Рішення

від 30.11.2006 по справі 12/3024

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський

суд

Житомирської

області

10002, м. Житомир, майдан

Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "30" листопада 2006 р.                                                   

 Справа № 12/3024

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді 

судді Сікорської  Н.А.

судді 

за участю представників сторін

від позивача повноважний представник не з'явився

від відповідача не з'явився.

Розглянув справу за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 (смт.

Миропіль) 

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю

"Булдичівське" (с.Булдичів Романівського району)

про стягнення 36151 грн.

В порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України, спір вирішується у більш

тривалий строк ніж передбачено чю 1 ст. 69 ГПК України.

ПП ОСОБА_1 подала позов про стягнення з СТзОВ „Булдичівське”        36151,00 грн.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили.

Позивач вимоги ухвали господарського суду виконала частково.

Відповідач вимоги ухвали суду не виконав. Письмового відзиву не

надав. Спір вирішується за наявними у справі матеріалами в порядку ст. 75 ГПК

України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно договору грошової позики від 28.01.04 укладеного між ПП

ОСОБА_1 та СТзОВ „Булдичівське” позивач зобов”язалась надати відповідачу

грошову позику в сумі 35530,00 грн.

Відповідно до п. 2.1 договору, позивач зобов”язалась вказану суму

грошової позики внести в касу СТзОВ „Булдичівське” повністю або частково з

28.01.04 по 31.12.05.

За умовами п. 2.3 договору 

відповідач зобов”язався провести розрахунки за одержану  позику сільськогосподарською продукцією по

цінах домовленості або надати послуги на таких же умовах.

Відповідач зобов”язався провести розрахунки по погашенню позики до

31.12.05.

Як зазначила позивач у позовній заяві, відповідачу була надана

позика в сумі 35530,00 грн. Однак  СТзОВ

„Булдичівське” в порушення  умов договору

розрахунки у встановлений термін не провів.

03.07.06 відповідачу була пред”явлена претензія за НОМЕР_1, яка

отримана ним  04.07.06, однак відповідь

про результат розгляду не надійшла. Кошти 

відповідач не повернув.

За даними позивача, на  день

звернення до суду заборгованість становить 

35530,00 грн.

Відповідно до довідки відповідача від 03.11.06, останній невзмозі

провести розрахунки по договору грошової позики сільськогосподарською

продукцією та наданням послуг у зв”язку з відсутністю сільськогосподарської

продукції та важким матеріальним становищем по наданню послуг.

У відповідності до ст. 625 ЦК України відповідачу нараховано

621,81 грн. 3% річних.

Відповідач позовні вимоги за предметом та підставами пред”явлення

не оспорив. Письмового відзиву на позовні вимоги не надав. Як вбачається з акта

звірки (а.с. 6,17) заборгованість визнав в сумі 35530,00 грн.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд вважає,

що позовні вимоги підлягають частковому задоволення, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.ст. 32,33,34 доказами у справі є будь-які

фактичні дані, на підставі  яких

господарський   суд   у 

визначеному  законом  порядку 

встановлює наявність  чи  відсутність 

обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші

обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна 

довести  ті  обставини, 

на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і

заперечень.

Господарський   суд  приймає 

тільки  ті  докази, 

які  мають значення для справи.

Обставини справи, які 

відповідно  до  законодавства 

повинні бути  підтверджені  певними 

засобами  доказування,   не   

можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Факт надання позики 

відповідачу позивач підтвердив частково в сумі           27330,00 грн., про що вказує

квитанція до прибуткового касового ордера від 02.11.05 (а.с.16) та довідка СТОВ

„Булдичівське” про отримання позики (а.с. 8).

Зазначені квитанцію та довідку суд розцінює як належні докази

надання позики саме в сумі 27330,00 грн.

В обгрунтування решти суми наданої позики позивач надав накладну

НОМЕР_2, згідно якої підприємство Миди- Київ відпустило СТОВ „Булдичівське”

через ОСОБА_1  дизельне пальне на суму

10000,00 грн.

Вказану накладну  суд не

розцінює як належний доказ, оскільки по-перше: вона  вказує на 

господарські відносини, які виникли між юридичними особами Міди-Київ та

СТОВ „Булдичівське”, а не між сторонами по справі; по-друге вказана накладна

вказує на відпуск товарно-матеріальних цінностей (дизельного пального), а не

коштів.

Відповідно до ч.3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення

боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може

відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

За вказаних обставин, в частині основного боргу позовні вимоги

підлягають задоволенню в сумі 27330,00 грн. В задоволенні решти суми основного

боргу -     8200,00 грн. суд відмовляє.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив

виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити,

зокрема, три проценти річних  від  простроченої 

суми,  якщо  інший 

розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що згідно договору у відповідача виникло не грошове

зобов”язання, а зобов”язання провести розрахунки шляхом відпуску  сільськогосподарської продукції та надання

послуг, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних є безпідставними і

задоволенню не підлягають.

Отже, задоволенню підлягають 

вимоги в сумі 27330,00 грн. В решті позову суд відмовляє.

Судові витрати покладаються 

на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 69, 75,

82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.

Позов задовольнити частково.

2.

Стягнути з Сільськогосподарськоготовариства з обмеженою відповідальністю

„Булдичівьке”, 13041, Житомирська обл., Романівський р-н, с. Булдичів, код

05267297

на

користь Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_3

-  27330,00 грн. заборгованості;

-

273,30 грн. - державного мита;

-

89,21 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення

господарського суду суду  набирає  законної 

сили   після закінчення  десятиденного 

строку з дня підписання   рішення,

оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя                                                                      

Сікорська Н.А. 

       Дата підписання: 11

грудня 2006 року.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам