Рішення

від 07.10.2013 по справі 905/6263/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.10.2013 Справа № 905/6263/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В.

При секретарі судового засідання Самойловій К.Є.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Тівіс", м. Донецьк

про стягнення заборгованості за договором №б/н від 05.05.2011р. в сумі 57 651,22 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Сап'ян Р.О. за довіреністю.

Від відповідача: не з'явився.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

07.10.2013р. з 11.35 год. по 11.45 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", м.Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Тівіс", м. Донецьк про стягнення заборгованості за договором №б/н від 05.05.2011р. в сумі 57 651,22 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань з повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування ними та комісійної винагороди, у зв'язку з чим нараховує до стягнення штрафні санкції у вигляді пені.

Ухвалою суду від 05.09.2013р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/6263/13.

В судовому засіданні 07.10.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги. Представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився.

За змістом ч.3 п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги отримання відповідачем ухвали суду про порушення справи №905/6263/13, про що зазначено у повідомленні про вручення поштового відправлення №00744824, суд робить висновок про належне виконання обов'язку його повідомити про час та місце розгляду справи №905/6263/13.

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та відповідачем не надано доказів в підтвердження поважності причин неявки його повноважного представника в судове засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.4 2 ,4 3 ГПК, ст.33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

Встановив:

05 травня 2011р. між Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Тівіс" (далі - клієнт) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» було підписано заяву про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки, за змістом якої клієнт просить банк відкрити поточний та картковий рахунки. При цьому в разі відсутності або недостатності коштів на рахунку клієнта (в разі перевищення суми платежу над залишками власних коштів), банк може встановити клієнту на рахунок кредитний ліміт: банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів і в межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнта на власний розсуд або в письмовій формі, або встановленими засобами електронного зв'язку банка та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розміру процентної ставки за використання кредитного ліміту регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які розміщені на сайті www.privatbank.ua, які разом з цією анкетою (заявою) складають договір банківського обслуговування.

З підписанням вищевказаної заяви клієнт погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі Умовами і Правилами обслуговування за розрахунковими картками, розміщеними на сайті банку www.privatbank.ua, http://client-bank. privatbank.ua; Тарифами банку, які разом з цією заявою та карткою зі зразками підписів та відбитку печатки складають договір банківського обслуговування; приєднався та зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - договору банківського обслуговування в цілому.

Відповідно до п.3.18.1.5 Умов обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів, викладених в п.3.18 Умов та правил надання банківських послуг, кредитний ліміт є сумою грошових коштів, в межах якої банк здійснює оплату розрахункових документів клієнта понад залишку грошових коштів на його поточному рахунку. За змістом п.п.3.18.1.1, 3.18.1.3, кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - кредит) надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта в межах ліміту в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків та винагороди.

Здійснення платежів клієнта в порядку обслуговування кредитного ліміту провадиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до Умов та Правил надання банківських послуг, зокрема, в формі заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки (п.3.18.1.8).

Пунктом 3.18.2.2 визначений перелік обов'язків клієнта, серед яких - сплатити проценти за весь час користування кредитом (п.п.3.18.2.2.2), здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше строку завершення періоду безперервного користування кредитом - період часу не більше 35 днів, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку (п.п.3.18.2.2.3, 3.18.1.11).

За змістом п.3.18.2.2.8, клієнт доручає банку списувати грошові кошти зі всіх своїх поточних рахунків, відкритих як на момент початку обслуговування банком ліміту клієнта, так і відкритих після цього, в валюті кредиту для виконання зобов'язань з погашення кредиту та відсотків за його користування. Відповідно до підпункту 4 п.3.18.2.1.4 за рахунок грошових коштів, які надійшли на поточний рахунок клієнта, в першу чергу здійснюється погашення заборгованості за відсотками, розрахованими відповідно до п.п.3.18.4.1, 3.18.4.2, згідно з якими за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує банку відсотки, виходячи з відсоткової ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована ставка).

Порядок розрахунку відсотків встановлений п.п.3.18.4.1.1-3.18.4.2 Умов обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів. Так, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню), розрахунок відсотків здійснюється за процентної ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При необнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт сплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню. В разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними.

Згідно з п.3.18.4.4, клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п.3.18.1.6, 3.18.2.3.2 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.

За умовами п.3.18.4.1.3, при порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом в розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Відповідно до п.3.18.5.1, при порушенні клієнтом будь-якого зобов'язання зі сплати процентів за користування кредитом, строків повернення кредиту, винагороди, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, в % річних від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. При цьому, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачений п.3.18.5.1-3.18.5.3 здійснюється протягом 3 років від дня, коли зобов'язання мало бути виконано клієнтом (п.3.18.5.4 Умов та правилами надання банківських послуг).

Надавши правову кваліфікацію відносинам, що склались між сторонами, суд робить висновок, що вони пов'язані з овердрафтовим кредитуванням рахунку відповідача та підпадають під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.345-346 ГК України.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Умов обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів на підставі заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки позивачем здійснювалось кредитування рахунку відповідача. Проте, починаючи з 26.10.2012р., дебетове сальдо на вказаному рахунку клієнтом обнулено не було, у зв'язку з чим банком нараховувались відсотки за користування кредитом за відсотковою ставкою 48% річних.

З огляду на неналежне виконання клієнтом взятих на себе зобов'язань, банк звернувся до клієнта з претензією №10221DOBIS01V від 04.07.2013р., в якій повідомив про наявність заборгованості в сумі 56 552,26 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 35 800,00 грн., заборгованості за відсотками в сумі 13 497,56 грн., заборгованості за комісією в сумі 3 544,20 грн. та пені в сумі 3 710,50 грн., яку запропонував терміново погасити. Зазначена претензія залишена клієнтом без відповіді та задоволення, доказів протилежного під час судового розгляду справи №905/6263/13 не надано.

Як зазначає позивач, станом на 19.07.2013р. у клієнта наявна заборгованість за кредитом в сумі 35 800,00 грн., заборгованість за відсотками в сумі 14 213,56 грн., заборгованість за комісією в сумі 3 544,20 грн. На вимогу суду позивачем до матеріалів справи № 905/6263/13 надані документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтверджують наявність у відповідача заборгованості у вищевказаних сумах.

Отже, беручи до уваги, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 35 800,00 грн., заборгованості за відсотками в сумі 14 213,56 грн., заборгованості за комісією в сумі 3 544,20 грн. є правомірними та відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 ЦК України, статей 229-234 ГК України та статей Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Позивачем на підставі п.3.18.5.1 Умов обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів нараховано до стягнення пеню за прострочення грошових зобов'язань загальною сумою 4 093,46 грн.

Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів, нарахованої з 26.10.2012р. по 19.07.2013р. в сумі 3 879,83 грн.

В обґрунтування законності нарахування пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, представник позивача пояснив, що строк виконання клієнтом зобов'язання зі сплати відсотків визначається п.3.18.4.1 Умов обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів - при закритті банківського дня. Проте, судом проаналізовано зміст наведеної норми у контекстному взаємозв'язку з іншими положеннями розділу 3.18.4 «Порядок розрахунків» та встановлено, що згідно з п.3.18.4.3 сплата процентів за користування кредитом, розрахованих згідно з п.3.18.4.1-3.18.4.2, здійснюється в порядку, зазначеному в п.3.18.1.1, 3.18.2.1.4, 3.18.2.2.8.

Проте, п.3.18.1.1 визначено порядок встановлення ліміту кредитування та підстави виникнення дебетового сальдо на рахунку клієнта, в п.3.18.2.1.4 сторонами узгоджено порядок обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта, в п.3.18.2.2.8 міститься доручення клієнта банку здійснювати списання коштів з його рахунку за наявності передбачених цим пунктом підстав. Отже, норми, якими за змістом п.3.18.4.3 встановлений порядок сплати процентів, не визначають строку сплати клієнтом процентів за користування кредитними коштами.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Разом з цим, строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.ч.3, 5 ст. 254 ЦК України).

З урахуванням викладеного, суд робить висновок, що правомірними є позовні вимоги про стягнення пені за несвоєчасну сплату відсотків, розрахованої виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, від першого дня місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані відсотки (ст. 1048 ЦК України ), по 19.07.2013р., як заявлено в розрахунку, загальною сумою 598,94 грн.

Враховуючи вищевикладене та враховуючи часткове погашення клієнтом пені в сумі 1 000,00 грн., суд задовольняє позовні вимоги про стягнення пені в обґрунтованій частині, а саме - в сумі 3 478,77 грн.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 611, 612, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст.1, 4, 21-22, 28, 33-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Тівіс", м. Донецьк про стягнення заборгованості за договором №б/н від 05.05.2011р. в сумі 57 651,22 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Тівіс" (83029, м. Донецьк, вул. Чистякової, 37, ЄДРПОУ 24470638) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк" (49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом в сумі 35 800,00 грн., заборгованість за відсотками в сумі 14 213,56 грн., заборгованість за комісією в сумі 3 544,20 грн., пеню в сумі 3 478,77 грн., судовий збір в сумі 1 702,16 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 07.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 14.10.2013р.

Суддя П.В. Демідова