Рішення

від 04.10.2013 по справі 520/7739/13-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Київський районний суд м. Одеси

65080, м. Одеса, вул. Варненська, 3б тел. (факс): (048) 718-99-17

---

Справа № 520/7739/13-ц

Провадження № 2/520/4254/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2013 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого-судді: Брайловської А.І.;

за участю секретаря Непомнющого М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Заступника прокурора Київського району м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, Управління Держземагенства у місті Одесі Одеської області «про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку»,

ВСТАНОВИВ:

17.06.2013 року позивач надав до суду позов до відповідачів, в якому просить суд визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, а також витребувати земельну ділянку з чужого незаконного володіння. Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що відповідачі на даний час незаконно володіють земельною ділянкою площею 0,0699 га, розташованої по АДРЕСА_3, оскільки незаконність набуття права власності на вказану земельну ділянку підтверджена рішенням Одеського апеляційного суду Одеської області від 03.05.2012 року.

Представник прокуратури Київського районного суду м. Одеси у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Представник ОМР у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить розглядати справу за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Представник третьої особи Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, відповідно до якої просив розглядати справу за їх відсутності, розгляд справи залишили на розсуд суду.

Представник Управління Держземагенства у місті Одесі у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, відповідно до якої просив розглядати справу за їх відсутності, розгляд справи залишили на розсуд суду.

Під час розгляду матеріалів справи, у судовому засіданні встановлено наступні фактичні обставини.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 27.09.2007 по справі №2-2965/2007 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Одеської міської ради, треті особи: Одеське міське управління земельних ресурсів, ДП «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельних ресурсах в особі Одеської регіональної філії про визнання права власності на земельну ділянку, загальною площею 699кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_3, визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 699кв.м., для обслуговування будівель та споруд культурно-оздоровчого центру дозвілля і сім'ї «Вогник», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, (ділянка НОМЕР_1) кадастровий номер: 5110136900:23:027:0041.

На підставі вищевказаного судового рішення ОСОБА_1 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку від 21.12.2007 серії ЯД №776060.

Вказаний державний акт зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010750502222.

26 листопада 2009 року згідно договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за №2511, гр.ОСОБА_1 передав гр.ОСОБА_2 безкоштовно у дар земельну ділянку площею 0,0699га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер 5110136900:23:027:0041.

Таким чином, ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 26.11.2009 отримав у приватну власність земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0,0699га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер 5110136900:23:027:0041.

На даний час ОСОБА_2 є власником спірної земельної ділянки.

Не погодившись з таким рішенням суду прокуратурою Київського району м.Одеси в інтересах держави в особі Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів в Одеській області була подана апеляційна скарга.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 03.05.2012 по справі №22ц/1590/1473/2012 задоволено апеляційну скаргу заступника прокурора Київського району м. Одеси, скасовано рішення Київського районного суду м. Одеси від 27.09.2007 та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, відмовлено у повному обсязі.

Таким чином, на теперішній час скасоване рішення суду, яке стало підставою для незаконного відчуження спірної земельної ділянки у територіальної громади міста Одеси га видачі державного акта па право власності на вказану земельну ділянку ОСОБА_1

Згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частиною першою ст.203 Цивільного кодексу України.

Недійсний правочин - це правочин, що не відповідає вимогам Закону, отже, умови чинності правочину одночасно є умовами його дійсності.

Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Щоб правочин вважався чинним, а відповідно і правомірним, при його вчиненні мають бути дотримані умови законності змісту правочину.

Зміст правочинів, відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України, не повинен порушувати положень як законів, так і інших нормативно-правових актів, прийнятих на основі Конституції України.

Згідно ст.717 Цивільного кодексу України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Відповідно до ст.718 Цивільного кодексу України дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі. Дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.

Таким чином, договір дарування спірної земельної ділянки укладено з порушенням вимог законодавства, так як ОСОБА_1 не був належним власником земельної ділянки та не мав права відчужувати земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3.

Виходячи з наведеного, договір дарування земельної ділянки від 26.11.2009, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №2511 має бути визнаний недійсним.

Згідно приписів ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Прокуратурі Київського району м.Одеси стало відомо про існування договору дарування від 30.11.2009, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 лише 30.04.2013 з листа Управління Держземагентства у м.Одесі Одеської області №01-1-04/2012.

Частиною другою статті 267 Цивільного кодексу України визначено, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Крім того, рішенням Київського районного суду м. Одеси від 17.10.2006 по справі №2-4911/06, між співвласниками нежилих будівель культурно - оздоровчого центру дозвілля і сім'ї «Вогник», належних їм відповідно до договору купівлі-продажу від 01.06.2006, був визначений порядок користування земельною ділянкою згідно з яким ОСОБА_1 була виділена земельна ділянка площею 699кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_3, (ділянка НОМЕР_1).

Проте, рішенням Апеляційного суду Одеської області від 26 червня 2012 року по справі №22ц-590-3628-2012 задоволено апеляційну скаргу заступника прокурора м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 17.10.2006 - скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_1 про визначення порядку користування земельною ділянкою - відмовлено.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Статтею 126 Земельного кодексу України (чинною на момент відчуження земельної ділянки) та п.1.1. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 №43 передбачено, що право власності на земельну ділянку посвідчуєтьси державним актом.

Відповідно до п.1.16 вказаної Інструкції технічна документація із складання державного акта на право власності на земельну ділянку включає виписку з рішення відповідної ради або державної адміністрації про надання у постійне користування, передачу у власність або продаж земельної ділянки, договір відчуження земельної ділянки (договір купівлі- продажу, дарування, міни, інші цивільно-правові угоди), а також рішення суду.

У даному випадку таке рішення суду скасовано судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України (чинної на теперішній час) право власності на земельну ділянку оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно ч.1 ст.14 Конституції України та ч.1 ст. 1 Земельного кодексу України, ст.373 Цивільного кодексу України земля с основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу; від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Частиною 2 ст.78 Земельного кодексу України, ст.373 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на землю набувається та реалізується па підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно ч.1 ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 Земельного кодексу України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав па землю.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, та відшкодування збитків.

Згідно ч.2 ст.90 Земельного кодексу України - порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Так, прокуратурою Київського району м. Одеси встановлено, що право власності на земельну ділянку площею 0,0699га, розташовану по АДРЕСА_3, ОСОБА_1 набуто неправомірно, що підтверджується рішенням Апеляційного суду Одеської області від 03.05.2012, а також в подальшому незаконно відчужено.

Таким чином, спірна земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_3, підлягає вилученню з незаконного володіння за рішенням суду.

Відповідно до приписів ст.387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно до п.12 Земельного кодексу України (чинного на момент відчуження земельної ділянки) до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють міські ради.

Отже, власником спірної земельної ділянки була Одеська міська рада, як орган, який уповноважений розпоряджатися землями державної власності у межах населених пунктів.

Відповідно до ст.388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Таким чином, державний акт виданий па ім'я ОСОБА_1 підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка, розташована в АДРЕСА_3, підлягає поверненню до власності територіальної громади м. Одеси.

Згідно до ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав на нерухоме майно проводиться органом державної реєстрації прав, а саме Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції.

Відповідно до ст.8 Закону до повноважень органу державної реєстрації прав належить проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Згідно ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний земельний кадастр» державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Згідно ст. 18 вказаного Закону документами Державного земельного кадастру, які створюються під час його ведення, є, серед іншого, Поземельні книги.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про державний земельний кадастр» поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить, зокрема інформацію про власників (землекористувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 49 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, визначено, що поземельна книга ведеться за формою згідно з додатком 8 під час державної реєстрації земельної ділянки, внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровані земельні ділянки (в тому числі у разі їх поділу чи об'єднання, а також відновлення їх меж) відповідно до пунктів 107-137 цього Порядку.

Розділ 3 додатку 8 вищевказаного Порядку містить, зокрема дані щодо власників (користувачів) земельної ділянки, відомості про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, відомості про документ, що посвідчує право власності або користування.

Відповідно до п.4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 ведення Державного земельного кадастру здійснює Держземагентство та його територіальні органи.

П.4 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України визначено, що Держземагентство України відповідно до покладених на нього завдань веде поземельні книги та надає витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки.

Згідно гі.5 Порядку ведення Державного земельного кадастру до складу Держземагентства та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України «Про Державний земельний кадастр» та цим Порядком.

П.9 Порядку визначено, що до повноважень Державного кадастрового реєстратора територіальних органів Держземагентства у районах, містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення належить, зокрема, формування поземельних книг на земельні ділянки, внесення записів до них, забезпечення зберігання поземельних книг.

Згідно п.60 Порядку запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

Згідно п.61 вказаної постанови скасування запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування із зазначенням дати та підстави для скасування, посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги.

Відповідно до ст. 121 Конституції України, ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Органом уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Одеська міська рада, як власник земельної ділянки, яка незаконно вибула із власності територіальної громади міста Одеси.

Згідно ст. 14 Конституції України, ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно рішення Конституційного Суду України № 1-1\99 від 8 квітня 1999 року державні інтереси закріплюються, як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі державних інтересів є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на охорону землі, як національного багатства.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 14, 121 Конституції України, ст. ст. 36-1, 37 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 16, 203, 215, 216, 256, 257, 267, 321, 328, 373, 387, 388, 717, 718 ЦК України, ст. ст. 1, 78, 90, 152, 153 ЗК України, ст. ст. З, 45, 46, 1 18-120, 122, 217 ЦПК України, -

ВИРІШИВ :

Позов Заступника прокурора Київського району м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, Управління Держземагенства у місті Одесі Одеської області «про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку» - задовольнити в повному обсязі..

Визнати недійсним державний акт серії ЯД № 776060 на право власності на земельну ділянку площею 0,0699 га, розташовану по АДРЕСА_3.

Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки від 26 листопада 2009 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №2511.

Витребувати у ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0699 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3.ю кадастровий номер 5110136900:23:027:0041 на користь територіальної громади м.Одеси.

Визначити порядок виконання судового рішення, вказавши, що воно є підставою для скасування Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції (вул. Старицького, 10, м. Одеса, 65036) реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0699 га, розташовану по АДРЕСА_3, та для внесення Управлінням Державного агентства земельних ресурсів у м. Одесі Одеської області (вул. Космонавтів, 36 м. Одеса, 65078) відповідних змін у Поземельну книгу;

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 229,40 гривень.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення із заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня оголошення ухвали про залишення заяви без задоволення.

Суддя Брайловська А. І.

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ОДЕСИ

65080, м. Одеса, вул. Варненська, 3 «б»

телефон: 7189924

№ С26

---

2013 року

Заступник прокурора Київського району м.Одеси

м . Одеса, вул. Краснова, 10

в інтересах

ОМР

м. Одеса, пл. Думська, 1

ОСОБА_1

АДРЕСА_1

ОСОБА_2

АДРЕСА_2

Реєстраційна служба ОМУЮ

м. Одеса, вул. Старицького, 10-а

Управління Державного агентства земельних ресурсів у м. Одесі

м. Одеса, вул. Космонавтів, 36

Київський районний суд м. Одеси надсилає на Вашу адресу копію заочного рішення суду від 04.10.2013 року.

Додаток: на

---

аркушах.

Суддя Брайловська А. І.