Рішення

від 01.10.2013 по справі 919/841/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року справа № 919/841/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірамакс Україна"

(65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 21, оф. 606,

ідентифікаційний код: 37549805)

до Обслуговуючий кооператив "Житлово Будівельний кооператив

"Вершина успіху"

(99055, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 171, кв. 1

ідентифікаційний код: 37181820)

про стягнення 31 462,45 грн

учасники процесу не з'явились

Суть спору:

22.07.2013 товариство з обмеженою відповідальністю "Вірамакс Україна" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до обслуговуючого кооперативу "Житлово Будівельний кооператив "Вершина успіху" (далі - відповідач) про стягнення 31 462,45 грн.

Позов мотивовано ухиленням відповідача від відшкодування збитків завданих позивачу у зв'язку з поверненням орендованого майна пошкодженим та розукомплектованим

Ухвалою суду від 24.07.2013 прийнято позовну заяву до розгляду і порушено провадження у справі, призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.08.2013. У порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов'язано сторони надати докази, необхідні для своєчасного та правильного розгляду справи.

20.08.2013 розгляд справи відкладено на 19.09.2013 в порядку статті 77 ГПК України.

Ухвалою суду від 19.09.2013 строк розгляду справи продовжено на 15 днів до 07.10.2013.

У судовому засіданні 19.09.2013 оголошено перерву до 01.10.2013.

У судове сторони явку уповноважених представників не забезпечили, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, причини неявки суд не повідомили.

Зі змісту статті 22 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, а тому справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Ураховуючи викладене, суд вирішив за можливе продовжити розгляд справи за відсутністю представників сторін.

Відповідач надав суду відзив на позов, відповідно до якого вимоги за позовом не визнав та зазначив, що дефектний акт від 11 січня 2013 року, на який посилається позивач складений в односторонньому порядку, що відповідає вимогам Договорів, крім того зазначений акт не надсилався відповідачу належним чином. За таких обставин вважає,що позов не підлягає задоволенню (арк. с. 87).

У судовому засіданні сторони надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та відзиві на позов відповідно.

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін суд,

ВСТАНОВИВ:

28 квітня 2012 року Позивач уклав з Відповідачем договір оренди обладнання від 28 квітня 2012 року (Надалі - Договір №1), а також аналогічні договори 14 травня 2012 року (Надалі - Договір №2) та 28 травня 2012 року (Надалі - Договір №3).

Загалом за трьома договорами Позивач передав Відповідачу 4 будівельні люльки у повній комплектації за тотожними умовами, що в них зафіксовано (а.с.10-25). Факт передачі обладнання за вказаними Договорами №1, 2 та 3 та спати коштів Відповідачем за оренду, сторонами не заперечується та підтверджується актами виконаних робіт (а.с.26-49).

Відповідач повернув орендовані будівельні люльки, що не заперечується сторонами, але Позивач просить суд стягнути збитки з Відповідача у вигляді пошкодження та розукомплектування майна.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про неможливість задоволення вимог виходячи з наступного.

За своєю правовою природою укладені між сторонами Договори є договорами найму (оренди).

Згідно статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини 4 статті 285 Господарського кодексу України орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря.

Згідно з частини 2 статті 779 Цивільного кодексу України, у разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Відповідно до пункту 6.1. Договорів №1,2 та 3, передача (повернення) обладнання відбувається на підставі актів приймання-передачі, які підписуються уповноваженими представниками сторін.

Пунктами 6.5., 6.6. Договорів №1,2 та 3, обладнання вважається прийнятим по якості та комплектації відповідно акту приймання-передачі.

Відповідно до пунктів 6.9., 6.10. та 7.2. Договорів №1,2 та 3, у випадку поверненні поламаного (яке потребує ремонту) або некомплектного, складається дефектний акт, який підписується уповноваженими представниками сторін та на підставі якого орендодавець надсилає рахунок орендатору на оплату вартості зламаного обладнання. Підписаний дефектний акт є підставою для сплати збитків у вигляді оціночній вартості обладнання.

Статтею 627 Цивільного кодексу України зазначено: «Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості».

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач не надав доказів виконання пункту 6.1. Договорів №1,2 та 3 щодо прийняття обладнання від Відповідача.

Також Позивачем складено дефектний акт від 11 січня 2013 року в односторонньому порядку (а.с.50-51).

Посилання Позивача, як на доказ на той факт, що він надіслав дефектний акт Відповідачу поштою, суд розцінює критично, оскільки за наданим поштовим описом, вказаний акт було надіслано не за адресою Відповідача (а.с.55).

Відповідно до вимог статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що Позивач не надав належні докази в обґрунтування позовних вимог щодо наявних збитків спричинених з вини Відповідача за Договорами 1,2 та 3, а тому підстав для задоволення позову немає.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу суд залишає за позивачем витрати по сплаті судового збору.

На підставі наведеного, керуючись статтями 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити в повному обсязі

Повне рішення складено 07.10.2013.

Суддя І.А. Харченко