претензію, який підписаний директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпромкомплект" Завертайло М.Ю., підпис якого скріплений відбитком печатки товариства, в якому орендар гарантує сплату заборгованості до 01.10.2013 в сумі 24 102,03 грн.

На підтвердження наявності вказаної заборгованості, позивачем до матеріалів справи надано оригінал банківської виписки, що засвідчена підписом уповноваженої особи банківської установи та скріплена відбитком її печатки.

Договір спрямований на отримання відповідачем права на користування нежитловими приміщеннями, що, в свою чергу, породжує його обов'язок сплачувати плату за користування орендованим комунальним майном.

Відповідно до статті 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в Договорі.

Однак, як встановлено судом за наявними матеріалами справи, відповідач, з моменту укладання Договору, неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання за Договором. Так, орендна плата, що мала бути сплачена у періоди дії Договору станом на 01.09.2012, в повному обсязі не сплачена.

У результаті порушення орендарем зобов'язань за Договором, за ним утворилася заборгованість з орендної плати в сумі 24 102,02 грн.

Згідно з абзацем 1 частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-XII, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов'язок доказування покладається на сторони.

Відповідачем до матеріалів справи не додано доказів здійснення повного розрахунку з позивачем за Договором.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у сумі 24 102,02 грн.

У зв'язку з наявністю вказаної заборгованості, позивач заявляє до стягнення з відповідача пеню, передбачену пунктом 3.5. Договору, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати, що в сумі складає 1 802,70 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Здійснений позивачем розрахунок пені в розмірі 1 802,70 грн. відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивачем, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, заявлено до стягнення 538,83 грн. 3% річних.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру 3 % річних та з'ясував, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним і відповідає обставинам справи, а тому, позовна вимога про стягнення 538,83 грн. 3 % річних підлягає задоволенню у повному обсязі.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 24 102,02 грн., 3 % річних у розмірі 538,83 грн. та пені у розмірі 1 802,70 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 720,50 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпромкомплект" ( 08600, Київська обл., м. Васильків, провул. Кармелюка, 11 , ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31421080) на користь Комунального підприємства "Мирний - наш дім" ( 97492, АР Крим, смт Мирний, вул. Шкільна, 14-А , ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30494844) 24 102 (двадцять чотири тисячі сто дві) грн. 02 коп. основної заборгованості, 538 (п'ятсот тридцять вісім) грн. 83 коп. 3% річних, 1 802 (одна тисяча вісімсот дві) грн. 70 коп. пені та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 08.10.2013.

Суддя С.О. Саванчук