Рішення

від 09.10.2013 по справі 908/3060/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 33/81/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2013 Справа № 908/3060/13

за позовом Концерну «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі» Жовтневого району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 79-А)

до Запорізького обласного фізкультурно-спортивного товариства «Україна» (69002, м.Запоріжжя, вул. Запорізька, 11)

про стягнення суми

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача : Іванчик О.М. - довіреність № 4110/27 від 18.06.2013 р.;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Концерн "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Жовтневого району м. Запоріжжя звернувся в господарський суд Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Запорізького обласного фізкультурно-спортивного товариства «Україна», м. Запоріжжя заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600146 від 01.09.2006 р. в сумі 5135,99грн.

В якості підстави позову, позивачем зазначено, що на виконання умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600146 від 01.09.2006р., в період з грудня 2012 р. по квітень 2013 р. відповідачу постачалась теплова енергія в гарячій воді. Згідно Актів приймання-передачі теплової енергії за грудень 2012р. - квітень 2013 р. відповідачем було спожито теплової енергії в гарячій воді на загальну суму 5135,99 грн. В порушення договірних зобов'язань відповідач за отриману теплову енергію в гарячій воді не розрахувався, внаслідок чого у нього утворився борг в розмірі 5135,99 грн. Посилаючись на приписи статей 11, 15, 16, 96, 258, 509, 530 ЦК України, 1, 2, 193, 276 ГК України та умови договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600146 від 01.09.2006 р., позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду від 13.09.2013 р. порушено провадження у справі №908/3060/13, розгляд якої призначено на 09.10.2013 р.

За клопотанням представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Присутній у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. При цьому, надав Довідку (вих. № 1304-04 від 09.10.2013 р.), згідно якої, станом на 09.10.2013 р. заборгованість Запорізького обласного фізкультурно-спортивного товариства «Україна» за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600146 від 01.09.2006 р. складає 5135,99 грн.

Відповідач - вимоги суду, викладені в ухвалі від 13.09.2013 р. щодо надання письмового відзиву та витребуваних документів не надав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив.

Відповідно до підпункту 3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В даному випадку, ухвала господарського суду від 13.09.2013 р. про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду на 09.10.2013 р. була направлена судом на адресу відповідача: 69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 11, яка співпадає з місцезнаходженням відповідача, визначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (Витяг з ЄДР наявний у матеріалах справи). Крім того, згідно наявного у справі поштового повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції ухвалу суду про призначення до розгляду даної справи було отримано повноважним представником відповідача 19.09.2013 р. Тобто, про час та місце слухання даної справи відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документи не надані.

Оскільки про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 09.10.2013 р. прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що 01.09.2006 р. між позивачем (Теплопостачальною організацією) та відповідачем (Споживачем) було укладено договір № 600146 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (надалі - Договір), за умовами якого, Теплопостачальна організація зобов'язалась відпустити Споживачу теплову енергію в гарячій воді, а Споживач зобов'язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є невід'ємними частинами.

Згідно Додатку № 1 до Договору теплове навантаження на потреби опалення складає 0,002847 Гкал/годину.

Пунктом 5.5 Договору передбачено, що при відсутності приладів комерційного обліку або якщо вони вибули з ладу (несанкціоноване втручання в його роботу, порушення механічних та електронних пломб, механічне пошкодження приладів та елементів вузла обліку, закінчення терміну дії держповірки, сумнівні показники тощо), обсяг теплової енергії визначається Теплопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом згідно з договірними тепловими навантаженнями, з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання Споживача у розрахунковому періоді.

Відповідно до п. 6.2 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок Теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущені у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюються Споживачем на підставі акту приймання-передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 6.3 Договору).

Відповідно до п. 6.6 Договору Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримувати від Теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну.

Пунктом 6.6.1 Договору передбачено, що отриманий акт приймання -передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, належним чином оформити і повернути акт прийому-передачі позивачу на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику споживача, при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа. (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів).

Згідно із п. 6.6.2 Договору в разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, Споживач зобов'язаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити із Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений п. 6.6.1 Договору строк. У разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у встановлений Договором термін, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

При отриманні заперечень в підписанні акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, Теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в акті наступного місяця. У разі відмови у прийнятті заперечень, Теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь (п. 6.6.3 Договору).

Як встановлено судом, подача теплової енергії підтверджується актами приймання - передачі теплової енергії: за грудень 2012 р . (на суму 1452,94 грн.); за січень 2013 р. (на суму 1329,14 грн.), за лютий 2013 р. (на суму 1075,93 грн.), за березень 2013 р. (на суму 1197,58грн.), за квітень 2013 р. (на суму 80,40 грн.), а всього на суму 5135,99 грн., які відповідач, згідно п. 6.6.2 Договору, позивачу зворотно не направив, зауважень, в установлений Договором строк, на акти не надав.

На оплату поставленої теплової енергії відповідачу були направлені позивачем, в період з грудня 2012 р. по квітень 2013 р. рахунки за постачання теплової енергії, а саме: від 04.01.2013 р. на суму 1452,94 грн., від 05.02.2013 р. на суму 1329,14 грн., від 05.02.2013 р. на суму 1075,93 грн., від 04.04.2013 р. на суму 1197,58 грн., від 07.05.2013 р. на суму 80,40 грн., а всього на суму 5135,99 грн.

Надсилання актів та рахунків підтверджується реєстрами відправлення рахунків, актів виконаних робіт за відповідний період (арк. справи 34-38).

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія (вих. № 338 від 20.08.2013 р.), з вимогою терміново погасити дебіторську заборгованість.

Однак, відповідач, оплату отриманої теплової енергії не здійснив.

Позовна вимога про стягнення з Запорізького обласного фізкультурно-спортивного товариства «Україна» на користь Концерну «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі» Жовтневого району суми 5135,99 грн. основного боргу стала предметом судового розгляду у даній справі.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини... Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Пунктом 1 статті 193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься в ст. 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно долучених до матеріалів справи копій актів приймання-передачі теплової енергії за період з грудня 2012 р. по квітень 2013 р. позивач поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 5135,99 грн., у зв'язку з чим відповідачу до сплати було виставлено відповідні рахунки.

Доказом направлення відповідачу зазначених вище рахунків та актів є наявні в матеріалах справи реєстри відправлення рахунків та актів виконаних робіт.

Враховуючи, що у встановлений п. 6.6.1 Договору строк відповідач не повернув Теплопостачальній організації належним чином оформлені Акти приймання-передачі теплової енергії, письмових нормативно обґрунтованих заперечень до Актів на адресу позивача не надходило, Акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період, в силу умов п. 6.6.2 Договору, вважаються погодженими і є підставою для проведення остаточних розрахунків за отриману протягом вказаного в них періоду теплову енергію.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати послуг, всупереч умов Договору та вимог закону, належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість за Договором у спірний період в сумі 5135,99 грн.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині оплати отриманої теплової енергії в гарячій воді, та вищезазначені приписи норми чинного законодавства України, суд констатує правомірність заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу 5135,99 грн., у зв'язку з чим, позов задовольняється у повному обсязі.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 4 2 , 4 3 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку, відповідач не надав суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним зобов'язань за договором № 600146 від 01.09.2006 р.

Згідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі (судовий збір в сумі 1720, 50 грн.) покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Запорізького обласного фізкультурно-спортивного товариства «Україна» (69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 11, код ЄДР 02653746, п/р № 26006318118671 у ЗОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 313010) на користь Концерну «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі» Жовтневого району (юридична адреса: 69091, м.Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 79-А, код ЄДР 32121458, п/р зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) суму 5135 (п'ять тисяч сто тридцять п'ять) грн. 99 коп. основного боргу та суму 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 10.10.2013р.

Суддя М.В. Мірошниченко