Рішення

від 07.10.2013 по справі 917/1484/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2013 р. Справа № 917/1484/13

за позовом Миргородського комунального житлово-експлуатаційного управління (вул. Сорочинська, буд. 23, м. Миргород, Полтавська область, 37600)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Полагросервіс" (вул. Половки, буд. 68, м. Полтава, Полтавської області, 36034)

про стягнення 15572,74 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача: Якубовський В. Г.

від відповідачів: не з'явився

Розглядається позовна заява про стягнення 32180,41 грн., у тому числі 15572,74 грн. заборгованості за договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 7 від 01.09.2006р., 15572,74 грн. пені, 658,57 грн. - 3 % річних, 376,36 грн. інфляційних.

Позивач в порядку ст. 22 ГПК України надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій прохає стягнути з відповідача 15572,74 грн. заборгованості за договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 7 від 01.09.2006р., повідомив, що в іншій частині вимоги на даний час не заявляються.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

В п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що у разі прийняття судом зміни (у бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір , - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. В п. 7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» зазначено, що про зміну предмета або підстав позову, збільшення або зменшення позовних вимог, якщо відповідну заяву прийнято господарським судом, зазначається в описовій частині рішення, і подальший виклад рішення, в тому числі його резолютивної частини, здійснюється з урахуванням такої заяви.

Заява про зменшення позовних вимог підписана уповноваженою особою позивача та приймається судом.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує посилаючись на те, що даний договір є нікчемним, оскільки не є типовим договором, містить пункти та положення, які відсутні в затвердженій формі типового договору, згідно Постанови Кабінету Міністрів України №560 від 12.07.2005р.; відсутні докази прийняття обслуговуючого будинку на баланс позивачем; відсутні докази повідомлення відповідача про зміну тарифів згідно п.1.5 Договору (т.1 а.с.150-153).

Відповідач про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 25.09.2013р. (т.2 а.с.5).

В судовому засіданні 07.10.2013р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив :

Між комунальним підприємством "Авіамістечко" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Полагросервіс" (відповідачем) був укладений договір № 7 від 01 вересня 2006 року про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (т.1 а.с.15).

Згідно з п. 1.1 Договору його предметом є забезпечення виконавцем (КП "Авіамістечко") надання послуг утримання будинків і споруд та при будинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та при будинкової території, санітарно-технічне обслуговування, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо) у будинку № 48 по вул. Багачанська, а споживачем (відповідачем) - своєчасної оплати цих послуг за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором.

Додатковою угодою № 1 від 28.11.2006р. до Договору сторони внесли зміни щодо розміру тарифів на надання послуг (т.1 а.с.138).

Як свідчить договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (складу) шляхом викупу від 26 вересня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Гіль Д.В., нежилі приміщення загальною площею 343,3 кв.м за адресою вул.. Багачанська, 48, у м. Миргороді, були придбані у власність Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Полагросервіс" (відповідачем); (т.1 а.с.11-12). Зазначене також визнається відповідачем у відзиві (т.1 а.с.150).

28 лютого 2008 року Миргородською міською радою прийнято рішення про реорганізацію комунального підприємства "Авіамістечко" шляхом приєднання до Миргородського комунального житлово-експлуатаційного управління (т. 1 а.с.14).

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців комунальне підприємство "Авіамістечко" (ідентифікаційний код 34264474) припинено, запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті реорганізації внесено до Реєстру 02.02.2009р. (т.1 а.с.129).

В п. 1.2 статуту Миргородського комунального житлово-експлуатаційного управління зазначено, що дане Управління є правонаступником комунального підприємства "Авіамістечко" (т.1 а.с.121-123).

За ч.1 ст. 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Згідно з ч. 13 ст. 37 Закону України від 15.05.2003 року N 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (зі змінами) приєднання вважається завершеним з моменту державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються в результаті приєднання, та державної реєстрації відповідних змін до установчих документів.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 Господарського кодексу України у разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.

Оскільки позивач є правонаступником комунального підприємства "Авіамістечко" до нього перейшли права та обов'язки за договором № 7 від 01.09.2006 р. про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Будинок по вул. Багачанська, 48, був переданий на баланс позивача, що підтверджується Описом житлового фонду та виробничих будівель та споруд КП "Авіамістечко", що передаються до МК ЖЕУ (т.1 а.с.165-167).

Отже, заперечення відповідача щодо відсутності доказів прийняття обслуговуючого будинку на баланс позивачем є безпідставними.

Посилання відповідача на те, що вказаний договір є нікчемним згідно зі ч.2 ст. 215 ЦК України, так як він не відповідає типовій формі, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 12.07.2005р., судом відхиляється з наступних мотивів.

За ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Проте нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не встановлено недійсність договору на надання житлово-комунальних послуг в разі відхилення даного договору від типових умов.

Таким чином, послання відповідача на нікчемність спірного договору є необґрунтованими.

За ч.4 ст.179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

На час укладення спірного договору Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 р. N 560.

Спірний Договір відповідає умовам вказаного Типовий договір та не містить положень, що суперечать йому чи іншим нормам законодавства.

Отже, заперечення відповідача в цій частині є надуманими та безпідставними.

Статтями 19, 20 Закону України від 24 червня 2004 р. № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» передбачено обов'язок споживача житлово-комунальних послуг укласти письмовий договір з виконавцем послуг на основі типового договору.

Позивачем рекомендованим листом від 25 травня 2011 року за № 494 з повідомленням про вручення надсилав на адресу відповідача типовий договір про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, для розгляду та підписання (т.1 а.с.22-23, 168-171). Проте відповідач в порушення діючого законодавства договір не підписав.

Відповідно до п. 7.1. Договору він укладений строком на 5 років, в разі, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду договору він вважається продовженим на той же строк.

Доказів розірвання чи відмови від договору сторони суду не надали. Отже, даний договір є діючим.

Згідно з п. 1.2 Договору виконавець надає послуги відповідно до затвердженого органом місцевого самоврядування рішення про затвердження тарифів та їх структуру.

За п. 1.5 Договору при зміні тарифів (цін) виконавець зобов'язаний довести до відома споживача письмово або через засоби масової інформації, або в місцях оплати нові величини тарифів.

За рішенням виконавчого комітету Миргородської міської ради від 27 травня 2008 року затверджено тарифи та структуру послуг по утриманню будинків та прибудинкових територій, за якими з 1 червня 2008 року для власників та орендарів вбудованих частин житлових будинків за 1 кв. м. загальної площі приміщення плата становить 1 грн. 26 коп. (т.1 а.с.18-19).

Рішенням Виконавчого комітету Миргородської міської ради № 294 від 27 квітня 2011 року затверджено тарифи та структуру послуг по кожному будинку окремо, зокрема з 01 травня 2011 року для будинку № 48, по вулиці Багачанська, тариф для нежитлових приміщень становить 1,534 грн. за 1 м 2 загальної площі в місяць (т.1 а.с.20-21).

Зазначені рішення були опубліковані в засобах масової інформації, газеті «Миргород - наш дім» 29.05.2008р. № 22, 28.04.-05.05.2011р. №17-18 (т.2 а.с.9-17).

Отже, про зміну тарифів відповідач був повідомлений відповідно до умов п.1.5 Договору. Таким чином, заперечення відповідача щодо відсутні доказів повідомлення про зміну тарифів є безпідставними.

На виконання умов Договору за період вересень 2010р. - червень 2013р. позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 17152,26 грн. (розрахунок - т.1 а.с.99-100). Надання послуг підтверджується розрахунками витрат по прибиранню прибудинкової території біля будинку по вул.. Багачанська 48, розрахунком витрат по вивезенню ТВП будинку по вул.. Багачанська 48, розшифровкою фактичних витрат по будинку по вул.. Багачанська 48 (т.1 а.с.105-114).

На оплату вказаних послуг позивачем були виписані рахунки-фактури та акти виконаних робіт на оплату за технічне обслуговування будинку та прибудинкової території. (т.1 а.с.31-98).

Згідно п. 2.1. Договору споживач вносить плату за надані послуги на розрахунковий рахунок не пізніше останнього дня поточного місяця.

За одержані послуги відповідач сплатив лише 1579,86 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером № 42 від 25.01.2012р., випискою з банківського рахунку від 31.01.2012р. (т.1 а.с.26, 27).

Отже, заборгованість відповідача становить 15572,74 грн.

Посилання відповідача на не підписання ним актів виконаних робіт не є підставою для несплати послуг, оскільки складання таких актів Договором не передбачено, оплата послуг за Договором визначена в чіткій сумі помісячно і не ставиться в залежність від факту підписання актів.

Статтею 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п. 5.3, п. 5.4 Договору визначено, що у разі порушення виконавцем умов договору споживачем та представником виконавця складається акт-претензія із зазначенням у ньому строків, виду порушення, кількісних і якісних показників послуг тощо. Акт-претензія подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає споживачеві обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.

Відповідач з претензіями щодо якості наданих послуг та невідповідності їх кількісних показників до позивача не звертався.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України від 20.05.1999р. № 686-ХІV «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

За ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст. 193 Господарського кодексу України.

Посилання відповідача на те, що він не виконував свого обов'язку з оплати послуг, оскільки не знав про зміну сторони за договором, судом відхиляються оскільки листом від 02.07.2013р. № 761 позивач повідомив про його правонаступництво за правами та обов'язками комунальне підприємство "Авіамістечко" за спірним Договором та заявив вимогу про сплату боргу. Факт надсилання листа підтверджується поштовою квитанцією від 02.07.203р. (т.1 а.с.115, 116).

Крім того, відповідачем проводилися часткові оплати на користь позивача за надані послуги (т.1 а.с.26, 27). Зазначене свідчить про обізнаність відповідача з заміною сторони за договором.

Згідно правової позиції Верховного суду України у справі викладеної у постанові від 28.11.2011р. у справі 43/308/10 (№ 3-127-гс11) якщо законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 15572,74 грн. основного боргу є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

За п. 4.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що зменшення позивачем суми позову не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Полагросервіс" (вул. Половки, буд. 68, м. Полтава, Полтавської області, 36034; ідентифікаційний код 32844640) на користь Миргородського комунального житлово-експлуатаційного управління (вул. Сорочинська, буд. 23, м. Миргород, Полтавська область, 37600; ідентифікаційний код 03351409) 15572 грн. 74 коп . основного боргу, 1720 грн. 50 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено та підписано: 11.10.2013р.

Суддя Безрук Т.М.