Рішення

від 07.10.2013 по справі 914/3315/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2013 р. Справа № 914/3315/13

За позовом: Фізичної особи-підприємця Миколайчук Людмили Анатоліївни, м. Львів, до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнський центр - фінанс», м. Вінниця, про: стягнення орендної плати та усунення перешкод у користуванні майном шляхом примусового виселення. Суддя М. М. Синчук При секретарі Гринчишин О. За участю представників: позивача:Миколайчук О.І. - договір про надання адвокатської допомоги від 23.09.2013 р. відповідача:не з'явився. Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Фізичної особи-підприємця Миколайчук Людмили Анатоліївни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнський центр - фінанс» про стягення орендної плати та усунення перешкод у користуванні майном шляхом примусового виселення. Ухвалою суду від 28.08.2013р. провадження у справі порушено, розгляд справи призначено на 24.09.2013р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач в порушення умов договору суборенди нерухомого майна від 15.07.2011 р. своєчасно та в повному обсязі не сплатив орендну плату, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 8 400,00 грн. Крім того, позивач просить суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні нерухомим майном, яке знаходиться за адресою: м. Львів, пл. Соборна, 12а, сл. приміщення №54, шляхом примусового виселення відповідача з незаконно займаного приміщення.

В судове засідання 24.09.2013 р. позивач з'явився, позов підтримав у повному обсязі. Вимоги ухвали суду від 28.08.2013 р. виконав частково.

В судове засідання 24.09.2013 р. представник відповідача не з'явився. Вимоги ухвали суду від 28.08.2013р. не виконав. Поштове відправлення з ухвалою суду від 28.08.2013 р. надіслане на адресу відповідача, вказану в позовній заяві та у Виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулось до суду з відміткою: «За зазначеною адресою не зазначається».

В судовому зсіданні 24.09.2013 р. розгляд справи відкладено на 07.10.2013 р.

В судове засідання 07.10.2013 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві. 04.10.2013 р., через канцелярію господарського суду Львівської області, подав клопотання про долучення до матеріалів справи Витягу з ЄДРПОУ на відповідача станом на 02.10.2013 р. та копії Витягу з ЄДРПОУ на позивача станом на 06.09.2013 р., а також копії договору оренди нерухомого майна від 01.04.2008 р., згідно якого позивач прийняв в строкове платне користування нерухоме майно, що є предметом спору, загальною площею 224,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, пл. Соборна, 12а. В судовому засіданні подав клопотання про долучення до матеріалів справи розрахунок ціни позову.

В судове засідання 07.10.2013 р представник відповідача повторно не з'являвся, незважаючи на те, що був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причин неприбуття в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 28.08.2013 р. не виконав без поважних причин.

Згідно ст. 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. За умовами ст.17 Закону України від 15.05.2003, № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. Зокрема, в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Відповідно до ст. 88 та ч. 2 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи вказується в установчих документах. Оскільки відповідно до ст. 88 ЦК України установчі документи юридичної особи по винні обов'язково містити місцезнаходження юридичної особи, то у разі коли відбувається зміна місцезнаходження, повинні вноситися відповідно зміни до установчих документів і бути проведена державна реєстрація цих змін. Після проведення державної реєстрації в спеціалізованому друкованому засобі масо вої інформації має бути надруковане повідомлення, яке повинно містити: най менування юридичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи; по переднє та нове місцезнаходження юридичної особи; місце та дату проведення державної реєстрації змін до установчих документів, зокрема щодо зміни місцезнаходження юридичної особи (ст. 22 Закону).

За таких обставин, з врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав.

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України . За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.3.9.2 постанови).

Суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України сторонни зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами по справі укладено договір суборенди нерухомого майна від 15.07.2011 р. (надалі - Договір).

Відповідно до умов договору орендар (позивач у справі) передає, а суборендар (відповідач у справі) приймає в строкове платне користування (оренду) нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, пл. Соборна, 12 а (надалі - об'єкт оренди).

Згідно п. 1.2. Договору Об'єкт оренди, що здається в оренду за цим Договором складається з приміщень, а саме - службове приміщення №54, площею 12,5 кв.м.

Відповідно до п. 1.4. Договору, майно, що передається в оренду за цим Договором, належить орендарю на підставі договору оренди будинку, укладеного 01.04.2008 року .

В судовому засіданні 07.10.2013 р. представник позивача долучив до матеріалів справи копію Договору оренди будинку від 01.04.2008 р., згідно якого орендодавець - Дубневич Н.М. передає, а орендар - позивач у справі, приймає в строкове платне користування (оренду) нерухоме майно загальною площею 224,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, пл. Соборна, 12а.

Відповідно до п. 4.3. Договору оренди будинку від 01.04.2008 р., орендар має право передати орендовані за цим договором приміщення в суборенду третім особам на умовах, що не суперечать даному Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору об'єкт оренди надається суборендарю для використання його суборендарем як офісне приміщення.

Згідно п. 3.1. Договору, суборендар вступає у строкове платне користування майном з дати підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкта оренди.

На виконання вимог п. 3.1. Договору, 15.07.2011 р. між сторонами у справі підписано та скріплено печатками сторін Акт приймання-передачі орендованого майна згідно Договору від 15.07.2011 р., згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв, в строкове платне користування (оренду) приміщення, а саме - службове приміщення №54, загальною площею 12,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Львів, пл. Соборна, 12 а.

Відповідно до п. 4.3. Договору, за один місяць оренди майна, враховуючи площу та орендну плату за один квадратний метр орендованого майна, орендна плата становить 2 100,00 грн. Орендна плата складається з плати за користування об'єктом оренди.

Згідно п. 4.5. Договору орендна плата, передбачена п. 4.3. цього Договору, сплачується наступним чином: у перший місяць користування майном - на протязі 10 днів з моменту підписання акту прийому-передачі; у наступні місяці до закінчення строку оренди - один раз на місяць, але не пізніше 30 числа місяця попереднього до місяця, в якому суборендар буде користуватись майном.

Відповідно до п. 5.4. Договору орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати оренду плату.

07.10.2013 р. позивачем до матеріалів справи долучено копії банківських виписок з рахунку позивача за період з липня 2011 р. по березень 2013 р. (щодо проведення оплати відповідачем оренди приміщення).

В порушення умов Договору відповідачем допущено заборгованість зі сплати орендної плати за користування нерухомим майном за період з квітня 2013 р. по липень 2013 р. в сумі 8 400,00 грн.

Згідно п. 9.3. Договору, умови цього Договору зберігають силу протягом всього строку дії цього Договору, в частині зобов'язань суборендаря щодо сплати орендної плати - до виконання зобов'язань.

12.07.2013 р. позивач звернувся до відповідача листом, в якому повідомив про відмову від Договору суборенди нерухомого майна від 15.07.2011 р., що підтверджується квитанцією про відправлення відповідачу цінного листа від 12.07.2013 р. та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, долученого до матеріалів справи позивачем.

Відповідно до п. 3.4. Договору у разі припинення або розірвання цього Договору суборендар зобов'язаний в тридцятиденний повернути майно орендарю, шляхом підписання акту приймання-передачі об'єкта оренди. Майно вважається повернутим орендарю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкта оренди.

На день розгляду справи заборгованість у сумі 8 400,00 грн. відповідачем не погашена, доказів повернення об'єкта оренди суду не представлено.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Предметом спору у даній справі є захист права користування від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, шляхом усунення перешкод у здійсненні суборендарем права користування майном з метою здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до ч.2 ст.16 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України ) справи у спорах про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

Нерухоме майно, усунути перешкоди у користуванні яким просить позивач, знаходиться у місті Львові. Отже даний спір підсудний господарському суду Львівської області.

Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, у тому числі, можуть бути припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як встановлено судом, 15.07.2011 р. між сторонами по справі укладено договір суборенди нерухомого майна. Згідно Акту приймання-передачі орендованого майна від 15.07.2011 р. позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування (оренду) нерухоме майно, а саме - службове приміщення №54, загальною площею 12,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, пл. Соборна, 12 а.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 18 України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Аналогічна норма встановлена частиною третьою статті 285 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до частини четвертої статті 286 Господарського кодексу України, строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до п. 4.3. Договору, за один місяць оренди майна, враховуючи площу та орендну плату за один квадратний метр орендованого майна, орендна плата становить 2 100,00 грн. Орендна плата складається з плати за користування об'єктом оренди.

Згідно п. 4.5. Договору орендна плата, передбачена п. 4.3. цього Договору, сплачується наступним чином: у перший місяць користування майном - на протязі 10 днів з моменту підписання акту прийому-передачі; у наступні місяці до закінчення строку оренди - один раз на місяць, але не пізніше 30 числа місяця попереднього до місяця, в якому суборендар буде користуватись майном.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В порушення умов Договору відповідачем допущено заборгованість зі сплати орендної плати за користування нерухомим майном за період з квітня 2013 р. по липень 2013 р. в сумі 8 400,00 грн.

Згідно п. 9.3. Договору, умови цього Договору зберігають силу протягом всього строку дії цього Договору, в частині зобов'язань суборендаря щодо сплати орендної плати - до виконання зобов'язань.

Станом на день розгляду справи судом, відповідач заборгованість у сумі 8 400,00 грн. не погасив, доказів повернення об'єкта оренди суду не представив.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 8 400,00 грн. заборгованості по орендній платі, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Частиною 1 статті 782 ЦК України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

12.07.2013 р. позивач звернувся до відповідача листом, в якому повідомив про відмову від Договору суборенди нерухомого майна від 15.07.2011 р., що підтверджується квитанцією про відправлення відповідачу цінного листа від 12.07.2013 р.

Відповідно до п. 3.4. Договору у разі припинення або розірвання цього Договору суборендар зобов'язаний в тридцятиденний повернути майно орендарю, шляхом підписання акту приймання-передачі об'єкта оренди. Майно вважається повернутим орендарю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкта оренди.

Згідно п. 11.4. Договору, чинність цього Договору припиняється внаслідок закінчення строку на який його було укладено.

Відповідно до п. 9.1. Договору, цей договір діє до 31.12.2011 р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, у зв'язку з припиненням дії договору суборенди, відповідач зобов'язаний звільнити орендовані на підставі договору суборенди нерухомого майна від 15.07.2011 та передати їх за актом приймання-передачі позивачу. Таким чином, вимоги позивача про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном, яке знаходиться за адресою: м. Львів, пл. Соборна, 12 а, сл. приміщення №54, шляхом примусового виселення відповідача з незаконно заумного приміщення, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, судовий збір потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнський центр - фінанс» (адреса: 21100, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Д. Нечая, буд. 65, офіс 422, ідентифікаційний код 37690923 ) на користь Фізичної особи-підприємця Миколайчук Людмили Анатоліївни (адреса: 79014, м. Львів, вул. Крип'якевича, буд. 16 А, кв. 5, ідентифікаційний код 2384017788 ) 8 400,00 грн. заборгованості по орендній платі.

3. Виселити відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнський центр - фінанс» (адреса: 21100, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Д. Нечая, буд. 65, офіс 422, ідентифікаційний код 37690923 ) з нежитлового приміщення яке знаходиться за адресою: м. Львів, пл. Соборна, 12 а, сл. приміщення №54.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнський центр - фінанс» (адреса: 21100, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Д. Нечая, буд. 65, офіс 422, ідентифікаційний код 37690923 ) на користь Фізичної особи-підприємця Миколайчук Людмили Анатоліївни (адреса: 79014, м. Львів, вул. Крип'якевича, буд. 16 А, кв. 5, ідентифікаційний код 2384017788 ) 2 867,50 грн. судового збору.

5. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Синчук М.М.