Рішення

від 25.09.2013 по справі 905/5376/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.09.2013 Справа № 905/5376/13

Суддя господарського суду Донецької області Соболєва С.М.,

при секретарі судового засідання Табачніковому В.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою: Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа", м. Донецьк

до відповідача, Державного вищого навчального закладу «Донецький коледж будівництва та архітектури», м.Донецьк

про стягнення 632645,07 грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: Мавроді І.Д. - за довіреністю;

від відповідача: Сенчанська С.В. - за довіреністю.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа", м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Державного вищого навчального закладу «Донецький коледж будівництва та архітектури», м.Донецьк про стягнення 632645,07 грн., з яких основного боргу у сумі 585387,5 грн.., пені 38629,24 грн., 3% річних у сумі 8149,42 грн., інфляційних втрат у сумі 478,91 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем Договорів про закупівлю теплової енергії за державні кошти №171 від 01.03.2012р. та №171 від 08.01.2013р.

На підтвердження викладених обставин Позивачем надано розрахунок основної суми боргу, пені, 3% річних та інфляційних витрат, копії: договору про закупівлю теплової енергії за державні кошти №171 від 01.03.2012р., №171 від 08.01.2013р., наказу Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» №562 від 03.10.2011р. «Про порядок застосування тарифів на послуги опалення та гарячого водопостачання», рахунків за спожиту теплорву енергію №171 від 23.11.2012р., 13.12.2012р., 17.01.2013р., 15.02.2013р., 15.03.2013р., 12.04.2013р., з листами-розписками про їх отримання, виписок по особовому банківському рахунку, Акту звірки показань за приладами обліку з опалення станом на 02.04.2013р., Акту на включення опалення від 09.11.2012р., Акту на відключення від опалення від 02.04.2013р., Листа-вимоги №55-П від 06.07.2013р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 611, 625, Цивільного кодексу України, приписами Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про теплопостачання».

Відповідач надав відзив на позов, за яким позовні вимоги визнав у повному обсязі.

До матеріалів справи представник Відповідача долучив копії Платіжних доручень №579 від 11.07.2013р., №577 від 04.07.2013р.

Згідно ст.22 ГПК України, господарський суд не приймає зокрема визнання позову Відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству чи порушують чиї-небудь права або охоронювані законом інтереси.

Згідно письмових пояснень Позивача від 14.08.2013р., після подачі даного позову, Відповідачем здійснено часткові оплати за поставлену теплову енергію, а саме 31.07.2013р. - 20000 грн., 08.08.2013р. - 9125 грн., 09.08.2013р. - 20000 грн.

До матеріалів справи представником Позивача долучено копії банківських виписок по особовому рахунку ККП «Донецькміськтепломережа».

Відповідно до письмових пояснень представника Позивача від 25.09.2013р., Відповідачем здійснено часткову оплату за поставлену теплову енергію 05.09.2013р. на 23431,01 грн. та 15068,99 грн.

До матеріалів справи представником Позивача долучено копії Платіжних доручень №U2495694 від 05.09.2013р., та №U2495610 від 05.09.2013р.

25.09.2013р. через канцелярію господарського суду Донецької області представником Відповідача долучені копії платіжних доручень від 05.09.2013р., 20.08.2013р., 08.08.2013р., 29.07.2013р., 07.08.2013р., 11.07.2013р., 04.07.2013р.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

01.03.2011р. та 08.01.2013р. ККП Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (Постачальник) та ДВНЗ «Донецький коледж будівництва та архітектури» (Споживач) уклали договори №171 про закупівлю теплової енергії за державні кошти, за якими Постачальник зобов'язався поставити Споживачу теплову енергію (код ДК 016-97 №822 від 30.12.1997р. - 40.30.1 категорія «Послуги з постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами)») належної якості та в необхідних обсягах до межі балансової та експлуатаційної належності у 2012 році (згідно Договору від 01.03.2012р.) та у 2013 році (згідно Договору від 08.01.2013р.), а Відповідач зобов'язався прийняти теплову енергію у повному обсязі, згідно із встановленими відповідно до діючого законодавства України тарифами. Максимальне проектне теплове навантаження 839800 Ккал/год, в т.ч. на опалення 839800 Ккал/год. (п.1.1. Договорів).

Послуги з постачання теплової енергії та гарячої води постачаються в необхідних об'ємах , до межі балансової та експлуатаційної належності (п.1.2. Договорів).

Ціна Договорів складає 800000 грн. (з ПДВ) (п.3.1.).

Тарифи на момент укладання Договорів складають:

Теплова енергія для централізованого опалення:

Бюджетні установи: при наявності та відсутності приладів обліку теплової енергії (сплачується в опалювальний період) за 1Гкал - 763,69 грн. без ПДВ; за 1 кв.м. - 21,19 грн. без ПДВ;

Інші споживачі: при наявності та відсутності приладів обліку теплової енергії (сплачується в опалювальний період) - за 1Гкал - 763,69 грн. без ПДВ; за 1 кв.м. - 23,72 грн. без ПДВ (п.3.2. Договорів).

Розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться у грошовій формі у відповідності до встановлених тарифів. Постачальник виставляє рахунки, які направляються Споживачу поштою або вручаються під підпис. Оплата за поставлену теплову енергію здійснюється у 5-тиденний строк з дня отримання рахунку.

Факт надання Позивачем послуг з теплопостачання у спірний період підтверджується Актом на включення опалення від 09.11.2012р. та Актом на відключення від опалення від 02.04.2013р..

Позивачем долучено до матеріалів справи рахунки №171 від 23.11.2012р., 13.12.2012р., 17.01.2013р., 15.02.2013р., 15.03.2013р., 12.04.2013р., з листами-розписками про їх отримання.

Враховуючи умови п.4.1. Договорів від 01.03.2012р. та від 08.01.2013р., Відповідачем мали б бути сплачені надані послуги згідно рахунків наступним чином:

- Рахунок №171 від 23.11.2012р. - не пізніше 03.12.2012р.

- Рахунок №171 від 13.12.2012р. - не пізніше 18.12.2012р.

- Рахунок №171 від 17.01.2013р. - не пізніше 22.01.2013р.

- Рахунок №171 від 15.02.2013р. - не пізніше 20.02.2013р.

- Рахунок №171 від 15.03.2013р. - не пізніше 20.03.2013р.

- Рахунок №171 від 12.04.2013р. - не пізніше 17.04.2013р.

Враховуючи вищевикладене, Позивачем у період з листопада 2012р. по квітень 2013р. надано послуг Відповідачу на загальну суму 712590,08 грн.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов , визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 24 Закону України „Про теплопостачання" до основних обов'язків Споживача теплової енергії віднесено, зокрема, додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Приймаючи до уваги викладені норми матеріального права, а також умови договорів №171 від 01.03.2012р. та від 08.01.2013р., належним виконанням зобов'язання з оплати, є її вчинення Відповідачем.

Подаючи даний позов Позивач вказував про здійснені часткові оплати Відповідачем в погашення наявної суми заборгованості, які вбачаються з наданих до матеріалів справи копії платіжних доручень та банківських виписок по особовому рахунку Позивача, зараховані Позивачем наступним чином:

- Рахунок №171 від 23.11.2012р. - на суму 76974,61 грн.

- Рахунок №171 від 13.12.2012р. - на суму 30304,01 грн.

- Рахунок №171 від 12.04.2013р. - на суму 19923,96 грн.

Враховуючи вказане, на час подання позовної заяви, за Відповідачем обліковувалась наявна заборгованість за надані послуги з теплопостачання у сумі 585387,5 грн.

Після порушення провадження у справі Відповідачем здійснювалось часткове погашення заборгованості на загальну суму 49125 грн., що вбачається з виписок по особовому банківському рахунку Позивача та копій платіжних доручень.

Оскільки погашення заборгованості відбулося після порушення провадження по справі, таке часткове усунення існування предмету спору у зв'язку із його врегулюванням сторонами зумовлює припинення провадження у справі у певній її частині відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічна позиція висловлена в п.4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у залишковій його частині, а саме в розмірі 497762,5грн.

Позивачем до стягнення заявлено також 3% річних у сумі 8149,42 грн. та інфляційних у сумі 478,91 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство», зважаючи на межі позовних вимог, судом встановлено правомірність задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних частково - у сумі 8149,07 грн .

Стосовно здійснення розрахунку інфляційних втрат, господарський суд вказує наступне. Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.97 р. N 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості.

Як вбачається з Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", Постанови Вищого господарського суд України від 05.04.2011р. N23/466, якщо кредитор звертається за стягненням суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто, мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Здійснивши розрахунок інфляційних втрат у відповідності до вищевказаних нормативно-правових актів та методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ", господарський суд прийшов до висновку, що означені вимоги задоволенню не підлягають, оскільки кінцева сума інфляційних за визначений Позивачем період є мінусовою.

Одночасно Позивачем заявлено до стягнення 38629,24 грн. пені.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Отже, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторони у п.7.3.1 Договорів погодили, що прострочення платежу за спожиту теплову енергію - у вигляді пені, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Враховуючи здійснення розрахунків між сторонами у відповідності з п.4.1. Договорів, періоди, визначені Позивачем щодо нарахування пені згідно спірних рахунків, є правомірними.

Перевіривши здійснений Позивачем розрахунок вказаних позовних вимог, зважаючи на межі позовних вимог, господарський суд пришов до висновку про правомірність задоволення даних позовних вимог, а саме в сумі 38629,24 грн .

Згідно положень п.5.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №7 від 21.02.2013р., припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору. Оскільки часткове погашення Відповідачем наявного боргу відбулось після порушення провадження по справі, то судові витрати в цій частині покладаються на Відповідача.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 75 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження в частині позовних вимог Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа", м. Донецьк до Державного вищого навчального закладу «Донецький коледж будівництва та архітектури», м.Донецьк про стягнення основного боргу у сумі 87625 грн.

2. Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа", м. Донецьк до Державного вищого навчального закладу «Донецький коледж будівництва та архітектури», м.Донецьк про стягнення 545020,07 грн., з яких основного боргу у сумі 497762,5 грн.., пені 38629,24 грн., 3% річних у сумі 8149,42 грн., інфляційних втрат у сумі 478,91 грн. - задовольнити частково .

3. Стягнути з Державного вищого навчального закладу «Донецький коледж будівництва та архітектури» (83001, м.Донецьк, пр. Комсомольський, 3, р/р 35227001000624 в ГУДКСУ в Донецькій області МФО 834016 ЄДРПОУ 01242873) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (83001, м.Донецьк, вул.Постишева, 68, р/р 26003040177 в ПАТ «Мегабанк», м. Харків, МФО 351629, ЄДРПОУ 33257089, ІПН 332570805621) 544540,81 грн., з яких основного боргу у сумі 497762,5 грн.., пені 38629,24 грн., 3% річних у сумі 8149,07 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у сумі 12640,25 грн.

4. Після набрання рішенням чинності видати наказ.

5. В задоволенні в іншій частині позову відмовити.

6. В судовому засіданні 25.09.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

8. Повний текст рішення складено 30.09.2013р.

Суддя С.М. Соболєва