Ухвала

від 10.10.2013 по справі 904/5377/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

10.10.2013 Справа № 904/5377/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів: Джихур О.В., Лисенко О.М.

при секретарі: Ситниковій М.Ю.

Представники сторін :

боржника - Пеня О.О., дов. № б/н від 28.02.2013р., представник ліквідатора;

учасники судовому процесу в судове засідання не з»явились; про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лівобережної об`єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2013 року по справі № 904/5377/13

за заявою ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСІТІЕЛЕКТРИК» Тесленко С.М., м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСІТІЕЛЕКТРИК», м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2013 року у справі № 904/5377/13 (суддя Бондарєв Е.М.) за заявою ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСІТІЕЛЕКТРИК» Тесленко С.М., м.Дніпропетровськ до товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСІТІЕЛЕКТРИК», м.Дніпропетровськ про визнання останнього банкрутом було припинено визнано ТОВ «БУДСІТІЕЛЕКТРИК» м.Дніпропетровськ (код ЄДРПОУ 33563763) банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 6 місяців, до 06.01.2014р.; ліквідатором ТОВ «БУДСІТІЕЛЕКТРИК» м.Дніпропетровськ призначено Тесленка Сергія Миколайовича; зобов`язано ліквідатора вчинити певні дії; відповідно до частин 1, 2 ст.38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» роз`яснено всі питання щодо введення ліквідаційної процедури у справі (а.с.98-102).

Вищевказану постанову господарського суду мотивовано в якості норм права ст.ст.37, 38, 40, 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Не погодившись з вищевказаною постановою, її оскаржила в апеляційному порядку - Лівобережної об`єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, посилається на порушення господарським судом при її прийнятті норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2013 року, зокрема, з наступних підстав:

- господарським судом не було взято до уваги, що відповідно до п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби є контролюючим органом завданням якого є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю нарахування та повнотою і своєчасністю сплатою податків і зборів, а проведення процедури банкрутства без участі ДПІ дає можливість недобросовісним платникам не сплачувати податки і збори;

- крім того, господарським судом при винесенні оскаржуваної постанови були порушені вимоги ст.38 ГПК України, оскільки не були витребувані всі докази, необхідні для розгляду даної справи з урахуванням усіх обставин на підставі повного та всебічного дослідження усіх доказів.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ліквідатора просив апеляційний господарський суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову господарського суду - без змін в зв`язку з її відповідністю вимогам закону, матеріалам, обставинам справи.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.10.2013р. по цій справі було прийнято апеляційну скаргу Лівобережної ОДПІ м.Дніпропетровська до розгляду, відновлено строк подачі апеляційної скарги (а.с.130), розгляд апеляційної скарги призначено на 10.10.2013р., від скаржника було витребувано докази наявності (відсутності) кредиторських вимог до боржника, розрахунки, акти перевірки, податкові декларації тощо, а також документи на обґрунтування доводів апеляційної скарги. Зазначену ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.10.2013р. було отримано скаржником, що підтверджується поштовим повідомленням від 04.10.2013р. про отримання (оригінал долучено до справи).

Лівобережною ОДПІ м.Дніпропетровська вимоги суду апеляційної інстанції виконано не було, податкові декларації, докази наявності кредиторських вимог до боржника не надано, відсутні. Отже, докази наявності податкового боргу у боржника, кредиторських вимог до останнього відсутні в матеріалах справи, не надано скаржником. Також на обґрунтування факту порушення прав та обов`язків ДПІ в розумінні ст.91 ГПК України скаржником не надано жодного доказу відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України, жодної податкової декларації на підтвердження доводів апеляційної скарги щодо незаконного введення ліквідаційної процедури по відношенню до боржника та визнання банкрутом останнього.

Крім цього, і в апеляційній скарзі Лівобережна ОДПІ м.Дніпропетровська не зазначає про те, що має будь-які кредиторські вимоги до боржника та в порядку ч.3 ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» направила відповідну заяву з такими вимогами ліквідатору, таких доказів матеріали справи не містять.

Відповідно до п.5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 (в редакції постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 12, від 23.03.2012р. № 3, від 17.10.2012р. № 10) при розгляді апеляційним господарським судом апеляційної скарги особи, яка не брала участі в розгляді справи в суді першої інстанції, але вважає що господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу до провадження (за відсутності інших підстав її повернення згідно з Господарським процесуальним кодексом України), повинен з`ясувати наявність правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі.

Згідно з ч.2 ст.4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Статтями 32, 33, 34 ГПК України передбачений обов`язок сторін (учасників процесу) довести належними доказами обставини, на які вони посилаються.

Таким чином, ні в додатку до апеляційної скарги, ні в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції скаржником не було надано жодного доказу в розумінні ст.ст.32, 33, 36 ГПК України на підтвердження доводів про те, що оскаржуваною ухвалою господарського суду вирішено питання про його права та обов`язки (ч.1 ст.91 ГПК України).

Приймаючи апеляційну скаргу ДПІ до провадження, відновляючи строк подачі апеляційної скарги, незалежно від того, що скаржник набув чи ні статусу учасника провадження або сторони у справі, як кредитор боржника, а не відмовляючи в прийнятті апеляційної скарги, колегія суддів виходила із наступних положень чинного законодавства України.

Згідно ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, а основним завданням суду апеляційної інстанції є забезпечення права на апеляційне оскарження згідно з законом.

Частиною 1 ст.91 ГПК України передбачено,що право апеляційного оскарження мають не лише сторони у справі, а й особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки (в ред. ЗУ № 2453-VI від 07.07.2010р.).

Частиною 1 ст.210 ГК України передбачено, що правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів). Тобто, колегія суддів виходила з того, що органи ДПІ є потенційними кредиторами боржника в процедурі банкрутства згідно з вимогами закону.

Відтак, колегія суддів вважає, що в процедурі банкрутства боржника боржника, який ліквідується власником, в порядку ст.95 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" постанова про визнання боржника банкрутом, ухвала господарського суду про затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута, ліквідацію останнього стосується обов'язку органів Державної податкової інспекції на встановлення податкових зобов'язань перед бюджетом у такого платника податків, шляхом проведення перевірок,права заявити грошові вимоги до банкрута згідно з ч.3 ст.95 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органам податкової служби державою делеговано повноваження контролю та справляння податків з суб'єктів підприємницької діяльності. Відкриття ліквідаційної процедури відповідно до статей 37, 38, 95 Закону має наслідком завершення підприємницької діяльності боржника, що, відповідно, зупиняє виникнення нових податкових зобов'язань, оскільки підприємницьку діяльність банкрут повинен завершити в ліквідаційній процедурі завершенням технологічного циклу.

Виходячи із вищенаведеного аналізу норм права судовою колегією було прийнято до провадження апеляційну скаргу Лівобережної ОДПІ м.Дніпропетровська, про що було винесено ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду 01.10.2013р.

Натомість, 27.02.2013р. по справам № 38/5005/9234/2012 та № 34/5005/8214/2012, 03.04.2013р. по справі № 29/5005/10154/2012, 17.04.2013р. по справі № 24/5005/9590/2012, 24.04.2013р. по справі № 29/5005/10833/2012 по аналогічній категорії спорів за апеляційними скаргами на постанову господарського суду про визнання боржника банкрутом органів ДПІ, які не підтвердили в ході судового розгляду справи судами обох інстанцій наявність своїх грошових вимог до боржників, такі вимоги були відсутні, а, отже, відповідно органи ДПІ не набули а ні статусу сторони у справі, а ні учасника судового процесу та не надали доказів порушення прав ДПІ, судовою колегією Вищого господарського суду України були скасовані усі судові акти суду апеляційної інстанції та припинені апеляційні провадження за апеляційними скаргами органів ДПІ, як порушені необґрунтовано, зокрема, з порушенням вимог ст.ст.91, 106 ГПК України. Зазначені обставини неодноразових скасувань судом касаційної інстанції постанов апеляційного господарського суду свідчать про формування усталеної єдиної судової практики по цій категорії справ.

Отже, провадження у даній справі порушене на підставі ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до частини 1 якої, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого (ч.2 ст.95 Закону).

Обов`язковою умовою для звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України, зокрема, вимог ст.ст.105, 110, 111 Цивільного кодексу України, ст.60 Господарського кодексу України щодо порядку добровільної ліквідації.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.02.2013р. протоколом № 28-02 власниками ТОВ «БУДСІТІЕЛЕКТРИК» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прийнято рішення про припинення даної юридичної особи шляхом ліквідації; призначено ліквідатором підприємства Тесленка Сергія Миколайовича (а.с.35-37).

Також, 28.02.2013р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено відомості про те, що ТОВ «БУДСІТІЕЛЕКТРИК» перебуває в стані припинення, що підтверджується випискою з ЄДР (а.с.46-47), повідомлення про яке надруковане в Бюлетені державної реєстрації № 241 (6) від 04.03.2013р. (а.с.49).

Листом від 28.02.2013р. боржником була надіслана інформація щодо припинення юридичної особи Лівобережній МДПІ м.Дніпропетровська (а.с.50-51, 55), а 26.03.2013р. всім фондам за місцем реєстрації боржника, (а.с.56-67), що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення та касовими чеками.

07.05.2013р. головою ліквідаційної комісії до Лівобережної ОДПІ м.Дніпропетровська було надіслано заяву про припинення платника податків за формою 8-ОПП (а.с.52-54). Докази надсилання долучено до справи.

Тобто, з 28.02.2013р. (дата повідомлення ДПІ про припинення юридичної особи) до 06.08.2013р. (дата винесення оскаржуваної постанови господарського суду) скаржником не було здійснено жодних дій щодо проведення позапланової перевірки та пред`явлення ліквідатору кредиторських вимог в разі їх наявності відповідно до ч.3 ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Отже, враховуючи вищевикладене, а також те, що матеріалами справи не підтверджено факт набуття скаржником а ні статусу кредитора у справі, а ні учасника судового процесу та скаржником не надано доказів факту порушення його прав та обов`язків, колегія суддів зазначає, що визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) користуються правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників. Ця норма міститься в ст. 210 Господарського кодексу України (в редакції на момент винесення оскаржуваного судового рішення). Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через вказані вище певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом про банкрутство; а в межах справи, порушеної за ознаками ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» шляхом направлення заяви в порядку ч.3 ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Оскільки матеріалами справи не підтверджена наявність грошових вимог Лівобережної ОДПІ м.Дніпропетровська до боржника, то правові підстави подальшого апеляційного провадження відсутні.

Крім того, колегія суддів зазначає, що постанова про визнання боржника банкрутом не позбавляє ДПІ права в разі наявності грошових вимог до боржника заявити їх в ліквідаційній процедурі та вимагати від ліквідатора їх визнання та внесення скаржника до реєстру вимог кредиторів.

Також слід зазначити, що скаржник не позбавлений права оскарження дій ліквідатора до суду в разі ненадання документів для перевірки та права звернення до правоохоронних органів в зв`язку з цим.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційне провадження слід припинити з посиланням на п.1 ч.1 ст.80 ГПК України та абз.1, 2 п.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ ГПК України» (в редакції змін та доповнень постанов господарського суду України від 26.12.2011р., 23.03.2012р., 17.10.2012р. №№ 12, 3, 10 (відповідно)).

Керуючись ст.ст. 80, 86, 91, 99, 106 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Лівобережної об`єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2013 р. по справі № 904/5377/13 - припинити.

Матеріали справи повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали підписаний 11.10.2013 року.

Головуючий суддя О.М. Виноградник

Суддя О.В.Джихур

Суддя О.М.Лисенко