Рішення

від 03.10.2013 по справі 17/308

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/308 03.10.13

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Державного підприємства "Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства праці та соціальної політики України"

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

про зобов'язання вчинити дії

за участю представників сторін :

від позивача: Захаров І.Ф. - представник за довіреністю № 1 від 12.09.2013 р.

від відповідача: Пясецька Г.О. - представник за довіреністю № 179 від 02.09.2013 р.

встановив:

До господарського суду міста Києва звернулось Державне підприємство "Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства праці та соціальної політики України" з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про зобов'язання вчинити дії по перерахунку за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення по договору на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 06427/1-5-09 від 03.03.2006 р.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 03.03.2006 року між Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" та Державним підприємством "Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства праці та соціальної політики України" укладено договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 06427/1-5-09, предметом його є постачання питної води та приймання стічних вод у міську каналізаційну систему та своєчасна сплата в повному обсязі за надані послуги, на умовах, передбачених даним договором.

Згідно договору, за період грудень 2008 року - квітень 2009 року Державне підприємство "Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства праці та соціальної політики України" спожило послуг з водопостачання та водовідведення на суму 1 179,00 грн.

При цьому, відповідач, порушуючи порядок розрахунків за надані послуги, неправомірно визначав за спірний період вартість послуг водопостачання та водовідведення за тарифами, затвердженими Розпорядженнями КМДА № 1661 від 27.11.2008 року, № 1780 від 25.12.2008 року, № 127 від 05.02.2009 року, які скасовані Указами Президента України № 1199/2008 від 24.12.2008 року, № 65/2009 від 03.02.2009 року, № 76/2009 від 09.02.2009 року, як такі що не відповідають законам та Конституції України. Таким чином, ПАТ "АК "Київводоканал" завищило вартість наданих послуг за спірний період на суму 2 347,52 грн.

У позові Державне підприємство "Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства праці та соціальної політики України" просить суд зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" здійснити перерахунок вартості наданих позивачу послуг з водопостачання та водовідведення за період грудень 2008 року - квітень 2009 року за договором № 06427/1-5-09 від 03.03.2006 року, на підставі тарифів згідно з розпорядженням Київської міської адміністрації № 86 від 31.01.2007 року, "Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для відпуску бюджетним установам і організаціям, іншим споживачам" в редакції розпорядження Київської міської державної адміністрації № 715 від 18.06.2007 року, а також зарахувати різницю в розмірі 2 347,52 грн. в якості майбутніх платежів.

У судовому засіданні представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що рахунки виставлялись на підставі чинних розпоряджень КМДА, а тому підстави для здійснення перерахунку відсутні. Просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 03.03.2006 року між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", Правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (постачальник) та Державним підприємством "Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства праці та соціальної політики України" (абонент) був укладений договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 06427/1-5-09.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізацій м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65.

Згідно з п. 2.2.1 договору постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ст.ст. 901, 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Ст. 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦКУ з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Відповідно до ст.ст. 1, 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Статтею 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Пунктом 3.7 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення від 27.06.2008 р. № 190, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України, встановлено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Судом встановлено, що за період грудень 2008 року - квітень 2009 року Державне підприємство "Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства праці та соціальної політики України" спожило послуг з водопостачання та водовідведення в обсязі 550,00 м.куб., згідно розгорнутого розрахунку наданих послуг за вказаний період.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при нарахуванні вартості послуг, керувався тарифами, затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 1661 від 27.11.2008 року, № 1780 від 25.12.2008 року, № 127 від 05.02.2009 року. При цьому розмір плати за надані послуги склав 3 526,52 грн.

Спір виник у зв'язку з тим, що тарифи, встановлені Розпорядженнями КМДА № 1661 від 27.11.2008 року, № 1780 від 25.12.2008 року, № 127 від 05.02.2009 року були скасовані Указами Президента України № 1199/2008 від 24.12.2008 року, № 65/2009 від 03.02.2009 року, № 76/2009 від 09.02.2009 року, а тому, на думку позивача, ПАТ "АК "Київводоканал" не мав права їх застосовувати.

Частиною 2 ст. 140 Конституції України та ч. 2 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами про міста Київ і Севастополь.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Статтею 10 Закону України "Про столицю України - місто герой Київ" встановлено, що Київська міська та районні в місті ради мають власні виконавчі органи, які утворюються відповідно Київською міською радою, районними в місті радами, підзвітні та підконтрольні відповідним радам.

Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" міська та районні в місті Києві ради протягом місяця після набрання чинності цим Законом вирішують питання щодо формування власних виконавчих органів на базі відповідних державних адміністрацій, які паралельно виконують функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.

Отже, виходячи із змісту ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виконавчий орган створюється Київською міською радою.

Рішенням Київської міської ради від 20 червня 2002 року 28/28 "Про утворення виконавчого органу Київської міської ради та затвердження його структури і загальної численності" було утворено виконавчий орган Київради - Київську міську державну адміністрацію, який відповідно до пункту 2 розділу VII Прикінцевих положень Закону України "Про столицю України - місто герой Київ" паралельно виконує функції органу державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування в місті Києві, із збереженням існуючої назви "Київська міська державна адміністрація".

Специфікою виконавчого органу у місті Києві є те, що Київська міська державна адміністрація та виконавчий орган Київради є фактично одним органом, який виконує повноваження як органу місцевого самоврядування так і органу виконавчої влади.

Розглядаючи конституційність цього положення Конституційний Суд України своїм Рішенням від 25.12.2003 N 21-рп/2003 (справа про особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті Києві) надав тлумачення ст. 10 Закону України "Про столицю України - місто герой Київ" де зазначив: Київська міська державна адміністрація є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади. З питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, цей орган підзвітний і підконтрольний Київській міській раді, а з питань здійснення повноважень у сфері виконавчої влади - Кабінету Міністрів України.

Таким чином, Київська міська державна адміністрація є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Виходячи з викладеного, суд зазначає, що Київська міська державна адміністрація, як виконавчий орган Київської міської ради, наділена повноваженнями органу місцевого самоврядування і як орган виконавчої влади - повноваженнями органу державної влади.

Стосовно компетенції виконавчого органу Київради встановлювати тарифи на житлово-комунальні послуги, суд виходить з такого.

Згідно з ст.ст. 7, 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону; органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Відповідно до п. 2 ч. "а" ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (в даному випадку - Київської міської ради) віднесено встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Тобто, до повноважень Київської міської державної адміністрації як виконавчого органу Київської міської ради згідно ч. 2 п. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", п. 2 ч. "а" ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" віднесено повноваження встановлювати ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги, тарифи щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг.

Проаналізувавши вказані норми законодавства можна дійти висновку, що виконавчим органом Київради (Київською міською державною адміністрацією) було винесено оскаржувані розпорядження в межах повноважень органу місцевого самоврядування, а не органу державної виконавчої влади на підставі та у спосіб, що встановлені законами України.

До того ж, умовами договору на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 06427/1-5-09 від 03.03.2006 р. визначено, що постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

З матеріалів справи вбачається, що до 01.12.2008 року тарифи на теплову енергію, вироблену відповідачем, були затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.01.2007 р. № 86 в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007 року.

Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27.11.2008 року про втрату чинності розпорядження № 86 від 31.01.2007 року скасоване.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 230 від 02.03.2009 р. з 10.02.2009 року поновлено у дії розпорядження № 86 від 31.01.2007 року в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007 року.

Указами Президента України № 1199/2008 від 24.12.2008 р., № 65/2009 від 03.02.2009 р., № 76/2009 від 09.02.2009 р. розпорядження КМДА № 1662, від 27.11.2008 року, № 1780 від 25.12.2008 року, № 127 від 05.02.2009 року були скасовані як такі, що суперечать Конституції та Законам України.

Проте, суд зазначає, що відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли пом'якшуються або скасовують відповідальність особи.

При цьому відповідно до рішення Конституційного суду України № 1-рп/99 від 09.02.1999 р. пом'якшення, вказані в ст. 58 Конституції України, поширюються лише на фізичних осіб.

Також вказаним рішенням Конституційного суду України визначено, що за загальним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вони припиняються з моменту набрання цим актом чинності і припинення з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Надання зворотної сили в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Укази Президента № 1199/2008 від 24.12.2008 року, № 65/2009 від 03.02.2009 року, № 76/2009 від 09.02.2009 року не містять посилань щодо надання цим розпорядженням зворотної сили.

Вказані висновки відображені у постановах Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2010 р. по справі № 2-а-320/10 та від 27.09.2012 р. по справі № 2а-1498/11.

Враховуючи те, що судом було встановлено недоведеність та необґрунтованість позовних вимог, а також відсутність порушення з боку відповідача будь-яких законних прав чи охоронюваних інтересів позивача, підстави для перерахунку вартості наданих послуг з водопостачання та водовідведення у даному випадку відсутні.

З урахуванням встановлених обставин у справі суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства праці та соціальної політики України" до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про зобов'язання вчинити дії необхідно відмовити.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-35, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити у позові Державного підприємства "Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства праці та соціальної політики України" до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про зобов'язання вчинити дії.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 03 вересня 2013 року.

Повний текст рішення підписаний 08 жовтня 2013 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна