Рішення

від 08.10.2013 по справі 1016/652/12

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Фрунзе, 35, смт. Макарів, Київська обл., 08000, т. (04578) 5-12-39

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2013 р. Справа № 1016/652/12

Макарівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Устимчук М.Ю., при секретарі Лизі Л.М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Макарів, справу за первісним позовом Публічного акціонерного товариства « Райффайзен банк Аваль» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства « Райффайзен банк Аваль», Товариства з обмеженою відповідальністю «Група підприємств Автек» про визнання договору іпотеки недійсним , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПАТ « Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду з первісним позовом 02.03.2012 року посилаючись на те, що 23.01.2008 року між ВАТ « Райффайзен Банк Аваль» , правонаступником якого є позивач та Товариством з обмеженою відповідальністю «Група підприємств Автек» було укладено Генеральну кредитну угоду № 010\14\268 зі змінами та доповненнями згідно додаткової угоди № 010\14\04\154\1 від 16.04.2008 року , додаткової угоди № 010\14\268\335\1 від 30.01.2009 року, додаткової угоди №010\14\268\488 від 31.03.2009 року та додаткової угоди №010\14\268\489 від 31.09.2009 року. Відповідно до п.1.2 Генеральної кредитної угоди загальний розмір зобов'язання ТОВ « ГП Автек» за Договорами , укладеними у її рамках не може перевищувати суми 18 750 000,00 доларів США з них 10 000 000 ,00 доларів США надано на фінансування поточної діяльності 8 750 000,00 доларів США на рефінансування кредитної заборгованості та поповнення оборотних коштів зі строком користування до 30 вересня 2009 року . Плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки Libor ( 1 years) + 5,75 % ( річна ставка Libor для доларів США у відсотках річних плюс 5,75 відсотка річних). Відсоткова ставка на період з 01.04.2009 року до 30.04.2009 року ( включно) встановлена в розмірі 8,45%. Крім того, між АТ « Райффайзен Банк Аваль» , правонаступником якого є позивач та Товариством з обмеженою відповідальністю «Група підприємств Автек» було укладено кредитний договір №010\14\270 від 23.01.2008 року зі змінами та доповненнями згідно додаткової угоди №010\14\270\491 від 31.03.2009 року за яким ТОВ «ГП Автек» була відкрита не відновлювальна кредитна лінія з лімітом у розмірі 8 750 000,00 доларів США на фінансування витрат, пов'язаних з поточною діяльністю та кінцевим терміном погашення 30.09.2009 року. Плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки Libor ( 1 years) + 5,75 % ( річна ставка Libor для доларів США у відсотках річних плюс 5,75 відсотка річних). Відповідно до умов вищевказаних договорів кредитні кошти надані Позичальнику на умовах їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.

Проте, боржник починаючи з 29.04.2009 року в односторонньому порядку не повідомивши про це Банк перестав сплачувати проценти за користування кредитними коштами. У результаті неналежного виконання договірних зобов'язань позичальником порушено вимоги Генеральної кредитної угоди та кредитних договорів укладених в її рамках , внаслідок чого виникла кредитна заборгованість , що станом на 20.02.2012 року складає 22 334 144,29 доларів США. У відповідності до вимог Кредитних договорів на адресу ТОВ « ГП Автек» було відправлено письмову вимогу № 42-1-0-00\957 від 11.06.2009 року в якій вимагалось здійснити дострокове погашення кредиту в повному обсязі протягом не більше 30 календарних днів. Крім того, на адресу ТОВ «ГП Автек» рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення було відправлено претензію №120-0-0-00\6-1740 від 19.10.2011 року з повідомленням про неналежне виконання зобов'язань та попередження про стягнення заборгованості у примусовому порядку.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за Генеральною кредитною угодою №010\14\268 від 23.01.2008 року та Кредитних договорів укладених в її рамках в іпотеку Банку передано нерухоме майно згідно договору іпотеки №010\14\03\353 від 23.01.2008 року укладеному між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем по справі ОСОБА_2 , посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 , реєстраційний номер 202 зі змінами та доповненнями згідно договору б\н від 16.04.2008 року про внесення змін до договору іпотеки, договору № 010\14\03\353\468 від 31.03.2009 року про внесення змін до договору іпотеки відповідно до якого в іпотеку банку було передано дві земельні ділянки .

У відповідності до умов п.2.10 Договору іпотеки та вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку» банком на адресу відповідача та боржника ТОВ «ГП Автек» рекомендованим листом було направлено письмову вимогу №120-1-0-00\6-1744 від 19.11.2011 року про усунення порушення умов Генеральної угоди і Кредитних договорів та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку непогашення кредитної заборгованості. Враховуючи вищевикладене, та вимоги ст. 39 Закону України «Про іпотеку» просили суд звернути стягнення на заставне майно шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження , при цьому початкову ціну реалізації кожної земельної ділянки встановити в розмірі ринкової вартості , розрахованої у Звіті про експертну грошову оцінку.

07.10.2013 року до канцелярії Макарівського районного суду було подано заяву ПАТ « Райффайзен Банк Аваль» про уточнення позовних вимог, де Банк просив суд визначити спосіб реалізації предмету іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною реалізації кожної земельної ділянки на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

На підставі ст. 31 ЦПК України відповідач ОСОБА_2 подала зустрічний позов про визнання договору іпотеки недійсним посилаючи на те, що відповідно до ст.. 215 ЦК України підставою недійсності правочину(договору) є недодержання в момент вчинення правочину сторонами або однією із сторін вимог цивільного законодавства , зокрема й вимоги про те, що зміст проточину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства , а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. За вимогами ст.. 3 ЗУ «Про іпотеку» іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги , яка може виникнути в майбутньому на підставі договору , що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору, або договору , що обумовлює основне зобов'язання у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання. Статтею 18 ЗУ «Про іпотеку» встановлено істотні умови, які обов'язково повинен містити іпотечний договір це зокрема зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та \або посилання на право чин у якому встановлено основне зобов'язання. Однак умовами Договору іпотеки було забезпечено виконання зобов'язання яке не існувало на момент його укладення, що є порушенням положень ч.4 ст.3 ЗУ «Про іпотеку». Зі змісту Генеральної угоди вбачається, що безпосередньо умови даного договору не спричиняють виникнення у сторін зобов'язань з надання та повернення кредитних коштів ( п.1.1, п.2.3 ) Ними також не визначені конкретні умови грошових зобов'язань відповідача ТОВ « ГП Автек» яка мають виникнути в майбутньому. Можливість надання та повернення кредитних коштів обумовлене укладенням у майбутньому між банком та ТОВ «ГП Автек» кредитних договорів в яких сторони погоджують істотні умови кредитування. Крім того, є порушення вимог ст.. 10,15,19 Закону України «Про захист прав споживачів», а тому вважає, що право чини здійснені з використанням не чесної підприємницької практики є недійсними.

07.10.2013 року через канцелярію Макарівського районного суду представником відповідача було подано заяву про доповнення підстав зустрічного позову, у якій зазначено, що у зв'язку з проведенням по цивільній справі судової земельно-технічної експертизи було встановлено , що оціночна вартість майна відповідача ОСОБА_2 на момент укладення Договору іпотеки занижена , а тому вважають, що відповідач ОСОБА_4 був введений в оману і банк як фінансова установа , яка надає кредит є зацікавленим в тому, щоб оцінити заставне майно за найнижчою ціною та отримати у заставу більше майна ніж потрібно для покриття кредиту. Зважаючи на це, якби ОСОБА_2 знала реальну вартість належного їй майна вона би передала в іпотеку менше свого майна і тим самим зазнала менших збитків, а можливо взагалі відмовилась від укладення договору іпотеки.

У судовому засіданні представник позивача Верхацький І.В. позовні вимоги за первісним позовом підтримав, зустрічний позов не визнав.

Представник відповідача ОСОБА_7 у судовому засіданні первісний позов не визнав, зустрічний позов підтримав.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи судом було встановлено, що 23.01.2008 року між ВАТ « Райффайзен Банк Аваль» , правонаступником якого є позивач ПАТ « Райффайзен Банк Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Група підприємств Автек» було укладено Генеральну кредитну угоду № 010\14\268 зі змінами та доповненнями згідно додаткової угоди № 010\14\04\154\1 від 16.04.2008 року , додаткової угоди № 010\14\268\335\1 від 30.01.2009 року, додаткової угоди №010\14\268\488 від 31.03.2009 року та додаткової угоди №010\14\268\489 від 31.09.2009 року. Відповідно до п.1.2 Генеральної кредитної угоди загальний розмір зобов'язання ТОВ « ГП Автек» за Договорами , укладеними у її рамках не може перевищувати суми 18 750 000,00 доларів США з них 10 000 000 ,00 доларів США надано на фінансування поточної діяльності 8 750 000,00 доларів США на рефінансування кредитної заборгованості та поповнення оборотних коштів зі строком користування до 30 вересня 2009 року . Плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки Libor ( 1 years) + 5,75 % ( річна ставка Libor для доларів США у відсотках річних плюс 5,75 відсотка річних). Відсоткова ставка на період з 01.04.2009 року до 30.04.2009 року ( включно) встановлена в розмірі 8,45%. Крім того, між АТ « Райффайзен Банк Аваль» , правонаступником якого є позивач та Товариством з обмеженою відповідальністю «Група підприємств Автек» було укладено кредитний договір №010\14\270 від 23.01.2008 року зі змінами та доповненнями згідно додаткової угоди №010\14\270\491 від 31.03.2009 року за яким ТОВ «ГП Автек» була відкрита не відновлювальна кредитна лінія з лімітом у розмірі 8 750 000,00 доларів США на фінансування витрат, пов'язаних з поточною діяльністю та кінцевим терміном погашення 30.09.2009 року. Плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки Libor ( 1 years) + 5,75 % ( річна ставка Libor для доларів США у відсотках річних плюс 5,75 відсотка річних). Відповідно до умов вищевказаних договорів кредитні кошти надані Позичальнику на умовах їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування. ( а.с. 17-21, 22, 23, 24-26, 27, 28-33,34-43,44-49,50-60 )

В якості забезпечення виконання зобов'язань за Генеральною кредитною угодою №010\14\268 від 23.01.2008 року та Кредитних договорів укладених в її рамках в іпотеку Банку передано нерухоме майно згідно договору іпотеки №010-14\03\353 від 23.01.2008 року укладеному між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем по справі ОСОБА_2 , посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 , реєстраційний номер 202 зі змінами та доповненнями згідно договору б\н від 16.04.2008 року про внесення змін до договору іпотеки, договору № 010\14\03\353\468 від 31.03.2009 року про внесення змін до договору іпотеки відповідно до якого в іпотеку банку було передано 19 земельних ділянок . ( а.с. 62-65, 66-67,68-69)

Як слідує з п.1.1 Договору іпотеки № 010\14\03\353 від 23.01.2008 року цей договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя , що витікають з генеральної угоди №010\14\268 від 23.01.2008 року з додатковими угодами до неї та кредитними договорами, що укладені та будуть укладені в її рамках укладеної між Іпотекодержателем та позичальником за умовами якої Позичальник зобов'язується перед Іпотекодержателем в повному обсязі повернути кредитні кошти в сумі 18 750 000 доларів США, сплатити проценти за користування кредитними коштами, комісії, можливу неустойку в розмірах, в строки та у випадках, передбачених Генеральною угодою , а також виконати інші умови Генеральної угоди та відшкодувати Іпотекодержатель всі можливі збитки , понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов Генеральної кредитної угоди.

Відповідно до п.1.2 Договору іпотеки в забезпечення виконання зобов'язань Позичальника вказаних у п.1.1 Договору, іпотекодавець на умовах передбачених Договором передає у заставу (іпотеку) належне йому нерухоме майно, а саме дві земельні ділянки , які розташовані на території Ясногородської сільської ради Макарівського району Київської області.

Відповідно до п.2.2 Договору іпотеки , Зобовязання забезпечене іпотекою вважається виконаним, якщо кредити погашені, сплачені проценти, комісії, неустойка, що витікають з Генеральної кредитної угоди, а також сплачені інші видатки та витрати, що пов'язані з виконанням Генеральної кредитної угоди та цього Договору, в тому числі відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, відшкодування необхідних витрат на утримання заставленого майна а також витрат пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки.

Відповідно до п.2.3 Договору іпотеки іпотекодержатель набуває права стягнення заборгованості за рахунок іпотеки у випадку, якщо кредити, проценти, комісії, неустойка, які були забезпечені іпотекою не будуть сплачені в строки, передбачені Генеральною кредитною угодою , а також з підстав передбачених ст.. 12 ЗУ «Про іпотеку».

На момент розгляду даної цивільної справи набрало законної сили Рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2012 року по справі №21\46 за позовом ПАТ «Райффайзен Банк аваль» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Група підприємств «Автек» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Автек -Фуд» , яким позовні вимоги Банку задоволено та стягнуто солідарно з ТОВ «ГП Автек» та ТОВ «Автек-Фуд» заборгованість за Генеральною кредитною угодою від 23.01.2008 року №010\14\268 та кредитним договором від 23.01.2008 року №010\14\269 у сумі 18 750 000,00 доларів США , що по курсу НБУ станом на 14.12.2011 року складає 149 810 625 гривень. Вказане підтверджується постановою Вищого Господарського Суду України від 27 листопада 2012 року.

Таким чином, в порушення вимог 525, 526,530 Цивільного кодексу України позичальник ТОВ « ГП Автек» не виконав свої зобов'язання відповідно до умов Генеральної кредитної угоди та кредитного договору.

На момент розгляду даної цивільної справи рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2012 року не виконано.

Відповідно до ст.. 572 ЦК України в силу застави кредитор ( заставодержатель) має право у разі невиконання боржником ( заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника , якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.. 585 ЦК України право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ст.. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Як слідує з матеріалів справи, позивач претензію щодо погашення заборгованості яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов'язань взятих на себе ТОВ « ГП Автек» за Генеральною кредитною угодою та Кредитними договорами направляв як Боржнику ТОВ « ГП Автек» ( а.с. 79,81-83) , так і іпотекодавцю ОСОБА_2 ( а.с. 88-91 ).

Відповідно до ст.. 33 Закону України «Про іпотеку» невиконання або неналежне виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Слід звернути увагу, що відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року « Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів , що виникають із кредитних правовідносин» право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки\застави, належні іпотекодавцю , який не є позичальником , розірвання кредитного договору , набуття права власності на предмет іпотеки належить виключно позивачу.

п.41 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року « Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів , що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна , якщо допущене боржником або іпотекодавцем , якщо він є відмінним від боржника , порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав. оскільки вказане положення закону є оціночним, то суд має належним чином його мотивувати , спів вставити обставини зі змістом цього поняття, визначитись чи не суперечить його застосування загальному змісту та призначенню права, яким урегульовано конкретні відносини та врахувати загальні засади цивільного законодавства - справедливість, добросовісність та розумність.

За клопотанням представника відповідача по даній цивільній справі, який не погоджувався з оцінкою нерухомого майна заставленого в іпотеку було призначено та проведено судову земельно-технічну експертизу . Згідно висновку експерта № 2174\13-41 вартісна оцінка предмету іпотеки, що була визначена на момент укладення договору іпотеки відповідає рівню звичайних цін на таке майно на момент укладення договору іпотеки, вартісна оцінка предмету іпотеки, що визначена в договорі іпотеки є справедливою ринковою ціною.

Виходячи з викладеного, враховуючи вимоги статей 5,15,18,39 Закону України « Про іпотеку» суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Що стосується зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання договору іпотеки недійсним, то суд приходить до висновку, що у його задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зазначаючи у своєму зустрічному позові про недійсність іпотечного договору за вимогами ст.215 ЦК України та ст. 230 ЦК України представник позивача ОСОБА_7 не надав жодного доказу що підтверджував би недійсність іпотечного договору. більш того, обґрунтовуючи свої зустрічні вимоги позивач та його представник посилаються саме на Генеральну кредитну угоду та кредитний договір сторонами яких вони не являються. Посилання на порушення вимог Закону України « Про захист прав споживачів» є не обгрунтованими та взагалі не зрозумілими, оскільки відповідно до ст. 10 ч.12 вказаного закону якщо після укладення договору стане очевидним , що роботи ( послуги) зважаючи на їх ціну(вартість) та характеристики або інші обставини, явно не задовольнятимуть інтереси або вимоги споживача, виконавець зобов'язаний негайно повідомити про це споживача. Виконавець зобов'язаний таким чином повідомити споживача якщо вартість робіт ( послуг) може істотно зрости ніж можна було очікувати під час укладення договору. Споживач має право відмовитись від договору про виконання робіт(послуг) без штрафних санкцій з боку виконавця у разі виникнення обставин , передбачених в абзацах першому та другому цієї частини. Відповідно до абзацу 1 ч.7 ст.15 ЗУ «Про захист прав споживачів» у разі коли надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника спричинило придбання продукції , яка не має потрібних споживачеві властивостей, спожива має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Слід врахувати , що Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів, а тому посилання відповідача саме на норми Закону України « Про захист прав споживачів» є абсурдним.

Що стосується обману відповідача в момент укладення договору іпотеки щодо ціни предмета іпотеки, то висновок судової земельно-технічної експертизи чітко визначив, що вартісна оцінка предмету іпотеки, що була визначена на момент укладення договору іпотеки відповідає рівню звичайних цін на таке майно на момент укладення договору іпотеки, вартісна оцінка предмету іпотеки, що визначена в договорі іпотеки є справедливою ринковою ціною.

Більш того, відповідно до ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення ( ч.1ст.229 ) такий право чин визнається судом недійсним . Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

У судове засідання відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 жодного разу не прибула, участь у судовому розгляді приймав її представник , проте жодного доказу щодо укладення договору іпотеки під впливом обману суду надано не було.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 15,60,79,88, 209,212-215,223 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства « Райффайзен банк Аваль» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки , задоволити.

Звернути стягнення на заставлене майно, передане в іпотеку відповідно до договору іпотеки від 23.01.2008 року № 010\14\03\351 укладеному між АТ «Райффайзен банк Аваль» та громадянкою України ОСОБА_2 ( адреса проживання : АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий Залізничним РУ ГУ МВС України в м. Київ 23.09.1996 року ) а саме :

- земельну ділянку площею 3, 248 га, кадастровий номер 3222789200:02:016:0050, що розташована за адресою : Макарівський район , Ясногородська сільська рада, цільове призначення для ведення індивідуального садівництва та належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №037448 виданого Макарівської районною державною адміністрацією 21.12.2007 року на підставі розпорядження Макарівської РДА від 12.12.2007 року №5234;

- земельну ділянку площею 2,4060 га, кадастровий номер 3222789200:02:022:0022, що розташована за адресою : Макарівський район , Ясногородська сільська рада, цільове призначення для ведення індивідуального садівництва та належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №037449 виданого Макарівської районною державною адміністрацією 21.12.2007 року на підставі розпорядження Макарівської РДА від 12.12.2007 року №5234;

в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Група підприємств Автек» ( місто Київ вулиця Кіквідзе 13, код ЄДРПОУ 31750960 п\р 2600915716 в АТ « Райффайзен Банк Аваль» , МФО 300335) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» ( місто Київ вулиця Лєскова 9, код ЄДРПОУ 14305909 , кор.\рах. 32008173102 в ГОУ НБУ по місту Києву та Київській області , МФО 321024) за Генеральною кредитною угодою №010\14\268 від 23.01.2008 року та Кредитними договорами, укладеними в її рамках у розмірі 22 334 144 , 29 доларів США , що за офіц3ійним курсом НБУ складає 178 411 844 ( сто сімдесят вісім мільйонів чотириста одинадцять тисяч вісімсот сорок чотири ) гривні 83 копійки шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною реалізації кожної земельної ділянки на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності \незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк аваль» судові витрати у сумі 3 219 гривень.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк аваль», ТОВ «ГП Автек» про визнання договору іпотеки недійсним, залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Макарівський районний суд протягом 10 днів з часу його проголошення.

Рішення набирає чинності відповідно до ст. 223 ЦПК України.

Суддя М.Ю. Устимчук