Рішення

від 25.09.2013 по справі 758/2652/13-ц

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/2652/13-ц

Категорія 23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

25 вересня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Шаховніної М. О. ,

при секретарі - Довгалюк Д. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП ТУР - ЕС» (колишня назва ТОВ «БРЮГГЕ КЛАБ») про визнання недійсним частини правочину та повернення коштів,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ "БРЮГГЕ КЛАБ" про визнання недійсним частини правочину та повернення коштів.

Свої вимоги мотивує тим, що 04 грудня 2012 року між ним та ТОВ "БРЮГГЕ КЛАБ" був укладений договір № 01/36 про надання послуг працевлаштування за кордоном, предметом якого являється працевлаштування за кордоном, з візовою підтримкою та подача інших документів.

Зазначив, що відповідно до умов даного договору відповідач повинен був активно сприяти позивачу в пошуку потенційного роботодавця за кордоном, підготовці та оформленні резюме, а ОСОБА_1 зобов'язувався сплатити винагороду за надання даних послуг.

Посилаючись на те, що позивач сплатив відповідачу грошові кошти в сумі 5 740 грн., чим виконав попередні умови договору, а відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, оскільки з дня сплати позивачем коштів відповідачем не було надано жодних послуг щодо працевлаштування за кордоном позивача, ОСОБА_1 просить визнати недійсним пп. 1 п. 6.1. договору № 01/36 від 04 грудня 2012 року та стягнути з ТОВ "БРЮГГЕ КЛАБ" на свою користь безпідставно одержані кошти в сумі 5 740 грн., проценти за користування коштами в розмірі 100 грн. 25 коп., інфляційні витрати - 22 грн. 96 коп., 3% річних у сумі 40 грн. 10 коп. та судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, з тих же підстав просив його задовольнити. Пояснив, що оскільки відповідач не надав жодних послуг позивачу в день підписання договору № 01/36 про надання послуг працевлаштування за кордоном, тобто не виконав своїх зобов'язань, то він не мав права отримувати будь-які види попередніх оплат. Крім того, пп. 1 п. 6.1. договору № 01/36 від 04 грудня 2012 року суперечить пп. 3.6.7. п. 3.6. Наказу № 272 від 06.09.2010 року Міністерства праці та соціальної політики про ліцензійні умови провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном, що є підставою вважати правочин у цій частині недійсним.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини поважності неявки в судове засідання суду не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 та ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Заочний розгляд справи відбувається за відсутності відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, на підставі ухвали про заочний розгляд справи.

Суд, вважає можливим розглядати справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "БРЮГГЕ КЛАБ" змінило назву на ТОВ "ВІП ТУР - ЕС (а.с. 66).

Як встановлено у судовому засіданні, 04 грудня 2012 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 01/36 про надання послуг працевлаштування за кордоном (а. с. 6-9).

Відповідно до п. 1.1. предметом даного договору являється працевлаштування за кордоном, з візовою підтримкою і подача інших документів (карта поляка).

Пунктом 1.2, 1.3 договору передбачено, що Виконавець надає інформацію та працевлаштування громадянина України за кордоном та зобов'язується надати Замовнику послуги, які будуть сприяти працевлаштуванню за кордоном працівника, а замовник зобов'язується ці послуги сплатити на умовах і в строк, визначені цим договором.

Відповідно до п. 1.4 під послугами у працевлаштування на роботу за кордоном сторони розуміють: надання послуг з питань, що стосуються тимчасової візи для іноземців, роз'яснення правил та процедур посольств України та держави знаходження потенційного роботодавця, надання інформації про консульські установи України та громадські організації, що надають допомогу мігрантам.

Під послугами з посередництва згідно пункту 1.7 договору слід розуміти: активно сприяти замовнику в пошуку потенційного роботодавця за кордоном, підготовка і оформлення резюме замовника на підставі наданих замовником резюме, пошук роботи у державі потенційного роботодавця, відповідно резюме "анкети" замовника, не розголошувати третім особам інформацію, яку виконавець отримав від замовника для оформлення працевлаштування, та не використовувати її в своїх корисних цілях.

Згідно п. 6.1. встановлено, що за надання послуг, передбачених п. 1.7. цього договору, замовник зобов'язується сплатити виконавцю винагороду в розмірі:

- в день заключення та підписання договору 5 740 грн.;

- після фактичного отримання візи 5 218 грн.;

- в день виїзду (перед виїздом) 5 218 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору в день його підписання 4 грудня 2012 року було сплачено часткову оплату відповідно до п. 1. 7 договору в розмірі 5 740 грн. (а.с. 10), однак, на відміну від позивача, що виконав взяті на себе зобов'язання належним чином, відповідач умови договору не виконав.

Згідно зі ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року відповідно до статей 215 та 216 ЦК України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Крім того, відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Статтею 217 ЦК України визначено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Відповідно до пп. 3.6.7. пункту 3.6. Наказу № 272 від 06.09.2010 року "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном і Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном" передбачено, що ліцензіат зобов'язаний: не стягувати з клієнтів будь-які види попередніх оплат за послуги з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном до отримання клієнтом завізованого іноземним роботодавцем трудового договору (контракту) та/або робочої візи (в разі наявності між Україною та країною працевлаштування візового порядку в'їзду) в посольстві (консульстві) іноземної країни.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України поверненню підлягає виконане за недійсним правочином.

З огляду на те, що ТОВ "БРЮГГЕ КЛАБ" стягнуло з позивача попередню оплату за послуги з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном до отримання клієнтом завізованого іноземним роботодавцем трудового договору (контракту) та/або робочої візи, то на підставі ст. 215-217 ЦК України пп. 1 п. 6.1. договору № 01/36 від 04 грудня 2012 року слід визнати недійсним та стягнути з відповідача на користь позивача суму попередньої оплати в розмірі 5 740 грн.

Згідно ч. 2 ст. 1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (ст. 536 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Так на період з 04.12.2012 року по 26.02.2013 року була встановлена облікова ставка НБУ в розмірі 7, 5 % річних, з огляду на це розрахунок процентів за користування чужими грошовими коштами буде вираховуватися як:

7, 5 %*(85 днів/365 днів)* 5 740 грн. = 100, 25 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Загальний індекс інфляції за період з грудня 2012 року по січень 2013 року становив 100, 4 %, а тому сума інфляційних витрат буде вираховуватися як: 5 740 грн.* 100, 4 % - 5 740 грн. = 22, 96 грн.

Що стосується стягненню з відповідача 3% річних, то їх розмір становить 40,10 грн. (3%* (85 днів/365 днів)* 5 740 грн.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а з відповідача слід стягнути на користь позивача 5 903 грн. 31 коп., а саме:

- 5 740 грн. 00 коп. - сума боргу;

- 100 грн. 25 коп. -проценти за користування чужими грошовими коштами;

- 22 грн. 96 коп. - інфляційні витрати;

- 40 грн. 10 коп. - 3% річних.

Крім того, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягають витрати по оплаті судового збору в розмірі 229 грн. 40 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 202, 203, 215-217, 625, 626, 1048, 1212, 1214 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 15, 57, 60, 88, 209, 212-215, 224, 228, 233 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати недійсним підпункт 1 пункту 6.1. договору № 01/36 від 04 грудня 2012 року про надання послуг працевлаштування за кордоном, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «БРЮГГЕ КЛАБ».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП ТУР - ЕС» (колишня назва ТОВ «БРЮГГЕ КЛАБ») (код ЄДРПОУ 38183939) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) кошти у розмірі 5 740 грн. (п'ять тисяч сімсот сорок гривень) 00 коп., 100 грн. 25 коп. (сто гривень двадцять п'ять коп.) проценти за користуванням грошовими коштами, 22 грн. 96 коп. (двадцять дві гривні дев'яносто шість коп.) інфляційні витрати та 40 грн. 10 коп. (сорок гривень десять коп.) три відсотки річних.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП ТУР - ЕС» (колишня назва ТОВ «БРЮГГЕ КЛАБ») на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп. (двісті двадцять дев'ять гривень сорок копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя М. О. Шаховніна