Рішення

від 07.10.2013 по справі 914/3063/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2013 р. Справа № 914/3063/13

За позовом: Приватного підприємства «Термтех», м. Львів

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформпроект», с. Солонка Пустомитівського району Львівської області

про: стягнення 20 306,18 грн. заборгованості за Договором поставки № 04/01-01 від 04.01.2010 року

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Емха Л.М.

Представники сторін:

від позивача: Палій Ю.В. (Довіреність б/н від 30.08.2013 року)

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 07.10.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Приватного підприємства «Термтех» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформпроект» про стягнення 20 306,18 грн. заборгованості за Договором поставки № 04/01-01 від 04.01.2010 року.

Ухвалою суду від 12.08.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 24.09.2013 року. Ухвалою суду від 24.09.2013 року розгляд справи відкладено на 07.10.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов Договору поставки №04/01-01 від 04.01.2010 року. З урахуванням уточненого розрахунку інфляційних нарахувань позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 21 175,83 грн.: 17 816,50 грн. - основний борг, 1 612,70 грн. - інфляційні нарахування, 1 746,63 грн. - 3 % річних.

Представник позивача в судове засідання з'явився, на виконання вимог попередніх ухвал суду в судовому засіданні подав уточнений розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог попередніх ухвал суду не виконав, проти задоволення позову у встановленому законом порядку не заперечив. 18.09.2013 року на адресу господарського суду повернувся направлений відповідачу (81131, Львівська область, с. Солонка, вул. 1-го листопада, 684) поштовий конверт з копією ухвали суду від 12.08.2013 року про порушення провадження у справі з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Проте, як вбачається з поданого представником позивача в судовому засіданні Витягу Серія АВ № 391107 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 18.09.2013 року місцезнаходженням ТзОВ «Інформпроект» є: 81131, Львівська область, Пустомитівський район, с. Солонка, вул. 1-го Листопада, будинок 684. Відтак, суд виходить з того, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

04.01.2010 року між Приватним підприємством «Термтех» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інформпроект» (Покупець) укладено Договір поставки №04/01-01 (Договір), відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов'язався продати плитку керамічну у кількості та асортименті відповідно до накладних, що є невід'ємною частиною цього Договору, далі за текстом - Товар, а Покупець оплатити та прийняти зазначений Товар у відповідності та на умовах, що визначені цим Договором. Найменування, кількість та ціна кожної партії Товару зазначається в накладних до цього договору, які є його невід'ємною частиною.

Згідно з п.2.4. Договору постачальник надає Покупцеві товар на умовах відтермінування платежу терміном 14 календарних днів. Якщо Покупець пропускає вказані строки оплати або перевищує встановлену суму ліміту Постачальник піднімає ціну Товару на 2,4 % від ціни, зазначеної в накладній, починаючи з наступної партії Товару після такого пропуску строку або перевищення. Ліміт відтермінування може бути переглянутий Сторонами, про що складається Додаткова Угода до цього Договору. Умовою переглядання ліміту суми відтермінування може бути зміна середньомісячних об'ємів реалізації Товару Постачальника Покупцем.

Відповідно до п.2.5. Договору права власності на Товар та всі ризики, пов'язані із Товаром, переходять від Постачальника до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін накладної, яка свідчить про передачу Товару. Моментом передачі Товару при відвантаженні автомобільним транспортом вважається підписання Покупцем накладної на прийом Товару.

На виконання умов Договору згідно видаткової накладної №Т-00001170 від 29.09.2010 року відповідачу поставлено плитку керамічну, сантехніку на загальну суму 28066,50 грн. Зазначений товар отримано представником відповідача Ковальським І.М. згідно довіреності № 24 від 29.09.2010 року.

Згідно умов договору товар надано відповідачу на умовах відтермінування платежу терміном 14 календарних днів. Таким чином, оплата за отриманий товар мала бути здійснена до 13.10.2010 року включно.

Як вказує позивач в позовній заяві, в порушення умов Договору відповідачем здійснено оплату частково, а саме: 16.03.2011 року на загальну суму 10 000,00 грн. та 16.11.2011 року на загальну суму 250,00 грн., всього 10 250,00 грн. Таким чином, основна сума заборгованості за Договором становить 17 816,50 грн.

Відповідач проти задоволення позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Позивачем підтверджено факт поставки товару відповідачу на виконання умов Договору згідно видаткової накладної №Т-00001170 від 29.09.2010 року на загальну суму 28066,50 грн., який отримано представником відповідач Ковальським І.М. згідно довіреності № 24 від 29.09.2010 року.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Як вбачається з умов Договору оплата за отриманий товар мала бути здійснена протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару (29.09.2010 року) до 13.10.2010 року включно.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач проти задоволення позову не заперечив, відзиву на позовну заяву не подав, доказів погашення заборгованості не надав.

Судом встановлено, що позивачем здійснено невірний розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань. Зокрема, розрахунок трьох відсотків річних здійснювався на суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а не від простроченої суми як цього вимагає відповідна норма закону. Крім того, позивачем здійснювався розрахунок інфляційних нарахувань за кожний місяць окремо з урахуванням попередньо індексованої суми, внаслідок відповідачу значно завищено інфляційні нарахування.

Здійснивши перерахунок розміру інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 19 702,00 грн., з яких: 17 816,50 грн. - основний борг, 252,68 грн. - інфляційні нарахування, 1 632,82 грн. - 3 % річних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати в сумі 1 720,50 грн. слід покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 610, 612, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 175, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформпроект» (81131, Львівська область, Пустомитівський район, с. Солонка, вул. 1-го Листопада, будинок 684; р/р 26000300009102 в Львівській філії АКБ «Форум» м. Львова, МФО 385509; код ЄДРПОУ 31073660) на користь Приватного підприємства «Термтех» (79020, м. Львів, вул. П.Панча, будинок 13, квартира 9; р/р 26009211702 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805; код ЄДРПОУ 30822667) 17 816,50 грн. основного боргу, 252,68 грн. інфляційних нарахувань, 1 632,82 грн. 3 % річних та 1 720,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 11.10.2013 р.

Суддя Кидисюк Р.А